Про сніговий колобок

Гуляли діти у дворі. Ліпили з снігу бабу. Олексійко зліпив сніговий колобок. Знайшов вуглинки і поробив очі, знайшов палички і зробив рот і ніс.

Погралися діти, погуляли й знову пішли в дитячий садок. Шкода Олексійкові колобок надворі залишати, взяв він колобок і поклав у кишеню. Прийшов у дитячий садок, повісив свою шубку в шафочку, а в кишені залишився лежати сніговий колобок.

Пообідали діти, після обіду лягли спати. А коли прокинулись, Олексійко згадав про свій колобок. Побіг із дітьми до шафочки — калюжка. Що це таке? Відчинили дверцята, подивились, а з кишені — кап, кап, кап! — вода капає. Подивився Олексійко в кишеньку, а там немає колобка. В мокрій кишені лежать тільки дві вуглинки і дві палички.

А колобок де?

Запитання за змістом тексту

— Про яку пору року йде мова в оповіданні?

— Що зліпив Олексійко?

— Із чого він зробив колобкові очі, рот, ніс?

— Чи залишив хлопчик колобка надворі? Чому?

— Де Олексійко сховав колобка?

— Що відбувалося далі?

— Що побачив Олексійко біля шафочки?

— Чому з кишеньки капала вода?

— А колобок де подівся?

— Що знайшов хлопчик у своїй кишені?

— Чому хлопчик не знайшов свого колобка?

— А як би ви вчинили на місці хлопчика?

(Вихователь повторно читає оповідання, діти уважно слухають, а потім переказують оповідання колобкові.)

Вихователь.

В гостях у нас Зимка-Зима, І прийшла вона не сама.
З нею прийшли діточки. Маленькі сніжиночки.
По групі вони кружляють, На килим тихенько сідають.

(Звучить мелодійна музика, діти плавно виконують танцювальні рухи.)

Вихователь.

Як сніжинки ви кружляли,
снігові слова збирали.
Часу, дітоньки, не гайте,
довгі слова називайте.

Діти. Зимонька, снігуронька, холодно, сніжинка, сніговичок, морозець. (За кожне довге слово діти отримують довгу паперову смужку.)