Сутність, мета, завдання і функції фінансового менеджменту

Серед особливостей сучасного менеджменту підприємства виділяють зміщення акценту з вузько виробничого управління на управління фінансо­ве, яке дозволяє оцінити ефективність господарювання за фінансовими результатами. Зберегти міцні ринкові позиції в умовах жорсткої конкуренції будь-якому суб'єк­ту господарювання можна, спираючись на раціональний фінансовий менеджмент. Саме від рівня організації фінансового мене­джменту залежить, наскільки своєчасно, з мінімальними витра­тами, без втрати незалежності підприємство буде забезпечена ко­штами, необхідними для його раціонального оснащення і нормаль­ної поточної господарської діяльності, а також наскільки точним буде контроль за ефе­ктивним використанням коштів і рентабельністю операцій.

Фінансовий менеджмент (ФМ) – це комплексна система принципів і методів розроблення та реалізації управлінських рішень, спрямо­ваних на формування, розподіл і використання фінансових ресур­сів підприємства й організацію його грошових потоків з метою досягнення оперативно-тактичних та стратегічних цілей. Предметом ФМ є стратегічне та опе­ративно-тактичне управління фінансами підприємств різних ор­ганізаційно-правових форм та різних форм власності, спрямова­не на максимізацію фінансових результатів діяльності та максимізацію добробуту власників. У процесі управління фінансами підприємства слід врахову­вати ряд принципів: системності, плановості, адаптивності, функціональності і комплексності.

Фінансова політика підприємства – це сукупність заходів, що здійснюються власником та фінансовим апаратом управління під­приємства і охоплюють розроблення науково обґрунтованих кон­цепцій організації фінансової діяльності, визначення головних на­прямків формування та використання фінансових ресурсів на періоди різної тривалості, а також практичну реалізацію управління прибутком, активами, капіталом, інвестиціями, як у стабільних умовах, так і в період кризи. Своєю чергою фінансова стратегія передбачає наявність альтернативних варі­антів розвитку підприємства з урахуванням можливих змін зов­нішнього середовища.

Як система управління ФМ складається з двох підсистем – керованої підсистеми (об'єкт) і керуючої підсистеми (суб'єкт). Суб'єкт управління – це спеціальна група людей (фінансова дирекція як апарат управління, фінансовий менеджер як керівник), яка за допомогою різних форм і методів управління забезпечує ці­леспрямоване функціонування об'єкта.

До об'єктів ФМ на підприємствах належать: необоротні та оборотні активи, власний, залучений та позиковий капітал, фінансові результати діяльності підприємства, його грошові потоки. Кожний із об'єктів ФМ вимагає використан­ня специфічних прийомів та методів управління. Управління капіталом підприємства передбачає визначення оптимальної структури капіталу підприємства з погляду мінімі­зації ризику втрати фінансової незалежності та мінімізації вар­тості капіталу підприємства. Управління фінансовими результатами діяльності підприєм­ства містить визначення оптимальних варіантів формування ви­трат, розроблення гнучкої політики ціноутворення, розроблення політики формування, розподілу та використання прибутку під­приємства, розроблення та реалізацію дивідендної політики для підприємств акціонерної форми господарювання.

Головною метою ФМ у класичному розу­мінні є забезпечення максимізації добробуту власників підприємс­тва в поточному та перспективному періоді. Виходячи з визначен­ня ФМ менеджменту, наведеного вище, його мета полягає в обґрунтуванні та реалізації найбільш ефективних фінансових рішень у процесі фінансового управління підприємствами різних організаційно-правових форм та різних форм власності шляхом ви­користання сучасних методик стратегічного та оперативно-тактичного управління.

Досягнення зазначеної мети, передбачає розв'язання таких завдань:

- забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ре­сурсів відповідно до завдань розвитку підприємства в наступ­ному періоді;

- забезпечення найбільш ефективного використання сформова­ного обсягу фінансових ресурсів за основними напрямками ді­яльності підприємства;

- оптимізація грошового обороту й підтримка постійної плато­спроможності;

- забезпечення максимізації прибутку підприємства при зада­ному рівні фінансового ризику;

- забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при зада­ному рівні прибутку;

- забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку.

Усі зазначені завдання щільно взаємопов'язані. Тому в процесі управління найважливішого значення набуває оптимізація цих завдань для кожного суб'єкта господарювання і в кожній конкрет­ній ситуації. Досягнення поставлених завдань визначається стра­тегією розвитку підприємства.

Сутність ФМ проявляється в його функ­ціях. Саме через функції ФМ реалізує визначені завдання і досягає своєї мети. Функції ФМ поділяють на дві групи залежно від того, як його розглядають: як керуючу чи як керовану підсистему.

Функціями ФМ як керуючої підсистеми є:

- розроблення фінансової стратегії розвитку підприємства;

- формування ефективних інформаційних систем, які забезпе­чують обґрунтування альтернативних варіантів управлінсь­ких рішень;

- формування організаційного забезпечення ФМ, що передбачає створення відповідних структурних підрозділів підприємства;

- оцінювання фінансового стану підприємства;

- поточне планування фінансової діяльності підприємства за основними напрямками;

- розроблення діючої системи стимулювання реалізації прий­нятих управлінських рішень у сфері фінансової діяльності;

- здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих рішень.

До функцій ФМ як керованої підсисте­ми належать:

- управління активами (майном) підприємства (у тому числі необоротними та оборотними активами);

- управління обсягом, структурою та вартістю капіталу підпри­ємства;

- управління прибутком (його формуванням, розподілом та ви­користанням);

- управління реальними та фінансовими інвестиціями;

- управління грошовими потоками за видами діяльності підпри­ємства (перш за все операційної, інвестиційної та фінансової діяльності);

- управління фінансовим ризиком;

- антикризове фінансове управління підприємством у разі загро­зи банкрутства.