Функції держави - особливий механізм державного впливу на суспільні відносини і процеси, що визначає головні напрями і зміст її діяльності по управлінню суспільством

ТЕМА 4. ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

1. Поняття та зміст функцій держави.

2. Класифікація функцій держави.

3. Форми та методи здійснення функцій держави.

Функції держави – це основні соціально значущі напрями її діяльності на конкретно-історичному етапі розвитку суспільства.

В процесі функціонування держава чинить цілеспрямовану дію на різні сфери життя, суспільні процеси і зв'язки. Виконуючи певні функції, держава за допомогою реформ, що проводяться, різних перетворень, правового регулювання суспільних відносин впливає на стан суспільних процесів, їх динаміку і спрямованість.

Функції держави - особливий механізм державного впливу на суспільні відносини і процеси, що визначає головні напрями і зміст її діяльності по управлінню суспільством.

Істотними ознаками функцій держави є:

1) функції держави - цепредметна діяльність держави, що стійко склалася, в найважливіших сферах життя суспільства;

2) безпосередній зв'язок між сутністю держави і її соціальним призначенням, який реалізується у функціонуванні держави;

3) в функціях держави відображена спрямованість діяльності держави на виконання великих завдань і досягнення цілей, що постають на кожному історичному етапі перед суспільством;

4) особливі форми реалізації функцій держави (правові і організаційні), обумовлені застосуванням специфічних методів управління (у тому числі владно-примусових).

Сутність держави і її соціальне призначення є ключовими чинниками у визначенні спрямованості діяльності держави, в постановці її цілей і завдань на відповідному етапі розвитку суспільства.
В той же час, поява деяких нових функцій у держави не завжди жорстко зумовлена її новою сутнісною характеристикою. Зміна сутності держави незмінно відбивається на змісті її діяльності, оскільки функції найбільш "чутливі" до сутнісних змін.

Формування функцій держави відбувається в процесі її становлення, зміцнення і розвитку. Послідовність виникнення функцій залежить від черговості завдань, що постають перед суспільством в його історичному розвитку, а також поставлених цілей. Ці завдання і цілі залежать від реальних умов, у тому числі потреб та інтересів населення, економічних можливостей суспільства, його морального і культурного рівня, професіоналізму державного апарату та ін.

В різний час пріоритетного значення набувають ті або інші завдання, цілі держави, а отже, і різні її функції. На одних етапах центр тяжіння переміщується в сферу економіки, тому в діяльності держави ключового значення набуває економічна функція; на інших - в сферу політики, тоді підвищена увага приділяється реалізації політичних функцій державної влади.

Кожна функція держави має певний зміст, оскільки припускає діяльність в конкретній сфері суспільного життя. Зміст функцій показує, що робить держава, чим займаються її органи, які питання вони вирішують. Зміст функцій не залишається незмінним, він змінюється під впливом різних чинників. Так, великою своєрідністю відрізняються функції держави в періоди революційних потрясінь, інших радикальних соціальних змін.

Тісний зв'язок функцій держави з її суттю і соціальним призначенням означає, що в змісті функцій будь-якої держави є присутніми як класові, так і загальносоціальні начала. У суспільстві, де соціальна структура має яскраво виражену політичну диференціацію, антагонізм між правлячими і керованими, де соціальні групи протистоять одна одній, держава виступає політичною організацією правлячої (домінуючої) частини (групи, класу) суспільства, вона обслуговує в першу чергу інтереси цих груп та класів і в той же час здійснює організоване насильство відносно своїх соціальних конкурентів (класових супротивників).

Проте трактування функцій держави виключно з класових позицій веде до спотвореного уявлення про виконання державою "загальних справ". Наприклад, вважалося, що в суспільстві, розділеному на класи і протилежні одна одній групи, у держави нібито немає і не може бути надкласових загальносоціальних функцій. Між тим це суспільство є єдиним соціальним колективом, державною спільністю, де не лише співіснують, але навіть співпрацюють правлячі і керовані.Тому держава, будучи механізмом управління суспільством, здійснює загальносоціальну діяльність, в якій зацікавлені усі класи і групи населення, усе суспільство. До таких сфер діяльності відносяться, наприклад, національна безпека, боротьба із стихійними лихами і екологічними катастрофами, підтримка громадського порядку, боротьба із злочинністю, використання державно-правових засобів для вирішення міжнаціональних конфліктів та ін.

Загальносоціальна діяльність держави забезпечує певну міру стійкості стосунків і зв'язків усередині суспільства, його цілісність і єднання на базі загальних інтересів. Чим більша питома вага загальносоціального начала у функціях держави, тим вища роль її як інструменту подолання протиріч, засобу досягнення суспільного компромісу, стабілізації суспільних відносин.

Престиж держави, політичної влади, їх підтримка народом безпосередньо залежать від демократичного змісту її функцій, уміння і бажання рахуватись і враховувати у своїй діяльності різноманітні інтереси, спиратися на загальнолюдські цінності. Держава, що відверто зневажає права людини, ігнорує природні невід'ємні права і свободи, здійснює терор проти власного народу або окремих національних груп, перешкоджає контактам між людьми і організаціями різних країн, не може вважатися цивілізованою. Вона не має права розраховувати на нормальну співпрацю з іншими державами.

На зміст функцій держави, окрім соціальної сутності та соціального призначення держави, чинять вплив також і такі фактори як:

1) національні моменти;

2) науково-технічний прогрес;

3) екологічний чинник;

4) процеси інформатизації суспільства, створення загальнопланетарного інформаційного простору;

5) міжнародна обстановка.

2. Виконувані державою функції дуже різноманітні за змістом і сферою прояву. У юридичній науці запропоновано ряд підстав їх класифікації. Нерідко підставами для класифікації обираються об'єкти дії і сфери державної діяльності; територіальний масштаб діяльності; способи державної дії на суспільні відносини; зміст функцій; тривалість (терміни) їх здійснення; правові форми, в які вони вдягаються, та ін.

1) До основних критеріїв можна віднести класифікацію функцій держави за формами діяльності, засновану на принципі розподілу влади. Відповідно до цього функції поділяються на законотворчі, управлінські і судові (правоохоронні). Ця класифікація відбиває механізм реалізації державної влади. Кожна з них здійснюється, як правило, сукупністю державних органів, що належать до однієї з гілок влади, - законодавчою, виконавчою і судовою.

2) За тривалістю дії функції держави поділяються на постійні і тимчасові. Перші виконуються державою впродовж тривалого часу і найчастіше властиві державі на багатьох стадіях її існування, другі – обумовлені специфікою суспільного розвитку на певних етапах і в міру зникнення такої специфіки втрачають своє значення.

3) Функції держави можна також розрізняти за значимістю і відповідно до цього виділяти головні і похідні (допоміжні). До головних слід віднести функції, що мають пріоритетне значення на конкретному етапі розвитку суспільства (економічна, соціальна, екологічна функції). Похідними можна вважати функції супутнього, допоміжного або обслуговуючого характеру. Такою можна вважати функцію оподаткування і фінансового контролю, яка має допоміжну природу по відношенню до економічної, соціальної функцій, а також до функції забезпечення законності і правопорядку.

В той же час в межах кожної функції можна виділити ряд підфункцій, в яких йдуть процеси кількісних і якісних накопичень з реалізації важливих для суспільства завдань і цілей. На відміну від самостійних функцій, що виражають сутність і соціальне призначення держави, підфункції втілюють специфічно особливе у межах конкретного напряму діяльності і в дії на суспільні відносини.

4) Загальноприйнятою є класифікація функцій держави за сферами діяльності на внутрішні і зовнішні. Внутрішні функції характеризують цілі і завдання держави усередині цієї країни, а зовнішні – розкривають специфіку її інтересів в міждержавних відносинах, в міжнародному спілкуванні. Зовнішні і внутрішні функції тісно пов'язані між собою, діють в певній єдності, доповнюючи одна одну.

Сучасній державі властиві наступні внутрішні функції: політична; економічна; соціальна; екологічна; духовно-культурна; функції оподаткування і фінансового контролю; охорони прав і свобод громадян, забезпечення законності і правопорядку.

До зовнішніх функцій можна віднести: забезпечення інтеграції у світову економіку; оборона країни; підтримка світового порядку; співпраця з іншими державами в різних сферах суспільних відносин, у тому числі у вирішенні глобальних проблем сучасності.

Характеристика кожної з названих функцій дозволяє розкрити зміст держави на сучасному етапі розвитку.