Перша медична допомога при закритих травмах

До закритих травм відносяться вивихи, розтягнення, забиття, синдром тривалого здавлення, струс мозку, закриті переломи. Надання першої медичної допомоги наведені в алгоритмах 2.5 – 2.8 і малюнках 2.9 – 2.11.

Алгоритм 2.5. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при вивихах.

Мал.2.9. Іммобілізація плечового суглоба при вивиху.

Алгоритм 2.6. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при забиттях і розтягненнях.

Алгоритм 2.7. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при синдромі тривалого здавлювання.

Алгоритм 2.8. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при струсі мозку.

Мал.2.10. Іммобілізація голови та шиї Мал.2.11. Іммобілізація голови та шиї

за допомогою ватно-марлевого комірця за допомогою картонного комірця

Тестові завдання для самоконтролю

1. У яких випадках треба негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця постраждалого?

1. Якщо у постраждалого втрачена свідомість, відсутні дихання, пульс

2. Якщо постраждалий знаходитися в непритомному стані з диханням, що збереглося

3. Якщо колір шкіри постраждалого синюшний

4. Якщо зіниці постраждалого розширені

2. Штучне дихання здійснюють (для дорослих) з частотою:

1. 3-4 рази на хвилину

2. 10-12 раз на хвилину

3. 18-20 раз на хвилину

4. 24-25 раз на хвилину

3. Марлю або тканину накладають на рот потерпілого під час штучного дихання для:

1. Запобігання можливого зараження потерпілого чи від потерпілого

2. Досягнення більш рівномірного надходження повітря в легені потерпілого

3. Уповільнення процесу надходження повітря до легень потерпілого

4. Усунення процесу регургітації шлунку

5. Запобігання можливого зараження та досягнення більш рівномірного надходження повітря в легені потерпілого

4. Потерпілому підкладають валик під лопатки і закидають голову максимально перед проведенням штучного дихання назад з метою:

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів потерпілого

2. Створення найбільшої зручності для реаніматора

3. Кращого забезпечення мозку кров’ю

4. Тільки в такому положенні можна проводити штучне дихання

5. Які дії того, хто проводить зовнішній масаж серця?

1. Розташуватися вздовж тіла постраждалого і, нахилившись, зробити два швидких енергійних вдихання

2. Розташуватися збоку від постраждалого і, нахилившись, зробити два швидких енергійних вдування

3. Розташуватися збоку від постраждалого і, нахилившись, зробити швидке енергійне вдихання

4. Розігнутися, залишаючись з того ж боку від постраждалого, долоню однієї руки покласти на нижню половину грудини, відступивши на два пальці вище від її нижнього краю, а пальці підняти

5. Долоню другої руки покласти зверху першої поперек або вздовж і натискати на грудину, допомагаючи нахилом свого тулуба

6. Руки при натисненні на грудину повинні бути зігнені в ліктьових суг­лоба

7. Руки при натисненні на грудину повинні бути випростані в ліктьових суглобах

8. Натискати на грудину слід повільно і обережно

9. Натискати на грудину слід різкими поштовхами, так щоб зміщати грудину на 4 - 5 см

6. Якими повинні бути тривалість натискання та інтервал між окремими натисканнями при проведенні зовнішнього масажу серця?

1. Тривалість -1 секунда, інтервал -1 секунда

2. Тривалість - 0,5 секунди, інтервал - 0,5 секунди

3. Тривалість -1 секунда, інтервал - 2 секунди

4. Тривалість - 2 секунди, інтервал -1 секунда

7. Скільки повинно бути натискань і вдувань за хвилину при проведенні зовнішнього масажу серця?

1. Не менше 15 натискань та 30 вдувань

2. Не менше 30 натискань та 30 вдувань

3. Не менше 60 натискань та 12 вдувань

4. Не менше 60 натискань та 30 вдуван

8. Непрямий масаж серця (для дорослих) проводять з частотою:

1. 50-60 раз на хвилину

2. 20-30 раз на хвилину

3. 80-100 раз на хвилину

4. 10-20 раз на хвилину

5. 60-80 раз на хвилину

9. Для забезпечення прохідності дихальних шляхів під час проведення штучного дихання необхідно:

1. Підкласти валик під лопатки і закинути голову потерпілого максимально назад

2. Підкласти валик під лопатки

3. Підняти ноги під кутом близько 45˚

4. Закинути голову потерпілого максимально назад

5. Підкласти валик під голову потерпілого нагнути голову потерпілого максимально вперед

10. Непрямий масаж серця (для дітей віком 1-2 роки) проводять з частотою:

1. 50 раз на хвилину

2. 20 раз на хвилину

3. 100 раз на хвилину

4. 10 раз на хвилину

11. Непрямий масаж серця дорослим середньої статури проводять з такою силою, щоб грудна клітка прогиналася в середньому на:

1. 1 см

2. 3 см

3. 5 см

4. 7 см

12. При виконанні непрямого масажу серця руки накладають на:

1. Верхню третину грудної клітки (на грудину)

2. Нижню третину грудини, відступивши на два пальці вище від її нижнього краю

3. Посередині грудної клітки (на грудину)

4. На ліву сторону грудної клітки (на ребра)

5. На праву сторону грудної клітки (на ребра)

13. У яких випадках спроби оживлення постраждалого після зупинки серця можуть бути ефективними?

1. Коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 2 хвилин

2. Коли з моменту зупинки серця пройшло не більше З хвилин

3. Коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 4-5 хвилин

4. Коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 10 хвилин

14. У випадку якщо реанімаційні заходи здійснює двоє та більше людей рекомендується робити:

1. Вдих та 5 натисків на грудну клітку

2. Вдихи та 10 натисків на грудну клітку

3. Вдих та 10 натисків на грудну клітку

4. Вдихи та 5 натисків на грудну клітку

5. Натиск на грудну клітку та 5 вдихів

15. У випадку якщо реанімаційні заходи здійснює одна людина рекомендується робити:

1. 3 вдих та 5 натисків на грудну клітку

2. 2 вдихи та 10 натисків на грудну клітку

3. 1 вдих та 10 натисків на грудну клітку

4. 2 вдихи та 5 натисків на грудну клітку

5. 1 натиск на грудну клітку та 5 вдихів

16. Під час проведення непрямого масажу серця наявність пульсу у потерпілого:

1. Не контролюється

2. Контролюється через кожні 30 сек.

3. Контролюється через кожні 2 хвилини

4. Контролюється при порозовінні шкірних покривів

5. Контролюється через 5 хвилин

17. Кровотечі бувають:

1. Артеріальні

2. Венозні

3. Капілярні

4. Місцеві

5. Внутрішні

6. Зовнішні

18. Які ознаки артеріальної кровотечі?

1. Кров сочиться по усій поверхні рани, витікаючи повільно по краплях

2. Яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем (в такт з скороченнями серцевого м'яза), а іноді б'є фонтанчиком

3. Кров витікає повільно, рівним струменем, має темно-вишневий колір

19. Які ознаки венозної кровотечі?

1. Кров сочиться по всій поверхні рани, витікаючи повільно по краплях

2. Яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем (в такт з скороченнями серцевого м'яза), а іноді б'є фонтанчиком

3. Кров витікає повільно, рівним струменем, має темно-вишневий колір

20. Які ознаки капілярної кровотечі?

1. Кров сочиться по всій поверхні рани, витікаючи повільно по краплях

2. Яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем (в такт з скороченнями серцевого м'яза), а іноді б'є фонтанчиком

3. Кров витікає повільно, рівним струменем, має темно-вишневий колір

21. У якому випадку для зупинки кровотечі на рану потрібно накласти тугу стискаючу пов'язку та підвести частину тіла, яка кровоточить?

1. При капілярній кровотечі

2. При несильній венозній кровотечі

3. При сильній кровотечі з пораненої кінцівки

22. Артеріальну кровотечу можна зупинити:

1. Накладанням джгута або закрутки

2. Накладанням щільної пов’язки

3. Пальцевим тиском

4. Максимальним згинанням кінцівки

23. Для накладення закрутки при зупинці артеріальної кровотечі можна користуватися:

1. Дротом

2. Ременем

3. Краваткою

4. Мотузкою

5. Тканиною

6. Шнурком

24. На який термін накладають джгут або закрутку у теплу та у холодну пору року?

1. У теплу пору року не більше ніж на 1 годину, у холодну – 0,5 години

2. У теплу пору року не більше ніж на 2 години, у холодну –1 годину

3. У теплу пору року не більше ніж на 3 години, у холодну – 2 години

25. Що потрібно зробити при кровотечі з носа?

1. Постраждалого потрібно укласти

2. Постраждалого потрібно усадити

3. Злегка нахилити голову назад

4. Злегка нахилити голову уперед

5. Розстібнути комір постраждалому

6. Покласти на перенісся холодну примочку

7. Ввести в ніс шматок вати або марлі, змоченої 3%-ним розчином перекису водню

8. Стиснути пальцями крила носа не більше, ніж на 4 - 5 хвилин

26. У чому полягає перша допомога при забитті?

1. Прикладення зігріваючого компресу

2. Прикладення «холоду»

3. Накладення тугої пов'язки

4. Накладення шини

5. Змазування забитого місця йодом

27. Які характерні ознаки вивиху кінцівки?

1. Різкий біль в момент вивиху поступово зменшується в подальший час

2. Різкий біль в момент вивиху не зменшується в подальший час.

3. Неможливість рухів у суглобі

4. Обмеженість рухів у суглобі

5. Неприродне положення суглоба

6. Припухлість

28. Що треба зробити при переломі стегнової кістки?

1. Треба укріпити хвору ногу шиною із зовнішньої сторони так, щоб один кінець шини доходив до пахви, а інший досягав п'ятки

2. Треба укріпити хвору ногу шиною із зовнішньої сторони так, щоб один кінець шини доходив до пояса, а інший досягав п'ятки

3. Другу шину накладають на внутрішню сторону пошкодженої ноги від промежини до п'ятки

4. Другу шину накладають на внутрішню сторону пошкодженої ноги від промежини до коліна

29. Як слід надати першу допомогу постраждалому при травмі голови?

1. Постраждалого слід укласти на спину

2. Постраждалого слід усадити

3. Підкласти під голову м'який валик з одягу

4. Зафіксувати голову з двох сторін м'якими валиками

5. Накласти тугу пов'язку

6. Покласти грілку

7. Покласти «холод»

8. Забезпечити повний спокій до прибуття лікаря

.

30. На скільки ступенів поділяються опіки в залежності від глибини ураження?

1. На два ступеня

2. На три ступеня

3. На чотири ступеня

4. На п'ять ступенів

31. У чому полягає перша допомога при невеликих за площею термічних і електричних опіках першого або другого ступенів?

1. Поливати уражені ділянки тіла струменем холодної води або обкласти снігом на 15 - 20 хвилин

2. Змазати обпечені ділянки шкіри маззю, жиром, маслом або вазеліном

3. Присипати обпечені ділянки шкіри питною содою або крохмалем

4. Розкрити пухирі

5. Розрізати ножицями і обережно зняти одяг з обпеченої ділянки

6. Накласти на обпечені ділянки шкіри стерильну пов'язку

32. Як треба діяти при хімічних опіках?

1. Пошкоджене місце зразу ж промити великою кількістю теплої води протягом 15 - 20 хвилин

2. Пошкоджене місце зразу ж промити великою кількістю холодної води протягом 15-20 хвилин

3. Якщо кислота або луг попали на шкіру через одяг, то спочатку потрібно змити їх водою з одягу, а потім обережно зняти з постраждалого мокрий одяг, після чого промити шкіру

4. Якщо кислота або луг попали на шкіру через одяг, то спочатку треба зняти одяг, а потім промити шкіру

33. Які примочки після промивання великою кількістю холодної води потрібно робити при опіку шкіри кислотою?

1. Розчином борної, оцтової або лимонної кислоти (1 чайна ложка кислоти на склянку води)

2. Розчином питної соди (1 чайна ложка соди на склянку води)

34. Які примочки після промивання великою кількістю холодної води потрібно робити при опіку шкіри лугом?

1. Розчином борної, оцтової або лимонної кислоти (1 чайна ложка кислоти на склянку води)

2. Розчином питної соди (1 чайна ложка соди на склянку води)

35. Як слід діяти у разі попадання в стравохід лугу або кислоти?

1. Промити шлунок водою, викликаючи блювоту

2. Дати випити постраждалому не більше трьох склянок води

3. Дати випити постраждалому не менше трьох літрів води

4. Дати випити постраждалому молоко або розпущені у воді яєчні білки (12 штук на літр холодної води)

36. При глибоких опіках (3-4 ст.) перша допомога складається з таких дій:

1. Промити водою

2. Помастити олією

3. Накласти асептичну пов’язку

37. Що є головним при наданні першої допомоги при відмороженні?

1. Як можна швидше зігріти переохолоджені ділянки тіла

2. Не допустити швидкого зігрівання переохолоджених ділянок тіла

38. Перша медична допомога при відмороженні полягає в:

1. Розтиранні відморожених ділянок снігом

2. Розтиранні відморожених ділянок руками

3. Розтиранні відморожених ділянок вовняною тканиною, спиртом

4. Гарячій місцевій ванні

5. Місцевій ванні від 17º-18ºС поступово доведеної до 36º-37ºС

39. Як можна видалити смітинку, що потрапила в око?

1. Промити око струменем води, який направляється від внутрішнього кута ока (від носа) до зовнішнього (до скроні)

2. Промити око струменем води, який направляється від зовнішнього кута ока (від скроні) до внутрішнього (до носа)

3. Вивернути повіку і видалити смітинку чистою вологою ваткою або чистою носовою хусткою

4. Енергійно потерти око

40. Травматичний токсикоз виникає внаслідок:

1. Важкої травми живота

2. Перелому хребта

3. Тривалого здавлювання м’яких тканин

4. Закритого ушкодження грудної клітки

5. Переливання несумісної крові

41. У разі синдрому тривалого здавлювання необхідно:

1. Іммобілізація кінцівки

2. Накладання джгута або закрутки

3. Іммобілізація кінцівки, накладання джгута або закрутки

4. Розтирання кінцівки

5. Розтирання кінцівки, іммобілізація кінцівки

42. При електротравмі може спостерігатися:

1. Судомне скорочення м’язів

2. Набряк

3. Опіки

4. Втрата свідомості

5. Порушення серцевої діяльності та дихання

6. Лихоманка

43. Що слід зробити при судомах в м'язах литки під час плавання?

1. Зігнути ногу в коліні, притиснути ступню руками до тильної сторони стегна

2. Витягнути ногу і потягнути на себе пальці

3. Декілька разів інтенсивно зігнути ногу в коліні і випрямити її

44. Що слід зробити при судомах м'яза стегна під час плавання?

1. Зігнути ногу в коліні, притиснути ступню руками до тильної сторони стегна

2. Зігнути ногу в коліні і потягнути на себе пальці

3. Декілька разів інтенсивно зігнути ногу в коліні і випрямити її

45. З якої сторони слід надавати першу допомогу постраждалому на воді?

1. Спереду

2. Збоку

3. Ззаду

46. Визначте вірні дії першої медичної допомоги та їх послідовність при утопленні

1. Видалити воду з дихальних шляхів. З цією метою укласти постраждалого на спину і почати натискати руками на грудну клітку

2. Якщо у постраждалого немає пульсу на сонних артеріях і розширені зіниці, необхідно відразу ж почати робити зовнішній масаж серця

3. Видалити воду з дихальних шляхів. З цією метою укласти постраждалого животом вниз на зігнене коліно, щоб на нього спиралася нижня частина грудної клітки, і енергійним натисненням (декілька разів) на спину допомогти видаленню води

4. Після припинення витікання води, постраждалого треба укласти на спину, очистити порожнину рота і приступити до проведення штучного дихання

47. Ваші дії при отруєнні грибами:

1. Промити шлунок

2. Викликати блювання

3. Дати активоване вугілля

4. Поставити очисну клізму

5. Напоїти молоком

48. При укусах невідомих тварин слід:

1. Промити рану водою

2. Обробити краї рани йодом

3. Накласти асептичну пов’язку

4. Іммобілізувати кінцівку

5. Ввести протисказову сироватку

6. Ввести протиправцеву сироватку

49. По яких ознаках можна визначити тепловий удар у постраж-далого?

1. Погіршення самопочуття

2. Потьмарення свідомості аж до повної втрати

3. Поява слабості

4. Сухість у роті

5. Відчуття сильного жару, почервоніння шкіри

6. Рясне потовиділення (піт стікає краплями)

7. Прискорене серцебиття, задишка

8. Пульсація та важкість у скронях

9. Запаморочення, головний біль

10. Нудота, іноді блювота

50. У чому полягає перша допомога при тепловому або сонячному ударі?

1. Постраждалого треба як можна швидше перенести у прохолодне місце

2. Постраждалого укласти на спину, підклавши під голову згорток з одягу

3. Постраждалого укласти на спину, так щоб голова була нижчою за тулуб

4. Зняти або розстібнути одяг

5. Змочити голову і груди холодною водою

6. Покласти холодні примочки або лід на голову, в пахові, підключичні, підколінні, пахвові області, де зосереджено багато судин

7. Покласти холодні примочки або лід на голову, гарячий компрес на ступні

51. Перша допомога при знепритомленні складається з таких дій:

1. Розстібнути одяг

2. Збризнути обличчя водою

3. Покласти так, щоб голова була вище тулуба

4. Покласти холод на голову

5. Дати понюхати нашатирний спирт

6. Покласти так, щоб голова була нижче тулуба

52. Ви виявили на своєму тілі кліща. Як від нього звільнитися?

1. Змастити кліща і шкіру олією

2. Різко зірвати кліща зі шкіри

3. Зробити з нитки петлю і, розхитуючи кліща, зняти його петлею

4. Змастити кліща і шкіру спиртом

53. У чому полягає перша допомога постраждалому при харчових отруєннях?

1. Промивають шлунок. Дають випити 3-4 склянки води або рожевого розчину марганце­вокислого калію з викликом блювоти

2. Промивання повторюють декілька разів

3. Потім дають активоване вугілля

4. Потім дають випити тепле молоко з питною содою

5. Після цього постраждалого потрібно напоїти теплим чаєм

6. Укласти, змочити лоб і груди холодною водою, прикласти лід до голови до прибуття медичного персоналу

7. Укласти, укривши тепліше, до прибуття медичного персоналу

54. При отруєнні через органи дихання необхідно:

1. Винести потерпілого на свіже повітря, розслабити одежу та при необхідності провести реанімаційні заходи

2. Винести потерпілого на свіже повітря, розслабити одежу та при необхідності провести реанімаційні заходи, потім напоїти гарячим і солодким чаєм чи кавою

3. Винести потерпілого на свіже повітря, розслабити одежу та при необхідності провести реанімаційні заходи, потім напоїти гарячим і солодким чаєм чи кавою вкрити та не дати заснути

55. При ураженні блискавкою необхідно:

1. Прикопати ураженого блискавкою в землі

2. Нанести передкардіальний удар і приступити до серцево-легеневої реанімації

3. Покласти холод на голову

4. Викликати або доручити кому-небудь викликати “Швидку допомогу”

5. Покласти потерпілого долілиць і чекати прибуття лікарів

56. При термічному опіку вражене місце (пухирі) можна змастити та накласти стерильну пов’язку:

1. Соняшниковою олією

2. Будь яким жиром

3. Спиртом

4. Розчином оцту

5. Розчином солі або соди

57. При хімічному опіку (лугом) вражене місце:

1. Не промивають, тільки накладають стерильну пов’язку

2. Промивають тільки у воді

3. Промивають у воді та дуже слабким розчином борної, оцтової, лимонної кислоти

4. Промивають у воді та дуже слабким слабим розчином соди

58. При хімічному опіку (кислотою) вражене місце:

1. Не промивають, тільки накладають стерильну пов’язку

2. Промивають тільки у воді

3. Промивають у воді та дуже слабким розчином борної, оцтової, лимонної кислоти

4. Промивають у воді та дуже слабким слабим розчином соди

59. Активоване вугілля при отруєнні через кишково-шлунковий тракт потерпілому дають:

1. До промивання шлунку — 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого

2. Зразу після промивання шлунку — 1 таблетку на 10 кг маси потерпілого

3. На наступний день 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого

4. Через 3 години після промивання шлунку 3 таблетки на 10 кг маси потерпілого

5. Не рекомендується давати

60. Для чого використовується борна кислота в аптечці?

1. Для приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання рота при опіках лугами; для примочок на очі в разі опіку їх вольтовою дугою

2. Для зупинки кровотечі з носа, невеликих ран і дряпин

3. Для приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання рота в разі опіків кислотою

61. Для чого використовується питна сода в аптечці?

1. Для приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання рота при опіках лугами; для примочок на очі в разі опіку їх вольтовою дугою

2. Для зупинки кровотечі з носа, невеликих ран і дряпин

3. Для приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання рота в разі опіків кислотою

62. Для чого використовується розчин перекису водню в аптечці?

1. Для приготування розчинів для промивання очей шкіри, полоскання рота при опіках лугами

2. Для зупинки кровотечі з носа, невеликих ран і дряпин

3. Для приготування розчинів для промивання очей, шкіри, полоскання рота в разі опіків кислотою

Ключ до тестових завдань:

& Рекомендована література

1. Дубицкий А.Е., Семëнов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: Здоровье, 1993. С.378.

2. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. – К.: Здоров΄я, 1993, - С.345.

3. Петрик О.І. Медична допомога при травмах. – 1985 – Луцьк –С.323

4. Первая доврачебная помощь. Под ред. Величенко В.М. и Юмашева Г.С. – М.: Медицина, 1990. – С. 272

5. Первая помощь при повреждениях и несчастных случаях./ Под редакцией Политова В.А. – М.,1990. С.215.

6. Старушенко Л.И. Анатомия и физиология человека. – К.: Высшая школа, 1989. - С.212.

7. Сусло С.Т. Безпека життя і діяльності людини. Навчальний посібник. Київ: НТУ, 2001 – 288с.

8. Халмурадов Б.Д. Перша медична допомога при травмах у надзвичайних ситуаціях. Навчальний посібник, Київ: НАУ, 2005 – 120с.

9. Швидка медична допомога. За ред.. Опанасенка Б.Г., Чепкого Л.П. – К: Вища школа, 1992.- С.392.