Дипломна робота. Методичні рекомендації щодо виконання та захисту робіт для студентів спеціальності «документознавство та інформаційна діяльність» очної форми навчання

Методичні рекомендації щодо виконання та захисту робіт для студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» очної форми навчання

Острог, 2011

УДК 316.776: 002 (075.8)

ББК 73 + 88.53я73

Друкується за ухвалою Вченої ради

факультету політико-інформаційного менеджменту

Національного університету «Острозька академія»

(протокол № 5 від 15 грудня 2011 року)

Рецензенти:

Засєкіна Л.В., доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної та соціальної психології психологічного факультету Волинського національного університету ім. Лесі Українки

Батіщева О.С., кандидат наук з державного управління, старший викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія»

Дипломна робота [Текст]: Методичні рекомендації щодо виконання та захисту робіт для студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» очної форми навчання / Л.В. Квасюк, Г.В. Охріменко, О.В. Шершньова; за заг. ред. О.В. Шершньової. – Острог, 2011. – 26 с.

© Національний університет «Острозька академія», 2011

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ...............................................................................................................................................................

ВИМОГИ ДО ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

СТРУКТУРА, ОФОРМЛЕННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ НАПОВНЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

ДОДАТОК Д

ДОДАТОК Е

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дипломна робота – це завершальний етап навчання студента у вищому навчальному закладі. Вона є вищою формою його самостійних науково-дослідницьких пошуків під керівництвом наукового керівника і виявляє ступінь професійної підготовки, вміння систематизувати і використовувати одержані знання із соціально-інформаційних, загальнонаукових та спеціальних дисциплін, готовність до самостійної науково-дослідної та практичної діяльності.

Дипломна робота – важлива форма підготовки й підсумкової атестації студента за освітньо-професійною програмою, яка проводиться у формі захисту перед Державною комісією. Якістю змісту та захисту роботи визначається рівень підготовленості, ступінь придатності випускника до певного виду праці або професійної діяльності.

Виконання дипломної роботи передбачає:

поглиблення, систематизацію та закріплення отриманих за час навчання теоретичних знань студента;

виявлення його здатності обрати і проаналізувати наукову або практичну проблему, зробити теоретичні висновки й узагальнення, застосувати знання під час вирішення конкретних наукових, виробничих, економічних та інших завдань, обґрунтувати конкретні рекомендації;

напрацювання і розвиток навичок самостійної роботи студента;

визначення рівня підготовленості випускника до самостійної практичної роботи, творчого розв’язання завдань.

Дипломна робота в є дослідженням проблемного питання, яке має елементи наукового пошуку або практичної новизни.

ВИМОГИ ДО ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дипломна робота повинна:

бути комплексною, тобто містити аспекти змісту нормативних та вибіркових дисциплін циклу професійної та практичної підготовки;

бути пов’язаною з розв’язанням науково-методичних, організаційних чи практичних проблем сфери документно-інформаційної діяльності;

містити елементи самостійних науково-дослідницьких пошуків, заснованих на використанні методів аналізу документів чи діяльності інформаційних установ, архівних джерел, власних спостережень, експериментів тощо;

містити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення предмету дослідження;

виявити рівень загальнонаукової таспеціальної підготовки студента-дипломника застосовувати одержані знання при виконанні конкретного завдання за фахом;

виявити вміння здійснювати інформаційний пошук, аналізувати та оцінювати документи первинної та вторинної інформації, робити власні узагальнення та висновки, логічно формулювали гіпотези та концепції, а також обґрунтовано їх доводити.

Дипломна робота повинна ґрунтуватись на основних положеннях теорії наукового пізнання. Безпосередньою теоретичною базою можуть бути наукові праці провідних вчених у галузі документознавства, теорії документальних комунікацій, інформаційної діяльності, інформаційних технологій, фахівців інформаційних установ, окремі підручники, навчальні посібники та матеріали наукових досліджень з проблематики дипломної роботи.

Науково-дослідницькою та методичною базою повинні стати:

робота в студентських наукових гуртках та науково-дослідних лабораторіях кафедри документознавства та інформаційної діяльності;

результати конкретних соціологічних, контент-/ інтент-аналітичних чи інших досліджень;

нормативні, звітні, планові документи з проблематики дипломної роботи;

переддипломна (виробнича) практика.

До захисту дипломних робіт допускаються студенти, що повністю виконали навчальний план, захистили переддипломну (виробничу) практику, подали у встановлений термін в деканат індивідуальні плани навчання з усіма оцінками та позитивний відгук на дипломну роботу.

Перелік прізвищ студентів-дипломників, обраних ними тем дипломних робіт та прізвищ наукових керівників затверджується Радою факультету політико-інформаційного менеджменту за поданням кафедри документознавства та інформаційної діяльності, а також Вченою Радою Національного університету «Острозька академія» за поданням Ради факультету політико-інформаційного менеджменту.

Підготовка до виконання дипломної роботи повинна розпочинатися з 2-3 курсів. Курсові роботи, навчально-дослідницька, наукова робота студентів та курси за вибором у такому разі повинні бути узгоджені з тематикою дипломних робіт.

За поданням наукових керівників кафедра документознавства та інформаційної діяльності та деканат факультету політико-інформаційного менеджменту можуть дозволити студентам-дипломникам проходження переддипломної (виробничої) практики в інформаційних та інформаційно-аналітичних установах, що є науково-методичною базою для дипломної роботи, а також користування науковими бібліотеками та архівами України.

Терміни періодичного звіту студентів про виконання дипломної роботи встановлює кафедра за поданням керівника.

За правильність всіх даних, висновки та рекомендації дипломної роботи відповідає студент – автор роботи.

Наукове керівництво дипломної роботою покладається на викладача, визначеного кафедрою та затвердженого Радою факультету. Науковий керівник обирається з числа досвідчених викладачів спеціальної кафедри. Його обов’язками є:

визначення теми дипломної роботи, розробляти за участю студента завдання з дипломної роботи;

систематичний контроль виконання індивідуального робочого плану студента;

регулярне консультування студента. Графік консультацій визначається на засіданні кафедри документознавства та інформаційної діяльності;

перевірка якість окремих частин виконаної роботи, допомагати в усуненні недоліків;

у встановлені терміни інформування кафедри про перебіг роботи над дипломною роботою;

в разі зриву студентом встановлених календарним планом термінів чи незадовільну роботу, науковий керівник зобов’язаний доповісти про це завідувачу кафедри.

У разі необхідності, крім наукового керівника, кафедра може призначити консультанта (з окремих розділів дипломної роботи) з числа викладачів інших кафедр або з числа фахівців інформаційних установ.

Підготовлені окремі частини дипломної роботи мають заслуховуватися та обговорюватися у формі доповідей на наукових студентських конференціях та засіданнях кафедри.

Тематика дипломних робіт встановлюється кафедрою документознавства та інформаційної діяльності та розглядається й затверджується Радою факультету політико-інформаційного менеджменту.

Студентам надається право вибору теми дипломної роботи в межах затвердженої кафедрою тематики. Разом з тим студент може запропонувати для дипломної роботи свою тему.

Тема повинна бути актуальною, відповідати сучасному рівню та перспективним напрямкам розвитку інформаційної діяльності. Бажано, щоб теми студентських дипломних робіт були складовою частиною комплексних наукових досліджень кафедри документознавства та інформаційної діяльності «Теоретико-методологічні та практичні аспекти дослідження текстів культури» (РК 0109U001581). Особливу цінність являють теми, пов’язані з плановими науково-дослідними роботами органів НТІ чи інших установ інформаційної сфери.

Дипломна робота повинна ґрунтуватись на загальнонаукових принципах дослідження: об’єктивності, історизму, принцип сходження від абстрактного до конкретного, взаємозв’язку історичного та логічного, загального зв’язку та розвитку, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний (пізнавальний) тощо.

Принцип об’єктивності. Дослідження повинно бути абсолютно безпристрасним. На його виконання не повинні впливати загальні враження про природу досліджуваного; симпатії або навпаки, антипатії, власний настрій чи стан. На жаль, цей принцип дуже часто порушується особами, не маючих спеціальної підготовки для проведення досліджень та відсутніми необхідними елементами самоповаги в своїй професійній самосвідомості і практичними навичками коректного.

Принципи розвитку й історизму, які забезпечують вивчення явища з погляду того, як воно колись виникло, які головні етапи у своєму розвитку проходило, чим стало в цей час і чим буде в майбутньому. Діалектичний розвиток предмета характеризується спрямованістю, послідовністю, необоротністю, збереженням досягнутих результатів, наступністю, запереченням. Відповідно до історизму соціальні явища характеризуються закономірним, спрямованим і необоротним розвитком, прогресивною тенденцією, боротьбою внутрішніх протиріч на кожному даному етапі історії.

Принцип сходження від абстрактного до конкретного. Рух від абстрактного до конкретного в пізнанні означає сходження від неповного, часткового, фрагментарного до більш повного, цілісного і всебічного знання. Термін сходження фіксує ту обставину, що всі попередні поняття в русі не втрачаються, а зберігаються, входять у знятому вигляді в наступні.

Принцип співвідношення логічного й історичного є складним й охоплює ряд моментів. По-перше, логічне є уявне відбиття історичного, а історичне є реальним процесом. Отже, це і є співвідношенням уявного і реального. Проте в логічному мисленні відбивається не всяке історично, а тільки те, що закономірно і не втрачається, а зберігається у процесі історичного розвитку, виступає як співіснуюче в сучасному, тоді як історичне відбиває будь-який, у тому числі й випадковий, перебіг подій і явищ послідовно у часі. Звідси випливає, що друге співвідношення логічного й історичного представлене як співвідношення співіснування і перебігу в часі.

Загальнодіалектичний принцип загального зв’язку й взаємодії, звичайно, є основним. У цьому принципі виражається матеріальність світу, що обумовлює зв’язок усього з усім, у тому числі й між різними формами руху матерії; в основу цього принципу поставлена матеріальна єдність світу.

Принцип причинності, що пов’язаний із принципами загального зв’язку й розвитку, проявляється в одному з найважливіших видів зв’язку, зокрема генетичного зв’язку явищ, у якій одне (причина) за певних умов породжує інше (наслідок). Причинність як принцип пізнання дозволяє побачити загальність явищ, неминучість породження одних іншими й так – нескінченно. Характеристикою причинності с зв’язок згодом і із взаємодією, принцип причинності означає, що психічні явища, процеси й стани людини, психологія соціальних груп у сфері,, є вторинними утвореннями, причинно-обумовленими об’єктивною дійсністю, і відбиттям цієї дійсності.

Термінологічний принцип передбачає вивчення історії термінів і позначуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та обсягу понять, встановлення взаємозв’язку і субординації понять, їх місця в понятійному апараті теорії, на базі якої базується дослідження. Вирішити це завдання допомагає метод термінологічного аналізу і метод операціоналізації понять.

ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Процес виконання і підготовка до захисту дипломної роботи рекомендується розділити на ряд етапів:

вивчення методичних вказівок;

вибір теми дипломної роботи і подання відповідної заяви;

розробка разом з науковим керівником плану дипломної роботи і графіка її виконання;

збір матеріалів та робота з джерелами та літературою;

написання чорнового варіанту дипломної роботи;

передача чорнового варіанту дипломної роботи на перевірку науковому керівнику;

доопрацювання та оформлення остаточного варіанту дипломної роботи;

передача повністю оформленої дипломної роботи науковому керівникові;

підготовка відзиву наукового керівника про виконану дипломну роботу;

передача дипломної роботи і відзиву наукового керівника на кафедру документознавства та інформаційної діяльності;

підготовка презентаційних матеріалів та доповіді на захисті перед комісією, узгодження їх з науковим керівником дипломної роботи;

публічний захист дипломної роботи перед Державною екзаменаційною комісією.

На початку навчання на 5 курсі науковий керівник ознайомлює студента-дипломника з графіком виконання дипломної роботи (Додаток А), терміни виконання якого затверджується на засіданні кафедри документознавства та інформаційної діяльності.

Чорновий варіант дипломної роботи подається на кафедру документознавства та інформаційної діяльності згідно графіку виконання дипломної роботи. Вона перевіряється науковим керівником. Недоброякісно виконана дипломна робота повертається студенту з письмовим відгуком наукового керівника, в якому вказується студенту, що необхідно виправити, доробити і в який термін. У випадку недотримання студентом вимог до оформлення роботи, наявності (або невиправлення) граматичних, орфографічних помилок, суттєвих стилістичних огріхів дипломна робота оцінюється науковим керівником на оцінку «задовільно», або, за наявності серйозних зауважень до оформлення, не допускається до захисту.

За місяць до захисту студент-дипломник подає на кафедру документознавства та інформаційної діяльності:

чистовий варіант роботи;

анотації (Додаток Б);

реферат дипломної роботи, а також

перелік матеріалів апробації результатів роботи.

За місяць до захисту робота направляється на віз вин науковому керівнику та на зовнішнє рецензування. Після цього вона розглядається на засіданні кафедри документознавства та інформаційної діяльності, де приймається рішення про допуск її до захисту на ДЕК.

До захисту допускаються тільки ті дипломні роботи, які є апробованими на регіональних, всеукраїнських та міжнародних конференціях, результати студентських досліджень опубліковані в студентських наукових збірниках, збірниках за матеріалами конференцій, на офіційних електронних ресурсах мережі Інтернет.

Захист дипломних робіт проводиться відповідно до наказу по Університету у дні, відведені для державних екзаменів.

Оцінювання роботи відбувається за критеріями (Додаток В):

теоретична обґрунтованість теми, чітко розроблений науковий апарат;

аналіз провідних концепцій при висвітленні проблеми;

методика практичної (експериментальної) частини дипломної роботи;

статистична та математична обробка даних практичної (експериментальної) частини дипломної роботи;

самостійний і творчий підхід до аналізу визначеної проблематики дослідження;

планомірний і систематичний характер роботи студента над темою;

загальне оформлення дипломної роботи;

оформлення бібліографії;

змістовність додатків;

своєчасність здачі дипломної роботи;

чіткий та аргументований захист дипломної роботи перед комісією;

апробація результатів дослідження.

СТРУКТУРА, ОФОРМЛЕННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ НАПОВНЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дипломна робота повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Зміст дипломної роботи визначається її темою. اàمàëüيèé îلٌےمроботи має бути в межах 60-80 сторінок машинописного тексту формату А4 без урахування списку використаних джерел та літератури, а також додатків.

Обов’язковою вимогою до дипломної роботи є написання її державною мовою, за винятком списку використаних джерел та літератури, де бібліографічний опис використаного джерела записується мовою видання. За погодженням з адміністрацією Університету допускається виконання дипломної мови англійською мовою. Цитати з джерел наводяться в тексті дипломної роботи виключно українською мовою.

Текст дипломної роботи набирається в текстовому редакторі MS Word (2003 та вище версій), друкується текст на одному звороті аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). Сторінки обмежуються полями: ліве – 30 мм, верхнє та нижнє – 20, праве – 10 мм. Відстань між заголовком і текстом – 15 – 20 мм. Шрифт – чорного кольору. Щільність тексту однакова по всій роботі. Сторінка повинна містити не менше 28 – 30 рядків по 57 – 60 знаків у кожному (з урахуванням інтервалів). Рекомендована гарнітура – Times New Roman, кегль – 14, інтервал між рядками – 1,5.

Текст дипломної роботи може ілюструватись кресленнями, рисунками, схемами, фотографіями, графіками, діаграмами та таблицями.

Основними елементами структури дипломної роботи є:

титул (Додаток Г);

зміст (Додаток Д);

перелік умовних скорочень (за наявності);

вступ;

основна частина;

висновки;

список використаних джерел та літератури;

додатки.

Зміст дипломної роботи може займати 1-2 А4. У ньому вказуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сторінок. Зміст роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

Перелік умовних скорочень (обсяг 1-2 А4) вводиться в роботі за наявності в тесті більше трьох абревіатур чи скорочень.

Вступна частина (îلٌےم 4-6 ہ4) має будуватися за такими аспектами:

актуальність теми дослідження. Студент обґрунтовує актуальність теми дипломної роботи, її значущість для подальшої розробки подібної проблематики, для практичної діяльності інформаційних установ;

стан наукової розробленості теми. В цій частині вступу наводиться стислий огляд найважливіших публікацій з теми дипломної роботи, використаних студентом в процесі її підготовки, характеризується основна проблематика цих матеріалів, досліджені видатними вченими галузі питання;

мета дослідження. Один з найважливіших аспектів вступу. Формулюється головна мета даного дослідження, головна проблема, яка вивчалася студентом-магістрантом;

завдання дослідження. Цей аспект логічно випливає з попереднього. В даному положенні вступу формулюють конкретні питання (аспекти, завдання тощо), обумовлені метою дипломної роботи. Вирішення цих завдань дозволяє досягти поставленої мети;

об’єкт дослідження. У вступі визначається об’єкт (явище, процес, закономірність), що породжує проблемну ситуацію та обраний для вивчення студентом;

предмет дослідження. Студент визначає ті сторони (аспекти, тенденції, закономірності розвитку) об’єкту, які досліджувалися у межах визначеного об’єкту;

методологічна база дослідження. В цій частині вступу називаються основні методи та наукові підходи, за допомогою яких проводилося дослідження теми дипломної роботи.

наукова та практична значущість дипломної роботи. Студент визначає, що нового вносить його дослідження в розгляд проблеми. Потрібно сформулювати результати дослідження, які дозволяють використати дану роботу в практичній діяльності інформаційних установ, підприємств та організацій;

- обґрунтування структури дипломної роботи. Стисло пояснюється логіка побудови дипломної роботи;

апробація роботи. У цій частині вступу називаються наукові конференції, на яких студент виступав із повідомленнями за результатами наукової роботи та наводиться бібліографічний опис публікацій студента з теми дипломної роботи (якщо ці публікації вказані у списку використаної літератури, достатньо лише назвати загальну кількість публікацій та зробити посилання на відповідні позиції списку).

Основна частина поділяється на логічно пов’язані між собою розділи і підрозділи. Кожний структурний підрозділ повинен мати короткий інформативний заголовок, який визначає його зміст.

Перший розділ (об’єм 15-25 А4 і структурно складається з 2-3 параграфів) має виключно теоретичний характер: розглядає понятійний апарат теми дослідження, містить огляд джерельної бази і висвітлює науково-теоретичні аспекти тої проблеми, якій присвячене дослідження. В ньому вивчається вітчизняний та зарубіжний досвід, міститься аналіз і оцінка стану теоретичних напрацювань з обраної теми. У цьому розділі слід аналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі власні) на окремі аспекти обраної теми, виявити невирішені питання, що існують в даному напрямку, встановити позитивні тенденції та проблеми, які потребують розв’язання. Розділ обов’язково повинен бути насичений теоретичною інформацією – îمëےنîى نوهًهë, ïَلë³êàِ³é, يàَêîâèُ ًîل³ٍ, çâ³ٍ³â, ïًè ِüîىَ ٌë³ن îلîâ’ےçêîâî ïîٌèëàٍèٌے يà نوهًهëà, ïَلë³êàِ³؟, يàَêîâ³ ًîلîٍè, çâ³ٍè,що відображає відповідні результати досліджень по обраній студентом конкретній темі за останні 2-3 роки.

Другий розділ (об’єм 25-35 А4, в якому можна виділити 2-3 відносно самостійних параграфи) призначається для конкретного аналізу стану питань, що досліджуються. Структурно розділ доцільно поділити на методичну та прикладну – аналітичну частини. Він повинен містити ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах êîيêًهٍيî؟ ٌٍَàيîâè,аналітичні розрахунки показників, результати обробки анкет тощо. Матеріали мають враховувати сучасні вимоги нормативно-правової бази з теми дослідження, методи аналізу, побудову організаційних структур та їх діяльності, вимоги до побудови ефективного управління об’єктами та одиницями аналізу, сучасні інформаційні технології тощо.

У третьому розділі (об’єм 10-15 А4, виділяється 1-3 самостійних параграфи) міститься розгорнута характеристика напрямів вдосконалення діяльності чи функціонування предмету аналізу та пропозицій/ рекомендацій автора з практичного вирішення досліджуваної проблеми. Це можуть бути пропозиції з удосконалення роботи установи, управління, структурного підрозділу, суспільних процесів тощо. Або за домовленістю з науковим керівником третій розділ може розглядатись як проектний, в якому подається конкретний проект, який спрямований на вирішення питання або проблеми, яка була проаналізована в попередніх розділах роботи.

Висновки (об’єм 3-5 А-4) є завершальною частиною дипломної роботи. Вони містять стислий виклад реалізованих дослідницьких завдань та основних напрацювань роботи. Висновки повинні бути конкретними і змістовними, витікати із проведеного дослідження. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором дипломній роботі, поставленої мети і завдань.

Список використаних джерел та літератури складається згідно вимог (Додаток Е), повинен включати не менше 60 назв. У список літератури включаються всі використані джерела, які розміщуються в алфавітному порядку.

Завершають дослідження Додатки, що містять аналітичні таблиці та інші матеріали, опрацьовані автором, але через об’ємність не вміщені у текст дипломної роботи. У додатки також можуть бути винесені схеми організаційної структури установи, таблиці допоміжного характеру, анкети опитування тощо. Додатки оформляються на окремих сторінках дипломної роботи. Додатки мають наскрізну нумерацію сторінок. Кожен додаток починається з нової сторінки і має свій заголовок і номер.

Текстова частина дипломної роботи повинна бути ретельно відредагована.

Посилання в тексті на джерела наводять у вигляді порядкового номера джерела за списком у квадратних дужках та сторінки, на якій написана цитата, наприклад: [14, с. 25]. Посилання в тексті дипломної роботи на декілька джерел одночасно слід зазначити порядковими номерами даних джерел (без сторінок) відповідно до Списку використаних джерел та літератури виділеними двома квадратними дужками і відокремленими між собою розділовим знаком «крапка з комою», наприклад, [4; 10; 12]. Використання положень з джерел, схем, таблиць без посилань на них розглядається як грубе порушення наукової та літературної етики. У такому випадку робота до захисту не допускається. Ілюстративний матеріал: таблиці, схеми, діаграми, графіки – повинні бути виконані точно, охайно і розміщені у відповідних місцях або у Додатках до дипломної роботи.

Текст основної частини дипломної роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкуються малими літерами (крім першої великої) з абзацу. В кінці заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться, потім з нового рядка друкується заголовок розділу. Після назви заголовка до кожного розділу подається анотація українською мовою, в якій відображаються основні напрацювання в тексті розділу. Обсяг анотації – 5-6 рядків, які виділяються курсивом. Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер параграфа складається з номера розділу і порядкового номера параграфа, між ними ставиться крапка.

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках (після списку використаних джерел та літератури) або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи. Якщо додатки оформлюють на декількох сторінках роботи, кожний новий додаток повинен починатися з нового аркуша і мати заголовок, виконаний великими літерами.

За необхідності до додатків доцільно включати:

1. допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дипломної роботи;

2. матеріал, включення якого до основної частини наукової роботи може змінити впорядковане і логічне уявлення про дослідження;

3. матеріал, що не може бути розміщений в основній частині дипломної роботи через великий обсяг або способи його відтворення, зокрема:

- проміжні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- кореляційні графи та таблиці;

- протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

- зразки аналізованих в роботі документів;

- інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення завдань на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання дипломної роботи;

- ілюстрації допоміжного характеру (чорно-білі та кольорові рисунки, фотографії, мапи, схеми, діаграми, гістограми, полігони тощо);

- додатковий перелік джерел, на які не було посилань у дипломній роботі, але які можуть викликати інтерес;

- матеріали, що були зібрані студентом під час проведення досліджень з теми дипломної роботи, зокрема, інструментарій досліджень (бланки спостережень,) тощо.

Додатки до дипломних робіт оформлюються згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток. Додаток послідовно позначається великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Один додаток позначається як Додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою дипломної роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) – перша формула додатка А.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2...», «... на рисунку А.1...» – якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в таблиці Б.3...», або «... в табл. Б.3...»; «... за формулою (В.1)...», «... у рівнянні Г.2...».

В додатки вміщуються ілюстрації, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, після якого слідує посилання на розміщення ілюстрації у додатках дипломної роботи, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. _», вирівнюється симетрично рисунку;

порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами. Нумерація ілюстрацій розпочинається спочатку в кожному новому додатку;

тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Основними видами ілюстративного матеріалу в дипломних роботах є:

креслення;

технічний рисунок;

схема;

фотографія;

діаграма;

графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. А.3.1)» або зворот типу: «... як це видно з рис. А.3.1» або «... як це показано на рис. А.3.1».

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

У дипломній роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фотознімків.

Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Таблиці: Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери і друкується з вирівнюванням по правому боку. Назву не підкреслюють. За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Заголовок кожної графи в головку таблиці має бути по можливості коротким.

Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним. У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні – посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати непотрібно. Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. Якщо в дипломній роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл.Б.1.2».

Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик (табл. 1.1):

Таблиця 1.1

Назва таблиці

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули: При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.

Порядкові номери формул позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули.

Нумерація сторінок: Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№».

Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела: При написанні дипломної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячено дипломну роботу. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в дисертації. Посилання в тексті дисертації на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Посилання на ілюстрації дипломної роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. В.1.2»

Посилання на формули дипломної роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «...у формулі (2.1)».

На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. В.1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. В.1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення студента, що виконує дипломну роботу, до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.

Звертаючись до підготовки роботи за розділами, корисно спочатку написати план розділу, що передбачає, які питання та в якій послідовності в ньому будуть висвітлені.

Загалом дипломна робота не повинна носити абстрактного характеру. Міркування дипломника, його узагальнення та висновки повинні будуватися на конкретному аналізі фактичного матеріалу. В той же час слід уникати й інших крайнощів – простого та безсистемного нагромаджування фактів без будь-якого достатнього їх осмислення та узагальнення. В процесі аналізу та узагальнень необхідно дотримуватись найсуворішої наукової добросовісності. Не можна замовчувати або перекручувати факти задля надуманої ідеї, гіпотези. Той же принцип наукової добросовісності повинен бути покладений в основу оцінки праць попередніх авторів.

Глибина аналізу думки становить головну підвалину будь-якого дослідження. Робота повинна всебічно розкривати сутність, суттєві риси та закономірності об’єкту дослідження.

Кожен розділ дипломної роботи повинен містити узагальнені висновки з питань, розглянутих у розділі.

Достовірність висновків та дослідження загалом підтверджується вивченням практичного досвіду роботи конкретних установ, організацій (інформаційних центрів, бібліотек, органів НТІ, архівів, музеїв, організацій та установ тощо). Оперативно і в повному обсязі зібрати практичний матеріал, узагальнити його та систематизувати допоможе оволодіння студентом такими методами дослідження, як спостереження, експеримент, бесіда, анкетування, інтерв’ю, математичні методи обробки кількісних показників, метод порівняльного аналізу. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що в залежності від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов, окремі методи можуть мати переважне значення.

Накопичуючи та систематизуючи факти, потрібно вміти визначати їх достовірність й типовість, найбільш суттєві ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних матеріалів слід проводити у сукупності, з урахуванням усіх сторін відповідної сфери діяльності (чи установи). Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в розглядуваних питаннях, простежити зміни, що сталися в роботі інформаційно-аналітичних та документно-інформаційних установ впродовж останніх років, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощів у їх функціонуванні, визначити тенденції та перспективи подальшого розвитку.

Кількісні дані, що ілюструють практичний досвід роботи, можна проаналізувати за методом ранжованого ряду, розподіливши матеріал за роками, звести їх в статистичні таблиці, таблиці для порівняння та ін., що дозволить зробити конкретні висновки.

Таким чином, широке використання відомих у науці методів накопичення, вивчення, систематизації фактів та практичного досвіду в цілому дозволяє виконати основне завдання дипломного дослідження, поєднати різні розрізнені знання в цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики відповідної сфери діяльності.

До завершеної дипломної роботи додається реферат – стислий виклад змісту дипломної роботи з основними положеннями та висновками. Автореферат складається згідно вимог до такого виду документів. Обсяг реферату – до 10-12 А4. Реферат подається у 2-х примірниках. Текст реферату повинен відображати: актуальність теми, об’єкт та предмет дослідження, мету роботи, методи дослідження, отримані результати та їх новизну, рекомендації щодо використання роботи в практичній діяльності інформаційних установ, стислий вигляд вузлових положень, умовиводів та рекомендацій з наявних розділів основної частини тексту; висновки до роботи.

ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Захист дипломних робіт проводиться в Університеті на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії. Дата і години захисту встановлюються головою Державної екзаменаційної комісії. Члени комісії попередньо ознайомлюються зі змістом дипломних робіт. На захист можуть бути запрошені керівники служб інформації та бібліотек, які ознайомлені зі змістом роботи і бажають висловити думку про її якість. Тривалість захисту однієї дипломної роботи, як правило, не повинна перевищувати 30 хвилин. Для розкриття змісту дипломної роботи студенту надається не більше 5-7 хвилин.

Захист дипломної роботи проводиться за таким порядком:

1. Представлення дипломної роботи

Секретар ДЕК називає тему дипломної роботи, прізвище, ім’я, по-батькові її автора, посаду, вчене звання та вчений ступінь наукового керівника дипломної роботи.