Аналіз шрифтового виконання видань

1. Роб Скоттон «Різдво для Сплета», «Видавництво Старого Лева» (додаток 1)

Видання виконане спеціально розробленою гарнітурою «TimSaleLower». Основний текст видання виконаний однією гарнітурою, напівжирним накресленням. Шрифт прямий, відстань між літерами – широка, пов’язана із типологією видання, адже воно для дітей. Відтінення основного тексту немає, кольорова гамма однорідна, немає занадто яскравих вкраплень, що можуть погрішити процес сприймання книжки. Великий кегль шрифту пояснюється власне специфікою видання, текст подано контрасно до фона аби не заважати дитині сприймати інформаційний блок.

2. Наталка Шевченко «Подвійні міражі», «Видавництво Сімейного дозвілля» (додаток 2)

Видання виконане спеціально розробленою гарнітурою «Literatyrnaya». Основний текст видання виконаний двома гарнітурами: прямий шрифт та поодиноке використання курсиву. Втручання курсиву у текст не виправдане ні змістом тексту ні специфікою оформлення видання (у тексті немає ні додаткової інформації, ні зайвих відступів). Відтінення основного тексту немає, кольорова гамма однорідна. Кегль шрифту невеликий, призначений для зручного прочитання та освоєння читачем видання.

3. Жіночий журнал «Добрые советы» (додаток 3)

У виданні присутня величезна кількість різних шрифтів: від курсиву до напівжирного накреслення, від стандартних гарнітур до дизайнерських шрифтів. Кольорова гамма шрифтів теж бажає бути кращою, адже нерідко текст є просто нечитабельним на фоні ілюстрації або фону журналу. На сторінці 16 помітна помилка щодо оформлення алфавіту (усі літери зображенні великими, а літера «А» з малої). Сторінка під номером 24 містить у собі поєднання безлічі різних шрифтів. Такий підхід дизайнера, на мою думку, зовсім невиправданий, адже читач не одразу розуміє суть цих змін. В основі сторінки лежать листи до редакції, але навіщо подавати їх різними шрифтами незрозуміло. У випадку використання подібної кількості гарнітур необхідно було б повністю змінити архітектоніку самої сторінки журналу. На сторінці можна побачити і прямий шрифт, і курсив, і відтінення, і виділення кольором, і напівжирний шрифт. Це не виправдовує специфіку журналу, його імідж, а лише показує настільки безграмотним може бути дизайнер та головний редактор видання.