Орієнтовна структура практичного заняття

1. Організаційна частина

2. Повідомлення теми, мети заняття

3. Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів

4. Мотивація навчальної діяльності

5. Формування вмінь і навичок студентів (закріплення вмінь і навичок або перевірка вмінь і навичок)

Зміст основної частини заняття (перелік практичних завдань):

1._________________________________________________________

2._________________________________________________________

3._________________________________________________________

4._________________________________________________________

6. Поточний контроль виконання роботи

7. Узагальнення та систематизація вмінь і навичок

8. Підведення підсумків заняття

9. Видача завдання для самостійної роботи

Формування умінь і навичок відбувається через різні дії та багаторазові повторення - через вправи. У дидактичному плані вправи поділяються на такі види:

- усні вправи. До них відносять всі частини заняття, де мають місце усні виступи студентів.

- письмові вправи. Ці вправи широко застосовуються при вивченні як спеціальних дисциплін, так і при вивченні фундаментальних та інших дисциплін - виконання рефератів, звіти про практику та ін.

- графічні вправи. Питома вага цих вправ все більше зростає - графіки, схеми стають дуже поширеними.

- професійні вправи. Починаються вони у навчальних умовах (лабораторії, навчальні приміщення). Найбільше професійні вправи проводяться на виробничій практиці, під час праці студентів безпосередньо на робочому місці.

- технічні вправи. Проводяться вони за допомогою засобів програмованого навчання (комп’ютерний клас).

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, вмінь і навичок, постановку загальної проблеми (задачі) викладачем та їх обговорення за участю студентів розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Організація практичного заняття охоплює три основні етапи:

1. Підготовка до заняття;

2. Проведення заняття;

3. Робота зі студентами після занять.

1. Підготовка до занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій.

Оскільки завданням практичного заняття є перевірка теоретичних знань, то готуючись до нього студенти повинні вивчити рекомендовану літературу: відповідні розділи підручників, навчальних посібників, конспект лекцій, зміст конституційних положень та інших нормативних актів. Знання теоретичних положень, які лежать в основі практичних занять, дозволяють, студентам виконувати роботу не механічно, а по суті створювати її, вносити в неї елементи творчості. Тому викладачеві необхідно перед початком практичного заняття перевірити рівень готовності студентів до нього.

2. Проведення ПЗ базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті. Основна мета цих занять полягає в поглибленні, закріпленні і перевірці знань студентів з найбільш важливих і складних тем, вивченні практичного досвіду.

Заняття в аудиторії починається коротким (5-7 хв.) вступним словом викладача, у якому підкреслюється значення теми для практики, її особливість у системі курсу.

На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій.

Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення.

Крім підготовки розвинутих відповідей на всі поставлені до розгляду на практичному занятті запитання, засвоєння відповідних понять необхідно вирішити запропоновані завдання. Завдання виконуються письмово в окремому зошиті чи аркуші, який потім вкладається в особисту папку – звіт з практичних робіт. Відповіді на питання повинні бути докладними й обгрунтованими, містити посилання на відповідні формули чи опорні факти, чи нормативні акти, а також необхідні висновки. Результати участі кожного студента у практичному занятті, його самостійної роботи і засвоєння навчального матеріалу оцінюється викладачем.

У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної дисципліни.

Підсумок результатів практичного заняття можна проводити у вигляді колоквіуму, де студенти оголошують свої письмові рішення і коротко їх пояснюють. В обговоренні запропонованого рішення можна брати участь, висловлюючи свою думку по суті рішення, його мотивування, правильності посилання на норми закону. В кінці обговорення викладач робить свій висновок, в якому визначає помилки й неточності тих, хто виступав, та формулює правильні відповіді на поставлені завдання й запитання. З урахуванням цього висновку студентами до зошитів (звітів) заносяться відповідні висновки та доповнення.

Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу.