Вибір шрифту залежно від специфіки видання

На вибір гарнітури шрифту, накреслення та кегель впливає літературний жанр, композиція і обсяг тексту, читацька адреса, формат видання, формат набору, спосіб друку, якість паперу і такі властивості шрифтів, як зручність читання і економічність. Більшість читачів не звертає уваги на різницю між шрифтами, їх цікавить лише інформація. Але при надто дрібному кеглі або при зайвій щільності знаків бажання читати навіть потрібну інформацію зникає. Саме тому для основного тексту обирають прямий світлий шрифт. Недопустимо, щоб стиль грифту суперечив стилю літературного твору.

При оформленні книги, текстовий шрифт найчастіше асоціюється із змістом, крім того враховується зв’язок з ілюстраціями та іншими елементами оформлення.

У газетах та журналах при виборі шрифту найбільше уваги приділяється відповідності його виробничо-технічним вимогам. Гарнітури текстових шрифтів періодичних видань вибираються під час їх проектування і закладаються у шаблон. Шрифт такого тексту повинен асоціюватися із всим видання, а не з його конкретним матеріалом. У зв'язку з цим, на відміну од книги, головні естетичні вимоги до оформлення газети чи журналу, залежно від їх типу, належать не стільки до малюнка шрифту, скільки до зручності його читання, до єдності оформлення, що створює виданню певний образ відповідно до призначення. У книзі ж гарнітура обирається з урахуванням пристосованості для тривалого читання, будь-яка складність малюнка лише втомлює очі.

Наукові, медичні або технічні видання слід друкувати звичайними, давно відомими шрифтами через те, що в них трапляються формули, спеціальні знаки, які можуть бути відсутні в основному шрифті. Тому найпридатнішою гарнітурою для таких видань є Times.

Особливої уваги щодо використання шрифтів потребують видання для дітей, юнацтва та літніх людей. Незручний для читання текст не можна буде просто елементарно прочитати. Дизайн таких видань не повинен бути занадто агресивним.

У виданнях великого обсягу, наприклад, наукових працях або енциклопедіях, важливою вимогою є економічність шрифту. Це закладено в основу специфіки таких книжок, їх читають не підряд. Шрифт має бути класичний або стильний, він повинен мати малі літери, це дає змогу вживати його в меншому кеглі, що дозволить економити місце і зробить видання дешевшим та більш практичним у використанні.

Ексклюзивні та подарункові видання не призначені для читання, їх здебільшого переглядають. Тут необхідні ефектні вступи, виділення. При аналізі шрифтових характеристик таких видень слід враховувати його призначення та термін служби.

За своєю будовою (з погляду оформлення) основний текст може бути простим і складеним. Простим називається такий текст, для оформлення якого застосовується одна гарнітура і всі рядки мають однакову довжину. Це, наприклад, текст більшості художніх творів у прозі. До складеного належать багатогарнітурні тексти з різноманітним форматуванням. Це, зокрема, вірші, драматичні твори, тексти мовних словників, таблиці, формули, навчальна література, газетні матеріали.

Існує думка: якщо використовувати для всіх текстових матеріалів однаковий шрифт, у читачів складається враження, ніби всі тексти присвячено одній і тій самій темі, а застосування різних шрифтів полегшує орієнтацію у виданні, насиченому різнорідною інформацією. Та все ж одногарнітурне оформлення має і свої переваги: завдяки ньому видання набуває стриманого, спокійного вигляду, легко впізнається читачем.

Вибір гарнітури для конкретного видання, для текстів, заголовків, інших елементів – складне завдання. Шрифти мають не лише відповідати виду видання і змісту матеріалу, а й гармонійно поєднуватися між собою. Так, для основного тексту дитячої книги найкраще обрати чіткий шрифт, що добре читається, наприклад, SchooIBook. a для заголовків можна вибрати цікаву гарнітуру, яка приверне увагу дитини, приміром, Comic sans. Для наукового матеріалу можна взяти звичний для ока Times, але прикрасити його красивим заголовком гарнітури Pragmatica. Для реклами мексиканського ресторану підійде Bermuda, комп'ютерної фірми – OCRA Alternate.

У видавничій справі існують правила поєднання гарнітур. Рубані шрифти найчастіше застосовуються для заголовків, із засічками – для довгих текстів.

Багатогарнітурне оформлення застосовується у журналах, буклетах, рекламних і дитячих виданнях, підручниках для молодших школярів, путівниках. Але багатогарнітурність не означає повного безладдя у застосуванні шрифтів – створюється система поєднання гарнітур на сторінці чи розвороті, виданні в цілому, адже надмірна контрастність погіршує сприйняття інформації. Шрифти добираються відповідно до змісту, тематики, значення, обсягу, розміщення, оформлення сусідніх матеріалів, наявності зображень або декоративних елементів.

При поєднанні шрифтів слід уникати полярних протилежностей (широких і масних штрихів із тоненькими і вузькими). Чим складніший і вишуканіший шрифт, тим важче гармонійно поєднати його з іншим.

Шрифтові виділення роблять:

· зміною накреслення: нахилу, щільності, насиченості;

· зміною гарнітури шрифту для окремих фрагментів сторінки;

· виділенням слова або фрази шляхом збільшення або зменшення ширини знаків;

· зменшенням або збільшенням кегля основної гарнітури (найчастіше на 2 пункти);

· застосуванням капітелі;

· застосуванням ініціала, для позначення початку нової значеннєвої частини.

До нешрифтових виділень належать:

· виділення шляхом збільшення інтерліньяжу;

· втягування;

· обрамлення (лінійками або рамками);

· зміну кольору тексту або підкладки;

· виворотка.