Висновки до І розділу

Детально розглянувши та вивчивши методичну літературу з поданих питань у І розділі, можна зробити наступний висновок.

Процес формування будь-якої особистісної якості неможливий без створення визначених умов, що забезпечують його успішність. У педагогічному плані це виражається в створенні таких умов, що забезпечили б досягнення заздалегідь очікуваного результату. У зв'язку з цими умовами закріплення стійкого дослідницького інтересу в учнів є включення до змісту навчально-пізнавальної діяльності елементів дослідницької діяльності. Важливою умовою формування дослідницького інтересу учнів є чіткість мети й задач майбутньої роботи. Підлягає виділенню виховна мета, оскільки навчання неминуче виховує, а тому виховна функція уроку повинна бути свідомо визначена. Таким чином, ступінь інтересу до навчально-дослідної роботи багато в чому буде визначатися тим, як учитель у процесі навчально-пізнавальної діяльності допоможе учням усвідомити необхідність і значимість навчально-дослідницької роботи. За допомогою навчальної інформації та технології навчання вчитель обґрунтовує задачі, що повинні бути вирішені в ході навчально-дослідницької роботи:

- оволодіння методами наукового пізнання, заглиблене й творче засвоєння навчального матеріалу;

- формування навчально-дослідницьких умінь і навичок;

- навчання учнів методиці й засобам навчально-дослідницької роботи;

- розвиток здібностей дослідження, аналізу літературних і інших джерел знань;

- аналіз та оцінювання власних результатів;

- відстоювання своєї точки зору.

При ознайомленні учнів з багатогранністю навколишнього світу формується гармонійно розвинута особистість в якій розвивається уявлення, що природа єдине ціле, виробляються інтелектуальні і практичні вміння, виховується шанобливе ставлення до природи, формується науковий світогляд, екологічна культура мислення, вміння пізнання дійсності, що задовольняють потяги дитини до дослідництва і висновків.

Основними завданнями шкільного курсу «Я і Україна» є формування нових понять на основі спостережень з наступним встановленням причинно-наслідкових зв’язків, засвоєння властивостей об’єктів через експериментальне «відкриття» під час дослідів; збагачення життєвого і суттєвого досвіду; нагромадження конкретного природничого матеріалу як основи розвитку абстрактного мислення; розвиток уміння в побудові гіпотез і самостійних висновків; розширення пізнавальних інтересів; спонукання до творчості, розвиток уяви і фантазії.

Отже, дослідницький підхід стає рисою мислення учнів, які прагнуть якнайглибше перевірити правильність висновків про закономірності, явища природи.