Фурса С. Я., Цюра Т. В. Допали і доказування у цивільному процесі

Допали і доказування у цивільному процесі

сутність офіційно затвердженої процедури зберігання касет, су­часний суд не може приєднувати до справи аудіо- та відеомате-ріалів.

Однак запропоновані вимоги зі зберігання касет із інформа­цією про фіксування цивільного процесу будуть розходитись із процедурою зберігання звуко- і відеозаписів, які віднесені до речо­вих доказів. Так, за ст. 139 нового ЦГІК тільки передбачається, що речові докази до набрання рішенням законної сили зберіга­ються у справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду. Суд вживає заходів для забезпечення збері­гання їх у незмінному стані. Таким чином, відсутня спеціальна процедура зберігання таких речових доказів, як звуко- і відеоза­писів, які ЦПК передбачається приймати судам, а загальної про­цедури збереження взагалі речових доказів не достатньо, оскіль­ки звуко- відеозаписи потребують особливого відношення до їх збереження через їх специфіку.

З аналізу наведеного вище, можна зробити висновок, що за су­часних умов суд може лише надавати сторонам у цивільному про­цесі право його фіксувати, але не може приймати такі матеріали на зберігання. При цьому, дозвіл особі надається лише в тому ви­падку, коли справа не розглядається в закритому судовому засі­данні.

Так, при розгляді цивільної справи за позовом громадянина К. до В. одна сторона у відкритому судовому засіданні заявила клопо­тання про бажання фіксувати цивільний процес за допомогою диктофона, а інша заперечувала проти надання такого права. Ці­кавою була мотивація заперечень, коли протилежною стороною підіймалось питання проте, що таким чином виявляється непова­га до суду і недовіра йому.²¹⁴ Не можна погодитись з такою пози­цією, оскільки в п. 7 ст. 129 Конституції визначається лише один напрям застосування у процесі повного фіксування технічними засобами з метою надання гласності судовому процесу. Тобто передбачається можливість засобів масової інформації отриму­вати відомості безпосередньо із залу судового засідання без можли­вості висловлювати заперечення з цього приводу.

' Архіа Замостянського райсуду и. Вінниці.

Авторами проаналізовані й інші сучасні позиції з цього при­воду, які можна звести до наступного:

- можливість громадян контролювати діяльність суду;

- виборців контролювати діяльність суду;

- встановлення причин, що породжують правопорушення, та
їх попередження;

- можливість громадськості дізнатися, що відбувається в залі
судових засідань, через що зросте довіра до суду через повне
фіксування обставин справи.

Вважаємо, що крім перевірки дій судді, що випливає з можли­вості контролю за його діяльністю, виникне реальна можливість застосовувати кримінальну відповідальність до свідків, свідчення яких в багатьох випадках впливають на вирішення справ. Однак, встановити випадки вчинення злочинів, передбачених ст. 384 КК (завідомо неправдиве показання), буває дуже важко, оскільки секретарем судового засідання часто допускається "вільний" запис висловлювань суб'єктів цивільного процесу через те, що вони не володіють навичками стенографування. Тому в подальшому довес­ти факти завідомо неправдивого показання свідка або неправди­вого усного висновку експерта в суді, а також усного завідомо не­правильного перекладу, зробленого перекладачем, у таких самих випадках, буває дуже складно.

Крім того, поведінка деяких осіб під час судового засідання буває спрямованою проти судді або судового секретаря, а довести факти неповаги до суду через деякий час іноді не уявляється мож­ливим. Тому відеозаписи можуть суттєво допомогти суду у пору­шенні адміністративного провадження, а за певних умов й кримі­нального. У багатьох випадках для винесення обґрунтованого і законного рішення судді знадобиться "буквальний" аналіз мате­ріалів справи, але через неточність протоколів судових засідань із показань свідків або пояснень сторін зникають важливі обста­вини, на підставі яких суд в наступному вважав можливим вино­сити рішення по справі. Іноді громадяни самі ставлять під сумнів свої виступи в суді і вносять зауваження на протокол судового засідання, але рішення суду вже винесене і базується на певних висловлюваннях, якщо ж їх видозмінювати, рішення суду потре­буватиме уточнення. Тому при запровадженні звуко- і відеоза-