Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
На узбіччі життяПерейшов своє я жито, Йду вже по "обочині". Мої ноги, мої думи – Ніби потолочені. Відчуваю, що для себе Вже часу не стало, Відібрала рідна влада Навіть хліб і сало. Везуть харчі з України За моря, за гори, Ми і так прожити зможем – Ми ж бо вернигори! Певно, в тім, що сплять вкраїнці, Винен Кашпировський, Що приспав усіх, як діток, Гіпнозом заморським. Я і сам став, ніби соня, Мов найшло на мене! Україна помирає – Це поле зеленее, На якому суху палку Посадіть – і вродить! А Вкраїна стільки років З злиднів не виходить. Бідні люди утікають З дому в світ за очі, Щоб не чути, як в борделях Багачі булькочуть. Як казав колись Шевченко: "На панщину гонять". А сьогодні самі біжать, І пси не догонять. Та куди ж це так, народе, Ти біжиш сьогодні, Що працюєш, як бульдозер, А такий голодний? Ти, мій братику, молився За Дніпро, за волю, А вона пройшла повз тебе, Як ведмідь по полю. Й знову панщина нависла, Ніби чорна хмара, І невідано, за віщо Всім така нам кара? О, мій братику Тарасе, Ми теж хочем волі, Тільки як буть можем вільні, Як онуки голі? Коли стогне Україна І лани голосять, Що на кожнім перехресті Милостині просять. Мій народе, піднімайся! Годі плазувати! Україна помирає, Помирає Мати. І невже козацьку славу, Силу Прометея Поміняєм на об’їдки, На життя лакея? Будьмо ж гідними синами Ми землі своєї! Україна помирає З милості чиєї? Чи ж не ми в тім винуваті, Що пани нагліють, А за містом Катерини П’ятаку радіють? Плакать хочеться від того, Що то наші діти, Українці! Чи ж нам личить Плазувать, тремтіти? Ну хіба ж ми – українці Не славного роду, Чи не час вже послужити Рідному народу? Чи не час вже олігархів, Що нас згвалтували – Запрягти у плуг, тих гадів, Щоб відпрацювали! Щоб ті болі і ті муки, Чим нас наділили, Щоб самі з корита того, Того ж і відпили!!! Українці, просипайтесь! Годі, хлопці, спати! Україна помирає, Помирає – Мати! 1.7.2001 р.
|