Р Е Г Л А М Е Н Т. Міжнародного комерційного арбітражного

від 25.08.94

м.Київ

vd940825

Регламент

Міжнародного комерційного арбітражного

суду при Торгово-промисловій палаті України

Затверджено

рішенням Президії

Торгово-промислової палати

України від

25 серпня 1994 р.,

протокол N 107 (3)

Міжнародний комерційний арбітражний суд при

Торгово-промисловій палаті України (далі "Арбітражний суд") є

самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським

судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України "Про

міжнародний комерційний арбітраж" (4002-12) від 24 лютого

1994 року, Положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд

при ТПП України (4002-12) і цим Регламентом.

I. Компетенція Міжнародного комерційного арбітражного суду

1.1. Арбітражний суд вирішує спори із договірних та інших

цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном; а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об’єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб’єктами права України.

До компетенції Арбітражного суду належать, зокрема, спори,

які виникають із відносин торгового характеру, включаючи такі угоди, та не обмежуючись ними: купівля-продаж (поставка) товарів; виконання робіт; надання послуг, обмін товарами та/чи послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торгове представництво і посередництво; оренда (лізинг); науково-технічний обмін; обмін іншими наслідками творчої діяльності; спорудження промислових та інших об’єктів; ліцензійні операції, інвестиції; кредитно-розрахункові операції, страхування; спільне підприємництво та інші форми промислової та підприємницької кооперації.

1.2. Арбітражний суд приймає до розгляду спори при наявності

письмової угоди (домовленості) між сторонами про передачу йому всіх або певних спорів, які виникають чи можуть виникнути між сторонами у зв’язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.

1.3. Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода

вважається укладеною, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телефаксу, телеграфу або з використанням інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, а також шляхом обміну позовною заявою і відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність арбітражної угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в договорі на документ, який містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, якщо договір укладено в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане арбітражне застереження частиною договору.

1.4. Арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно

трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору. Винесення Арбітражним судом рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.

1.5. Арбітражний суд приймає до розгляду спори, віднесені до

його компетенції міжнародними договорами та угодами.

1.6. Питання про компетенцію Арбітражного суду в кожній

конкретній справі вирішує голова Арбітражного суду.

1.7. Заява про відсутність у Арбітражного суду компетенції

може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що Арбітражний суд перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена відразу ж, як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлено в ході арбітражного розгляду. Арбітражний суд може в будь-якому з цих випадків прийняти заяву, зроблену пізніше, якщо визнає затримку виправданою.

1.8. Арбітражний суд може винести постанову щодо заяви,

зазначеної в статті 1.7 цього регламенту, або як з питання попереднього характеру, або в рішенні щодо суті спору. Якщо Арбітражний суд винесе постанову як з питання попереднього характеру, що він має компетенцію, будь-яка сторона може протягом 30 днів після одержання цієї постанови оспорити її шляхом звернення з клопотанням про його відміну до Київського міського суду, рішення якого з цього питання не підлягає оскарженню; поки таке прохання чекає на своє вирішення, Арбітражний суд може продовжити розгляд та прийняти арбітражне рішення.

1.9. Якщо сторони не домовились про інше, Арбітражний суд

може на прохання будь-якої сторони розпорядитися про вжиття якою-небудь стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними. Арбітражний суд може зажадати від будь-якої сторони надати належне забезпечення у зв’язку з такими заходами.

Звернення сторони до державного суду до або під час

арбітражного розгляду з проханням про вжиття забезпечувальних заходів та винесення судом постанови про вжиття таких заходів не є несумісним з арбітражною угодою.

II. Організація арбітражного суду

2.1. Арбітражний суд складається з голови, двох його

заступників, арбітрів та секретаріату.

2.2. Арбітражний суд має Президію, членами якої є голова

Арбітражного суду та його заступники.

Голова Арбітражного суду є одночасно й головою Президії.

Два члени Президії утворюють кворум. Рішення Президії

приймається більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос голови Президії є вирішальним.

2.3. Голова Арбітражного суду та його заступники призначаються Президією Торгово-промислової палати України строком на 4 роки. Голова Арбітражного суду організує діяльність Арбітражного суду, виконує функції, які передбачені цим Регламентом, представляє Арбітражний суд в його стосунках в Україні і за кордоном.

В період відсутності голови Арбітражного суду його функції

виконує за призначенням голови Арбітражного суду один із його заступників.

Функції заступників голови Арбітражного суду визначаються

головою Арбітражного суду.

2.4. Арбітрами можуть бути особи, призначені сторонами за

умови дотримання цього Регламенту, або особи, призначені Президентом Торгово-промислової палати України.

Президія Торгово-промислової палати України затверджує

Рекомендаційний список арбітрів, до якого можуть бути включені як громадяни України, так і громадяни інших держав та особи без громадянства.

В списку вказується ім’я та прізвище арбітра, його громадянство та постійне місце проживання, освіта, спеціальність, вчений ступінь (звання), посада та інші відомості за рішенням Президії Арбітражного суду.

2.5. Арбітри незалежні, об’єктивні і неупереджені при

виконанні своїх обов’язків. Вони не можуть бути представниками сторін.

2.6. Секретаріат складається з двох співробітників і

очолюється відповідальним секретарем.

Відповідальний секретар і віце-секретар секретаріату

призначаються Президентом Торгово-промислової палати України за поданням Президії Арбітражного суду.

Відповідальний секретар організує діловодство і виконує інші

передбачені Регламентом функції.

2.7. Арбітри, Президія та секретаріат Арбітражного суду

зобов’язані дотримуватись конфіденціальності щодо спорів, які розглядаються в Арбітражному суді.

2.8. Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України має печатку із своїм найменуванням українською та англійською мовами із зображенням меча та терез правосуддя.

III. Склад арбітражного суду, який розглядає справу

3.1. Сторони можуть за власним розсудом визначати кількість

арбітрів, в тому числі одного. Якщо нема згоди сторін про кількість арбітрів, призначаються три арбітри. Арбітр чи арбітри, які розглядають справу, незалежно від їх кількості, іменуються під час розгляду справи складом Арбітражного суду.