А н к е т а

Шановний друже!

Сьогодні молоді люди, які повертаються з місць позбавлення волі, стикаються з багатьма життєвими труднощами. Які саме це труднощі? Хто може допомогти в їх подоланні? Хто і що заважає молодій людині жити далі нормальним життям?

Щоб знайти відповіді на ці запитання, ми проводимо дослідження „ Соціальні проблеми молоді, яка повернулася з місць позбавлення волі ”. Результати даного дослідження будуть надані всім зацікавленим організаціям для того, щоб ознайомити фахівців з проблемами, які постають перед молодою людиною, що повернулася з місць позбавлення волі, та скоординувати їх роботу з надання конкретної допомоги цій категорії молодих людей, а також привернути увагу громадськості та керівних структур нашої країни до проблем, що постають перед тими, хто повернувся з місць позбавлення волі.

Запрошуємо Вас взяти участь у нашому дослідженні і відповісти на запитання анкети. Ваша думка є дуже цінною інформацією для нас. Конфіденційність отриманої інформації гарантуємо. Ваші відповіді будуть використані в узагальненому вигляді.

інтерв’юере!

у пошуку молодих людей, які повернулися з місць

позбавлення волі, скористайтеся допомогою та

базою даних обласного центру соціальних служб

для молоді, рекомендаціями інших експертів!

1. Скільки Вам років: ­­­­ ­________

Інтерв’юер!

молодь, яка повернулася з місць

позбавлення волі, розподілена на дві вікові групи:

1) неповнолітні – 14–17 років, 2) молодь – 18–28 років.

2. Хто Ви: 1. Чоловік 2.Жінка

3. Як давно Ви повернулися з місць позбавлення волі?

4. Скільки часу Ви перебували в місцях позбавлення волі?

5. Розкажіть, як проходила підготовка до звільнення в тих місцях позбавлення волі, де Ви відбували строк покарання?

6. Чи знаєте Ви, яким чином взагалі повинні вирішуватися соціальні проблеми молоді, що звільняється з місць позбавлення волі?

6.1. Матеріальні та майнові:

6.2. Юридичні:

6.3. Психологічні:

6.4. Медичні:

6.5. Інші:

7. Де Ви проживаєте?

8. Де Ви прописані?

9. Чи були у Вас проблеми з місцем проживання, з пропискою після поверннення з місць позбавлення волі, які саме?

10. Розкажіть про Вашу сім’ю, чи є у Вас брати, сестри? Ви проживаєте разом із сім’єю?

11. Чи підтримувала Вас сім’я у період перебування у місцях позбавлення волі? Яким чином?

12. Чи змінилося ставлення до Вас у сім’ї після повернення з місць позбавлення волі? Чи допомагають вони Вам? Як саме?

13. Чи змінилося ставлення ваших родичів, сусідів до Вас після повернення з місць позбавлення волі? Чи допомагають вони Вам? Яким чином?

14. Розкажіть про Ваших друзів, товаришів? Хто вони? Як часто Ви зустрічаєтесь, спілкуєтесь?

15. Чим взагалі Ви займається зараз?

16. Які юридичні документи Ви повинні були відновити після повернення додому (паспорт, прописку, інші документи)?

17. Які проблеми виникали з оформленням цих документів?

18. Який навчальний заклад Ви закінчили, коли?

19. Чи маєте Ви спеціальність (яку)?

20. Чи плануєте Ви ще навчатися (де саме), чи є у Вас така можливість?

21. Чи маєте Ви постійну роботу, чи задовольняє вона Вас?

22. З якими труднощами Ви стикалися під час пошуку роботи?

23. Чи відмовляли Вам при працевлаштуванні?

1). Так

2). Ні

Якщо „так”, які причини відмови?

24. Які проблеми, пов’язані зі здоров’ям, Вас непокоять? Яким чином Ви їх вирішуєте?

25. До кого Ви можете звернутися за порадою, підтримкою? Хто вони (конкретна людина, організація)? Яким чином вони Вам допомагають?

26. До яких державних установ Ви зверталися для вирішення власних проблем?

27. До яких громадських організацій Ви зверталися для вирішення власних проблем?

28. Через який час після звільнення Ви звернулися до них по допомогу? З яких проблем?

29. Як Ви вважаєте, чи потрібне створення спеціальної служби, яка займалася б вирішенням соціальних проблем (соціальним супроводом) молоді після їх звільнення? Якщо “так”, то що саме вона повинна робити?

30. Чи користувалися Ви допомогою, яку пропонують центри соціальних служб для молоді?

1). Так

2). Ні

Якщо „так”, то:

31. Як Ви вважаєте, яке взагалі ставлення громади, суспільства до молодих людей, які повернулися з місць позбавлення волі?

32. Якої конкретної інформації Ви потребуєте для вирішення власних соціальних проблем?

32.1. Матеріальні та майнові

32.2. Юридичні

32.3. Психологічні

32.4. Медичні

33. Як Ви вважаєте, за яких умов Ви в цілому можете пристосуватися (адаптуватися) до життя після повернення?

34. Ваші побажання, пропозиції державним установам, громадським організаціям стосовно допомоги в адаптації до життя молодим людям після повернення з місць позбавлення волі:

Державним установам

І на завершення інтерв’ю.

35. Чи є у Вас ще питання (інформація), які не були порушені в інтерв’ю?

36. Ваші життєві плани:

дякуємо за плідну співпрацю!

Бажаємо вам гарної долі!

Додаток 5

ПРОЕКТ „ПРОБЛЕМИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ

З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ”

Інструкція інтерв’юерам молоді з функціональними обмеженнями

Шановні колеги!

Державний інститут проблем сім’ї та молоді проводить на замовлення Державного комітету України в справах сім’ї та молоді опитування молодих людей з функціональними обмеженнями (тих, кого за давньою звичкою називають інвалідами, але не вживайте це слово в ході спілкування – в сучасній світовій практиці слово інвалід вважається образливим. Краще користуватися визначеннями “людина з функціональними обмеженнями”. Вживається також, “людина з особливими потребами”, “з обмеженими можливостями”).

Метод збору інформації: напівструктуроване інтерв’ю “віч-на-віч”(індивідуальне опитування із заповненням анкети інтерв’юером). Молодих людей доцільно опитувати за місцем проживання.

Терміни проведення опитування – _________________

Місце проведення опитування і категорії респондентів. Опитування здійснюється у 3 областях (Львівська, Миколаївська, Харківська) й у м. Києві. У кожному регіоні потрібно опитати 25 молодих людей (віком 14–28 років) з функціональними обмеженнями, які не навчаються у навчальних закладах денної форми навчання. Це респонденти 4 категорій:

Категорія 1. Респонденти, які мають роботу і працюють на звичайних (не спеціалізованих для інвалідів) підприємствах (в організаціях).

Категорія 2. Респонденти, які мають роботу і працюють на спеціалізованих для інвалідів підприємствах (в організаціях) – громадських організаціях інвалідів, заснованих ними підприємствах, у тому числі УТОГу, УТОСу,підприємствах (майстернях, підсобних господарствах) спеціалізованих навчально-виробничих центрів, курсів соціально-трудової реабілітації інвалідів, інтернатів для інвалідів.

Категорія 3. Респонденти, які не мають роботи, але намагаються працевлаштуватися, користуючись послугами центрів зайнятості та в інший спосіб.

Категорія 4. Респонденти, які не мають роботи і не намагаються працевлаштуватися через центри зайнятості.

Методика пошуку респондентів. У кожному обласному центрі і в багатьох містах області діють організації (або їх місцеві відділення – обласні, міські, районні), де можуть надати контактні телефони, інші реквізити потрібних респондентів. Цими організаціями є центри зайнятості, відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, організації і підприємства УТОГу та УТОСу, інші громадські організації інвалідів, засновані ними підприємства, підприємства (майстерні, підсобні господарства) спеціалізованих навчально-виробничих центрів, курсів соціально-трудової реабілітації інвалідів, інтернатів для інвалідів, звичайні підприємства (організації), де працює певна кількість інвалідів або які не додержуються нормативу працевлаштування інвалідів, управління (відділи) праці і соціального захисту населення, у справах сім’ї та молоді місцевих держадміністрацій, центри соціальних служб для молоді. У разі потреби за довідковою інформацією слід звертатися до місцевих держадміністрацій.

У ході пошуку респондентів потрібних категорій доцільно враховувати таке

Реквізити респондентів 1-ї категорії (які працюють на звичайних, не спеціалізованих для інвалідів, підприємствах та у звичайних організаціях) відомі, зрозуміло, у відділах кадрів цих організацій. Реквізити самих цих організацій (як таких, що надають роботу інвалідам на виконання законодавчо визначеного нормативу працевлаштування) зазвичай відомі у місцевих центрах зайнятості, відділеннях Фонду України соціального захисту інвалідів, управліннях (відділах) праці і соціального захисту населення. Можна також шукати їх у випадковий спосіб, телефонуючи у будь-які організації поспіль.

Реквізити респондентів 2-ї категорії (які працюють на спеціалізованих для інвалідів підприємствах та організаціях) можна шукати у такі способи:

1. Шляхом прямого звернення до організацій. Це зазвичай місцеві організації УТОГу, УТОСу, інші громадські організації інвалідів, спеціалізовані навчально-виробничі центри соціально-трудової реабілітації інвалідів, інтернати для інвалідів. Через ці організації можна безпосередньо визначити реквізити декого з потрібних респондентів, а також з’ясувати реквізити заснованих ними підприємств, майстерень, підсобних господарств тощо, де працюють потрібні респонденти.

2. Шляхом опосередкованого визначення реквізитів потрібних організацій, через інші організації. Потрібні реквізити, як правило, відомі у місцевих відділеннях Фонду України соціального захисту інвалідів та в управліннях (відділах) праці і соціального захисту населення місцевих держадміністрацій.

Реквізити респондентів 3-ї категорії (які не мають роботи, але намагаються працевлаштуватися, у тому числі й через центри зайнятості) можуть надати місцеві центри зайнятості – вони ведуть відповідний облік. Реквізити центрів зайнятості, як правило, надаються у телефонному довіднику і обов’язково відомі в управліннях (відділах) праці та соціального захисту населення місцевих держадміністрацій.

Реквізити респондентів 4-ї категорії (які не мають роботи і не намагаються працевлаштуватися через центри зайнятості) можуть надати місцеві громадські організації інвалідів (окрім УТОГу таУТОСу). Як правило, реквізити цих організацій (якщо їх немає у телефонному довіднику) відомі у підрозділах місцевих держадміністрацій, зокрема в управліннях (відділах) праці та соціального захисту населення, освіти, охорони здоров’я, в справах сім’ї та молоді, в центрах соціальних служб для молоді.

Квотування респондентів. Квотування респондентів здійснюється за категоріями, зазначеними вище, і за типом поселення. Опитування проводиться у поселеннях трьох типів:

1. Обласні центри.

2. Значні за кількістю населення міста на території області (орієнтовно 100 ‑ 300 тис.).

3. Районні центри, невеликі за кількістю населення міста на території області (орієнтовно, до 50 тис.).

Інтерв’юер на власний розсуд обирає потрібні адміністративно-територіальні одиниці для роботи в кожній області. Кількість респондентів за категоріями і типами поселення наведена у таблиці.

Заміна респондентів. Якщо з якихось причин буде неможливо опитати респондента якоїсь категорії, допускається його заміна респондентом іншої категорії. Але замінювати бажано не більше одного респондента у кожній категорії респондентом іншої категорії. Якщо з якихось причин буде неможливо опитати респондента з якогось типу поселення, допускається його заміна на респондента з іншого типу поселення. Але замінювати бажано також не більше одного респондента.

Увага! Одночасно з інтерв’ю молодих людей у кожній області проводиться опитування експертів з питань працевлаштування молоді з функціональними обмеженнями. Для полегшення їхньої роботи їм надаватимуться листи до керівників потрібних організацій за підписом директора Державного інституту проблем сім’ї та молоді із проханням сприяти опитуванню. Для економії часу інтерв’юерам молодих людей доцільно обмінюватися інформацією щодо реквізитів потрібних організацій з інтерв’юерами експертів через обласного організатора опитування.

Якщо Вамрекомендуватимуть респондентів, спілкування з якими ускладнене (з вадами слуху, зору, мовлення, деякими нервовими і соматичними захворюваннями тощо) – будьте готові морально до такої зустрічі, не відмовляйтеся від неї. Але слід заздалегідь з’ясувати, чи буде присутній хтось із членів сім’ї, друзів, колег тощо, хто допоможе Вам порозумітися з респондентом. У багатьох випадках саме від таких добровільних помічників надходить змістовна інформація, важливі пояснення.

Починаючи зустріч з респондентом, слід представитися, пред’явити посвідчення і паспорт, пояснити ціль Вашого візиту, повідомити про конфіденційність інтерв’ю, гарантію анонімності, яку надає інститут в особі інтерв’юера.

Респонденти добровільно беруть участь в інтерв’юванні. В разі їх відмови не треба наполягати.

Допомагайте респондентам заповнювати анкети якомога повніше і змістовніше, особливо відкриті запитання, одночасно намагаючись уникнути зайвої інформації, яка не стосується змісту запитання. Якщо необхідно, дайте респонденту час подумати, пригадати, перед тим як дати відповідь.

В анкеті не представлено три важливих запитання, аби не травмувати респондентів, а саме:

1. Група інвалідності, яка встановлена респондентові?

2. У зв’язку з якими вадами або захворюваннями (наприклад, сліпота, послаблений зір, глухота, послаблений слух, німота, вади мовлення, захворювання опорно-рухового апарату, нервові, соматичні захворювання тощо) встановлена інвалідність?

3. Вік, коли респондент став інвалідом?

Таку інформацію дуже важливо з’ясувати, але слід уникати ставити респондентам ці запитання безпосередньо. Трапляється, що респонденти з власної ініціативи повідомляють ці дані, коли відповідають на запитання анкети щодо обмежень праці за рекомендаціями МСЕК (медико-соціальної експертної комісії). Але в більшості випадків потрібну інформацію частково можна отримати в організаціях, де Ви будете з’ясовувати реквізити майбутніх респондентів, а повністю – у членів їх сімей. Спілкуючись з членами сімей, також будьте обережні – намагайтесь уникнути прямих запитань, особливо у присутності респондента. Краще, якщо Ви зможете оволодіти цією інформацією, спонукаючи когось із членів сім’ї до розповіді з їхньої ініціативи. Занотуйте цю інформацію наприкінці анкети після закінчення опитування. Бажано, щоб респондент і члени сім’ї не бачили, як Ви робите цей запис.

Організація проведення опитування:

Отримавши пакет документів, будь ласка, одразу перерахуйте анкети, польові і фінансові документи, аби впевнитися у наявності повного комплекту (перелік додається).

Повідомте організатору в Києві, що документи отримані, і уточніть усі незрозумілі питання.

Ознайомтеся з документами, відпрацюйте запитання анкет, звернувши увагу на необхідність якомога ретельнішого і повнішого їх заповнення.

Довіреність завірте печаткою і підписом, як завжди.

Договори і посвідчення про відрядження заповнюються на інтерв’юерів, які реально виконували роботу.

Просимо надсилати польові і фінансові документи в зазначений термін, разом з анкетами. Якщо це не можливо, повідомте організаторів в Києві про затримку.

Анкети мають бути надіслані не пізніше ______________

Будь ласка, пам’ятайте, що Вам необхідно:

- оперативно, з належною якістю і в запланований термін виконати опитування і здати анкети;

- не розголошувати зміст відповідей, прізвища, адреси та інші реквізити респондентів, адже Ви несете особисту відповідальність за анонімність опитування;

- заповнені і чисті анкети передати організатору опитування, будь-кому іншому передавати їх заборонено;

- своєчасно і сумлінно заповнити польові і фінансові документи;

- в разі необхідності або непередбачених обставин, що можуть виникнути в ході опитування, ставити до відома організатора;

- попередити респондентів, що Ваша робота контролюється;

- заповнювати анкети лише авторучкою з синьою або чорною пастою;

- не залишати в анкеті пропущених пунктів – у разі потреби робити відповідні коментарі на полях;

- перед тим як здати анкети, перевірити вірність їх заповнення.

Транспортні витрати відшкодовуються лише на підставі посвідчень про відрядження.

Доручення оформляйте на ім’я __________________.