ВІДКРИТТЯ АМЕРИКИ

Напередодні Великих географічних відкриттів у Європі значно зменшилися запаси коштовних металів. Зростання попиту на східні товари викликало їх різке подорожчання і збільшило відтік золота й срібла з Європейського континенту. Через завоювання турками-османами Константинополя (1453 р.) і захоплення ними торговель-них шляхів через Малу Азію та Сірію європейці прагнули знайти нові шляхи з Європи в Азію. Мрії заволодіти незліченними багатст-вами далеких країн спонукали їх споряджати туди експедиції. Після створення каравели (швидкохідного легкого парусника) мореплавці вже зважувались на далекі плавання у відкритих морях і океанах.

Одного дня генуєзець Христофор Колумб запропонував іспансь-ким володарям Фердінанду Арагонському та Ізабеллі Кастільській проект морської подорожі на захід. До цього він марно просив допо-моги в португальського короля. Проте саме в Іспанії до нього поста-вилися з повагою і підтримали.

17 квітня 1492 р. іспанські володарі уклали з Колумбом угоду. Вони надали йому титул адмірала і призначили віце-королем всіх островів і материків, котрі він відкриє. Також був обумовлений по-рядок надходження до Іспанії золота та інших коштовностей.

3 серпня того самого року з порту Палос в бік Атлантичного океану відпливли три невеликих кораблі — каравели: «Санта Ма-рія», «Пінта» і «Нінья». Колумба супроводжували 90 чоловік, які теж сподівалися відкрити таємничі країни. Плавання було тяжким. Мо-ряки не раз виявляли невдоволення і вимагали повернутися. Тільки 12 жовтня вони вперше побачили землю і висадилися на одному з Багамських островів. Колумб назвав його Сан-Сальвадором. Пізніше було ще відкрито острови Куба і Гаїті, котрим відкривач надав імена Фернандіна та Еспаньола. У березні 1493 р. він повернувся до Іспа-нії і особисто проінформував королеву Ізабеллу про свої відкриття.

У 1493—1496 рр. мореплавець здійснив другу подорож, але мав вже 17 кораблів і 1500 чоловік. Було відкрито Малі Антіли, Пуерто-Ріко, Ямайку. Супутники Колумба побачили примітивне життя міс-цевих індіанців і не бажали там залишатися.

У 1498—1500 рр. Колумб очолив третю експедицію. У ній його оточення становили різні злочинці, яких покарали примусовим посе-ленням на нових землях. Саме під час цієї подорожі було досягнуто гирла річки Оріноко в Південній Америці. Але Колумб до кінця свого життя так і не дізнався, що відкрив новий материк. У 1502—1504 рр. він здійснив останню подорож, допливши до межимор’я Середньої Америки.

Нововідкритий материк був названий Америкою від імені іншого італійця Амеріго Веспуччі, який здійснив до цього чотири морські подорожі і описав їх у своїй «Космографії» (1507 р.). А від прізвища Колумба дістала назву Колумбія — одна з південноамериканських країн.

З часом нові землі європейці почали колонізувати (тобто приг-нічувати). У пошуках золота й срібла туди прибували конкістадори (з іспанської «завойовники»). Першу колонію Іспанії було засновано ще в 1492 р. на острові Еспаньола (Гаїті). Колумб назвав її Навіда-дом (Різдвом).

У 1519 р. іспанський загін на чолі з Ернандо Кортесом підкорив країну ацтеків у Мексиці. В 1532 р. інші іспанці під проводом Фран-сіско Пісарро і Дієго де Альмагро підкорили країну інків, розпочав-ши завоювання Перу.

У 1535 р. з іспанських володінь в Північній і Центральній Аме-риці було створено віце-королівство Нова Іспанія зі столицею Мехі-ко, а в 1542 р. іспанські колонії в Південній Америці заснували віце-королівство Перу, головним містом якого стала Ліма.

Індіанські народи ще до конкістадорських завоювань створили самобутню цивілізацію з високим рівнем культури. Переважна час-тина населення займалася полюванням і рибальством. Землеробство поширювалося на півдні Північної Америки, на височинах Центра-льної і Південної Америки. Там вирощували невідомі тоді в Європі рослини: кукурудзу, картоплю, соняшник, помідори, какао, тютюн. Більшість індіанців приручати тварин не вміла. На півночі приручи-ли тільки собак, а з птиці розводили індиків і качок. Населення не знало заліза, плуга, колеса, вогнепальної зброї; знаряддя праці й зброю виготовляло з дерева, каменю та бронзи.

Культурні досягнення індіанців гідні подиву. Вже на початку на-шої ери народом майя, що населяв півострів Юкатан, була створена ієрогліфічна писемність. Майя також вміли складати календар, зас-тосовували нуль, мали астрономічні обсерваторії, будували палаци і храми у вигляді ступінчастих пірамід тощо. Ацтеки, що жили у Мек-сиці, розвивали літературу та освіту. Вони складали гімни, поеми, вірші про природу. Прості люди вивчали землеробство, ремесла і військову справу; діти знаті — історію, релігію, письмо, читання, обчислення, астрономію, поезію, ораторське мистецтво. Чималі піз-нання в математиці, астрономії, географії, медицині, ботаніці та ін-ших науках мали інки —мешканці Перу. Майже все це було втраче-но з приходом завойовників.