Способи центрування оптичним центром

Оптичні центрири бувають двох видів: з прямою зоровою трубою і ламаною зоровою трубою. Оптичний центрир з прямою зоровою трубою є короткофокусною трубою, що обертається в підставці, конструкція якої однакова з підставкою оптичного теодоліта. Труба оптичного центрира має збільшення в межах 2,5 -4. Прилад забезпечений циліндричним рівнем. Окулярний кінець має кришку з півсферичною поверхнею на якій нанесена хрестоподібна нарізка.

З ламаною трубою призначені для центрування підставки над і під точкою місцевості. Центри має два циліндричні рівні, розташованих під прямим кутом один до іншого.

1. Осі циліндричних рівнів мають бути перпендикулярні до осі обертання центрира.

2. Візирна вісь зорової труби оптичного центрира повинна співпадати з віссю його обертання.

Центрування приладу приходити: дивлячись в окуляр і розсовуючи ніжки штатива, встановлюють укріплений на штативі центр над центром знаку. Підправляють центрування, пересуваючи підставку на штативі до тих пір, поки центр сітки ниток не співпаде із зображенням центру знаку. Після цього приводять вісь обертання центрира, спостерігаючи за бульбашкою циліндричного рівня в прямовисне положення.

37. Класифікація базисних приладів

Можуть бути: цупкі(гнучкі) і жорстокі. Жорстокі –це жезли довжиною від 2-6м

Жорсткі поділяються: 1.контактні(деревяні)

2.Жезли з виміряними інтервалами

3 інтервалів оптичним методом

4.штрихові жезли

5.біметалеві жезли складаються з двох металів (платина і мідь).

Гнучкі базисні прилади: ланцюг, металева стрічка(недолік-при вітрові не можна робити виміри), дротина(24м), інварні на(64%-сталь,36%-нікель)

38. Еталони довжини та одиниці виміру довжини

Міжнародна система одиниць (СІ) — це сучасна форма метричної системи, збудована на базі семи основних одиниць.

Потреба в еталонних довжини виникла давно. Він був необхідний для порівняння всіх величин з нею. Спочатку Паризькою академією наук запропонували 1м. За цим розрахунком Лаплас виготовив «архівний метр». Паризька академія запропонувала «архівний метр» як еталон. З цього жезлу виготовили 31 копію. Росія отримала №11 і 28.

До 28 жезлу зробили платинову копію. Далі робили кварцовий нормальний жезл. До нормального зробили геодезичний з яким порівнюють робочі міри.

Розрізняють основні одиниці вимірювання, які визначаються за допомогою еталонів, і похідні одиниці, що визначаються за допомогою основних. Основною одиницею вимірювання довжини є метр. Метр коротко позначається м, тобто 1 метр записується 1 м. 1 м = 10 дм = 100 см = 1000 мм = 1000 000 мкм.

39. Компарування мірних приладів. Будова ОМК.

Компарування - це процес передачі робочої міри з еталонної. До початку роботи мірні прилади порівнюють із еталонами - компарують. За еталони приймають відрізки ліній на місцевості або в лабораторії, довжини яких відомі з високою точністюУ виробничих умовах мірні прилади найчастіше еталонують на польових компараторах. Ці компаратори являють собою вирівняні ділянки місцевості переважно із твердим покриттям. Кінці компаратора закріплюють знаками зі спеціальними мітками, відстань між якими відомо з великою точністю.

Компарування довгомірних рулеток і стрічок у польових умовах роблять на компараторах, довжина яких, як правило, близька до l = 120 м. Таку довжину вибирають для того, щоб укласти мірний прилад на компараторі кілька разів. Укладення мірних приладів ведуть у прямому й зворотному напрямках.

априклад рулетки, приблизно дорівнює довжині компаратора. Рулетку розмотують й укладають уздовж компаратора.

Омк – оптично механічний компаратор, точність1/1200000

L= l₀+Δl+L*l₀(t⁰-tk)

l₀ – номінальна довжина

Δl - Поправка за компарування

L – коефіцієнт лінійного розширення

t⁰- температура при які виконують вимірювання

tk – температура компарування

поправка за компаратор: , Lk- відом довжина,n-к-сть укладань мірного приладу.T-прилад яким компарують.польовий точність 1/100000.

Компарування відбувається на ІЛК –інтерференціальний лазерний компаратор, які знаходить в Харькові.

40. інтерференційний компаратор

Лазер випромінює когерентне світло, котре в блоці управління ділиться на 2 потоки (робочий і опорний). Опорний потік проходить одну відстань, а робочий фіксуеться мікроскопом на «0» робочої міри і спостерігається повну інтерференційну картинку. Далі переміщують мікроскоп. Кількість зміни Кількість зміни інтерференційних поліс фіксується приладом, а далі визначається довжина.

Інтерференційний компаратор прилад для вимірів довжин хвиль світла або для порівняння довжин на основі інтерференції світла. Вони застосовуються для виміру довжин хвиль спектральних ліній, показників заломлення прозорих середовищ, абсолютних і відносних довжин, кутових розмірів зірок і ін., для контролю якості оптичних деталей і їх поверхонь, для контролю чистоти обробки металевих поверхонь і ін.

Паралельний пучок світла джерела, потрапляючи на напівпрозору пластинку, розділяється на пучки. Після віддзеркалення від дзеркал і повторного проходження через пластинку обидва пучки потрапляють в об'єктив, у фокальній плоскості якого вони інтерферують. Оптична різниця ходу D = 2(AC — AB)= 2 l, де l — відстань між дзеркалом і уявним зображенням ¢ дзеркала в пластинці. Таким чином, спостережувана інтерференційна картина еквівалентна інтерференції в повітряній пластинці завтовшки l. Якщо дзеркало розташоване так, що M ₁ ¢ і M ₂ паралельні, то утворюються смуги рівного нахилу, локалізовані у фокальній плоскості об'єктиву і що мають форму концентричних кілець. Якщо ж M ₂ і M ₁ ¢ утворюють повітряний клин, то виникають смуги рівної товщини, локалізовані в плоскості клину M ₂ M ₁ ¢ і паралельні лінії, що є.

41. Польовий компаратор і роботи на ньому

польовий точність 1/100000.В процесі роботи для компарувального дроту створюють польовий компаратор в120 і 240 м, який розбивають на рівні і зручні для вимірів місцевості, кінці його закріплюють постійними грунтовими знаками. Довжину компаратора визначать шестикратними виміром двома інварними дротами. Еталон робочих дротів роблять шляхом чотирикратного виміру або компаратором. Зміна в довжині 24м робочого дроту між суміжними компаруваннями не повинна перевищувати 0,3 мм. Дріт на компараторі еталонують один раз в місяць.

42. Компарування методом безпосереднього порівняння. Рівння мірного приладу

1)закріплюємо початок обох рулеток, 2)знаходимо ∆l.Це метод в порівнюють еталонну величину з дійсною. Для цього береться компарована велечина 20000 мм і порівнюється з дійсною. Після чого вводиться поправка Δl_k=Δl^’_k+- Δl, де Δl – це поправка величини яка відрізняється від еталонної.

Рівняння мірного приладу

l= l₀ +∆l+α *ln(t-t₀) l -довжина дроту, ∆l – поправка за компаруванням, α –коефіцієнт розширення дроту, t –температура при якій будуть виконані виміри t₀ -температура компарування.