Проблема перекладу як соціокультурного феномену

Кожен твір належить до певного простору, як культурного, так і мовного. Він не може не відбивати час та період в який його створено та кому присвячено. Кожна культура – це система кодів. Переклад – це перетворення одного коду в інший за допомогою системи кодів. При перекладі необхідно враховувати соціокультурний чинник. Сьогодні, це явище культури є проблемним, оскільки переклади виконують автори не дотримуючись всіх норм та правил перекладу, пропонують свій варіант розуміння твору, але забувають про дослівний переклад чи багатозначність тих чи інших слів, термінів чи ідіом, що в свою чергу спричиняє не розуміння тексту або не правильне його осмислення в іншій культурі.

Переклад як особливий вид мовної діяльності є одним з основних засобів міжкультурної комунікації, передбачаючи текст мовою оригіналу й текст мовою перекладу, а також перекладача, який стає посередником в обміні інформацією між комунікаторами (представниками різних мовних систем і культур). Cаме професійний переклад твору стає надбанням не лише національної, але й світової літератури. Через поширення письмових перекладів людство залучається до широкого кола наукових досягнень та літературно-художніх цінностей, що на сьогодні є важливою науковою та

соціально-культурною проблемою формування культури суспільства загалом.

Насамперед, ми можемо звернутися до перекладів СРСР, коли перекладацька школа була надзвичайно міцною і порівняти її з сьогоднішньою, в якій можна нарахувати лише десятки тих, хто дійсно дотримується всіх канонів. Позитивним чинником є те,що існує багато видів перекладу і тому їх можна порівняти і вибрати правильний, але для того, щоб засвоїти знання та мовну практику через твори літератури, необхідно звертатися до перших перекладів або першоджерел.

Важливою ознакою доцільності перекладу в різних культурах та народів є майстерне відтворення перекладачем гармонії цієї єдності. Не менш важливим є наявність твору-оригіналу на занятті для того, щоб побачити як писав автор і як певний епізод відображений в творі та як це зображено в перекладі, що є однією з найактуальніших проблем сучасного уроку літератури. Особливу увагу на уроці літератури варто звернути на роботу з текстом-оригіналом і текстом перекладом, показати особливості перекладу творів різних жанрів. Оскільки, з переважною більшістю художніх текстів на практиці учні ознайомлюються в перекладах українською мовою, особливу увагу слід звернути на їх якість, навчаючи школярів порівняння творів на вісях „переклад ‒ оригінал” і „переклад ‒ переклад”.

У процесі викладання світової літератури слід враховувати те, що художній перекладний твір порівняно з оригіналом має яскраво виражені особливості. Аби не порушувати принципу науковості, у процесі викладання світової літератури потрібно формувати уявлення учнів про своєрідність, особливість взаємозвʼязку оригінального та перекладного творів. Тому ефективним засобом розвʼязання названої проблеми є залучення учнів до порівняння першоджерела й перекладу.

Використання перекладів на уроках світової літератури є актуальним. Учні усвідомлюють не лише сутність художнього перекладу як творчого процесу і його результату, а й глибше розуміють твори, прочитані в оригіналі. Дуже важливо провести зв'язок між культурами, тому саме завдяки перекладним творам учні відкривають для себе реалії життя народів зарубіжжя, пізнають їхню історію, духовний світ, менталітет країни.

Отже, вивчення перекладів як соціокультурного феномену надає широкі можливості для дослідження ступеня інтегрованості наукових та літературно-художніх надбань у загальносвітовий інформаційний та культурний простір.