Вирішення трудових спорів

Великобританія. Трудові спори розглядаються судами загальної юрисдикції, а також спеціальними органами, створеними для розгляду трудових конфліктів. Такими органами є Центральний Арбітражний Комітет та промислові трибунали.

Центральний Арбітражний Комітет (далі — Комітет) був створений у 1975 р. як правонаступник Господарського Суду та Промислового Арбітражу у якості постійно діючий арбітражний орган. Свою діяльність Комітет здійснює від імені Корони, але не підпорядковується жодному з міністрів, є незалежним органом, що діє на підставі Закону «Про захист трудових відносин» 1975 р.

У складі Комітету можуть бути створені два, три і більше відділень, кожне з яких може розглядати трудові спори самостійно.

У кожне відділення входять головуючий і два члени Комітету. Голова Комітету, його заступники та члени призначаються міністром торгівлі та господарства Великобританії (далі — міністр) на термін до п'яти років. Кандидатури попередньо обговорюються міністром зі Службою консультацій, примирень та арбітражу, яка може запропонувати своїх кандидатів.

Член Комітету повинен мати стаж роботи у сфері виробництва або досвід роботи із захисту інтересів організацій роботодавців чи працівників. Закон не вимагає, щоб члени Комітету мали юридичну освіту чи були професійними юристами. Термін повноважень членів Комітету визначає міністр (але не більше п'яти років). Будь-який із членів Комітету має право достроково залишити свою посаду, письмово повідомивши про це міністра.

У свою чергу, міністр може відкликати будь-якого члена Комітету у випадку виникнення обставин, що перешкоджають виконанню ними своїх обов'язків (наприклад, хвороба, професійна невідповідність, інвалідність).

Служба Консультацій, примирень та арбітражу забезпечує роботу Комітету, надаючи усе необхідне технічне обладнання та персонал.

Промислові трибунали Англії, Уельсу та Шотландії урегульовані Законом «Про трибунали та розслідування» 1971 р. Ціоргани розглядають трудові спори, що виникають на відповідній території.

На правах Промислового трибуналу діють комітети по відновленню на попереднє місце роботи осіб, які пройшли службу в армії. Комітет складається з професійного юриста та двох представників роботодавців та працівників. Усі члени комітету назначаються лордом-канцлером із числа осіб, рекомендованих Міністром праці.

Німеччина. Діяльність судів з трудових справ регулюється Законом від 3 вересня 1953 р. «Про трудовий суд». Система трудової юстиції складається із судів трьох рівнів: місцевого, земельного та федерального. Найнижчою інстанцію є суди з трудових справ. Вони створюються на території всіх федеральних земель відповідно до закону. До складу судів входять професійні та непрофесійні судді. Перші виконують функції голови, інші — засідателів. Голова суду призначається за ініціативою компетентного земельного органу з урахуванням думки комітету суду, шо створюється названим органом із рівної кільності представників профспілок і об'єднань роботодавців, а також представників трудової юстиції.

Професійний суддя може працювати одночасно у декількох судах з трудових справ. Для заміщення посади професійного судді може бути встановлений випробувальний термін.

Непрофесійні судді призначаються відповідною компетентною земельною установою за списками, діючими в даному окрузі

профспілками і об'єднаннями роботодавців. Термін їх повноважень складає чотири роки. Вони є в суді представниками інтересів працівників та роботодавців і діють на паритетних основах. Відповідно до § 21 Закону про трудовий суд непрофесійними суддями можуть виступати особи не молодші 25 років, які здійснюють свою професійну діяльність в окрузі, на території якого знаходиться даний суд з трудових справ.

Сторони роботодавців у трудовому спорі можуть представляти як безпосередньо роботодавці, так і особи, котрі офіційно не мають цього статусу. Зокрема, до них відносяться члени представницьких органів юридичних осіб; керуючі та інші особи, уповноважені здійснювати прийняття на роботу; особи, яким видана загальна довіреність на ведення справ; члени і службовці об'єднань роботодавців із відповідними повноваженнями.

Від працівників у суді діють їх представники, що висуваються профспілками, іншими об'єднаннями працівників з метою захисту їх соціальних чи професійних інтересів.

Забороняється в якості непрофесійного судді діяльність чиновників і службовців, зайнятих в судах по трудових справах. Крім того, не допускається одночасно представлення інтересів роботодавців та працівників у суді, а також здійснення вказаних функцій у декількох судах.

У складі судів з трудових справ створюються палати, в які входять голова і два непрофесійні судді (від роботодавців та робітників). Кількість палат встановлюється рішенням вищих земельних органів.

При необхідності для розгляду спорів, що стосуються певних професій та видів робіт, а також певних груп працівників, земельне правління може створювати спеціальні палати. Як друга інстанція виступають земельні суди з трудових справ. Вищою інстанцією у системі трудової юстиції є Федеральний суд з трудових справ. Управління та нагляд за діяльністю суду здійснює Федеральний міністр праці та соціального забезпечення по узгодженню з Федеральним міністром юстиції. Зазначені функції можуть бути в установленому порядку передані Президенту Федерального суду з трудових справ.