ІУ. Практичне застосування інформаційних технологій у фізичній культурі та спорті

Які ж досягнення і перспективи інформаційних технологій у фізичній культурі і спорті? Слід зазначити, що прогрес в цій області людської діяльності величезний.

За досить короткий період прикладні програмні продукти пройшли шлях від програм для мікрокалькуляторів до кластерних систем надпотужних серверів, що створені для моделювання рухів людини, розрахунок фізичних навантажень, своєчасну обробку інформації, створення віртуального середовища для тренувань, навчання майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту і т.д.

Інформаційні технології у фізичній культурі використовуються в дуже широкому спектрі напрямів. Цими напрямами є: спортивні змагання, учбовий процес, спортивне тренування, оздоровча фізична культура, спортивне управління і регулювання кадрового потенціалу галузі. Проте, найбільш головним досягненням, як і в розвитку фізичної культури, так і інших галузей, являється систематизація людських знань за допомогою інформаційних систем, зокрема, за допомогою Internet.

Повноцінна наукова і освітня діяльність немислима без постійного накопичення і переосмислення знань про досліджувану предметну область.

Учбовий процес, як і у фізичній підготовці, так і в інших сферах людської діяльності, істотно спрощується і удосконалюється, коли йдеться про інформаційні технології.

По-перше, розробляються навчальні системи, спрямовані на повідомлення студентам теоретичних відомостей і фактів з учбових дисциплін і контроль їх теоретичних знань.

Інформаційні системи дозволяють систематизувати доступ до знань, забезпечують якісні можливості для пошуку і відбору даних за певними критеріями.

По-друге, спрощується контроль знань — комп’ютерне опитування використовується для відбору абітурієнтів і студентів, тобто створюються просунуті системи тестування.

Як у спорті, так і в оздоровчою фізичній культурі, формування і закріплення нових рухових навичок являється важливим завданням. Успішність виконання цього завдання багато в чому визначається характером взаємодії учителя і учня. Причому, переважаючою формою організації заняття на початковому етапі є демонстрація учителем складної комплексної вправи або його елементів.

Вербальний спосіб передання інформації учневі на початковому етапі засвоєння нових рухових навичок навряд чи можна вважати оптимальним. При освоєнні нових рухових навичок фахівці підкреслюють важливість формування початкових образів-уявлень про майбутні дії. Таким чином, початковий етап навчання в цій предметній області вимагає максимального використання наочності і пред’являє високі вимоги до викладача в плані правильної демонстрації окремих елементів і складних технічних прийомів.

Для досягнення поставлених цілей навчання і підвищення його результативності, перевага повинна віддаватися педагогічним технологіям, які забезпечують меншу залежність результатів навчання від рівня кваліфікації викладача, максимальну точність і правильність показу.

Оптимізувати процес навчання дозволяє використання мультимедійних засобів, що містять демонстраційні елементи у виконанні висококваліфікованих фахівців.

Інформаційні технології дозволяють ефективно оперувати з даними. Яскравим прикладом цього є спортивні змагання. При проведенні змагань рівня Олімпійських ігор застосування інформаційних технологій забезпечує оперативний збір, передачу, зберігання і обробку великої кількості інформації. На Олімпійських іграх використовується передача даних про результати змагань через Internet. Окрім роботи з великими інформаційними масивами, персональні комп’ютери використовуються для статистичної обробки результатів змагань. Це особливо важливо для тих видів спорту, в яких результат спортсмена оцінюється суддями-експертами. Більше того, інформаційні технології дозволяють якісніше прогнозувати результати спортивних змагань шляхом імплементації ряду складних функцій і формул, на розрахунок деяких з яких у людини пішли б роки.

Природно, що важливим напрямом впливу інформаційних технологій пов’язано з розробкою програм для оздоровчої фізичної культури. Програми цього напряму можна розділити на діагностичні, рекомендаційні і такі, що управляють діагностично-рекомендаційним циклом.

У першому випадку програма дозволяє фахівцеві швидше поставити діагноз, в другому - разом з діагнозом користувачеві пропонується певний набір рекомендацій, що відповідає виявленому рівню здоров’я і рухової активності. У третьому випадку комп’ютер здійснює взаємодію з користувачем за принципом зворотного зв’язку: видає завдання, контролює їх виконання, а за результатами нових тестів створює відповідні рекомендації.

Виконується активна робота по розробці програмних пакетів по моніторингу стану здоров’я в школах і внз. Це дозволить систематизувати дані про найбільш часті причини захворювань учнів і оперативно коригувати навчально-методичний матеріал для гнучкішого фізичного виховання учнів.

Усупереч загальній думці про те, що наукова діяльність у фізичній культурі має бути спрямована на вдосконалення або розробку методологій тренування, я вважаю, що наукова діяльність має бути спрямована на розвиток в таких напрямах, як робототехніка, біомеханіка живих систем і людини, біопротезування, проектування екзоскелетів, стилі управління опорно-руховим апаратом, методи синтезу програм фізичного навчання, системний аналіз.

Отже, вимальовується перспектива подальших досліджень, саме з точки зору інформаційних управляючих систем.

Це обумовлено тим, що окрім теоретичних знань про функціонування опорно-рухового апарату людини, у сфері фізичного виховання має місце серйозний прикладний аспект. А створення подібних систем неможливе без спостереження і проеціювання «живих» прототипів на механіку.

При оцінці сучасного етапу розвитку інформаційних технологій в нашій галузі, доводиться констатувати, що незважаючи на велику кількість напрямів їх застосування і публікацій, ці розробки носять приватний характер і не мають широкого поширення.

Важливим питанням освіти є інформаційна культура самих викладачів факультетів та інститутів фізичної культури, їх готовність до застосування сучасних інформаційних технологій у системі підготовки й підвищення кваліфікації фахівців із фізичній культурі та спорту.

У основу формування інформаційної культури викладацького складу має лежати ідея комп'ютерної підтримки кожного досліджуваного предмета: не можна підмінити це вивченням єдиного курсу інформатики. Поруч із дисципліною "Інформатика", що стала обов'язковою для всіх спеціальностей відповідно до державним освітніх стандартів нової генерації, у навчальних планах фізкультурних вузів і факультетів фізичної культури може передбачатися ряд курсів і дисциплін, граючих значну роль у інформаційній підготовці майбутніх фахівців. Це насамперед біомеханіка, спортивна метрологія, основи науково-методичною роботи і ін.

Сьогодні викладач вузу має знати операційну систему Windows і володіти нею, працювати у редакторської системі Word, використовувати електронну таблицю Microsoft Excel, вміти користуватися системою управління базами даних MicrosoftAccess звісно ж, володіти основами знань і умінь з пошуку і обміну інформацією з допомогою Інтернет.