Місце адміністратора у системі управління

Ефективність керівництва багато чому визначається відповідністю індивідуальних чорт керівника тим ролям і функцій, що він покликаний виконувати у створенні.

У найбільш загальної, інтегрованої формі вимоги до позначаються на соціальних ролях, запропонованих йому підприємством.

Американський учений І.Ансофф виділяє чотири ролі керівника:

1. Роль лідера. У разі мається на увазі неформальний лідер, у якого високим авторитетом та здібністю проводити іншим людям.

2. Роль адміністратора. Ця роль припускає спроможність керівника контролювати стан справ, приймати рішення і домагатися їхнього реалізації, організовувати і координувати дії підлеглих, забезпечувати порядок, дотримання і адміністративних і розпоряджень.

3. Роль планувальника. Головні завдання цій ролі – оптимізація майбутньої діяльності організації, у вигляді аналізу тенденцій змін як самої організації, і оточуючої її середовища; визначення управлінських альтернатив і вибір найкращих їх них, концентрація ресурсів на головні напрями діяльності.

4. Роль підприємця. Виступаючи у цій ролі, керівник може бути експериментатором, знаходити нові види діяльності, нетрадиційні рішення, найбільш відповідні ситуації, може бути готовий до певному підприємницькому ризику.

Детальнішу і близьку в до російських умов класифікації ролей керівника дають автори навчального посібника «Менеджмент персоналу. Функції і нові методи».

1. «мислитель» - загальне осмислення стану справ у підрозділі, пошук оптимальних способів вирішення проблем;

2. «штабний працівник» - обробка управлінської інформації та складання документації;

3. «організатор» - координація роботи;

4. «кадровик» - відбір, розстановка, оцінка персоналу;

5. «вихователь» - навчання й мотивація персоналу;

6. «постачальник» - забезпечення групи всім необхідними для праці;

7. «громадський працівник» - участь у ролі ведучого на засіданнях і нарадах; роботу з громадськими організаціями;

8. «інноватор» - впровадження передових методів праці та науково-технічних набутків у виробництво;

9. «контролер» - контролю над дотриманням організаційних і якістю продукції;

10. «дипломат» - налагодження зв'язків із зарубіжними установами i їх представниками.

Соціальні ролі керівника деталізуються і виявляється у його функціях. Можна виокремити такі функції керівника:

- Оцінка ситуації, розробка, обґрунтування (тобто. з'ясування, наскільки реальні, зрозумілі і контрольовані мети).

- Визначення й підготовка заходів із досягнення цілей.

- Координація діяльності співробітників у відповідність до загальними цілями.

- Контроль за персоналом і відповідністю результатів своєї діяльності поставлених завдань.

- Організація діяльності співробітників, тобто. використання існують і створення нових структур керівництво персоналом та її діяльністю.

- Інформування співробітників.

- Інтерактивне, контактне взаємодія (комунікація) – ділове спілкування із єдиною метою отримання інформації, консультування, надання допомогу й т.п.

- Формування системи стимулювання співробітників та його мотивації.

- Делегування завдань, компетенцій, відповідальності.

- Запобігання і дозвіл конфліктів.

- Поширення специфічних в організацію цінностей і норми.

- Опіка підлеглих і лояльності.

- Формування згуртованого колективу та підтримці його дієздатності.

- Послаблення почуття невпевненість у діях персоналові та забезпечення організаційної стабільності.

Функції керівника виступають основний мірою її оцінювання індивідуальних якостей, які мають сприяти успішному здійсненню ним усіх своїх соціальних ролей і сучасних напрямів діяльності. Зазвичай, ніж у більшою мірою що цими якостями відповідають виконаним функцій, тим ефективніші керівництво.