Додаток е

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ до дипломних робіт згідно з новим ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»

Для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації розроблено новий національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Він є базовим для системи стандартів, правил, методичних посібників зі складання бібліографічного опису. Національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 набув чинності з 1 липня 2007 року.

Відповідно до нового стандарту, пунктуація в бібліографічному описі виконує дві функції: звичайних граматичних розділових знаків (пунктуація), та розділових знаків, що мають розпізнавальний характер для областей та елементів бібліографічного опису (знаки приписної пунктуації). Заголовок від опису відокремлюють крапкою. Області опису відокремлюють одна від одної крапкою і тире. При повторенні окремих областей повторюють крапку і тире, за винятком області серії (відомості про кожну серію беруться в окремі круглі дужки без знаку крапка і тире між ними). У новому стандарті вперше підкреслено, що для розрізнення приписної та граматичної пунктуації застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписного знака. Виняток — крапка та кома — проміжки залишають тільки після них. Знаки крапка з комою та три крапки до винятку не відносяться. Основні варіанти написання пунктуації з пробілами, які зустрічаються в бібліографічному описі:

- _: _ (двокрапка відокремлюється пробілами)

-. _ – _(між крапкою та тире ставлять пробіли)

- _; _ (крапка з комою відокремлюються пробілами)

- _ / _ (косий слеш відокремлюється пробілами)

- _ // _ (два косих слеша відокремлюють пробілами)

Згідно з міжнародним стандартом ГОСТ 7.80-2000 «Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги і правила складання» у заголовку наводять ім’я одного автора (повністю, або прізвище та ініціали). Після прізвища ставлять знак «кома». Наприклад: Петренко, Т.С. За наявності двох чи трьох авторів зазначають ім’я першого автора або ім’я автора, яке виокремлено поліграфічним засобами: кольором, шрифтом тощо. Прізвища другого, третього авторів зазначають у відомостях про відповідальність.

У новому стандарті вперше наголошено, що для розрізнення приписної та граматичної пунктуації застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписного знака. Виняток – крапка і кома – проміжки залишають тільки після них. Знак крапка з комою та три крапки до винятку не відносяться.

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» порівняно з діючим раніше припускає впровадження в бібліографічне описання нових елементів, таких, як загальне позначення матеріалу, який доцільно подавати в описі документів різних видів, напр.: [Електронний ресурс], [Рукопис], [Образотворчий матеріал], [Ноти], [Карти].

В новому стандарті змінено правила вживання великої та малої літер. Це продиктовано не тільки нормами мови, а й розділенням областей бібліографічного опису. Перші слова відомостей, що стосуються назви та відомостей про відповідальність, записуються з малої літери, якщо вони не є власними назвами, першими словами назви чи цитатами. Винятком є вказівка на якісний стан та будь-які назви в усіх областях опису.

Відомості, що запозичені не з приписного джерела інформації, наводять у квадратних дужках (уклад. В.Петренко [та ін.] або [б.м.] (без місця) тощо). Наприклад, якщо відомості про авторів, редакторів, перекладачів та інших осіб або відомості що пояснюють назву зазначені не на титульній сторінці книги, а на звороті титульного аркуша, в анотації, у змісті, у передмові (післямові), то в описі їх беруть у квадратні дужки. Квадратні дужки застосовуються у межах однієї області. Якщо суміжні елементи відносяться до різних областей, то кожен елемент береться в окремі квадратні дужки.

Мова бібліографічного опису, як правило, відповідає мові вихідних відомостей документів. При складанні бібліографічного опису можна застосовувати скорочення слів і словосполучень, які мають відповідати вимогам ДСТУ 3582—97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12—93 «Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила» та ГОСТ 7.11—78 «Сокращения слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании» (чинні в Україні як міждержавні).

У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 розширено набір обов’язкових елементів бібліографічного опису:

перші відомості про відповідальність в усіх областях (області назви та відомості про відповідальність, області видання, області серії);

додаткові відомості про видання (виправлене, доповнене, стереотипне, перероблене тощо);

основна назва серії та підсерії;

номер випуску серії чи підсерії;

окремі примітки в описі певних видів документів (в описі електронних ресурсів – примітки про джерело основної назви, про системні вимоги).

міжнародний стандартний номер, що присвоєний об’єкту бібліографічного опису.

Згідно з методикою складання скороченого бібліографічного опису вділяють такі його складові частини:

заголовок (переважно це автор);

зона назви, відомості, які стосуються назви, а також відомості про відповідальність (автори, установа, організація, яка видає);

зона видання (повторність чи інша інформація про видання – стереотипне, факсимільне тощо);

зона вихідних даних (місце видання, видавництво, рік видання, то, номер журналу, число та місяць газети);

зона кількісної характеристики (кількість сторінок, конкретна сторінка, ілюстрації тощо);

зона серії.

зона стандартного номера (чи його альтернативи) та умови доступності.

Порядок наведення бібліографічних відомостей в однорівневому скороченому бібліографічному описі (з врахуванням вживання великої та малої літер).

Заголовок опису. О сновна назва [ З агальне позначення матеріалу ] = П аралельна назва: в ідомості, які відносяться до назви / в ідомості про А вторство чи В ідповідальність. – В ідомості про повторність видання. – Зона специфічних відомостей. – М ісце видання: В ид-во, рік. – Ф ізична (кількісна) характеристика. – (С ерія і підсерія; №, т.). – П римітки (додаткова інформація від бібліографа, напр.: системні вимоги до електрон. ресурсів). – I SBN.

Порядок наведення бібліографічних відомостей в аналітичному бібліографічному описі (з врахуванням вживання великої та малої літер).

Заголовок опису. خٌيîâيà يàçâà[ З агальне позначення матеріалу ] = П аралельна назва: в ідомості, які відносяться до назви / в ідомості про А вторство чи В ідповідальність // Н àçâà ³نهيٍèô³êَ‏÷îمî نîêَىهيٍà: в ³نîىîٌٍ³, ےê³ â³نيîٌےٍüٌے نî يàçâè ³نهيٍèô³êَ‏÷îمî نîêَىهيٍà. – М ³ٌِه âèنàييے: В èن-âî, ً³ê. – К ³ëüê³ٌيà ُàًàêٍهًèٌٍèêà (ى³ٌِهçيàُîنوهييے ٌêëàنîâî؟ ÷àٌٍèيè â نîêَىهيٍ³). – (С هً³ے ³ ï³نٌهً³ے; ¹, ٍ.). – П римітки.

Таблиця И.1

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел та літератури