І. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харьківська державна академія фізичної культури

Кафедра

РЕФЕРАТ

на тему:

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Виконав: студент 3 курсу, д/в

групи 32

Гречанов Роман

Олександрович

Харьків – 2015

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………...3-6

Задачі……………………………………………………………………….6

1. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація……………7-8

2. Інформатизація навчально-виховного процесу….……………….8-12

3. Використання інформаційних технологій при здійсненні навчально-виховного процесу............................................................................12-14

4. Практичне застосування інформаційних технологій у фізичній культурі та спорті.….………………….…………………………..14-18

Висновки……………………………………………………………….19-20

Список використаної джерел…………………………………………21-22

ВСТУП

Сучасний курс прогресу передових країн світу базується на концепції усебічного культурного, інтелектуального, професійного і фізичного роз-

витку кожного індивіда, як одиниці суспільства.

При цьому, в реалізації цієї мети основне місце відводиться системі освіти. Сьогодні саме завдяки підвищенню рівня вченості населення розвинені країни світу займають перші лави. Тому необхідно розглянути усі аспекти інтеграції комп’ютерних систем та мереж в нашу систему освіти.

Сучасні інформаційні технології в навчальних закладах являються емерджентним проявом еволюціонування системи освіти, якісно новим інструментом для досягнення «вищої» мети передачі нових знань.

Розробка методології та заходів щодо використання та впровадження інформаційних технологій в освіті - одна з ключових проблем розвитку суспільства, як на національному, так і на глобальному рівні – шлях до модернізації освітянської системи в цілому.

Для вільної орієнтації в інформаційних потоках сучасний фахівець будь-якого профілю повинен уміти отримувати, обробляти і використовувати інформацію за допомогою комп’ютерів, телекомунікацій та інших засобів інформаційних технологій.

Реалізація цієї потреби неможлива без включення інформаційної компоненти в систему підготовки і перепідготовки сучасного фахівця. Це повною мірою відноситься і до фахівців з фізичної культури і спорту.

Не є секретом те, що в наш час майбутнє за інформаційними технологіями. Вони знаходять свою роль в будь-яких галузях, тому не дивно, що більшість наукових публікацій пов’язано так, чи інакше з інформатизацією.

Фундаментальною для усіх досліджень і публікацій на тематику інформаційних систем є праця Мануеля Кастельса — «Мережеве суспільство». Вона найбільш повно і чітко окреслює модель інформаційного суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що розгляду інформаційних технологій присвячено дослідження таких учених (Н. Азарова, І. Богданов, Є. Бондаренко, Р. Гуревич, Н. Котенко, О. Сергєєв та ін.) [1; 2; 3; 9].

Є. Бондаренко доводить, що сучасний навчальний процес на всіх його рівнях відбувається в умовах широкомасштабної комп’ютеризації закладів освіти та інтенсивного впровадження інформаційних технологій у практику навчання. Державна Програма „Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” передбачає виконання комплексу завдань, які зорієнтовані на забезпечення підготовки конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології і розвивати вітчизняне виробництво високотехнологічної продукції, що необхідно для переходу національної економіки на інноваційний шлях розвитку. Ми погоджуємося з Є. Бондаренко, що зараз відбувається інтенсивне впровадження інформаційних технологій у практику навчання ВНЗ, і разом з тим проблеми використання інформаційних технологій у навчальному процесі ще залишаються у зв’язку з невідповідним матеріально-технічним забезпеченням [3]..

Н. Азарова доводить, що впровадження інформаційних технологій навчання є пріоритетним напрямом реформування вітчизняної системи вищої освіти. Виконуючи навчальну, виховну й дослідну функції, зазначені технології можуть застосовуватися як на етапі підготовки до проведення занять, створенні навчально-методичного забезпечення, так і під час навчально-виховного процесу й у позааудиторній роботі. Використання інформаційних технологій дозволяє створити принципово нову інформаційну освітню сферу, що надає широкі можливості для навчальної діяльності, значно впливає на перерозподіл ролей між її учасниками, підвищує мотивацію, розвиває самостійність, забезпечує індивідуалізацію та диференціацію освітнього процесу, сприяє модернізації традиційної системи навчання [1]..

І. Богданов, О. Сергєєв вказують, що особливої уваги заслуговує опис унікальних можливостей інформаційних технологій, реалізація яких створює передумови для небувалої в історії дидактики інтенсифікації навчального процесу, а також створення методик, які орієнтовані на розвиток особистості тих, хто навчається. Вчені зазначають ці можливості: а) миттєвий зворотний зв’язок між користувачем та інформаційними і комунікаційними технологіями; б) комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об’єкти або закономірності явищ, як таких що реально відбуваються, так і „віртуальних”; в) архівне зберігання великих обсягів інформації з можливістю її передачі, а також легкий доступ користувача до центрального банку даних; г) автоматизація процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової діяльності, а також обробка результатів навчального експерименту з можливістю багаторазового відтворення фрагменту, або самого експерименту; ґ) автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, орга-нізаційного керування навчально-виховною і контролю за результатами якості засвоєння матеріалу [2].

Н. Котенко, вказує на те, що чітко визначились три головні напрями використання комп’ютерів у навчальному процесі, а саме, по-перше, це навчання технологіям, що вимагають активного використання комп’ютера (графічний і текстовий редактори, робота у комп’ютерних мережах); навчання спеціалізованим технологіям (створення музики, комп’ютерне конструювання і анімація, макетування і верстка тощо); по-друге, вивчення інформатики як науки, що розглядає інформаційно-логічні моделі; по-третє, використання комп’ютера як технічного засобу у вивченні основ наук у школі і ПТНЗ, фундаментальних і технічних дисциплін у ВНЗ і ПТНЗ, доводить, що на сучасному етапі розвитку суспільства головною метою ІКТ є підготовка тих, хто навчається, до активної і плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві [9].

Незважаючи на певні труднощі, пов’язані з організаційними, матеріально-технічними, науково-методичними аспектами розробки і впровадження сучасних інформаційних технологій в освіті, назріла необхідність переходу від використання традиційних засобів до сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, що дозволяють значно ефективніше здійснювати аккумулювання, обробку і передачу інформації, вести самостійну роботу і самоосвіту, якісно змінювати зміст, методи і організаційну форму навчання, підготовку висококваліфікованих спеціалістів.

Задачі:

1. Дати характеристику інформаційним технологіям та їх класифікації.

2. Описати застосування інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

3. Розкрити необхідність впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процесс.

4. Розглянути доступність інформаційних технологій у фізичній культурі і спорті.

І. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація.

Створення та функціонування інформаційних систем в освіті тісно пов’язані з розвитком інформаційної технології — голов­ною складовою частини автоматизованої інформаційної системи.

Інформаційна система за своїм складом нагадує підприємство з перероблення даних і виробництва вихідної інформації.

Як і в будь-якому процесі, в інформаційній системі наявна технологія перетворення даних у результативну інформацію.

Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) — системно організована для розв’язання задач управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, нагромадження, пошуку, оброблення і захисту інформації на основі застосування програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки та зв’язку, а також засобів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

Сучасна інформаційна технологія орієнтована на застосування найширшого спектру технічних засобів електронно-обчислю­валь­них машин і засобів комунікацій. На її основі створено та створюються обчислювальні системи й мережі різних конфігурацій не тіль­ки для нагромадження, зберігання, перероблення інформації, але й максимального зближення термінальних улаштувань до робочого місця спеціаліста та для підтримки прийняття рішення керівника.

Основу нової інформаційної технології складають розподілена обчислювальна техніка, «дружнє» програмне забезпечення та сучасні засоби комунікації. Принципова відміна нової інформаційної технології полягає не тільки в автоматизації процесів зміни форми й розміщення інформації, а й у зміні її змісту.

І сьогодні можна говорити про забезпечувальні ІТ і функціональні ІТ.

Забезпечувальні ІТ — технології оброблення інформації, які використовуються як інструмент у різних предметних сферах для розв’язання різних задач.

Функціональні ІТ — це модифікація забезпечувальних ІТ, за якої реалізується, будь-яка з предметних технологій. Наприклад, в арсеналі облікового процесу можуть перебувати як забезпечувальні технології (наприклад, текстові й табличні процесори), так і спеціальні функціональні технології (табличні процесори, СУБД, експертні системи, реалізуючі предметні технології).

Інформаційні технології можна класифікувати за рядом ознак:

· за способом реалізації в АІС;

· за ступенем охоплення задач управління;

· за класом реалізуючих технологічних операцій;

· за типом користувацького інтерфейсу;

· за способом побудови мережі;

· за обслуговуючими предметними сферами.

Одна з сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій — напрям технології «клієнт—сервер». Цей підхід реалізується в технології зв’язування та запровадження об’єктів (ОLЕ), організації локальних мереж і мережевих операційних систем, у глобальних мережах типу Internet, в архітектурі систем керування базами даних, в архітектурі пакетів прикладних програм.

ІІ. Інформатизація навчально-виховного процесу.

Входження України в європейський освітній простір та її приєднання до Болонської декларації вимагає відносного реформування системи освіти відповідно до європейських стандартів, а також перегляду змісту, форм, технологій, засобів та методів навчання.

Інформатизація навчально-виховного процесу – це система методів, процесів і програмно-технічних засобів, які використовуються з метою збору, обробки, аналізу, зберігання, розповсюдження та використання інформації. Одними з головних наслідків цього процесу буде, по-перше, фундаменталізація освіти на усіх рівнях; по-друге, впровадження методів інноваційної та розвиваючої освіти на основі використання перспективних інформаційних технологій; по-третє, реалізація концепції випереджаючої освіти, орієнтованої на життя молодої людини в умовах інформаційного суспільства.

Інформаційні технології (ІТ) – це системний метод швидкого та об’ємного пошуку, обробки, аналізу, накопичення бази даних, збереження та передачі інформації. ІТ – методологія і технологія навчання з використанням сучасних засобів навчання, в першу чергу, компютерної техніки.

Різкий стрибок у розвитку комп’ютерної техніки та програмного забезпечення змушує впроваджувати в навчальний процес також Інтернет-технології – новітні інформаційні технології, які базуються на використанні комп’ютерної мережі Інтернет та програмних комплексів.

Відомо, що першим і невід’ємним етапом при використанні в любій сфері діяльності сучасних інформаційних технологій являється формування у кожної людини „інформаційної культури” – необхідного мінімуму знань, умінь та навичок їх використання при забезпеченні навчально-виховного процесу [Клопов Р.В., 2007] (див. мал. 1).

Необхідно зазначити, що формування „інформаційної культури” у студентів Харьківської державної академії фізичної культури відбувається уже на I курсі і продовжується на протязі всього періоду їх навчання в академії. Студенти вивчають прикладні програми Microsoft Office для їх використання при вивченні спеціальних дисциплін. Крім цього, вони оволодівають вміннями використовувати ресурси „Інтернет” для пошуку неохідної навчальної інформації, навичками використання електронної пошти та програмними навчальними комплексами як загальних, так і спеціальних дисциплін.

Вище вказане відноситься також і до викладачів академії, професійна підготовка яких в силу своїх службових обов’язків повинна відповідати сучасним вимогам вищої освіти.

Мал.1

Вивчення інформаційних технологій

Мал. 1. Блок-схема алгоритму дій для використання

інформаційних технологій в навчально-виховному процесі.

В останні роки термін «інформаційні технології» часто виступає синонімом терміна «комп'ютерні технології», тому що всі інформаційні технології в даний час так чи інакше пов'язані з застосуванням комп'ютера.

Проте, термін «інформаційні технології» набагато ширше і включає в себе «комп'ютерні технології» в якості складової. При цьому, інформаційні технології, засновані на використання сучасних комп'ютерних та мережевих засобів, утворюють термін «Сучасні інформаційні технології».

І.В. Роберт під засобами сучасних інформаційних і комунікаційних технологій розуміє програмні, програмно-апаратні та технічні засоби, а також прилади, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем транслювання інформації, інформаційного обміну, що забезпечують операції зі збирання, продукування, накопичення, зберігання, обробки, передачі інформації і можливість доступу до інформаційних ресурсів комп'ютерних мереж (у тому числі глобальних).

І.В. Роберт виділяє такі основні педагогічні цілі використання засобів сучасних інформаційних технологій:

1) Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу за рахунок застосування засобів сучасних інформаційних технологій:

- Підвищення ефективності та якості процесу навчання;

- Підвищення активності пізнавальної діяльності;
Поглиблення міжпредметних зв'язків;

- Збільшення обсягу та оптимізація пошуку потрібної інформації.

2) Розвиток особистості учня, підготовка індивіда до комфортного життя в умовах інформаційного суспільства:

- Розвиток різних видів мислення;

- Розвиток комунікативних здібностей;

- Формування умінь приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти вирішення в складній ситуації;
- Естетичне виховання за рахунок використання комп'ютерної графіки, технології мультимедіа;
- Формування інформаційної культури, умінь здійснювати обробку інформації;
- Розвиток умінь моделювати завдання чи ситуацію;
- Формування вмінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність.

3) Робота на виконання соціального замовлення суспільства:

- Підготовка інформаційно грамотної особистості;
- Підготовка користувача комп'ютерними засобами;
- Здійснення профорієнтаційної роботи в області інформатики.

До засобів сучасних інформаційних і комунікаційних технологій відносяться ЕОМ, ПЕОМ, комплекти термінального обладнання для ЕОМ усіх класів, локальні обчислювальні мережі, пристрої введення-виведення інформації, засоби введення і маніпулювання текстової та графічної інформацією, кошти архівного зберігання великих обсягів інформації та інше периферійне устаткування сучасних ЕОМ, пристрої для перетворення даних з графічної або звукової форми подання даних в цифрову і назад; засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією (на базі технологій Мультимедіа та «Віртуальна реальність»); системи штучного інтелекту; системи машинної графіки, програмні комплекси (мови програмування, транслятори, компілятори, операційні системи, пакети прикладних програм та ін) та ін; сучасні засоби зв'язку, щоб забезпечити інформаційнувзаємодію користувачів як на локальному рівні (наприклад, в рамках однієї організації або декількох організацій), так і глобальному (в рамках всесвітнього інформаційного середовища).