РОЗДІЛ. Адіті – жіночий космогонічний образ індуїзму

У першому поколінні богів

Із небуття буття народилося.

Слідом за ним сторони світу народилися.

Це буття народилося від жінки, з ногами, простертими догори.

Земля народилася від жінки з ногами, простертими догори.

Від землі народилися сторони світу.

Від Адіті народився Дакша.

Від Дакши була народжена і Адіті.

Рігведа, 10.72.3-4

Адіті відома також як Ладжі Гаура, Адья Шакті, Матангі, Ренукі. Вона- найдавніша Богиня в релігійному комплексі, відомому як Індуїзм. Це таємнича лотосоголова Богиня, яка зображується з відкритими і піднятими ногами, що має вигляд породіллі (її положення - традиційне, для індійського села, положення для родів та саме сприятливе для сексуального контакту). У наш час до неї звертаються як «Ладжі Гаура».

Адіті, є корінною в індійській системі вірувань, що бере початок в Цивілізації Неолітичної Індійської Долини (Хараппа). Наприклад, релігійний історик Н. Н. Бхаттачарья вважає, що прямим доказом культу Богині –Матері в Індії є найдені археологами фігурки на території Хараппи, що зображують оголену жіночу фігуру, з головою опущеною вниз і ногами витягнутими вгору, і рослиною, що виходить з її утроби. Історик вважає, що ця знахідка може бути фігурою прото-Адіті / Ладжі Гаури. Подібні знахідки були зроблені і недавно, в дев'ятнадцятому столітті у штаті Раджастані. При обговоренні цього (а також безлічі інших статуеток Богині, пов'язаних з Хараппською Цивілізацією), Бхаттачарья встановив, що в до-Ведичній (пра-Ведичній) релігії Індії, велика Богиня Мати персоніфікується усіма виявленими енергіями природи, яким поклонялися індуси.

Магна, Мата (Велика Мати) ймовірно була відображенням концепції Адіті, матері богів, дуже древнього образа, згадуваного ще в Рігведі.

І дійсно в Ведичних писаннях Адіті згадується як всеохоплююча:

Адіті - це небо

Адіті - це повітря

Адіті - це боги...

Адіті - це Мати, Отець і Син

Адіті - це все, що буде народжено.

Рігведа, I.89.10

"Адіті", - підсумовує Бхаттачарья, - "була найдавнішою матір'ю богів, яка характеризує ще темну Ведичну епоху". І, незважаючи на її надзвичайну старовину, в деяких віддалених сільських місцевостях досі активно поклоняються Ладжі Гаурі як "богині родючості". Але, ми не повинні забувати про численність її споконвічних, сакральних значень, набагато більших і глибших ніж це.

У період з 6-го по 12-й століття від РХ, культ Адіті / Ладжі Гаури активно розвивався. Її зображення поширилися по центральній Індії, невеликі зображення і фігури для поклоніння в будинках і великі (більше людського зросту) кам'яні скульптури в храмах. Однак, після 13-го сторіччя Вона стала відходити в тінь. Вчені частково приписують це впливу на Індію мусульманства і пізніше, нетерпимості британських християнських керівників до зображення людини (а особливо жінки) оголеною, що сприймалось як відкритий прояв сексуальності, на яку було накладене релігійне табу. Інший, можливий факт - це підйом культу тантричних Богинь, який більш тонко розроблений, з більш абстрактними способами зображення основної, творчої Божественної Жіночої сили.

Зображення Ладжі Гаури майже завжди пов'язане з фонтанами, водоспадами і іншими водними течіями - яскраві символи жіночого принципу, життя, що дають силу і життєдайну енергію. Її живіт зазвичай випуклий, вона виглядає вагітною або тільки що народившою. В більш ранніх скульптурах її торс був зображений фактично як горщик - древній символ духовного і матеріального достатку. Голова Ладжі Гаури зазвичай зображується квіткою лотоса, надзвичайно потужним, основним символом як матеріального, так і духовного добробуту, а у більш глибокому релігійному значенні - моделі всесвіту (цікаво, що сьогоднішні зображення популярної Богині Лакшмі – покровительки жіночності, багатства і матеріальної забезпеченості - також буяють водою, горщиками і лотосами.) Кінцівки Ладжі Гаурі в виді лози викликають іншу асоціацію - джерело жіночого соку.

Практично завжди, Ладжі Гаура зображується нахиленою, лежачою на чому-небудь. Для неї характерна лежача позиція, адже це вказує на тісний контакт жінки із землею. Її положення символізує народження, заземлення, сексуальність.

. Девід Кінслі, який написав кілька популярних видань про богиню Індії, писав, що обезголовлене тіло Ладжі Гаурі зосереджує увагу не так на індивідуальних якостях жінки, а на безособовому аспекті і її космогонічній функції – бути джерелом всього існуючого. У 1986 році він писав: "Не таким древнім прикладом можуть бути виявлені в Індії зображення богинь, що сидять навпочіпки або з розпростертими стегнами. Для іконографічних зображень богині є характерним акцент на символіці статевих органів. Ці фігури часто з піднятими вгору руками над тілом і завжди, або безголові, або безликі. Цілком імовірно, що безголові постаті, концентрують увагу на своїй психології, розміщують акцент на сексуальності, енергії життя і живлення."

Без сумніву, найбільш вичерпна монографія Ладжі Гаурі - це «Форми Богині Ладжі Гаурі» авторства Болона, що побачила світ в 1992. Ось описи зовнішності Адіті по Болону:

" Жіноча фігура - гнучка і чуттєва. Легкі складки, опускаються на живіт, як символ звільнення жіночого живота після пологів. Під щільними грудьми складки тіла. Руки і плечі тонкі і жіночні. Ноги розпростерті з піднятими вгору колінами, ступні зафіксовані з піднятими вгору підошвами, і напружені пальці ніг. Оголене тіло прикрашено намистом, тіло охоплюється коштовностями, які звисають з шиї, перетинаються між грудьми, проходять навколо талії і по зворотній стороні, пояс, браслети, і пов'язки, які схожі на вусики виноградної лози, обгортаються руки і закінчуються листочками. Пензлики ножних браслетів також здаються рослинами. Тканиною обгорнуті стегна. Напіввідкрита квітка лотоса розташована подібно пір'ю на плечах, повернута трьома частинами до глядачів»

«Форми Богині Лауджі Гаури» Ф. Болон