Споруди дорожнього водовідводу

7.1 Для захисту земляного полотна від перезволоження поверхневими водами, розмиву, а також для забезпечення виконання робіт на час спорудження земляного полотна необхідно передбачати систему поверхневого водовідведення (планування території, влаштування канав, лотків, перепадів, швидкотоків, випаровувальних басейнів, поглинальних колодязів тощо).

Рівні ґрунтових і поверхневих вод, що впливають на міцність та стійкість земляного полотна або на умови виконання будівельних робіт, необхідно знижувати, а воду відводити за межі земляного полотна.

Поздовжній похил водовідвідних споруд слід призначати залежно від типу ґрунту, типу укріплення укосів і дна канави з урахуванням допустимої швидкості протікання води. У разі неможливості забезпечення допустимих похилів необхідно передбачати швидкотоки, перепади та водобійні колодязі.

Дно канави повинно мати поздовжній похил понад 5 ‰, а у виняткових випадках – не менше 3 ‰.

Ймовірність перевищення розрахункової повені при проектуванні водовідвідних канав і кюветів необхідно призначати для доріг I-а, І-б і II категорій – 2 %; III категорії – 3 %; IV, V категорій – 4 %, а при проектуванні водовідвідних споруд з поверхні мостів і доріг для доріг I-а, І-б і II категорій – 1 %; III категорії – 2 %; IV і V категорій – 3 %.

7.2 Випаровувальні басейни можна влаштовувати в дорожньо-кліматичній зоні У‑ІІІ з використанням понижених ділянок місцевості, відпрацьованих кар'єрів та резервів завглибшки не більше 0,4 м. На ділянках, де для влаштування випаровувального басейну використовуються бічні резерви, необхідно передбачати на насипу з боку басейну берму завширшки 4,0 м.

7.3 Висоту насипів і огороджувальних дамб біля середніх та великих мостів і на підходах до них, а також насипів на заплавах слід призначати з таким розрахунком, щоб брівка земляного полотна підвищувалась не менше ніж на 0,5 м, а брівка незатоплених регуляційних споруд і берм – не менше ніж на 0,25 м над розрахунковим горизонтом води з урахуванням підпору і висоти набігання хвилі на укіс.

7.4 Брівку земляного полотна на підходах до труб необхідно підвищувати над розрахунковим горизонтом води з урахуванням підпору не менше ніж на 0,5 м при безнапірному режимі роботи споруди і не менше ніж на 1 м при напірному та напівнапірному режимах.

Ймовірність перевищення повені при проектуванні насипів на підходах до малих мостів і труб слід приймати згідно з таблицею 1.6 ДБН В.2.3-14.

7.5 В гірських умовах особливу увагу потрібно приділяти укріпленню вхідних і вихідних русел штучних споруд. На схилах, що розмиваються, відвідні русла водоперепускних споруд необхідно укріплювати до рівня базису ерозії.

7.6 Підтоплені укоси насипів необхідно захищати від руйнівних дій хвилі відповідними типами укріплень залежно від гідрологічного режиму ріки або водоймища. Інженерний захист територій від затоплення та підтоплення виконується відповідно до СНиП 2.06.15.

Для утримання та забезпечення стійкості укосів у гірських умовах необхідно застосовувати спеціальні конструкції, в тому числі з використанням місцевих матеріалів.

7.7 При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні замість укріплення можна зменшувати крутизну укосів. Крутизну стійкого проти дії води укосу необхідно визначати за розрахунками, залежно від гідрологічних та кліматичних умов і виду ґрунту насипу. Орієнтовно крутизну таких укосів необхідно приймати згідно з таблицею 7.1.

Таблиця 7.1 – Крутизна укосів насипів в умовах затоплення

7.8 Укріплення земляного полотна та водовідвідних споруд повинно відповідати умовам роботи укріплюваних споруд, враховувати властивості ґрунтів, особливості погодно-кліматичних факторів, конструктивні особливості земляного полотна та забезпечувати можливість механізації будівельних робіт при мінімумі витрат на будівництво і експлуатацію. Типи укріплення необхідно призначати на основі розроблених варіантів з урахуванням умови та часу виконання робіт із спорудження земляного полотна та його укріплення. При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні для укріплення укосів насипів можуть застосовуватись геотекстильні матеріали.

7.9 Для запобігання розмиву узбіч і укосів земляного полотна на ділянках доріг з поздовжнім похилом понад 30 ‰, при насипах заввишки понад 3 м та у місцях віражів і увігнутих вертикальних кривих у поздовжньому профілі, при зустрічних похилах необхідно влаштовувати водовідвідні споруди для збирання та відведення поверхневої води за межі земляного полотна.

Водовідвідні споруди на розділювальній смузі необхідно влаштовувати:

- при ширині смуги 13,5 м, похилі понад 10 ‰ та довжині понад 100 м;

- при ширині смуги 5,0 м та 6,0 м, похилі понад 10 ‰ та його довжині понад 200 м.

7.10 Для осушення земляного полотна та дорожнього одягу влаштовуються дренажні водовідвідні споруди різної конструкції.

Конструкцію дренажних водовідвідних споруд необхідно вибирати на основі ретельних інженерно-геологічних, гідрологічних обстежень та гідравлічних розрахунків притоку води до дренажів.

Дренажі поділяються на поперечні, поздовжні та врізні укосні. Поперечні дренажі підрозділяються на глибокого та мілкого заглиблення.

Дренажі мілкого заглиблення влаштовуються в зоні промерзання ґрунту і призначаються для осушення дорожнього одягу та верху робочого шару земляного полотна на контакті з дорожнім одягом. Їх необхідно влаштовувати на затяжних поздовжніх похилах, якщо величина поздовжнього похилу більша за поперечний похил дорожнього одягу.

Дренажі глибокого заглиблення влаштовуються нижче глибини промерзання ґрунту іпризначаються для захисту земляного полотна від негативного впливу ґрунтової та поверхневої води.

Поперечні дренажі глибокого заглиблення необхідно влаштовувати в місцях переходу дороги з виїмки до насипу, перед верховими конусами мостів та естакад, у місцях початку та в нижніх точках увігнутих вертикальних кривих при зустрічних похилах.

Поздовжні дренажі глибокого заглиблення влаштовуються переважно у виїмках. Залежно від глибини виїмки, геологічної будови та рівня виявленої ґрунтової води вони можуть бути одноярусними, двоярусними та багатоярусними.

7.11 Водопропускні труби необхідно проектувати відповідно до ДБН В.2.3-14.