Деві-Махатам’я – джерело давніх знань про Махадеві

Кількість священних текстів, пов'язаних з культом Великої Матері – Махадеві, не піддається лічбі. Основними серед них є Девібгавата Пурана, Деві-Гіта, Деві- Махатам’я і Каліка-Пурана. У цьому розділі ми розглянемо Деві-Махаматам’ю. Назва твору може бути перекладена з санскриту як «Величання Великої Богині» або «Сказання про велич Богині», на англійській це буде звучати як «Magnamity of Mother Godness” або ж “Glorification of Mother Godness” (С.М.Сахаров). Саме слово “MahAtman» з санскриту перекладається як «велика душа». Інші назви твору – «Чанді-Махатам’я», «Чанді-Патха» або «Дурга-Сапташаті». «Сапташаті» дослівно перекладається як «семиставіршіє». В Рудрі-Ямалі про Деві-Махатам’ю сказано так: «Є сокровенне сказання про велич Богині, що дає звільнення кожному, хто пізнав його».

Основна частина твору присвячена розповідям мудреця Медхаса про діяння Богині, що свідчить про явний шактистський характер твору. Інша ж частина пурани відображає становище індуїстської релігії до її розподілу на шиваїзм, вішнуїзм і тд. Давайте проаналізуємо структуру поеми:

I. Вступ. Царь Сурратха і вайш’я Самадхі, які втратили свій соціальний статус, приходять у ашрам мудреця Медхаси, де той і починає своє сказання про великі діяння Богині.

II. Основна частина.

1. Перемога богині над асурами Мадху і Кайатабхой

2. Перемога над асуром Махішою.

3. Перемога над асурами Шумбхою і Нішумбхою, а також їх соратниками.

III. Кінцівка. Находячись під враженням від розповідей мудреця, царь Сурратха і вайш’я Самадхі здійснюють поклоніння богині за що отримують багаті дари і повертають своє соціальне положення.

Вся поеми поділена на чаріти, глави – charita з санскр.- пригода, дія. У кожній з глав Богиня представляє певний аспект Шакті. Так у першій чаріті вона виступає у ролі Махакалі, у другій – Махалакшмі, а у третій – Махасарасваті. Всі вони уособлюють три основні прояви Великої Шакті, що відображені у Шрі Янтрі: Махакалі – це крія-шакті, Махалакшмі – іччха-шакті, Махасарасваті – джана-шакті.

Велике шактистське свято Наваратрі базується саме на Деві-Махатам'ї, адже перші три дня присвячені Махакалі, другі три – Махалакшмі і останні три – Махасарасваті.

Крім міфологічного матеріалу, присутній і релігійний елемент у вигляді гімнів, присвячених богині. У першому гімні ми бачимо, що Богині відводиться космогонічна три-функція – творіння, підтримування і руйнування. Це якості божественної тріади – Брахма, Вішну, Шива. Важливим є той факт, що іменується вона не тільки дружиною Шиви – Парваті, Ума, а й Гаурі (див. Розділ 2.1).

Битва між Махадеві і двома демонами у першій чаріті також носить космогонічний характер. Адже з тіл асурів Богиня створює всесвіт. Отже асури тут виступають у формі нижчої пракріті – матеріальної природи, а саму Богиню нарікають «МахаМайя» - велика ілюзія, бо вона обдурює демонів, котрі вірять, що вони могутніші бога, а також «МахАсурі» - велика демониця. У цій чаріті Богиня діє у формі Калі або Чандіки, котра вийшла з її лобу. Найближчим соратником Калі є вахана – її їздова тварина. Це лев, подарований їй Хімваном (цар Гімалайських гір, батько Парваті). З нею виступають і шакали, котрі поїдають плоть вбитих богинею.

Трактувати поему можна по-різному і думки вчених-індологів стосовно самої суті Махадеві і її походження теж розходяться. В самій Деві-Махатам’ї немає глибокої метафізики як наприклад у Адвайта-веданті. Головна діюча особа – сама Деві, котра приймає різні личини і вершить свої подвиги. Так, Бхатчатарья вважав, що основна її іпостась - це богиня –воїтельниця і основні її риси це динамічність і гнівливість, а Кумар стверджує, що по природі своїй Богиня – втілення благості і світла, а гнівливість є лише малою долею її суті. Автор численних монографій по індуїзму – Роздрігес, висловив теоріє про те що її основна функція – уміння зачаровувати, збивати з толку. На мою думку, виділяти конкретну домінуючу рису є початково неправильним, адже Шакті вміщає у себе все. Так і жінка – втілення Богині на Землі, по своїй природі є мінливою і стани її можуть варіюються від глибокої ніжності до бурхливого гніву, від грайливості до дикої пристрасті.

Цікавими є епітети, якими наділяли давні Махадеві, адже вони свідчать про її багатоликість:

1. Вічна

2. Вища матір богів

3. Та що знаходиться вище богів

4. Шанована богами і мудрецями

5. Громовита

6. Лотосоподібна

7. Верховна владичиця

8. Вища початкова пракріті

9. Незаплямована гріхами

10. Сім’я всесвіту

11. Та що несе щастя і нещастя

12. Благословляюча

13. Очищаюча від гріхів

14. Махамайя – велика ілюзія

15. Махавідья – велике знання

В Деві-Махатам’ї ми находимо інформацію про різноманітні способи вшанування богині. Це може бути і жертвоприношення тварин, і пуджа (підношення квітів, їжі і води фігурі божества) і хома (підношення дарів за допомогою священного вогню), здійснення аскези і читання Деві-Сукти, годування жерців, а також агхья – кроплення священною водою. В кінці поеми головні герої ліплять фігурку Богині із глини і здійснюють пуджу

Впродовж історичного процесу до Деві-Махатам’ї добавились анги – додаткові частини. Вони призначені для ритуальних практик а також для рецитації в слух в присутності зображень божеств. Давайте розглянемо деякі із них:

1. Деві – кавача. Складається з 51 шлоки (з санскр. श्लोक – санскритський віршовий розмір у 32 склади). Вважається, що після прочитання Деві-кавачі тіло захищене богинею від будь-якої шкоди.

2. Дурга-сапташлокі. Богиня розповідає про те як досягнути бажаного і семи віршах, звідси і назва.

3. Аргала-сотра. В ній ріші (санскр. ऋषि — провидець, мудрець) Мархандея розповідає про велич Богині.

Також після поеми ідуть додаткові тексти – рахасьї.

1. Прадханіка – рахасья. Цей текст носить космогонічний характер і в ньому розповідається про Мула-Прекріті, яка є причиною творіння. Починається все так: Махалакшмі народжує Махакалі і Махасарасваті, а згодом вони породжують всі інші божества, а потім творять світ.

2. Мурті-рахасья. В ній розповідається про земні втілення богині.

3. Вайкріті-рахасья. Описи іконографічних зображень богинь, а також методи поклоніння їм.

Богиня Шрі Лакшмі

Значення імені Лакшмі - у перекладі з санскриту означає «Добрий знак», «Щастя», «Краса», «Удача». Слово «Шрі» дослівно перекладається як «процвітання», «достаток», «гроші» «щастя», «слава». Воно вимовляється перед тим як звернутися до бога, учителя, святого або іншої шанованої людини. Прихильники ведичного навчання вважають, що щоб не послідувало за цим словом буде просякнуте божественним благословенням.

Сфера діяльності і заступництва: Лакшмі - богиня достатку, процвітання, багатства, успіху і щастя. Її зовнішні та внутрішні якості є втіленням грації, краси і жіночності для індійців.
Езотеричне значення Лакшмі: Вона пов'язана з вселенської силою волі (іччха-шакті), силою наміру, котру ми розглянули у розділі зв’язаному з жіночим космічним принципом.
Чоловік: Вішну. Лакшмі супроводжує Вішну в усіх його формах і втіленнях
Їздова тварина: Гаруда (Вахан). Гаруда в перекладі з санскр. «Пожирач». Варіант птиці Сімург (фарсі), слов’янської жар-птиці, прообраз характерних для східної міфології образу птаха, на якому подорожували стародавні боги, герої і королі, щоб відкрити великі таємниці і виконати важкі доручення. На птаху подорожував цар Соломон. Фауст брав орлині крила, щоб розкрити з їх допомогою таємниці світобудови. Гаруду зображують крилатою істотою з людським тулубом і орлиною головою, з кігтями і дзьобом.
Біджа-мантра: - «Шрім!» Біджа (санскр. बीजा, bīja - «насіння») або Біджа-мантра (санскр. बीजामन्त्र, bīja-mantra - «насіннєва мантра») - термін в індуїзмі, буддизмі, сикхізмі.. Мантра «Шрім!» — біджа благополуччя, вона проводить енергію місяцю.
Місце проживання: Чисті землі Манідвіпа.

Мудра: Мудра – це положення пальців рук (рідше і інших часин тіла) з ціллю створення певної енергетичної конфігурації. Це інструмент роботи людини зі своїм тілом і простором навколо нього. У Лакшмі є чотири руки, у двох з яких вона тримає лотоси. Інші дві – складені у мудри. Права нижня рука складена у Абхая-Мудру (Санскритське - अभय, abhaya - «без страху») - символізує безстрашність, захист, світ, доброзичливість, розсіювання страху. З цієї руки виливається нектар благословення у вигляді золотих монет. Ліва нижня рука складена у Варала-мудру (Санскр. Varada, букв. Принесення блага, надання благодіяння) - символічний жест давання блага, прощення. У цьому жесті рука звисає і розгорнута долонею назовні, пальці спрямовані вниз, кисть руки трохи відтягнути назад.
Напрямок: Південний схід
Планета: Венера, Місяць.
День тижня: п'ятниця
Свята: Лакшмі-Пуджа 18 жовтня, Дівалі (ці дні в сучасному індійському календарі відповідають періоду з 20-го по 24-е жовтня григоріанського календаря.), Навараті - кожна п'ятниця (особливо якщо збігається з повним місяцем).
Підношення Лакшмі: солодкий рис, солодощі, монети, молоко, кокоси, банани, манго, золоті прикраси, перли, квіти (особливо лотоси), прикраси нареченої (особливо колечка в ніс). Лакшмі також любить все молочні продукти, мед, фініки, інжир, мигдальні горіхи, виноград, топлене масло. Їй подобаються пахощі, особливо ніжні квіткові аромати, такі як троянда, жасмин.
Інші імена: «108 священних імен Лакшмі».
Кольори Лакшмі: червоний, рожевий, золотистий, жовтий, зелений, білий.
Одяг Лакшмі: як правило, Лакшмі одягнена в насичені яскраво червоні або зелені шовкові сарі з різними вишивками, прикрашена золотими браслетами і сережками. Її шию увінчує кольє з дорогоцінних каменів, а також вона носить гірлянду з лотосів.
Лакшмі завжди оточена золотом, що символізує повноту, чистоту виявлених енергій, їх цвітіння.
Камені Лакшмі: альмандин, лазурит, фіолетовий рубін, хризоберил, шпінель (лале), жовтий і червоний нефриті, і всі дорогоцінні камені.
Метал Лакшмі: золото, срібло.

3.1.Символіка у зображеннях Лакшмі

Розміщення Богині

Найбільш поширеними є зображення Лакшмі разом з Вішну, що лежить на космічному змії Ананті (Символ перемоги космосу над хаосом. В Грецькій міфології це битва Апполона і Піфона. У міфології шумерів це Гільгамеш та Хумбабу. У аккадців це Мардук і Тіамат. У процесі християнізації цей міф продовжив існування в образі Георгія Побідоносця, що вражає змія списом. А сам архетип змія став уособленням хаосу, а також демонічного начала. Вбивство змія божеством ілюструє вічне протистояння світлого і темного начал).

Окремо вона зображується сидячою або стоячою на квітці лотоса. Перебуваючи поруч з Вішну, Лакшмі зазвичай має дві руки, і тоді тримає лотос і кокос, або лотоси в обох руках. При цьому вона сидить на лівому стегні Вішну, на змії Ананті, або на царі птахів Гаруді.

Кількість Рук

Якщо Лакшмі має вісім рук, то несе в них: лук, жезл, стрілу, лотос, раковину, дерев'яний товкач. Якщо Лакшмі має чотири руки, то тримає в обох верхніх руках по лотосу, а з її нижніх долонь, складених у мудри, сиплються золоті монети. Якщо Лакшмі має дві руки, то тримає раковину і лотос.

3) Значення слонів зображених з Лакшмі

«Обличчя її прекрасного золотистого кольору, її купають чотири величезних слона, поливаючи її нектаром з глечиків. В одній парі рук вона тримає два лотоса, іншою парою робить жести обдарування милості і безстрашності. На ній чудова корона і шовковий одяг».

Індійських фольклор

У більшості індуїстських і буддійських храмах поруч з Лакшмі по обидва боки можна побачити слонів, що поливають її водою із глечиків, подарованих небесними дівами. Таке зображення називається Гаджі Лакшмі. Слони також символізують елемент води - гнучкість свідомості Лакшмі або гнучкість її природного стану, здатного об'єднуватися з будь-якими проявами енергій і здійснювати сублімацію.
Іноді поруч з богинею можна побачити і сову. Одна з найпоширеніших версій про її значення говорить, що сова – пташка, що бачить уночі, тобто залишається зрячою у темряві, як і Лакшмі, котру не торкаються ілюзії майї і котра здатна зберігати істинне бачення речей.

4 ) Лотос

Богиня Лакшмі з'являється з води, тому її символом є лотос. У багатьох давніх текстах говориться, що Лакшмі любить лотоси і постійно оточена ними. Від поклоніння Лакшмі і оспівування її краси беруть початок такі санскритські епітети як лотосоголова, лотосоока, лотосолика. Інше ім'я Лакшмі - Камалатміка, адже «Камала» зі санскриту означає «лотосна богиня».
Лотос символізує елемент води і духовне життя. У космічному масштабі лотос уособлює все будову Всесвіту. Лотос - це досконалість, стан чистоти, що перевершує матеріальний світ, символ духовного розкриття.

Розкриття лотосів символізує розкриття Духовних центрів - чакр і особливо Анахата-чакри. Лотос росте на болотистих місцях, і коріння його живиться від болота, але він виростає і розкривається чудова квітка, яка є чистою і прекрасною. Це своєрідна алегорія, що символізує перемогу духовного над матеріальним.

«Посміхаючись, вона сидить на лотосі і в чотирьох руках тримає два лотоса і тримає жести обдарування милості і безстрашності. Кольором вона подібна блискотінню блискавки, груди її пружні і важкі, а сама вона прикрашена гірляндами перлів. Вона чудова, як сонце, що сходить на зорі, а на чолі її сяє ясний диск місяця. Вона злегка схиляється під вагою свого пишного бюста, а в руках тримає два лотоса і два пучка рисових пагонів. У неї три лотосоподібних ока. Вона носить коштовний камінь Каустубха і посміхається.
Я схиляюся перед нею, сидячою на квітці лотоса в позі лотоса!
Нехай Господь береже її, о прекрасну Камалу, даруюючу радість серцю Вішну!»
«Дхіана мантра Камала»
5) Додаткові атрибути Лакшмі
Коли Лакшмі поклоняються у храмі (окремі храми для Лакшмі досить рідкісні, як правило спільні з Вішну), то там вона зображується сидячою на лотосі - троні з чотирма руками, що тримають Падму (лотос), Шанкх (раковину), Амріту-калаш (посудину з нектаром безсмертя) і плоди більви (сорт дикої яблуні, яку по легенді виростила Лакшмі, поливши росток своїм грудним молоком). Іноді замість більви вона тримає махалунгу (лимон).

Колір шкіри богині

Якщо Лакшмі зображується темношкірою(кольору грозової хмари), це вказує на те, що вона дружина Вішну, темноликого Бога. Якщо вона зображується золотисто-жовтою, це означає, що вона джерело всякого багатства. Якщо Лакшмі білого кольору, то це означає найчистішу форму пракріті (природи). Рожевий колір, який більш загальноприйнятий, відображає її співчуття до всіх істот, оскільки вона - Матір всього сущого.

Її чотири руки вказують, на здатність Лакшмі дарувати чотири пурушартхи (основні цілі людського життя).

1) Дхарма - праведність, заснована на дотриманні релігійних і соціальних принципів, слідування своєму шляху.

2) Артха - процвітання, досягнуте в результаті реалізації свого таланту.

3) Кама - тілесні насолоди, що не порушують гармонію людини і законів всесвіту.

4) Мокша - духовне визволення.

Глибоко символічним є зображенні плодів у руках богині. Якщо у руці Лакшмі кокосовий горіх, що складається з шкаралупи, серцевини і соку, то він уособлює три рівня творіння - матеріальний, тонкий і причинний світи. Якщо цей плід - гранат або цитрон, то це означає, що різні світи знаходяться на парелелі і завжди під контролем богині. Якщо це плід більви (вид дикої яблуні), -який, між іншим, не дуже приємний на смак, проте дуже корисний для здоров'я, це означає мокшу - вищий плід духовного життя. Якщо у Лакшмі в руках глечик з амрітою - це означає, що вона здатна дарувати безсмертя.

РОЗДІЛ V. ЕМАНАЦІЇ МАХАДЕВІ

В основі пантеїзму завжди лежить еманація, тому розуміння релігійного принципу індуїзму без цього терміну є неможливим. Еманацію слід розуміти як витікання, випромінювання з божественного начала всієї різноманітності світу:

«В пантеистических верованиях и физическая и нравственная природа представляется живущей, заключающейся в каждом явлении своем жизненный дух, исходящей от Зиждателя»

Мирча Элиаде

Не зважаючи на те що кожна з богинь є самобутньою, її неможливо відокремити від Шакті. Кожна з еманацій є лише реалізацією певного аспекту жіночого космічного принципу. Працюючи з міфологією індуїзму слід пам'ятати, що немає персонажів добрих і злих, світлих та темних. Кожна богиня виконує власну функцію, яка притаманна Шакті – енергії вселенських масштабів, а в цьому контексті ні смерть, ні кровопролиття, ні руйнація не мають негативного окрасу.

КАЛІ