Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Дослідницька діяльність молодших школярів як творчість



Якось відомого фізика Альберта Ейнштейна запитали: «Як робляться відкриття?» Ейнштейн відповів: «Однак: всім відомо, що оцього не можна. І раптом завітала така людина, яка знає, що це можна. Вона й робить відкриття». [13,с.240]Звісно, то був лише жарт. Але, мабуть, Ейнштейн вкладав у ньому глибший зміст. Адже річ не в тому, щоб «не знати». Знати треба! А у цьому, щоб «сумніватися», не брати на віру все, чого вчили. Несподівано з'являється людина, яку зупиняють звичні уявлення. Ось він робить відкриття.

Кожна дитина є спроможною і талановитою. Діти від природи допитливі і сповнені бажання вчитися і ще, як відомо, саме період їх життя молодших школярів відрізняється величезним прагненням творчості, пізнання, активної діяльності. [1,с.139]Але для того щоб виявити і розвивати у дітей ці таланти потрібно розумне і вміле керівництво дорослих.

Дослідницька поведінка - одне з найважливіших джерел отримання дитиною поглядів на світі. У педагогіці і психології - «дослідницьким навчанням» іменується підхід до навчання, побудований з урахуванням природного прагнення дитини до самостійного вивченню навколишнього світу.

Головна мета дослідницького навчання - формування здібності самостійно, творчо, освоювати, перебудовувати нові шляхи діяльності у будь-якій сфері людської культури.

Останні роки в школі діти перестають проводити досліди самостійно, завдяки новим комп’ютерним технологіям. У зв’язку з цим, у навчанні дитини значною мірою втрачається головна риса дослідницького поведінки - пошукова активність. Результатом чого стає втрата допитливості, здібності самостійно мислити, роблячи у результаті практично неможливими процеси самонавчання, самовиховання, отже, і саморозвитку.

Саме тому підготовка дитину до дослідницької діяльності, навчання його умінням і навичкам дослідницького пошуку набирає величезної ваги завданням освіти і сучасного вчителя.

Досліджувати, відкрити, вивчити - це зробити крок у незвідане і непізнане.

Діяльність дослідника - діяльність творча, а сам дослідник, безумовно, - творець.



Одне з поширених визначень творчості - визначення по продукту чи результату. Творчістю визнається усе, що приводить до створення нового. Творчості можна й потрібно вчити..

Вчені відзначають, що розвинути відразу сукупність властивостей, які входять у поняття «здібності», неможливо. Це тривала, цілеспрямована робота, і часткове використання творчих завдань не принесе бажаного результату. Тому завдання мають складати систему, що дозволить формувати як у творчій діяльності, і розвивати розмаїття інтелектуальних і творчих спромог дитини.[2,с.75]

Творча діяльність - діяльність дослідницька, і немає загальних універсальних правил чи схем, якими вона розвивається. І все-таки, попри це, фахівці з галузі вивчення дослідницького поведінки намагалися і намагається виробити прийоми і алгоритми, що дозволяють відшукувати істину.

Навчальне дослідження молодшого школяра, як і як дослідження, проведене дорослим дослідником, неминуче включає основні елементи: виділення і постановку проблеми (вибір теми дослідження); вироблення гіпотез; пошук і освоєння пропозицію можливих варіантів розв'язання; збір матеріалу; аналіз стану і узагальнення даних; підготовку й захист підсумкового продукту.[7,с.146]

Багатьом педагогам думка, що вони здатні пройти крізь ці етапи, видається сумнівною і навіть лякаючої. Але ці страхи й сумніви розсіюються відразу, щойно починається реальна дослідницька робота з дітьми.

Схема проведення дослідження з молодшими школярами виглядає так:

1. Актуалізація проблеми. Мета: виявити проблему і побачити напрям майбутнього дослідження.

2. Визначення сфери дослідження. Мета: сформулювати основні питання, яких ми хотів би знайти.

3. Вибір теми дослідження. Мета: позначити кордон дослідження.

4. Вироблення гіпотези.

5. Виявлення й систематизація підходів до вирішення. Мета: вибрати методи дослідження.

6. Визначення послідовність здійснення дослідження.

7. Збір та обробка інформації. Мета: зафіксувати отримані знання.

8. Аналіз і узагальнення отриманих матеріалів. Мета: структурувати отриманий матеріал, використовуючи відомі логічні правил і прийоми.

9. Підготовка звіту. Мета: дати визначення основним поняттям, підготувати сполучення результатам дослідження.

10. Доповідь. Мета: захистити її публічно перед однолітками і дорослими, запитання.

11. Обговорення підсумків завершеною роботи.[3,с.204]

Педагоги найчастіше ставлять собі запитання, з чого і як розпочати роботу з дітьми у напрямі дослідницького навчання.

Навчати дітей молодшого шкільного віку спеціальним знань, умінням і навичкам, необхідним в дослідницькому пошуку, і навіть методам обробки отриманих матеріалів, непросто та практично не у спеціальної педагогічної літературі. При начебто достатку наукового матеріалу в розвитку творчого мислення учнів, доводиться визнати, що конкретного методичного і дидактичного матеріалу, що дозволяє будувати навчання молодших школярів із урахуванням розвитком творчої мислення немає. Існує безліч методичних посібників лише для середньої і старшої школи.



Однією з дієвих і найближчих напрямів є діяльність із розвитку мислення дитини на спеціальних заняттях. Ці заняття мають у різних школах різне найменування. Їх називають уроками логіки, розвитком творчого мислення, розвитку уяви та інші.[9,с.67] Але вони рідкість й їх методичне забезпечення також недостатньо.

Які ж навички та вміння необхідні у рішенні дослідницьких завдань? До них ми зараховуємо вміння бачити проблеми; вміння запитувати; вміння давати визначення поняттям; вміння класифікувати; вміння спостерігати; вміння проводити експерименти; вміння робити і висновок; вміння структурувати матеріал; вміння доводити і захищати свої ідеї. Зупинимося деяких із них.

Уміння бачити проблеми - властивість, характеризує мислення людини. Розвивається вона протягом тривалого часу, але що щодо його розвитку можна підібрати спеціальні вправи і методик, які значною мірою допоможуть у вирішенні цього складного педагогічної завдання.

Ось кілька відомих таких вправ: «Подивімося світ інакше»; «Складіть розповідь від імені іншої людину»; гра «Чарівні перетворення» та ін.

Із вмінням бачити проблеми тісно пов'язані вміння спостерігати. Вправи для розвитку уваги і спостережливості: «Парні картинки, містять відмінності»; «Знайди два однакових квадрата» та ін.

Однією із визначальних, базових умінь дослідника є вміння висувати гіпотези, робити припущення. Ці вміння можна спеціально потренувати. Ось проста вправу: «Висуніть гіпотезу (припущення), як птахи знаходять шлях на південь?» Гіпотези у разі можуть і такі: «Птахи визначають дорогу по сонцю і зіркам; птахи згори бачать рослини (дерева, траву та інших.)».

А може інша, особлива, неправдоподібна гіпотеза, провокаційна ідея: «Птахи точно знаходять шлях до південь оскільки вони ловлять спеціальні сигнали з космосу».

У розвитку вміння висувати гіпотезу допоможуть вправи на обставини. Зазначу, що з навчанні дітей робити припущення необхідно вчити їх використати такі слова: то, можливо; припустимо; скажімо; можливо; що, якщо...

Важливим умінням для будь-якого дослідника є вміння запитувати. Діти дуже люблять запитувати, і якщо їхню відмінність від цього систематично не відучувати, всі вони досягають високих рівнів у тому мистецтві.

Для розвитку вміння запитувати використовують різні вправи: поставити питання тому, хто був зображений на малюку; відповісти, які питання міг би поставити тобі той, хто був зображений малюнку; завдання, які передбачають виправлення чиїхось помилок, логічних, стилістичних, фактичних та інших.

Важливим засобом мислення є висновок чи умовивід. Щоб сформувати первинні навички і вміння робити прості аналогії можна скористатися такими вправами: скажіть, чим схожі: візерунки на килимі; обриси дерев надворі; старі автомобілі.[7,с.134]

Хотіла б виділити найважливіше вміння, необхідного кожній учневі - вміння виділити головну думку. Цим складним мистецтвом часто вже не володіють навіть студенти університетів, але навчати можна і треба навіть дітей.








Date: 2015-10-19; view: 70; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.01 sec.) - Пожаловаться на публикацию