Мал. 4. Управління логістичними ланцюжками

Сутністю поняття «логістичний ланцюжок» є врахування при аналізі господарської діяльності всього ланцюжка (точніше мережі), по якому товар із сировини перетворюється в готовий виріб і потім, через систему продажів, потрапляє до кінцевого споживача. Поняття «управління продажами» містить у собі односторонній розгляд події, що відбувається тільки на останньому етапі логістичного ланцюжка, а головне на дуже обмеженій його ділянці — щонайбільше «продавець-споживач», причому розгляд звичайно ведеться тільки з погляду «витіснення товару» на ринок. Але навіть тут застосування розширеної концепції логістичних ланцюжків (аналіз «функціонування» системи продажів у всій її складності, включаючи попередні і наступні стадії продажу) дозволяє підняти аналіз того, що відбувається, на новий рівень.

Виникнення теорії і її практичне застосування управління логістичними ланцюжками істотно пов'язано із прогресом інформаційних технологій, що дозволив навіть мультинаціональним корпораціям проводити операції й аналіз діяльності в режимі on-line. Природно, це потребує осмислення і формалізації методології управління глобальним бізнесом і розробки відповідних інструментів.

Підтримка логічних ланцюжків від минулого року стала практично обов'язковою вимогою для програмних продуктів, призначених для автоматизації торговельних і холдингових структур. Такі продукти повинні підтримувати конфігурацію, що дозволяє розміщувати об’єкти автоматизації на декількох фізично віддалених територіях, причому як із можливістю поділу фінансового (бухгалтерського) обліку (підтримки декількох юридичних осіб), так і з можливістю підтримки «розподіленої», але єдиної юридичної особи, із усіма вимогами, що з цього випливають, до розподіленої структури бази даних. У багатьох випадках також необхідний варіант «тонкого» клієнта для забезпечення робочих місць на віддалених складах або, наприклад, для дистанційного формування замовлення чи моніторингу у представницьких структурах.

Проте повернемося до бізнес-вимог. Найбільшого значення аналіз логістичних ланцюжків має в такому випадку: специфічні потреби постачань для кожної країни (регіону), що потребують використання спеціальних комплектуючих або матеріалів. Наприклад, дитячий трикотаж із вишитим малюнком виготовляється в Південно-Східній Азії, а поставляється усюди — від Північного полюсу до Південного. Природно, для Саудівської Аравії і Канади вимоги до малюнка цілком різні, що диктує необхідність залучати спеціалістів відповідних країн. Крім того, у «різдвяний» подарунковий набір повинні бути включені подарунки, специфічні для кожної країни, відповідно їх потрібно замовити, поставити, упакувати.

Нині є популярною ідеологія CFM (Customer Focused Manufacturing) — виробництво «орієнтоване на покупця». Власне, наведений приклад також може бути віднесений до даної категорії, проте в загальному випадку «фокус» CFM полягає не просто в адаптації товару до потреб конкретного покупця, а в постійній підтримці «зворотного зв'язку» із покупцем і відповідної адаптації ланцюжка. Це може відображатись, наприклад, у тому, що в одному магазині купують комп'ютери з великими дисками, а в іншому — із найсучаснішими відеоплатами і великою пам'яттю, отже й асортимент програмного забезпечення для цих магазинів, найімовірніше повинен бути розрізнений. Корпуси також вимагаються різні, те ж можна сказати і про монітори,тощо, якщо компанія орієнтується не на «колінне» збирання, а на «типові рішення», ті, які легко зрозуміти (розходження істотні), причому важливо, що подібні «пріоритети» можуть істотно змінюватися, іноді протягом одного-двох місяців. Найзагальніший випадок «глобальної» мультинаціональної компанії. «Фокус» — не задоволення специфічних потреб споживачів конкретної країни (праска, вона, як кажуть, і в Африці праска), а в проблемі управління глобальною дистрибуцією і зниження загальних операційних витрат.

В останньому випадку цікаво розглянути розбіжності концепцій Supply Chain і Distribution Requirements Planning (планування розподілених ресурсів), що фокусується на проблемі планування «поповнення» розподіленої складської системи, причому не тільки з «центрального» складу, але і за рахунок переміщення товару між складами одного рівня, у тому числі і шляхом переміщення з магазину в магазин, не зосереджуючись на проблемах зниження операційної вартості і зворотного зв'язку. Даний підхід оптимальний для поповнення, скажімо, системи складів сервісних центрів, обмінних фондів або, наприклад, системи оптових складів продовольчої продукції масового попиту, як наприклад, цукор, сіль, крупа і подібні товари, що незначною мірою підлягають примхам покупців щодо упакування і неістотно диференціюються за якістю. Концепція DRP реалізована достатньо давно, наприклад, у таких продуктах як CA-PRMS, а також у замовлених системах. Особливість системи полягає в тому, що вона цілком якісно працює і з off-line інформацією. У принципі її можна успішно реалізувати і на Excel. Сутність аналізу логістичних ланцюжків є дуже простою і зводиться до ряду очевидних, але не тривіальних фактів: вартість товару формується протягом усього логістичного ланцюжка і визначається найкритичнішим чином тільки на останній стадії — при продажу кінцевому споживачу; на вартості товару критичним чином позначається «загальна ефективність операцій», у тому числі транспортних і маркетингових, по всьому логістичному ланцюжку, а не тільки на шляху конкретного продажу; найбільш керованими, із погляду вартості, є саме початкові стадії — стадії виробництва товару, а найбільш вразливими — останні — продажні.

Запровадження поняття "логістичний ланцюжок" було не менш революційним, ніж перехід у виробничому менеджменті до концепції MRP II (до речі, вона є практично еквівалентом аналізованого поняття, якщо розглядати процес закупівлі-продажу як свого роду «виробничий»).

Типовими питаннями, що розв'язуються за допомогою систем управління логістичними ланцюжками, є: якою повинна бути структура складів сировини і готової продукції для зменшення операційних витрат; яким чином оптимізувати схему транспортних операцій (із погляду витрат); де виготовляти товар для постачання на конкретний регіональний ринок. На жаль, термін Supply Chain не може вважатися точно формалізованим, різні підходи можна проаналізувати за посиланнями приведеним в урізанні деякі корисні посилання. Ще раз нагадаємо, що варто відрізняти управління логістичним ланцюжками від управління дистрибуцією. У цілому реалізація даної концепції в програмних продуктах достатньо різноманітна, тож при виборі рішення необхідно старанно знайомитися з конкретною функціональною реалізацією.