Створення умов, спрямованих на формування здоров’язбережувальної компетентності учнів в умовах групи продовженого дня

На сучасному етапі реформаційних перетворень в Україні здоров'я громадян є одним із складників національного розвитку. У зв'язку з цим збереження та зміцнення здоров'я дітей є одним із головних завдань соціальної програми нашої держави. Для розв’язання даного завдання необхідно сформувати в дітей стійку мотивацію до здорового способу життя, здійснити комплекс здоров’язбережувальних заходів, спрямованих на усвідомлення ними цінності свого здоров'я.

Тривогу викликає відсутність у дітей шкільного віку спеціальних знань, переконань у необхідності додержання здорового способу життя, нездатність обмежити вплив руйнівних факторів, що призводять до втрати здоров'я. Випускники загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів мають брак знань про способи збереження та зміцнення здоров'я, у них не сформовані навички здорового способу життя.

Відомо, що вирішення питання формування здорового способу життя школярів багато в чому залежить від діяльності педагога. Безперечно така діяльність проходить наскрізно через усю шкільну освіту. Та особливого значення вона набуває у професійній діяльності вихователя.

Поняття «компетентність» у педагогічній сфері розглядається багатьма українськими вченими-педагогами (Н. Бібік, Л. Ващенко, М. Кухарєв, А. Маркова, А. Новиков, Л. Паращенко, О. Савченко, М. Тарасович та інші). Вони визначають «компетентність» – як проінформованість, обізнаність, авторитетність. Компетентність у перекладі з латинської «competentia» означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.

Згідно з Положенням про групу продовженого дня турбота про здоров’я вихованців – одне з головних завдань вихователя. Турбуватися професійно – означає бути готовим до використання педагогічних методів у відповідності до сучасних медико-біологічних уявлень про ріст і розвиток організму та вплив чинників довкілля на здоров’я дитини, а також правильно організовувати, реалізовувати та контролювати хід діяльності, спрямованої на збереження здоров’я. Суттєвою умовою в роботі з учнями є готовність педагога власним прикладом показувати переваги здорового способу життя та його значення в становленні успішної людини.

Пріоритетність здоров’язбережувальної функції школи постійно утверджував В.Сухомлинський. Адже в педагогічній діяльності Василя Олександровича завжди порушувалася проблема фізичного розвитку і здоров’я дітей. Він зазначав: «…Турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили. Якщо виміряти всі мої турботи і тривоги про дітей протягом перших чотирьох років навчання, то більша половина їх – про здоров’я. Турбота про здоров’я неможлива без постійного зв’язку із сім’єю. Переважна більшість бесід з батьками, особливо в перші два роки навчання дітей у школі, – це бесіди про здоров’я малюків».

Як показує практика, вагомими умовами, що утруднюють формування в молодших школярів здорового способу життя, є низький рівень у дітей, батьків та вчителів належних знань про здоров’я та здоровий спосіб життя, а також недостатня діяльність щодо формування в них екологічної, естетичної та фізичної культури.

Особливого значення в процесі формування здорового способу життя молодших школярів набувають систематичність, безперервність та послідовність їх навчання і виховання, які дають можливість поступово ускладнювати та проводити оздоровчу роботу з ними.

Навчити зберегти та зміцнити здоров’я учнів вихователю допомагає вміння використовувати здоров’язбережувальні технології. Вітчизняні та зарубіжні науковці вважають, що під здоров’язбережувальними освітніми технологіями в широкому розумінні цього слова необхідно розуміти всі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю учнів.

Відомо, що група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає створювати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання, поєднувати навчально-виховну роботу на уроках і в позаурочний час. Вона забезпечує, враховуючи вікові особливості, їхній розумовий, моральний, естетичний, фізичний, духовний розвиток.

Як показує досвід, успішна робота продовженого дня залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота вихователем, але й наскільки правильно організований у ній режим. Від раціонального, з точки зору педагогічної і гігієнічної побудови, режиму залежить підвищення успішності, збереження достатньої працездатності і попередження втомлюваності учнів. Дотримання упродовж тривалого часу правильного режиму сприяє зміцненню здоров’я, створює життєрадісний настрій і підвищує працездатність школярів.

Отже, кожен вихователь є причетним до створення здоров’язбережувального освітнього простору. Він повинен усвідомити, яку відповідальність він несе, як оптимально розподілити і раціонально використати час перебування дітей у ГПД, які ефективні форми і методи виховних впливів на дітей використовувати.

Розглядаючи здоров’я дітей із чотирьох найважливіших аспектів (фізичного, духовного, психічного і соціального) досвідчені вихователі розробляють систему заходів, що спрямовані на формування здоров’язберігаючої компетентності. Проводяться здоров’яукріплюючі хвилинки, які називаються "паузами збереження, розвитку і зміцнення фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я", застосовуються комплекси вправ, спрямовані на зміцнення і підтримку м’язів, органів дихання, зору...

Формування навичок здорового способу життя вихователі реалізовують через спортивні години («Веселі старти», «Спортивні розваги», «Спортивні свята», «Олімпійськими шляхами до здорового майбутнього», «Козацькі забави» та ін.) та щоденні прогулянки, які мають тривати до півтори години, обов’язково включаючи рухливі ігри, забави тощо. Всі виховні заходи мають бути цікавими, веселими, захоплюючими. Це сприятиме створенню гарного настрою, зміцненню здоров’я, виховуватиме в учнів найкращі риси характеру, розвиватиме інтелект.

Уміння і навички, що стосуються здорового способу життя і безпеки життєдіяльності, потребують багаторазового вправляння, тому в організації їх застосовування на практиці мають переважати практичні вправи і ігрові ситуації, індивідуальна й групова діяльність. Бажано практикувати заучування приказок та прислів’їв про здоров’я. Обов’язковим є зв'язок із життєвим досвідом дітей, урахування умов, в яких вони перебувають удома.

Група продовженого дня повинна стати острівцем людяності й любові, творчості й постійного пошуку, щоб школярі протягом усього життя дотримувались золотого правила: розум у голові, чесність у серці, здоров’я в тілі.

Загалом, вихователі нашої області намагаються дотримуватись основних завдань, прописаних у Положенні про групи продовженого дня. На засіданнях методичних об’єднань, районних і обласних творчих груп виробляють спільні шляхи розв’язання педагогічних проблем, в тому числі і здоров’язбережувальних.

На курсах підвищення кваліфікації при ОІППО вихователі удосконалюють свій науково-методичний рівень, практичні умінні і навички через обмін досвідом роботи.

До вашої уваги пропонуємо витяг матеріалів групового курсового проекту слухачів курсів підвищення кваліфікації вихователів груп продовженого дня та шкіл-інтернатів «Створення умов, спрямованих на формування здоров’язбережувальної компетентності учнів в умовах групи продовженого дня», які стануть суттєвою допомогою у роботі вихователям, класним керівникам.

У розробці проекту взяли участь тридцять вихователів.