Теоретична частина. 1. Поняття про сівозміну

1. Поняття про сівозміну. Правильна сівозміна є важливою складовою частиною системи землеробства. Система сівозмін відображає організацію рільництва в господарстві, на основі сівозміни розробляються системи обробітку, удобрення, засоби захисту ґрунтів від ерозії, боротьби з бур'янами, хворобами та шкідниками сільськогосподарських культур.

Сівозміна - це науково-обгрунтоване чергування культур, а при потребі і парів у часі (по роках) і на території (по полях). Кожна сівозміна складається з полів і ланок. Поле сівозміни – це ділянка (контур) певної площі ріллі, призначена для вирощування сільськогосподарських культур або для обробітку (чистий пар). Ланка сівозміни (парова, просапна, трав'яна) - частина сівозміни, яка складається з двох-трьох посівів культур або з чистого пару і посівів однієї-трьох культур, наприклад багаторічні трави - озима пшениця – цукрові буряки. Кожна культура може займати одне, кілька полів або частину поля. Поля сівозміни, в яких окремо розміщені посіви кількох однорідних за агротехнікою вирощування культур, називаються збірними. Найчастіше бувають просапні, ярі, зернові, озимі та трав'яні збірні поля.

Дати визначення: попередник - _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Коротко описати значення та види попередників: _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Найсуттєвіші ознаки багатьох подібних між собою сівозмін відображаються у схемі сівозміни - переліку сільськогосподарських культур (і парів) у порядку їх чергування. Складається схема сівозміни на основі структури посівних площ, під якою розуміють співвідношення площ посівів, різних сільськогосподарських культур і чистих парів, виражена у відсотках до загальної площі орних земель під сівозміною.

Період, протягом якого культура або пар проходять через кожне поле в послідовності, передбаченій схемою сівозміни, називається ротацією, або ротаційним періодом. План розміщення культур і парів па всіх полях і в усі роки на період ротації сівозміни називається ротаційною таблицею.

У зв’язку із різноманітністю ґрунтових, кліматичних, економічних та інших умов сільськогосподарського виробництва кожне господарство (ферма) повинно мати не одну, а декілька взаємопов'язаних і доповнюючих одна одну сівозмін. Така сукупність прийнятих у господарстві різних типів і видів сівозмін називається системою сівозмін.

2. Основні ланки сівозмін для різних зон. При складанні схеми чергування культур, дотримуються таких загальних правил: схеми польових сівозмін можуть починатися з будь якої культури, але починають їх переважно з найкращого попередника основної продовольчої культури – озимої пшениці; найкращі попередники відводять передусім під основні культури. За природно-економічними умовами Україна поділяється на такі зони: Полісся, Лісостеп, Степ та інші. Умови кожної зони досить відмінні, тому сівозміни треба розробляти для кожної з них і навіть для кожного господарства з урахуванням його ґрунтово-кліматичних умов.

Кожна сівозміна складається з окремих ланок, тому спочатку варто намітити ланки сівозмін.