Конфлікти в цивільно-правовій та господарсько-правовій сферах: розмежування понять та порівняльно-правовий характер

Зміст конфліктів у цивільно-правовій сфері становить конфліктна поведінка суб'єктів цивільно-правових відносин, результатом якої є порушення майнових і особистих немайнових прав потерпілої фізичної або юридичної особи.

Серед характерних ознак цивільно-правових конфліктів можна виокремити такі:

• сторони конфлікту виступають як юридично рівні суб'єкти, що в організаційно-правовому і майновому сенсі відокремлені один від одного;

• конфліктна ситуація виникає з приводу матеріальних і нематеріальних благ, які становлять інтерес для окремої (приватної) особи;

• предмет спору виникає не тільки з підстав, передбачених актами цивільного законодавства, а й внаслідок дій суб'єктів цивільних відносин, які на ґрунті загальних засад цивільного права породжують відповідні цивільні права й обов'язки;

• відносини сторін конфлікту врегульовуються на засадах ініціативи учасників і ґрунтуються передусім на уповноважувальному характері норм цивільного права;

• розгляд цивільно-правового спору здійснюється за допомогою специфічних заходів впливу і у спеціальному (як правило) позовному порядку.

Сторонами цивільно-правових конфліктів можуть бути здебільшого суб'єкти приватного (цивільного) права:

а) фізичні особи — громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які користуються однаковими з громадянами України майновими та особистими немайновими правами;

б) юридичні особи — вітчизняні, іноземні, спільні, вітчизняні з іноземними інвестиціями тощо.

Крім того, у певних випадках сторонами цивільно-правових конфліктів можуть виступати суб'єкти публічного права: а) держава Україна; б) Автономна Республіка Крим; в) територіальні громади; г) іноземні держави та ін. У кожному випадку це зумовлюється конкретною ситуацією, оскільки участь у цивільних відносинах для них не є головним призначенням.

Серед об'єктів цивільно-правових конфліктів можуть бути:

• речі;

• дії (в тому числі послуги);

• результати дій;

• результати інтелектуальної, творчої діяльності;

• інформація;

• особисті немайнові блага.

Конфліктогенними сферами цивільно-правової регуляції є проблеми забезпечення права власності та інших речових прав. Чимало конфліктів також виникає у сфері виконання договірних зобов'язань: купівлі-продажу, зокрема стосовно захисту прав споживачів, найму (оренди), лізингу, кредиту та ін. Актуальним питанням залишається врегулювання конфліктів, пов'язаних з порушення права інтелектуальної власності.

Поширеними в умовах ринку є конфлікти, які виникають у зв'язку з порушенням і невиконанням зобов'язань, а також конфлікти, основу яких становить обов'язок відшкодування заподіяної шкоди. Запобіганню та цивілізованому вирішенню цих конфліктів слугуватиме вдосконалення цивільного законодавства, приведення його у відповідність до умов сьогодення. Так, новий Цивільний кодекс України встановлює, що зобов'язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості; визначає види і систему зобов'язального права; передбачає підстави виникнення, зміни та припинення зобов'язань, що має слугувати попередженню конфліктів. Важливе значення для цивілізованого врегулювання конфліктів мають передбачені Цивільним кодексом засоби забезпечення договірних зобов'язань (неустойка, застава, завдаток, порука, гарантія, притримання). Обраний сторонами засіб забезпечення виконання зобов'язань має бути письмово зафіксований або в самому зобов'язанні, на виконання якого він спрямований, або додатковою угодою. Конфлікти щодо деліктних зобов'язань (відшкодування заподіяної шкоди) відрізняються способом заподіяння шкоди, особою заподіювача шкоди, особою потерпілого, умовами заподіяння шкоди

тощо.

Господарсько-правові конфлікти — це спори, які виникають між суб'єктами господарської діяльності стосовно виробництва, розподілу та реалізації продукції, надання послуг і робіт з метою отримання прибутків і вирішуються правовими засобами.

Сторонами господарсько-правових конфліктів виступають учасники господарських правовідносин, які на основі юридично відособленого майна безпосередньо здійснюють передбачену законодавством і статутом господарську чи управлінську діяльність. Різноманітний характер конфліктів у господарський сфері зумовлює існування широкого кола їх учасників — суб'єктів господарсько-правових конфліктів. До них можуть належати:

• підприємства всіх форм власності та їх структурні підрозділи;

• об'єднання підприємств;

• органи державної влади і управління з управління економікою;

• фінансово-кредитні установи;

• посередницькі організації;

• фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність без створення підприємства.

Господарсько-правові конфлікти мають різноплановий характер і відбуваються у досить широкій сфері господарських відносин. Вони мають певну специфіку перебігу та різняться об'єктами і наслідками залежно від форм і видів власності. Тому доцільно розрізняти об'єкти господарсько-правових конфліктів:

а) у сфері права державної власності (земля, майно, що забезпечує діяльність державних органів; майно Збройних сил, оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення; бюджетні кошти Національного банку України, інших державних банків; майно державних підприємств та ін.);

б) у сфері права комунальної власності (державний житловий фонд; об'єкти житлово-комунального господарства; майно установ народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; інше майно, необхідне для здійснення економічного і соціального розвитку відповідної території;

в) у сфері права приватної власності (житлові будинки, дачі, садові ділянки, предмети домашнього побуту, засоби виробництва, в готовлена продукція, гроші, цінні папери, акції, об'єкти, що служать для організації виробництва, побутового обслуговування і підприємницької діяльності, будинки, споруди, транспортні засоби тощо).