Для прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства необхідна згода всіх його учасників та відсутність заперечень з боку кредиторів цього підприємства

За умови зменшення статутного капіталу при виході (виключенні) учасника зі складу товариства обов’язково вносяться зміни до засновницьких документів і відбуваються розрахунки з учасником. Йому повертається сума його внеску до статутного капіталу, вартість частини майна, що пропорційна його внеску до статутного капіталу, частка прибутку, отриманого підприємством у поточному році, або інакші розрахунки, передбачені договором засновників та статутними документами.

В акціонерному товаристві формування статутного капіталу відбувається шляхом випуску певної кількості акцій однакової номінальної вартості. При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені відкритою передплатою (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілом між засновниками (в закритих акціонерних товариствах).

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал при умові, що раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижче номінальної.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом:

- збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості (за рахунок внесків засновників, дивідендів, індексації основних засобів);

- збільшення вартості акцій (за рахунок внесків засновників і учасників товариства, індексації основних засобів);

- обміну облігацій на акції цього емітента (на загальну номінальну вартість облігацій, які обмінюються на акції).

Зменшення статутного капіталу акціонерних товариств здійснюється шляхом:

- зменшення вартості акцій;

- зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості через викуп їх у власників з метою анулювання.

До моменту реєстрації господарського товариства кожен із учасників повинен внести в статутний капітал підприємства не менше 50% вказаного в статутних документах вкладу. Повністю учасник повинен внести свій вклад не пізніше року з дня державної реєстрації товариства. У разі невиконання цих зобов’язань на користь товариства сплачуються за час прострочення 10% річних з недонесеної суми, якщо інше не передбачено засновницькими документами.

Для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства призначено рахунок 46 “Неоплачений капітал”.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

Списання сум, отриманих за підпискою (при створенні акціонерного товариства) на зменшення неоплаченого капіталу відображається по Дт 68 “Розрахунки з іншими операціями” та Кт 46 “Неоплачений капітал”; погашення заборгованості засновників та акціонерів з підписки (в залежності від виду внеску) відображається по Дт 10 “Основні засоби”, 12 “Нематеріальні активи”, 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”, 30 “Готівка”, 31 “Рахунки в банках”, 35 “Поточні фінансові інвестиції”, 20 “Виробничі запаси” та Кт 46 “Неоплачений капітал” тощо.

При використанні підприємством журнально-ордерної форми обліку для узагальнення інформації про неоплачений капітал підприємства використовується журнал-ордер №7.

Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його фінансово-господарської діяльності. Він формується за рахунок обов’язкових та додаткових пайових внесків, які надходять від членів товариства. Розміри обов’язкових пайових внесків визначаються загальними зборами пайовиків.

Для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами призначено рахунок 41 “Пайовий капітал”.

Аналітичний облік ведеться за видами капіталу.

При використанні підприємством журнально-ордерної форми обліку для узагальнення інформації про стан та рух пайового капіталу використовується журнал-ордер №7.

Додатковий капітал – інший капітал, вкладений учасниками товариства (емісійний дохід, отриманий від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість) або одержаний у процесі господарської діяльності дохід від дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів, безкоштовно отриманих від інших осіб необоротних активів, інші види капіталу.

Для узагальнення інформації про суми додаткового капіталу призначено рахунок 42 “Додатковий капітал”.

Рахунок 42 “Додатковий капітал” має такі субрахунки:

421 “Емісійний доход”, який призначений для відображення різниці між продажною та номінальною вартістю первісно розміщених акцій;

422 “Інший вкладений капітал”, який призначений для обліку іншого внесеного засновниками товариства капіталу, що перевищує розмір статутного капіталу, інші внески без рішення про зміну розміру статутного капіталу;

423 “Накопичені курсові різниці”,

424 “Безоплатно одержані необоротні активи”;

425 “Інший додатковий капітал”.

Відображення емісійного доходу підприємства відбувається бухгалтерським записом по Дт 46 “Неоплачений капітал” та Кт 421 “Емісійний доход”; відображення додаткових внесків засновників товариства грошовими коштами Дт 30 “Готівка”, 31 “Рахунки в банках” та Кт 422 “Інший вкладений капітал”; відображення додаткових внесків засновників товариства основними засобами Дт 10 “Основні засоби”, 15 “Капітальні вкладення” та Кт 422 “Інший вкладений капітал”; зарахування до складу безоплатно отриманих основних засобів за їх справедливою вартістю Дт 10 “Основні засоби” та Кт 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”.

Аналітичний облік ведеться за видами капіталу.

При використанні підприємством журнально-ордерної форми обліку для узагальнення інформації про додатковий капітал підприємства використовується журнал-ордер №7 та відомість 7.1.

У господарському товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства.

Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку.

Резервний капітал господарського товариства створюється з метою покриття можливих збитків, непередбачених витрат, сплату боргів підприємства при його ліквідації.

Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства призначено рахунок 43 “Резервний капітал”.

Формування резервного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку відображається по Дт 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” та Кт 43 “Резервний капітал”; збільшення статутного капіталу за рахунок резервного Дт 43 “Резервний капітал” та Кт 40 “Зареєстрований (пайовий) капітал”; погашено непокриті збитки минулих років за рахунок резервного капіталу Дт 43 “Резервний капітал” та Кт 442 “Непокриті збитки”; створено резервний капітал за рахунок додаткового капіталу 42 “Додатковий капітал” та Кт 43 “Резервний капітал”; нарахування дивідендів за привілейованими акціями за рахунок резервного капіталу Дт 43 “Резервний капітал” та Кт 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами та напрямками використання.

При використанні підприємством журнально-ордерної форми обліку для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства використовується журнал-ордер №7та відомість 7.1.