Господарська та комерційна діяльність цивільної авіації

Повітряне перевезення — це перевезення пасажирів, бага­жу, вантажів і пошти, що виконуються з допомогою повітря­них суден за встановлену платню. Воно здійснюється на підс­таві договору повітряного перевезення.

Ці перевезення здійснюються на основі планування та за одноразовими заявами. У випадках систематичної відправки вантажів одним і тим же відправником протягом певного пе­ріоду перевізник і відправник можуть скласти спеціальну уго­ду, в якій зазначать умови, що випливають з особливостей да­ного перевезення. У договорі мають бути вказані: кількість зазначеного до перевезення вантажу, строки його пред'явлен­ня до перевезення, строки відправлення, відповідальність сторін за невиконання умов угоди та ін.

Наявність договору на вантажне перевезення не виключає обов'язку перевізника та відправника оформляти вантажну накладну на кожну відправку вантажу. Приймання до переве­зення незначних партій вантажу та власного майна громадян здійснюється за заявами відправників.

Угода на вантажне перевезення вміщує у собі права та обов'язки її сторін: відправника, перевізника, отримувача.

Повітряним перевізником визнається будь-яка фізична чи юридична особа, яка виконує повітряні перевезення і має права експлуатанта.

Відправник — юридична чи фізична особа, що уклала з авіапідприємством договір повітряного перевезення вантажу або пошти, і яка вказана у накладній як сторона угоди.

Отримувач — юридична чи фізична особа, на адресу якої направлено вантаж чи пошту і яка зазначена у на­кладній.

Перевезення вантажів повітряними суднами здійснюється:

— регулярними рейсами згідно з розкладом;

— чартерними рейсами згідно з встановленим маршрутом польотів, та в пункти, до яких регулярні польоти не вико­нуються;

— у прямому змішаному сполученні по одному документу з участю повітряного транспорту.

Перевезення вантажу виконується в порядку вказаної черги:

• згідно з встановленим планом перевезення, договором перевезення з відправником, понад план;

• згідно з одноразовими замовленнями від юридичних і фі­зичних осіб.

Позачергово перевозять вантаж:

— за замовленням уряду;

— призначений для попередження та ліквідування надзви­чайних подій;

— спеціально призначений (виборний, засівний, жнивний);

— прийнятий згідно з разовими замовленнями громадян;

— помилково відправлений та тимчасово затриманий при перевезенні.

Вантаж приймається до повітряного перевезення аеропор­тами та транспортно-експедиційними підприємствами, що виконують посередницькі функції поміж відправником і перевізником.

•Аеропорт — це комплекс споруд, призначених для прий­няття та відправлення повітряних суден і обслуговування повітряних перевезень, складається з аеродрому, аеровокзалу та інших наземних споруд і обладнання.

Усі вантажно-розвантажувальні роботи покладено на відправника, перевізник може за окремим договором виконати ці обов'язки й отримати за це плату. Перевізник може відмо­вити у перевезенні вантажу, якщо:

а) товарна накладна заповнена неналежним чином;

б) маса й розмір вантажу перевищують норми, встановлені для повітряних перевезень;

в) тара й упаковка не відповідають встановленим правилам;

г) відсутні додаткові документи, необхідні для повітряного перевезення (санітарні, карантинні, екологічні сертифікати тощо);

ґ) на перевезення вантажу, заявленого до перевезення, є обмеження держави;

д) вантаж за своїми якостями не може бути допущений до перевезення.

Кожний договір на повітряне перевезення засвідчується документом на перевезення — вантажною накладною.

Вантажна накладна складається з чотирьох документів: накладної відправника (не має печатної нумерації і заповню­ється відправником до передання вантажу до перевезення), вантажної накладної, квитанції про приймання вантажу та корінець вантажної накладної (мають однаковий номер, за­повняються перевізником при прийманні вантажу до переве­зення). До встановленої кількості накладних можуть бути на­дані додаткові. Вантажна накладна складається на ім'я отри­мувача. Відправник несе відповідальність за дані, що вносяться до вантажної накладної. Одночасно з накладною відправник зобов'язаний надати перевізнику всі інші доку­менти, необхідні для здійснення повітряного перевезення (санітарні, екологічні, карантинні сертифікати).

Після складання перевізником вантажної накладної з при­мірника відправника, останньому надається єдиний номер.

Дата приймання вантажу до перевезення підтверджується на вантажній накладній календарним штемпелем аеропорта відправлення. Тарифи і сплата за перевезення вказуються У накладній перевізником.

Один примірник накладної і квитанцію про прийняття вантажу отримує відправник як підтвердження складення до­говору.

Два інших примірники — накладна відправника та ван­тажна накладна — прямують разом з вантажем до місця при­значення. Накладна відправника видається отримувачу У пункті призначення одночасно з вантажем, а вантажна накладна залишається у справах аеропорту призначення. Корі­нець вантажної накладної зберігається у справах аеропорту відправлення.

Призначення кожного примірника накладної вказується на його лицьовому боці. Договір на перевезення небез­печного вантажу має на лицьовому боці накладної червону

смугу.

Відправник може передати вантаж для повітряного переве­зення із зазначеною цінністю. Сума заявленої цінності не мо­же перевищувати його дійсної вартості. Відправник може роз­поряджатися вантажем протягом усього часу знаходження у перевізника.

Перевізник зобов'язаний доставити вантаж у пункт при­значення у встановлений термін. Строк доставлення вантажу при повітряному перевезенні визначається з моменту прийо­му його до перевезення з аеропорту відправлення до часу по­відомлення отримувача про прибуття вантажу в аеропорт призначення.

У строк доставляння вантажу враховують ще затримку, як­що вона мала місце з причин стихійного лиха, метеорологіч­них умов, обмеження польотів за розпорядженням державних органів.

Вантажне перевезення вважається виконаним з моменту видачі вантажу отримувачу відповідно до умов, зазначених у вантажній накладній.

Отримувач повинен своєчасно прийняти вантаж і вивезти його за межі аеропорту призначення. При розбіжностях у масі та якості вантажу, його цілісності та кількості сторони угоди повинні скласти комерційний акт, в якому встановлений Факт буде зазначений.

Ще одним видом повітряного перевезення є договір повіт­ряного перевезення пасажирів та їх багажу.

Згідно з договором повітряного перевезення пасажира авіапідприємство зобов'язується перевезти пасажира та його багаж у пункт призначення, надавши йому місце у повітряному судні, що здійснює зазначений у білеті рейс; при наявності у пасажира багажу — доставити разом з ним і його багаж. Пасажир зобов'язаний сплатити за перевезення по встановленому тарифу певну суму, а якщо маса вантажу перевищує вставлену норму - ще й за цей надлишок.

Кожний договір повітряного перевезення пасажирів зас­відчується перевізним документом, який видає авіапідприємство чи його представник. Документом на перевезення є:

• при перевезенні пасажира — квиток;

• при перевезенні речей пасажира як багажу — багажна квитанція;

• у разі стягнення додаткових сум за послуги у перевезенні — квитанція різних стягнень і квитанція платного багажу (при сплаті стягнення за провіз багажу масою понад встановлену норму).

Перевезення пасажирів та їхнього багажу, виконане від аеропорту відправлення до аеропорту призначення кількома авіапідприємствами за одним перевізним документом, вва­жається єдиною угодою повітряного перевезення, незалежно від того, чи мали місце затримання, пересадки тощо.

Перевезення пасажиру у напрямку «туди» і «звідти» роз­глядається як два окремих договори.

Перевізник має право без попередження відмінити, затри­мати, чи перенести виліт повітряного судна на іншій час, змі­нити передбачений розкладом маршрут руху, а також змінити місце посадки, якщо такі дії будуть необхідними:

• внаслідок стихійного лиха, поганих метеорологічних умов, а також через інші явища, які можуть вплинути на без­пеку польоту;

• для виконання вимог державних органів.
Перевізник може відмовити пасажиру у перевезенні у разі:

• необхідності забезпечення безпеки польоту повітряного судна;

• необхідності виконання вимог державних органів;

• порушення пасажиром встановлених правил користуван­ня повітряним транспортом і невиконання вимог командира судна;

• хвороби пасажира, стан якого створює небезпеку як для самого пасажира, так і для оточуючих;

• алкогольного сп'яніння пасажира;

• порушення пасажиром громадського порядку;

• порушення пасажиром своїми діями безпеки польоту, що створює загрозу для життя, здоров'я пасажирів та екіпажу.

У випадку відмови перевізником пасажиру у перевезенні з причин, перерахованих вище, перевізником складається акт установленої форми.

Основою для пасажирського перевезення є квиток, який видається на політ при сплаті тарифу на перевезення, та пред'явлення документу, який засвідчує особу (паспорт, службове посвідчення, військовий квиток, свідоцтво про на­родження, довідки про звільнення з місць позбавлення волі

тощо).

Пасажир має право відмовитися від польоту в аеропорту

відправлення або в іншому аеропорту на шляху його пряму­вання і одержати назад сплачену суму за перевезення чи її певну частину.

Кожний пасажир при здійсненні повітряного перевезення підлягає обов'язковому страхуванню від нещасного випадку. Він вважається застрахованим з моменту об'явлення посадки у повітряне судно і до моменту залишення аеропорту призна­чення.

Речі пасажира при здійсненні повітряного перевезення пе­ревозяться як багаж 1) зареєстрований чи 2) незареєстрований (ручна поклажа). Багаж, як правило, перевозиться на то­му ж повітряному судні, що й пасажир. Приймання багажу до перевезення засвідчується виданням пасажиру багажної кви­танції. Прийнятий до перевезення багаж маркується багаж­ною біркою, корінець від якої видається пасажирові. Такий багаж вважається зареєстрованим. Багаж приймається до пе­ревезення в аеропортах (міських вокзалах) відправлення паса­жира. Як багаж можна перевозити речі загальною масою: для зареєстрованого багажу — ЗО кг, а для ручної поклажі —5 кг.

Заборонено перевозити:

О вогнепальну зброю;

2) вибухові речовини та предмети, ними наповнені, вибухові пристрої;

3) стиснені та розріджені гази;

4) легкозаймисті речовини;

5) отруту та отруйні речовини;

6) їдкі та корозійні речовини тощо.

Видаеться багаж в аеропорту призначення, до якого багаж був прийнятий до перевезення, при пред'явленні відривного талона до багажної бірки. У разі коли є пошкодження багажу чи відсутності його частини складається комерційний акт за встановленою формою, один з примірників якого видається пасажиру для висунення до перевізника претензії.

Комерційний акт є основою для:

а) розшуку вантажу, багажу та їх власника;

б) розслідування причин і встановлення винних осіб;

в) задоволення чи відмові у претензії пасажирам, відправ­ників і отримувачів;

г) розроблення та проведення заходів щодо усунення при­чин, які тягнуть за собою втрату, пошкодження вантажів.

Комерційний акт складають одразу після виявлення обста­вин, що потребують їхнього задоволення посадовими особа­ми, спеціально уповноваженими для цього. До складання ко­мерційного акта притягуються такі особи:

• ті, хто виявив несправність вантажу чи багажу;

• отримувач багажу чи вантажу.

Комерційний акт підписується начальником аеропорту або особою, що його заміняє, а також посадовими особами (не менш як двома), що брали участь у засвідченні виявлено­го факту при перевірці багажу чи вантажу.

Пред'явленню до перевізника позову, що випливає з по­вітряного перевезення пасажира, багажу, обов'язково передує пред'явлення до нього претензії. Претензія висувається до авіаційного підприємства місця відправлення чи місця при­значення на розсуд заявника. Претензії при здійсненні у пря­мому змішаному сполученні висуваються 1) до авіапідприємства, якщо кінцевим пунктом є аеропорт, 2) відповідному транспортному органу, якщо кінцевим пунктом перевезення є залізнична чи автомобільна станція, пристань чи порт.

У випадках ушкодження здоров'я пасажира право на вису­вання претензії на відшкодування збитків має потерпілий, а в разі його смерті — особи, які мають на це право згідно з Ци­вільним законодавством.

Претензії та позови висуваються по кожному перевізному документу окремо. Претензію викладають у письмовій формі» із зазначенням авіаційного підприємства, найменуванням та адресою юридичної чи фізичної особи, що заявляє претензії обставин, які є основою для висування вимог, суми претензії та її обгрунтування, переліку документів, що додаються до заяви (товари — супроводжувальні, комерційні акти, документи, що підтверджують розміри завданих збитків тощо)-

Претензії до перевізника можуть бути висунуті у термін до шести місяців, а претензії за стягнення штрафу у термін до 45 діб. Претензії пасажирів, відправника, отримувача розглядаються на засіданні претензійної комісії, що діє в авіапідприємстві. Якщо претензія відхилена, то заявник має право у термін два місяці з дня отримання відповіді на претензію ви­сунути позов до арбітражу чи загального суду, відповідно до чинного цивільного законодавства. Термін розгляду комісією претензії не повинен перевищувати три місяці, а у змішаному сполученні — шести.

Захист авіації від незаконного втручання. Організація робіт, пов'язаних із забезпеченням авіаційної безпеки, здійснюється відповідно до законодавства України, норм і процедур Укра­їнської державної програми безпеки цивільної авіації.

Під забезпеченням авіаційної безпеки мається на увазі комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, призначені для захисту авіації від незаконного втручання в її діяльність.

Українські та іноземні експлуатанти авіаційної техніки, що здійснюють приймання, випуск чи обслуговування повіт­ряних суден на території України, а також експлуатанти аеродромів і аеропортів повинні приймати відповідні заходи щодо захисту авіації від актів незаконного втручання в її діяльність.

Актом незаконного втручання в діяльність авіації вва­жають протиправні дії, пов'язані з посяганням на нормальну та безпечну діяльність авіації і авіаційних об'єктів, внаслідок яких мали місце нещасні випадки з людьми, майнові збитки чи захоплення та угон літака, а також наявність умов, що мо-жуть спричинити подібні ексцеси.

Заходи щодо захисту авіації від актів незаконного втручан­ня на території України регламентуються нормами та прави­лами, передбаченими Українською державною службою без­пеки цивільної авіації.

Контроль на безпечність ручної поклажі, багажу, вантажу, пошти, бортового припасу, а також особистий контроль на небезпечність пасажирів і членів екіпажу повітряного судна на внутрішніх, так і на зовнішніх лініях здійснюють служби авіаційної безпеки, органи внутрішніх справ і прикордонного контролю.

Якщо пасажир або член екіпажу відмовляється від проходження контролю на небезпечність або відмовляється надати поклажу на контроль, то він до польоту або до перевевезення на повітряному судні не допускається.

У повітряному судні, що перебуває у польоті, контроль за безпекою у разі необхідності може бути здійснений за розпо­рядженням командира літака, незалежно від згоди на це па­сажира. Для здійснення цього заходу повітряне судно вважа­ється таким, що перебуває у польоті, з моменту зачинення всіх його зовнішніх дверей, і до моменту їх відчинення для вивантаження чи висадки пасажирів.

Здійснення контролю на безпечність польоту, перелік осіб, які уповноважені його провадити, та перелік осіб, що можуть бути звільнені від проходження контролю на безпеч­ність польоту, передбачаються нормами та нормативними до­кументами української держави.

Порядок забезпечення виконання вимог щодо забезпечен­ня безпеки польотів і авіаційної безпеки з охорони повітря­них суден, важливих наземних споруд і обладнання, пожеж­ної безпеки, підтримання пропускного та внутрішнього ре­жимів на аеродромах і в аеропортах та інших авіаційних об'єктах регламентується нормами, правилами і процедура­ми, передбаченими Українською державною програмою без­пеки цивільної авіації.

За протиправні дії всі юридичні та фізичні особи, діяль­ність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробкою, виготовленням, ремонтом та експлуата­цією авіаційної техніки, веденням господарської та комерцій­ної діяльності, обслуговуванням повітряного руху, забезпе­ченням безпеки повітряних польотів, а також управлінням і наглядом, несуть відповідальність, передбачену цивільним, адміністративним і кримінальним законодавством України.