Типи уроків позакласного читання, їх структура та методика проведення на кожному з етапів формування читацької самостійності

У системі залучення учнів до самостійного читання виділяються три етапи: підготовчий, початковий та основний.

Підготовчий припадає на той час, коли діти оволодівають грамотою. Вони ще не вміють читати, але в уроки навчання грамоти вводиться робота з дитячими книжками. На кінець навчального року учні одержують уявлення про різноманітне коло книг, різної тематики – про Батьківщину, рідний край, природу, рослини, тварини, про дітей та їх пригоди; різні жанри – оповідання, вірші, казки; різного наповнення – книжка з одним твором і книжка, у якій вміщено декілька творів – книжка-збірка та різних авторів, тих, яких вони знають ще з дошкільних років, а також про ті твори, які авторів не мають – твори усної народної творчості (казки, прислів’я, загадки, скоромовки).

Учні практично ознайомлюються зі змістом понять: письменник, його прізвище, назва (заголовок) книжки (твору), малюнок (ілюстрація), обкладинка, написи на ній, корінець, сторінка. Формуються уміння правильно називати книжку (твір): спочатку прізвище письменника, потім назву та початкові уміння читати-розглядати дитячу книжку. Першокласники знайомляться з періодичними виданнями (дитячі газета, журнал); з поняттями: бібліотека, бібліотекар, читальна зала, книжкова виставка; з основними правилами гігієни читання-розглядання, з правилами поведінки в бібліотеці.

Для шестирічних учнів добір дитячої літератури має свої особливості, пов’язані із специфікою сприймання та рівнем розвитку навички читання, понятійного мислення. Тому, чим молодша дитина, тим більшу площу на сторінці чи розвороті (60-70 %) мають займати ілюстрації. Малюнки допомагають учням глибше й повніше зрозуміти зміст твору, сприяють розвитку мовлення, образного мислення, почуттів. Основним методом уроків позакласного читання на цьому етапі є метод читання-розгляду.

На цьому етапі навчання самостійному читанню окремі уроки позакласного читання не виділяються. На одному з уроків навчання грамоти щотижня відводиться 15 – 20 хв. Цей час вчитель може розподілити роботу учнів так:

1. Коротка бесіда що готує дітей до слухання твору (2 – 3 хв).

2. Виразне читання твору вчителем (3 – 7 хв). Учитель читає і перечитує твір.

3. Відтворення прослуханого, обговорення прочитаного (4 – 6 хв).

4. Розгляд дитячої книги, в якій надруковано твір, відшукання його (3–4 хв).

5. Рекомендації щодо читання книг удома (1 хв).

Початковий етап (2 клас) за часом збігається з періодом освоєння учнями програмового рівня техніки читання (читання у темпі 35-45 слів на хв.), який дозволяє їм самостійно читати книжки без додаткових зусиль. У цей період продовжується читання творів учителем у класі але й приділяється увага формуванню самостійного дитячого читання книг: діти читають не лише вголос, а й мовчки.

У 2 класі одночасно з класним читанням два уроки на місяць відводяться для позакласного читання. Для учнів 2 класу визначається певне коло читання, зокрема дитячі художні твори – казки, оповідання, вірші, загадки, обсягом від 140 до 400 слів для самостійного читання (від 0,5 до 1,5 – у І півріччі, до 2-х сторінок – у 2-му), від 500 до 1500 слів – для слухання. Тематика творів залишається незмінною, але збільшується кількість нових книг й імен авторів. Необхідно ознайомити учнів з науково-пізнавальними дитячими книгами, рекомендувати твори про тваринний і рослинний світ, ознайомити їх із дитячою періодикою: газетами, журналами. У 1-2 класах коло дитячого читання учнів складають дитячі книжки, обсяг яких не перевищує 30 – 36 ст.

На цьому етапі для позакласного читання відводяться окремі уроки. Структура уроку залишається приблизно такою ж, як і на підготовчому етапі. Спочатку –розв’язання задач щодо орієнтування у книгах (до 5-и хв.) та коротка бесіда що готує дітей до сприймання твору (2–3 хв.). За ними – виразне читання твору вчителем (до 7 хв.) з метою збудження інтересу до самостійного читання. За цим етапом іде колективний розгляд книжки і розмова з приводу прочитаного (до 5 хв.), потім – кількахвилинний самостійний розгляд нової книжки (до 5 хв.). Після цього дітям пропонується самостійне читання нового твору (10–12 хв.). Завершується урок виявленням якості та оцінка самостійного читання-розгляду (до 10 хв.) та бесідою за змістом прочитаного твору.

Особливостями підготовки та проведення уроків на цьому етапі навчання є:

1). Уводиться самостійне мовчазне читання. Діти читають не повністю їм незнайомий твір, а той, який щойно вголос прочитав учитель.

2). Діти працюють на уроці не з одним твором, а з кількома, принаймні – з двома.

3). Книги для читання на кожен урок позакласного читання відбирає учитель, при потребі пов’язуючи їх з тематикою творів класного читання.

Основний етап триває протягом 3-4 класів. Уроки позакласного читання проводяться один раз на два тижні. Їхнє завдання – сприяти формуванню читацьких умінь на основі індивідуальних особливостей кожного читача, закріплення загальних читацьких умінь. Мета уроків – продовжувати формувати навички та потребу самостійно і свідомо вибирати і осмислено читати доступні дитячі книжки; розширювати читацький кругозір; закріплювати і поглиблювати читацькі уміння учнів; формувати читацьку самостійність.

На цьому етапі основне завдання спрямовується на індивідуалізацію читацької діяльності учнів, яке забезпечується засобом самостійного виконання учнями домашніх завдань до уроків позакласного читання та перевіркою його виконання у класі.

Коло читання третьокласників – книжки українських та зарубіжних письменників, обсягом від 16-18 до 150 сторінок. Книжки, обсяг яких перевищує 150 сторінок мають бути книжками-збірками.

На основному етапі навчання застосовуються два типи уроків. Перший – основний. Він складається з чотирьох структурних елементів:

1. Робота з виставкою книг, прочитаних удома до уроку.

2. Бесіда про героїв прочитаних книг, їх авторів.

3. Доповнення, розширення, уточнення читацького досвіду дітей учителем.

4. Завдання додому.

Другий тип уроку – це урок-звіт. Це форма ігрового літературного звіту, тему і матеріал для якого діти обирають за бажанням, а звіт про прочитане готують колективно або у групах. Протягом чверті проводяться 1-2 уроки-звіти. Вони будуються за такою схемою:

1. Групові виступи за наперед виробленим вчителем планом.

2. Виступ вчителя, який знайомить дітей з новими можливостями використання книг при організації свого дозвілля.

3. Колективна літературна гра або конкурс на основі обраної теми з метою виявлення переможця (за кількістю прочитаних творів, умінням орієнтуватися в світі книг, умінням переказувати прочитане).

4. Підсумки, завдання додому.

Найбільш ефективними і результативними формами роботи на уроках позакласного читання визначаються фронтальна бесіда, індивідуальні відповіді, групові виступи.

Специфіка бесіди в 3 і 4 класах полягає у тому, що вона завжди фронтальна. Фронтальну роботу з класом неможна підміняти індивідуальними відповідями, чи детальним переказом прочитаного. При цьому вчитель натрапляє на певні складності, оскільки на урок позакласного читання учні приходять, прочитавши самостійно різні книги на одну і ту саму тему. Вибір книги учнем може бути вдалим і невдалим, а домашнє читання може бути осмисленим і формальним. У зв’язку з цим, для забезпечення максимальної активності кожного учня, вчителю необхідно знати матеріал з теми уроку, а також уміти ставити для обговорення питання, які б спонукали усіх учнів шукати відповідь у тих творах, що прочитав кожен учень. Вчителю необхідно вести розмову так, щоб кожен хотів би поділитися прочитаним, зацікавити інших змістом прочитаної книги.