Перебудова

До начальника вбіг майстер

І кричить:

– Ой, виручайте!

Як наряди закривать?

Бригадири всі кричать!

– Хай кричать, а ти – мовчи,

Ну невже ж тебе тре’ вчить?

Більше їм ти посміхайся,

А от в руки не давайся.

Корч із себе дурачка,

Бач, робота в нас така.

Анекдот їм розкажи,

І ніколи не кричи.

Бо ж на те й перебудова,

Щоб була свобода слова,

А підуть – роби своє:

Крик, бач, честі не дає.

5.1.1976 р.

СПРАВЖНІЙ КОМУНІСТ

– Як взнать,– Грицько питає,

Почухавши свій ніс,–

Шеф наший безпартійний

Чи справжній комуніст?

– Ось всі запам’ятайте,–

Спокійно мовив Ліст,–

Як пє горілку шклянками

І суне скрізь свій ніс,

І каже, що все знає,

І любить танець "твіст",

То вас я запевняю,

Він – справжній комуніст.

– А звідки ти це знаєш?–

Спитав той в пісняра.

– Дружинонька у мене

Точнісінько така.

17.11.1990 р.

В КОГО ТАКЕ ВРОДИЛОСЬ?

Спочатку Гриць в бабусі брав,

А потім у матусі,

Потім у всіх вже, хто давав,

В дідуся і татуся.

А коли став він підростать,

Став в менших вимагати,

І ви попробуйте йому,

Як просить, та не дати.

А потім в школу він пішов,

І там йому давали:

Хто п’ять копійок, а хто руб,

Хто бублик, хто рогалик.

Вступив наш Грицик в інститут,

І там його боялись,

Тому й давали, хто що міг,

Щоб Грицик не штовхались...

І так він звик до теї гри,

Добрався й до начальства

Чекав, підлеглі щоб дали,

Хіба ж то не нахальство?

А вдома батько дивувавсь:

– Скільки не дай, як в бодню?

І хто його таким зробив?

І тут же сунув сотню.

А ще десь через місяць‑два

Вже хлопця й посадили...

А батько, мати і дідусь:

– В кого ж воно вродилось?

1.1.1989 р.

З МЕТОЮ ЕКОНОМІЇ

У ЦК рапортували:

– Справи в нас завидні –

Ранше місяць лікували,

А зараз – за три дні.

– І чому так інтенсивно?–

Запитали Голову

– А ми трьом відтяли руки,

А одному – голову.

19.1.1976 р.