Підготовка студентів

Самостійна робота по підготовці до заняття (керуючись порадами викладача), відпрацювання теорії, розв’язування запропонованих задач.

У зошитах повинні бути записані план (тези, конспект), відповіді на кожне запитання.

Викладач може запропонувати студентам пам’ятку «Як готуватися до семінару», наприклад:

1. Ознайомся з планом, послідовністю питань і завдань, збери рекомендовану літературу.

2. Опрацюй цю літературу, зроби потрібні виписки.

3. Під час цієї роботи знайди у словниках, довідниках, енциклопедіях пояснення нових або невідомих слів, понять, формул, законів тощо.

4. Окремо випиши питання, з яких тобі необхідна консультація викладача.

5. Продумай і вибери, в якій формі ти підготуєш відповіді на запитання, напиши, що це буде: короткий, складний план, тези, конспект, опорний конспект тощо.

6. Перевір, чи на всі питання плану ти підготував відповіді.

7. Виступай на семінарі вільно, не прив’язуй себе до конспекту, відокремлюй головні положення інтонацією, повтореннями. ілюструй теоретичні положення на прикладах, експериментально, розв’язуючи задачі і вправи.

8. Завершуй виступ коротким узагальненням і роби висновки з усього сказаного.

2. Проведення семінару. Є загальноприйняті правила та орієнтири в методиці проведення семінарських занять, але головним повинна бути творча співпраця студентів і викладачів, яка ґрунтується на високому професіоналізмі та взаємній зацікавленості в досягненні результату навчання.

Важливим методичним завданням проведення кожного семінарського завдання є активність у вивченні навчального матеріалу. У короткому вступному слові викладач нагадує мету заняття, місце теми, яку розглядають у навчальному курсі, план заняття тощо.

Студенти можуть зачитувати реферати. Кожний, доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 5-10 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від слухачів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів.

На семінарському занятті заслуховуються і фіксовані виступи. Студент повинен протягом 7-15 хвилин не лише викласти суть питання, але й висловити свою думку щодо питань, порушених у монографіях, підручниках, статтях і рецензіях на них.

Подальший перебіг семінару передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття.

Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання.

Потрібно навчати студентів вільно, творчо обговорювати проблеми, що виносяться на семінарське заняття, а не просто читати текст. Кожному виступаючому можуть ставитися запитання. Дискусія, до якої доцільно залучати усіх студентів, повинна бути творчою, доказовою, коректною, навчальною.

На семінарському занятті необхідно забезпечити безперервну роботу студентів, яка повинна виражатися:

1) у виступах студентів без повторів попередньо сказаного;

2) у запитаннях до слухачів;

3) у репліках по суті і тощо.

У кінці семінару викладач виступає з висновком, у якому оцінює роботу студентів у ході заняття, характеризує реферати і ставить за них оцінки, а також оцінює виступи студентів. Потім викладач зупиняється на всіх питаннях, в яких були висловлені неточні чи правильні положення, на недостатньо висвітлених, або роз'яснює дискусійні питання, дає завдання і поради щодо подальшого вивчення недостатньо засвоєних питань, розкриває основні перспективи наукової розробки проблем, що обговорювались.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо. Оцінки, одержані студентом на семінарах, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної дисципліни.

При підготовці й проведенні семінарського" заняття викладачу рекомендується спиратися на такі основні методологічні положення:

- обґрунтована цілеспрямованість теми і мети - постановка проблеми, зв'язок теорії з практикою, майбутньою професійною діяльністю курсантів (студентів, слухачів);

- продумане планування - виділення вузлових питань теми заняття, обґрунтованість змісту, його новизна й актуальність, використання найновішої наукової літератури;

- високий організаційно-методичний рівень семінару, що забезпечує активність, відверту дискусію, насиченість змістом, конструктивний аналіз усіх відповідей і питань, ефективність використання навчального часу;

- раціональний стиль проведення семінару, який допомагає пожвавленню дискусії, встановленню контакту з учасниками семінару позитивних взаємовідносин, виключенню байдужості у їх роботі;

- аргументовані висновки щодо заняття, які мобілізують студентів та курсантів на подальшу творчу роботу над навчальним матеріалом.