Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Національного банку УкраїниБанківська система України побудована у відповідності з дворівневим принципом організації. Національний банк є банком першого рівня і виконує традиційні функції, які є характерними для центрального банку будь-якої держави: він є емісійним та розрахунковим центром держави, банком банків та банкіром уряду. Відповідно до ст. 99 Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання цієї функції НБУ сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також цінової стабільності у межах своїх повноважень. Відповідно до ст. 7 Закону «Про Національний банк України» НБУ виконує такі функції: 1) визначає та проводить грошово-кредитну політику; 2) монопольно здійснює емісію національної валюти Ук 3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і 4) встановлює для банків та інших фінансово-кредитних 5) організовує створення та методологічно забезпечує 6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому 7) визначає напрями розвитку сучасних електронних
Національний банк України — центральний банк держави 17 створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації; 8) здійснює банківське регулювання та нагляд; 9) веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валют
10) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та 11) представляє інтереси України в центральних банках 12) здійснює відповідно до визначених декретом Кабіне 13) забезпечує накопичення та зберігання золотовалют 14) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, ціно 15) організовує інкасацію та перевезення банкнот і мо 16) реалізує державну політику з питань захисту дер 17) бере участь у підготовці кадрів для банківської систе 18) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в Національний банк має виключне право щодо визначення та проведення державної грошово-кредитної політики. Для забезпечення своєї мети Національний банк відповідно до Програми діяльності Уряду та бюджетної резолюції, затвердженої постановою Верховної^ ляє основні напрямки державної гроІПЩгьЖеди;Шйі._шдіти.-(""~ 2-зш НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ім. О. Гмирьова Тема 2 Національний банк України — центральний банк держави
ки, які спрямовані на стримання рівня інфляції, забезпечення стабільності національної валюти та ефективне функціонування банківської системи. До основних напрямків державної грошово-кредитної політики відносяться: 1) аналіз та прогноз економічної кон'юнктури, яка скла 2) обгрунтування обсягу грошової маси, що знаходиться 3) методи грошово-кредитного регулювання; 4) шляхи регулювання рівня облікової та процентної ста 5) засади валютної політики; 6) заходи щодо забезпечення стабільності купівельної Основні засади грошово-кредитної політики, яку визначає та проводить Національний банк, грунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрах економічного та соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту Державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України. Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через такі чинники: 1) визначення та регулювання норм обов'язкових резер 2) процентна політика; 3) фінансування комерційних банків; 4) управління золотовалютними резервами; 5) операції з цінними паперами; 6) регулювання імпорту та експорту капіталу. Національний банк встановлює банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов'язкового резервування коштів, при цьому: а) для банків та інших фінансово-кредитних установ встановлюється єдиний розмір обов'язкових резервів в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів в національній та іноземній валюті; б) для різних видів зобов'язань можуть встановлюватися в) рішення про підвищення норм резерву набирає чин Національний банк може застосовувати систему рефінансування, якою визначаються форми, порядок, умови та ліміти кредитування банків та інших фінансово-кредитних установ. Національний банк має право здійснювати систему рефінансування, надавати банкам та іншим фінансово-кредитним установам кредити, як правило, через кредитні аукціони, на строк не більше одного року під заставу. Перелік цінних паперів, придатних для забезпечення кредитів, а також випадки використання з цією метою інших цінностей визначаються Правлінням Національного банку. Національний банк може встановлювати прямі кількісні обмеження на рефінансування банків та інших кредитних установ, регулювання конкретних видів кредиту для банків та інших фінансово-кредитних установ та проведення окремих банківських операцій. Прямими кількісними обмеженнями є встановлення лімітів на рефінансування банків та інших фінансово-кредитних установ. Кредитні ресурси Національного банку складаються з коштів статутного та інших фондів, залишків коштів Державного бюджету, коштів на депозитних рахунках, коштів в обігу та в міжбанківських розрахунках. Національний банк має право у разі неповернення в строк наданих ним кредитів стягувати суму заборгованості та плату за користування кредитом у судовому порядку. Слід зазначити, що Національному банку забороняється надавати кредити Уряду для фінансування дефіциту Державного бюджету, купувати державні цінні папери при їх первинному розміщенні, крім випадків, коли це передбачається законодавчими актами, які стосуються Державного бюджету України. Як один із механізмів регулювання грошово-кредитного ринку Національний банк використовує облікову ставку за Тема 2 Національний банк України — центральний банк держави
кредити, розмір якої визначається залежно від рівня інфляції, попиту і пропозиції на кредит на кредитних аукціонах та міжбанківському ринку. Розмір облікової ставки розглядається Правлінням Національного банку щомісячно. Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні. Операціями Національного банку є купівля-продаж казначейських зобов'язань, власних зобов'язань Національного банку (депозитних сертифікатів), а також визначених Правлінням Національного банку комерційних векселів, інших цінних паперів та боргових зобов'язань. Відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного регулювання і валютного контролю НБУ регулює імпорт та експорт капіталу. Національний банк здійснює обслуговування коштів Державного бюджету України, умови і порядок якого визначаються договором між Національним банком та Державним казначейством України. В сфері управління готівковим грошовим обігом Національний банк має широкі повноваження щодо його організації, для забезпечення якої він здійснює такі заходи: 1) виготовлення та зберігання банкнот і монет; 2) створення резервних фондів банкнот і монет; 3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних 4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і 5) встановлення правил випуску в обіг, зберігання, пере
6) визначення порядку ведення касових операцій для 7) визначення вимог стосовно технічного стану і органі Національному банку належить виключне право введення в обіг (емісія) гривні та розмінної монети, організація їх обігу, а також вилучення з обігу. Враховуючи важливість цього питання, зупинимося на ньому більш детально. Емісійні операції Національного банку є формою реалізації його монопольного права на випуск грошей в обіг. Вони є складовим елементом системи регулювання готівково-грошового обороту, який має два основних рівня організації: 1) регламентація касових операцій банків; 2) регламентація касових операцій господарюючих З метою забезпечення оперативного вирішення питань, пов'язаних зі здійсненням емісії готівкових грошей, у всіх регіональних управліннях НБУ організовані резервні фонди Національного банку, де зберігаються залишки національних грошових знаків, які знаходяться поза обігом. Резервні фонди утворюються також і при деяких філіях комерційних банків — в минулому відділень спеціалізованих державних банків (таких як банк «Україна», Укрсоцбанк). Коштами, які знаходяться в резервних фондах, розпоряджаються Правління, Кримське республіканське та обласні управління НБУ. Тільки з їх дозволу грошові знаки можуть бути переміщені з резервних фондів в оборотну касу (або операційну касу філій банків, при яких не відкриті резервні фонди). Саме ця операція — випуск готівкових грошей в обіг — і є емісією. Переміщення грошових знаків з оборотної каси в резервні фонди обумовлює вилучення грошей з обігу. Ця операція, у відповідності з правилами касового регулювання, здійснюється автоматично при перевищенні лімітів оборотних (або операційних) кас. Правління Національного банку затверджує ліміт оборотних (операційних) кас управлінням НБУ в Автономній Республіці Крим, областях і м. Києві, в цілому по країні, області, місту, розрахунково-касовому центру Національного банку. В межах цих лімітів начальники управлінь НБУ встановлюють ліміти оборотних і операційних кас, розміщених на території філій комерційних банків. При цьому враховуються: — об'єм касових оборотів установ банків; — наявність при установах комерційних банків резерв — умови перевезення готівки між установами банків Тема 2 Установи комерційних банків, в яких фактичні залишки грошей в оборотній (операційній) касі на кінець операційного дня перевищують встановлений ліміт, зобов'язані вилучити понадлімітний залишок з каси та перемістити відповідну суму грошових знаків в резервні фонди. Установи банків, в яких немає резервних фондів, зобов'язані вести облік понадлімітного залишку на окремому балансовому рахунку і зберігати відповідну суму грошових знаків окремо від грошей, які знаходяться в операційній касі. Про вилучення грошей з обігу в той же день інформуються управління Національного банку. На суму грошей, вилучених з обігу, кошти зараховуються на кореспондентський рахунок філії комерційного банку. Під час видачі готівкових грошей комерційному банку Національний банк списує відповідну суму з його кореспондентського рахунку. Емісія готівкових грошей здійснюється в формі підкріплення операційних (оборотних) кас установ комерційних банків. Дозвіл на здійснення емісії надає начальник управління НБУ або інша особа, уповноважена розпоряджатися резервними фондами. Цей дозвіл оформляється у вигляді емісійних телеграм, зміст яких відповідним чином кодується (об'єм готівково-грошової емісії належить до інформації, яка не підлягає розголошенню). Дозвіл надає право на переміщення певної суми грошових знаків з резервних фондів в оборотну касу або на використання понадлімітного залишку грошей, які зберігаються в установі банку. Для отримання дозволу керівник установи комерційного банку, у якого в найближчі два—три дні виникає потреба у підкріпленні касовою готівкою, повинен звернутись до начальника управління НБУ. При відсутності необхідної суми понадлімітних залишків або недостатності коштів в резервних фондах установи банків отримують підкріплення з оборотних кас управлінь НБУ. Понадлімітні залишки грошей, які перевищують внутрішньо-місячну потребу в додаткових касових ресурсах, вивозяться апаратом інкасації Національного банку. Для забезпечення схоронності грошей до касового вузла банку та грошового сховища висуваються відповідні технічні та організаційні вимоги. Цій меті служать: 1) процедура відкриття та закриття грошового сховища, яка спільно здійснюється матеріально відповідальними осо-
Національний банк України — центральний банк держави бами банку — керівником банківської установи, завідуючим касою, а також головним бухгалтером; 2) процедура переміщення грошових знаків між схови 3) правила перерахунку грошей, формування корінців та 4) взаємозв'язок операцій по обліку, прийому та видачі 5) оформлення матеріальної відповідальності та нагляд 6) порядок оформлення звітів касирів, каси, відображен 7) проведення ревізії каси. Повноваження Національного банку у сфері валютного регулювання полягають в тому, що він діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання належать: 1) видання нормативних актів щодо ведення валютних 2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю 3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регулювання. Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв, що складається з таких активів: банківське золото; спеціальні права запозичення; резервна позиція в МВф; іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном; цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті; будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності. Ш Тема 2 Національний банк України — центральний банк держави
Використання золотовалютного резерву здійснюється Національним банком на такі цілі: а) продаж валюти на фінансових ринках для проведення б) витрати по операціях з іноземною валютою, монетар Не допускається використання золотовалютного резерву для надання кредитів і гарантій та інших зобов'язань резидентам і нерезидентам України. З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення надійності банків та інших фінансово-кредитних установ Національний банк встановлює для них обов'язкові економічні нормативи, яких вони повинні дотримуватись. Основними нормативами є: 1) мінімальний розмір статутного фонду, який встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро за офіційним курсом грошової одиниці України, визначеним Національним банком; Примітка. Постановою Правління НБУ «Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків» від 27 липня 1999 р. № 376 були внесені певні зміни щодо реформування розміру статутного фонду комерційних банків. Зокрема: Норматив капіталу встановлюється для діючих банків, які були зареєстровані Національним банком України: у сумі 5 млн. гривень на день введення в дію змін і доповнень до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків; у сумі 8 млн. гривень за станом на 1 жовтня 1999 року; у сумі 10 млн. гривень за станом на 1 квітня 2000 року. Національний банк України залежно від економічного становища країни, стану світових фінансово-кредитних і валютних ринків та відповідно до змін курсу національної валюти може переглядати значення нормативу капіталу за станом на кожне перше число нового року. На виконання вимог Національного банку України щодо розміру капіталу банку для тих комерційних банків, які на день введення в дію змін і доповнень до Інструкції про порядок ре- гулювання та аналіз діяльності комерційних банків не сформували капітал у встановленому розмірі (8 млн. гривень та 10 млн. гривень за станом на 01.10.99 та 01.04.2000 відповідно), встановлюється такий механізм нарощування власної капітальної бази: 1. Кожний вищезазначений банк не пізніше 01.10.99 та 2. Виконання комерційними банками програм капіталізації 3. Сума капіталу банку за станом на 01.04 кожного року
2) граничне співвідношення між розміром власних кош 3) показники ліквідності балансу, які встановлюються у 4) розмір обов'язкових резервів, що розміщуються у На Тема 2 Національний банк України — центральний банк держави
банків, тому що таке резервування зменшує силу удару по економіці у випадку банкрутства комерційного банку, тим більше, що в Україні не здійснюється обов'язкове страхування депозитів та вкладів; 5) максимальний розмір ризику на одного позичальника, який встановлюється у вигляді певного проценту власного капіталу кредитної установи, в розмірі якого може бути наданий кредит одному позичальнику. Максимальний розмір ризику є дуже важливим економічним показником, бо його недотримання у випадку неповернення кредиту крупним позичальником (суми кредиту в великому розмірі) може призвести до банкрутства банку. Цей показник визначається як співвідношення сукупної заборгованості по позикам одного позичальника і 50 відсотків суми позабалансових зобов'язань, які видані по відношенню до цього позичальника, до суми власних коштів банку. Сума ризику на одного позичальника, яка перевищує 10 відсотків власних коштів банку, вважається значним, «великим» кредитом. Сумарний залишок заборгованості по всім «великим» кредитам, які видані банком, з урахуванням позабалансових зобов'язань (гарантій, поручительств), не повинен перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку. Якщо ж сума всіх «великих» кредитів перевищує восьмикратний розмір власних коштів не більше ніж на 50 відсотків, то вимоги до платоспроможності подвоюються, якщо перевищує більш ніж на 50 відсотків, то вимоги піднімаються на три планки (тобто значення показника платос проможності повинно бути не менше 24 відсотків). Про випадки надання «великих» кредитів комерційні банки повинні одразу повідомляти регіональне управління НБУ із зазначенням позичальника, його належності до числа акціонерів або пайщиків банку, дати надання кредиту, його розміру та строків погашення. Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків за допомогою електронних документів. Національний банк забезпечує здійснення міжбанків-ських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та через їх власні розрахункові системи. В галузі регулювання бухгалтерського обліку НБУ встановлює обов'язкові для банків та інших фінансово-кредитних установ стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку та звітності, що повинні відповідати вимогам законодавства України.
|