Тема. Формування інноваційного стилю педагога - вихователя

Автор: Мельничук Олена Михайлівна – методист МК управління освіти Житомирської міської ради

План

1. Технологічний підхід в освіті

2. Сучасна педагогічна технологія

3. Технологія виховного процесу

4. Впровадження інтерактивних технологій

5. Технологія саморозвитку

6. Організація роботи ГПД

7. Найважливіші умови організації навчально-виховного процесу, ідеї особистісно орієнтованої системи виховання.

8. Типові помилки, яких припускаються вихователі, можливі шляхи вдосконалення діяльності ГПД

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

• гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;
• самостійно та критично мислити;
• уміти бачити та формувати проблему (в особистому та професійному плані), знаходити шляхи раціонального її вирішення;
• усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;
• бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
• грамотно працювати з інформацією (вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв'язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);
• бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;
• вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня [15].

Таким чином, головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.

В умовах цієї парадигми освіти вихователь найчастіше виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта.

Педагогічна технологія – науково обґрунтована педагогічна (дидактична) система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену послідовність дій, спроектованих на розв'язання проміжних цілей і наперед визначений кінцевий результат

Сучасна педагогічна технологія охоплює коло теоретичних та практичних питань керування, організації навчального процесу, методів та засобів навчання.

Виховання є цілеспрямованим процесом, зміст та організація якого визначаються метою як очікуваним ідеальним результатом.

Технологія виховного процесу фіксує доцільні кроки учасників освітнього процесу, підпорядковується виховній меті. Технологічний підхід уможливлює процес активізації, інтенсифікації, оптимізації виховної діяльності за умов збереження унікальності внутрішнього світу та індивідуального досвіду вихованців.

Технологія виховного процесу є послідовним розгортанням педагогічної діяльності та спілкування, спрямованих на досягнення конкретної виховної мети у педагогічній системі та її підструктурах.

Складовими виховних технологій є форми організації (індивідуальні, групові, колективні), методи як способи впливу на дітей та учнівську молодь, прийоми та засоби виховання. Виховні технології ґрунтуються не на механізмах зовнішнього підкріплення (заохочення, покарання тощо), а на рефлексивно-вольових механізмах(співпереживання, позитивне емоційне оцінювання), які апелюють, насамперед, до самосвідомості та творчого ставлення вихованців до суспільних норм і цінностей.

До найбільш ефективних належать інтерактивні технології, з допомогою яких педагог у ході спілкування з вихованцем інтерпретує життєві події, впливає на конструювання ним своїх особистісних дій, сприяє активізації діяльності вихованця, вправляє його у самоконтролі та саморегуляції. У навчально-виховному процесі все ширше використовуються активні форми і методи роботи: тренінги, рольові ігри, мозкові штурми, диспути, дебати, аналіз ситуацій, різноманітні вправи тощо.

Впровадження інтерактивних технологій здійснюється за такими напрямами:

- у процесі викладання предметів гуманітарного та природничого циклів;

- у процесі позакласної, позашкільної виховної діяльності, у роботі з батьками;

- через загальноосвітні, позашкільні навчальні заклади, соціальні служби, спеціальні заклади;

- через взаємодію з дитячими і молодіжними громадськими організаціями;

- через діяльність органів учнівського самоврядування;

- через законодавчу політику у галузі освіти, охорони здоров'я, соціальної діяльності щодо виховної роботи з учнівською молоддю.