Побудова зв'язків керівник - підлеглий по ієрархічній градації, при яких кожен працівник підлеглий тільки одному керівнику

Серед недоліків цієї структури слід зазначити:

· кожна ланка зацікавлена в досягненні своєї вузької мети, а не загальної мети фірми;

· відсутність тісних взаємозв'язків і взаємодії на горизонтальному рівні між виробничими підрозділами;

· надмірно розвита система взаємодії по вертикалі;

· акумулювання на верхньому рівні повноважень за рішенням поряд зі стратегічними безлічі оперативних задач (як наслідок вертикальних зв'язків "керівник - підлеглий").

Матрична структура. Являє собою сучасний ефективний тип організаційної структури управління, побудований на принципі подвійного підпорядкування виконавців: з одного боку – безпосередньому керівнику функціональної служби, що надає персонал і технічну допомогу, з іншого боку – керівнику проекту (цільової програми), що наділений необхідними повноваженнями для здійснення процесу управління відповідно до запланованих термінів, ресурсами і якістю.

Керівник проекту взаємодіє з двома групами підлеглих: з постійними членами проектної групи і з іншими працівниками функціональних підрозділів (відділів), що підкоряються йому тимчасово і по обмеженому колу питань. Перехід до матричної структури звичайно охоплює частина організації, при цьому її успіх залежить від того, наскільки керівники проектів мають професійні якості менеджерів.

Створення структури доцільно, коли мається необхідність в освоєнні ряду нових складних виробів у стислий термін. Найбільш доцільне використання цього типу структури в наукомістких галузях.

Перевагами матричної структури є:

· краща орієнтація на проектні цілі і попит;

· більш ефективне поточне(оперативне) управління, можливість зниження витрат, підвищення якості створюваної продукції і підвищення ефективності використання ресурсів;

· залучення керівників усіх рівнів і фахівців у сферу активної творчої діяльності по прискореному технічному удосконалюванню виробництва;

· гнучкість і оперативність маневрування ресурсам при виконанні декількох програм в одній фірмі;

· посилена особиста відповідальність керівника за програму в цілому і за її елементи;

· можливість застосування ефективних методів управління;

· відносна автономність проектних груп сприяє розвитку в працівниках навичок в області проведення господарських операцій, прийняття рішень, а також їхніх професійних навичок;

· скорочення часу реакції на нестатки проекту і бажання замовників.

Недоліки матричної структури:

· проблеми, що виникають при встановленні пріоритетів завдань і розподілі часу роботи фахівців над проектами, можуть порушувати стабільність функціонування фірми;

· труднощі встановлення чіткої відповідальності за роботу підрозділу;

·
можливість порушення встановлених правил і стандартів, прийнятих у функціональних підрозділах через тривалий відрив співробітників, що беруть участь у роботі проекту, від своїх підрозділів;

· труднощі в придбанні навичок, необхідних для ефективної роботи в колективах;

· виникнення конфліктів між менеджерами функціональних підрозділів і керуючими проектів.

На рис.2.2.1. подано діаграму, яка відображає структуру та обсяг вкладених інвесторами активів та прогнозованих доходів від реалізації проекту.

Витрати на утримання структурної складової інвестора по управлінню фінансовими потоками інвестиційного проекту та обслуговування покупців житла мають бути обов¢язково відображені в обсязі операційних витрат при складанні фінансового плану проекту.

Методичні вказівки до виконання розділу “План освоєння інвестицій “.

Вихідними даними для розробки даного розділу є інвесторська кошторисна документація проекту, складена за наведеною в [17] методикою, в складі локальних, об¢єктного та зведеного кошторисного розрахунків. Розроблена кошторисна документація за методикою та вимогами, наведеними в [17], оформлюється у виглядірозділу 2 „Кошторисна документація проекту. Обсяг та структура інвестиційних витрат проекту”.

Зразок зведеного кошторисного розрахунку подано в табл.6.

Кошторисна документація дає підстави визначити вихідні дані для організаційно-технологічної моделі будівництва за формою табл.5. Приклад вихідних даних для визначення номенклатури та обсягів БМР подано в табл. 7.

Таблиця 5. Вихідні дані для розробки організаційно-технологічної документації проекту на основі вартісних показників.

Таблиця 6.
Продовження табл.6.

Таблиця 7.

- розроблений календарний сітковий графік виробництва будівельно-монтажних та спеціальних робіт, із зазначенням тривалості, ранніх та пізніх термінів виробництва робіт, резервів.

Основою складання графіку БМР в даній курсовій роботі є інвесторська кошторисна документація,складена за укрупненими показниками.

Для забезпечення відповідності між вартісними та організаційно-технологічними показниками номенклатура обсяги БМР визначаються не в натуральному, а у вартісному вимірі.

Використовується номенклатура робіт, подана в табл.7.

На її основі розробляється відомість обсягів робіт за формою, поданою в табл.8.Тут має бути враховано розподіл обсягів робіт по захваткам (секціям) будівлі. Розподіл обсягів здійснюється пропорційно будівельному обсягу секцій.

Розрахунок плану освоєння інвестицій здійснюється в формі табл. 2.3.1.

Код робіт, їх номенклатура, технологічна послідовність, тривалість, ранні та пізні терміни початку і завершення записуються у графи 1-4,6-10.Обсяги робіт у вартісному виразі беруться з складеної кошторисної документації. Інтенсивність освоєння інвестицій по робочим дням (графа 11) одержується діленням обсягу інвестицій по даній роботі та її тривалість у робочих днях. Надалі переходять від поденної до помісячної кратності плану інвестицій. Встановлюють перший місяць та завершальний місяці освоєння інвестицій по даній роботі. Добутком тривалості виробництва даної роботи в ці місяці на значення графи 11 визначаються обсяги освоєння в перший (графа 14 й та завершальний (графа 15) місяці. Решту інвестицій розподіляють пропорційно (графа 16). Це дає підстави в графах 17-:-(16+N+1) встановити обсяги інвестування проекту по видам робіт (рядкам).

Загальний підсумок календарного плану освоєння інвестицій має дорівнювати підсумку зведеного кошторисного розрахунку.

План освоєння інвестицій розробляють у двох варіантах: з використанням ранніх та пізніх (директивних) термінів виробництва БМР. За результатами таблиці 2.3.1. будуються діаграми обсягів та темпів освоєння інвестицій (приклади подано на рис.2.3.1, 2.3.2.)

Таблиця 8.

Продовження табл. 8.

Таблиця 9.

Продовження табл.9.

рис.4.
Таблиця 10.

Пропонована форма складання плану освоєння інвестицій в курсовій роботі.

Продовження табл.9

Фрагмент підсумкової таблиці до плану освоєння інвестицій.

§4. Методичні вказівки до виконання розділу “Фінансовий план проекту.

В даному розділі слід встановити:

- обсяг та динаміку продажу загальної площі квартир;

- обсяг та динаміку продажу загальної площі вбудованих приміщень;

- обсяг надходжень (виручки–нетто) від продажу квартири та вбудованих приміщень;

- обсяг та структуру операційних (експлуатаційних) витрат інвестора у відповідністю з поданою в §2.2 структурою управління фінансовими потоками;

- обсяг та динаміку чистого грошового потоку проекту.

Обсяг та динаміку витрат інвестора на обслуговування покупців житла та фінансових потоків здійснюють у форму таблиці 2.4.1. Її друга графа відображає напрями витрат інвестора, графа 3 відображає місяць початку здійснення даного операційних витрат даного виду, графа 4 –їх тривалість, графа 5 – помісячний обсяг.

Якщо структура інвестора здійснює одночасне управління кількома інвестиційними проектами, то в графі 6 зазначається питома частка витрат (у частках одиниці), що припадає за даною статтею для даного проекту. В графі 7 визначається помісячний обсяг витрат з врахуванням питомого внеску, що припадає на даний проект. В графі 8 – підсумковий обсяг даного виду операційних витрат за всю тривалість інвестиційного циклу.

Фінансовий план проекту після розрахунку операційних витрат складається у формі табл.2.4.2.Розрахунковий операційний прибуток інвестора від реалізації проекту (графа 7) на поточний місяць інвестиційного циклу t визначається різницею виручки від продажу квартир та вбудованих приміщень (сума граф 4 і 5) та операційних витрат інвестора (графа 6).Відрахувавши від обсягу прибутку проекту суму розрахункового податку на прибуток, одержимо розрахунковий чистий операційний прибуток інвестора від реалізації проекту (графа 8). Додавши до останнього суму амортизаційних відрахувань одержимо

Таблиця 2.4.1.

Форма плану операційних витрат інвестора проекту.

Таблиця 2.4.2.

Фінансовий план проекту.

Продовження табл.2.4.2.

розрахункове значення чистого грошового потоку (чистого потоку платежів) проекту P⁺(t).

t₀ = 0 - момент початку інвестиційного циклу;

a_p - річна норма дисконтування у частках одиниці;

a_m - місячна норма дисконтування.

Продовження

2.6. Методичні вказівки до виконання розділу “Оцінка інвестиційних ризиків будівельного проекту”.

В даному розділі досліджують вплив на головний результуючий показник будівельного проекту – чистий зведений доход,який можуть завдати зміни наступних організаційно-технологічних параметрів та фінансово-економічних параметрів проекту, а саме:

- вплив на NPV збоку зростання тривалості та вартості виробництва будівельно-монтажних та спеціальних робіт;

- вплив на NPV змін в початку, тривалості та інтенсивності експлуатаційної фази, в т.ч. щодо обсягу надходжень та операційних витрат проекту.

У відповідності з викладеною в п.2.5. методикою здійснюють розрахунки NPV при різних термінах початку експлуатаційної фази проекту - терміну початку надходжень від продажу квартир, при цьому зберігаючи незмінними: обсяг та інтенсивність надходжень, операційних витрат та інвестицій обсяг. Зрозуміло, що у відповідністю з формулою (2.5.2) задача зводиться до встановлення для даного проекту емпіричної залежності:

NPV = NPV(Dt^exp) =P⁺_dis(Dt^exp) - INV_dis (2.6.1),

де t^{exp –} термін, на який запізнюється початок надходжень від продажу квартир в порівнянні з терміном, очікуваним інвестором;

NPV(t^exp) – емпірична залежність NPV від t^exp ;

P⁺_dis(t^exp) -емпірична залежністьдисконтованого чистого грошового потокувід t^exp .

Розрахунки здійснюються у вигляді таблиці 2.6.1.

Таблиця 2.6.1.

За результатами розрахунку будують діаграму NPV(Dt^exp) і встановлюють зміст цієї залежності (рис.2.6.1). Надалі визначають рівень ризику скорочення NPV внаслідок зростання обсягу операційних витрат, при цьому інші характеристики проекту вважаються незмінними (рис.2.6.2). На графіку i^ov – індекс зростання операційних витрат.

інвестицій) в порівнянні з підсумком зведеного кошторисного розрахунку INV ₀ (рис.2.6.3):

NPV=NPV(i^кошт); i^кошт=INV/INV₀ (2.6.2),

де INV₀ - підсумок зведеного кошторисного розрахунку проекту;

INV – варіативні значення кошторисної вартості проекту;

i^кошт - індекс приросту кошторисної вартості проекту.

За результатами діаграм на рис.2.6.1. –2.6.3. будують підсумкову діаграму (рис.2.6.4.), яка дає змогу встановити міру інвестиційного ризику: на скільки відсотків можна очікувати зниження попередньо встановленого значення чистого дисконтованого доходу NPV при дії трьох факторів: t^exp , i^ov та i^кошт

Далі визначається зміна приросту кошторисної вартості проекту (обсягу

У висновках дипломної роботи зазначаються наступні питання:

1. об¢єкт та предмет дипломного проектування;

2. провідні учасники проекту – інвестори, генпідрядник, генеральний проектувальник;

3. стисло подаються маркетингові переваги об¢єкту інвестування та його провідні функціонально-вартісні характеристики;

4. визначається тривалість інвестиційного циклу впровадження проекту та його стадій;

5. визначаються обсяги та структура інвестиційних витрат проекту, шляхи їх раціонального залучення;

6. встановлюються вимоги до організації будівництва та їх відображення в плані виробництва БМР та плані освоєння інвестицій.За результатами складеного плану інвестицій визначається тривалість скорочення будівництва та ефект від нього для інвестора;

7. визначаються провідні фактори, які впливають на інтенсивність та обсяги продажу квартир та вбудованих приміщень в будинку;

8. наводиться розподіл активів та очікуваних результатів проекту між співінвесторами;

9. порівнянням результатів кошторисних розрахунків та встановлених інвесторами цін встановлюють питомий маржинальний доход з продажу квартир, що має підтвердити високу комерційну привабливість проекту для інвесторів.

10. за результатами складеного фінансового плану проекту визначаються обсяг та структура надходжень, терміни їх початку та завершення, інтенсивність. Наводять обсяг операційних витрат та чистий грошовий поток інвестора від реалізації проекту.

11.

Література:

1. ДБН А.3.1-5-96 Організація будівельного виробництва. – К.: 1996.- 105с.

2. Посібник з розробки проектів організації будівництва і проектів виконання робіт)до ДБН А.3.1-5-96 “Організація будівельного виробництва”). Частина 1. Технічна та виконавча документація. – К.: 1997.- 53с.

3. СНиП 1.04.03-85. Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений.- М.: Стройиздат, 1987.- 280с.

4. Галкин И.Г. Вопросы ритмичности в строительстве. – М.: Госстройиздат, 1962. – 170с.

5. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни “Планування діяльності будівельного підприємства” для студентів спеціальності 7.050201 “Менеджмент у виробничій сфері” (Укл.: Г.М.Тригер, С.А.Ушацький, Ю.П. Шейко та ін.- К.: КДТУБА, 1997.- 28с.

6. Организация и планирование строительства. (В.Н.Майданов, Ю.П.Шейко, Г.М.Тригер и др. Под ред. Г.Д. Малышевского и С.А.Ушацкого. – К.: Урожай, 1993.-432с.

7. Перспективное планирование строительно-монтажных работ в условиях АСУС (В.А.Данилюк, М.С.Нейман, И.С.Пальма, Л.Т. Эльгорт. –М.: Стройиздат, 1977.-208с.

8. Тригер Г.М. Розробка й оптимізація календарних планів зведення комплексу будівель і споруд: Навч. Посібник. К.: ІСДО, 1993.-73с.