Предмет макроекономіки. Особливості кругообігу потоків у макроекономічній моделі

Закономірності розвитку національ­ної економіки вивчає найважливіша скла­дова частина економічної теорії — макро­економіка. Предмет макроекономіки — це всі ті економічні проблеми, що характеризують розвиток економіки країни в цілому. Найбільш значущі серед них — це: 1) економіч­на динаміка, тобто економічне зростання та його джерела, 2) зайнятість населення, заходи щодо запобігання безробіт

Модуль И. Основи макроекономіки

3) циклічний характер економічної кон'юнктури, його причини й заходи, спрямовані на подолання негативних на­слідків циклічних коливань в економіці; 4) інфляція та за­ходи боротьби з нею; 5) теорія і практика грошового ринку; б) роль і межі державного втручання в економіку.

Для країн, які здійснюють перехід від центрально-керо­
ваної, командної моделі до ринкової, предметом макроеко-
номічних досліджень мають бути закономірності перехідної
економіки.

Щодо функцій макроекономіки, то вони ті ж самі, що и для всієї економічної теорії:

—пізнавальна;

—методологічна;

—практична;

—прогностична.

Однак вивчення, аналіз, вироблення практичних реко­мендацій щодо вирішення основних проблем економіки, оцінка перспектив економічного зростання і зайнятості стосуються не окремих суб'єктів ринку, а національної еко­номіки в цілому. Безперечно, значення практичної функції в макроекономіці невимірно вище, ніж у мікроекономіці. Наслідки помилкових рішень в економічній політиці уряду настільки значні, що деякі наукові школи й сьогодні про­довжують заперечувати необхідність активного втручання держави в господарське життя країни. Вони вважають, що «фіаско» політики перевершують недоліки, об'єктивно при­таманні ринковій системі («фіаско ринку»).

Макроекономіка має справу з агрегуванням і побудова­ними на цій основі агрегатними, тобто укрупненими показ­никами розвитку економіки, що складають систему націо­нальних рахунків.

Агрегування — це процес поєднання індивідуальних еко­номічних показників в узагальнені, укрупнені.

Система національних рахунків — сукупність статис­тичних показників, що визначають рівень" народного госпо­дарства країни та його основних складників.

Основа системи національних рахунків — концепція РУху потоків доходів між домашніми господарствами, біз­несом та державою.

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

Схема 12.1 Макроекономічна модель ринкового кругообігу

На відміну від ринкового кругообігу, розглянутого у п'ятому розділі, наведена вище схема — більш складна мо­дель руху потоку товарів і доходів. Уважний читач зверне увагу на те, що з'являється ще один суб'єкт ринкових від­носин — держава (економічні суб'єкти подані темними пря­мокутниками) і ще один ринок — фінансовий (різні типі ринків подані світлими прямокутниками).

Модуль II. Основи макроекономіки

Звернімо увагу на стрілки, що показують напрямок гро­шових потоків, які омивають ринки й формують доходи ринкових суб'єктів, окрім уже відомих нам взаємозв'язків між домашніми господарствами й фірмами на ринках то­варів, послуг і факторів.

Домашні господарства, сплачуючи податок з прибутку, взаємодіють з державою; направляючи заощадження в бан­ківську систему, фінансують інвестиції. Держава як ринко­вий суб'єкт здійснює закупівлі товарів і послуг з коштів де­ржавного бюджету. Бюджет формується на основі податків з домашніх господарств і з прибутку корпорацій. Дефіцит бюджету покривається позиками, що їх надають державі національний банк і позикодавці, тобто фінансові ринки. Вони забезпечують інвестиційний процес, випускаючи цін­ні папери для продажу ринковим суб'єктам. Такий, загалом, характер ринкового кругообігу.