Методологічні засади формування систем забезпечення фінансового менеджменту підприємства

Організаційне забезпечення ФМ передбачає створення взаємопов'язаної сукупності внутрішніх структурних підрозділів підприємства, що забезпечують розроблення та реалі­зацію управлінських рішень і несуть відповідальність за отримані результати. Побудова ефективної системи ФМ під­приємства передбачає створення відповідної фінансової служби, яка виконує такі завдання: розроблення та реалізація фінансової стратегії розвитку під­приємства; формування та ефективне використання власних і позикових коштів; розроблення політики управління активами та інвестиційної політики; організація розрахунків та забезпечення своєчасного виконання зобов'язань перед бюджетом, банківськими та фінансово-кредитними установами, по­стачальниками, працівниками та власниками підприємства; аналіз фінансового стану підприємства; контроль за реалізацією прийнятих управлінських рішень у сфері ФМ.

Інформаційне забез­печення ФМ є процесом безперервного цілеспрямованого відбору відповідних інформативних показни­ків, необхідних для проведення аналізу, планування та підготов­ки ефективних управлінських рішень щодо фінансової діяльності підприємства. Щоб задовольнити різноманітні інформаційні потреби всіх заці­кавлених сторін, із якими співпрацює підприємство, у сучасних умовах необхідно формувати упорядковані потоки фінансової інформації, забезпечувати її систематизоване подання залежно від змісту запиту певної групи споживачів.

Фінансова інформація поширюється двома каналами - внутріш­нім і зовнішнім. Відповідно до цього розглядають дві основні ка­тегорії користувачів – зовнішні і внутрішні.

Система показників інформаційного забезпечення ФМ, яке формується з внутрішніх джерел, поділя­ється на три групи:

1. Показники, які характеризують фінансове становище й резуль­тати фінансової діяльності підприємства в цілому. Дані для обчислення цих показників отримують із форм фінансової звітності загального корис­тування, тобто з балансу і звітів про фінансові результати, рух грошових коштів та власний капітал. Вони широ­ко використовуються як зовнішніми, так і внутрішніми кори­стувачами.

2. Показники, які характеризують фінансові результати діяль­ності окремих структурних підрозділів. Вони використовують­ся для поточного та оперативного управління;

3. Нормативно-планові показники, які використовуються для поточного та оперативного контролю під час здійснення фінан­сової діяльності.

До внутрішніх каналів належить надання інформації керів­ництву компанії, її структурних підрозділів, філій і представ­ництв. Внутрішні канали характеризуються встановленням зво­ротного зв'язку, насиченими інформаційними потоками, що мо­жуть набути форми директивних вказівок. До внутрішніх корис­тувачів входить управлінський персонал підприємства, що вирі­шує різні питання виробничого і фінансового характеру.

Звітність, що складається підприємствами, може бути класифікована на фінансову, статистичну, оперативну звітність та звітність, яка формується в процесі управлінського обліку.

Статистична звітність призначена для статистичного ви­вчення господарської діяльності підприємств і галузей народного господарства та є системою кількісних та якісних показників, вимірювання й узагальнення яких не є притаманними бухгалтер­ському обліку. Оперативна звітність призначена для поточного оперативно­го контролю та управління підприємством на момент здійснення господарських операцій або відразу після їх завершення. У ній мо­жуть міститися дані про виконання плану поставок сировини, ма­теріалів, виробництва та реалізації готової продукції, розмір запасів готової продукції на складі, а також про дотримання умов укла­дених договорів та про поточний фінансовий стан підприємства. Звітність, яка формується на основі даних управлінського обліку, містить дані про розмір та структуру доходів і витрат під­приємства, використовується насамперед для контролю за дотри­манням планових і фактичних показників.

Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарської діяльності за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду та розкриття облікової політики і її зміни (табл. 1.1). Це дозволяє здійснювати як ретроспективний, так і перспе­ктивний аналіз діяльності підприємства.

Залежно від періоду, який охоплює звітність,розрізняють періодичну та річну звітність. Річна звітність характеризує всі напрями господарської діяльності та фінансові результати робо­ти підприємства за рік. Періодична звітність на відміну від річної складається на певну дату й регулярно форму­ється через певні проміжки часу протягом року.

Таблиця 1.1