Сучасний етап розвитку біосфери

Розглядаючи еволюцію БС, її перетворення внаслідок антропогенної діяльності, потрібно зупинитися на такому важливому понятті, як «ноосфера». Термін «ноосфера» введений в науку у 1927 р. французькими вченими Е. Леруа і П. Тейаром де Шарденом. Теоретичною основою їх концепції послужили лекції В.І. Вернадського в Сорбонні в 1922-1923 рр., де він викладав свої погляди на БС. Сама проблема трансформації БС в ноосферу стала широко розглядатися з різних позицій П, Тейаром де Шарденом і В.І. Вернадським.

Послідовники П. Тейара де Шардена вважають, що «еволюціонуючий космогенез» зазнає розвитку (геогенез è біогенез è психогенез è ноогенез) і ускладнення матеріальних об'єктів, які супроводжуються зростанням їх «психологічної зосередженості».

З виникненням людини і розвитком її виробничої діяльності до людства починає переходити роль основного геологічного чинника. Ця теза В.І. Вернадського покладена в основу розуміння ноосфери - цілісної планетної оболонки, населеної людьми і раціонально перетвореної ними відповідно до законів збереження і підтримки життя для гармонійного співіснування суспільства з навколишніми природними умовами. Ноосфера - це поняття, що орієнтує людство в оптимальному виборі шляху подальшого розвитку і збереження людського суспільства. Хоч треба зазначити, що термін «ноосфера» трактується неоднозначне. У зв'язку з цим пропонуються і інші поняття. «Антропосфера» - це поверхня планети, заселена людьми і якісно ними перетворена; «техносфера» - поняття більш широке, ніж «антропосфера», бо охоплює всю сукупність техногенних змін на планеті; «соціосфера», на відміну від «техносфери», включає в себе всю сукупність соціальних факторів, характерних для даного стану суспільства і його взаємодії з природою.

В.І. Вернадський в даному питанні розвинув матеріалістичну методологію. «Ноосфера є нове геологічне явище на нашій планеті. У ній вперше людина стає найбільшою геологічною силою. Вона може й повинна перебудовувати своєю працею і думкою область свого життя, перебудовувати докорінним чином у порівнянні з тим, що було раніше». У відомій роботі «Декілька слів про ноосферу» (1944 р.) він відзначав:

«Ноосфера - останній з багатьох станів еволюції БС в геологічній історії

- стан наших днів. Хід цього процесу лише починає нам прояснюватися з вивчення її геологічного минулого в деяких своїх аспектах».

В.І. Вернадський показав, що ноосфера є неминучим і закономірним етапом природно-історичного розвитку БС, по досягненні якого оточуюче людину природне середовище буде раціонально перетворене колективним розумом і працею людства для максимального задоволення його зростаючих матеріальних та духовних потреб, тобто розумного (оптимального) регулювання взаємовідносин природи і людини, виправлення негативних антропогенних впливів.

Сформоване при певному впливі людства нове природне середовище

- біотехносфера (частина БС, перетворена людиною на технічні й техногенні об'єкти) - є наслідком соціального і науково-технічного розвитку людини. У багатьох випадках взаємостосунки між природою і людиною незбалансовані, вони не вигідні для оточуючого природного середовища і ведуть до його деградації. На етапі розумного відношення до природи повинно відбутися поступове перетворення БС в ноосферу - сферу розуму, біогенез (психогенез) повинен перейти в ноогенез - розвиток розуму. У цьому випадку біотехносферу слід розглядати як практично замкнену регіонально-глобальну майбутню технологічну систему утилізації і реутилізації, яка залучається до господарського обігу природних ресурсів, розраховану на ізоляцію господарсько-виробничих циклів від природного обміну речовини і потоку енергії. В.І. Вернадський говорив про БС, як про «природне тіло», про «моноліт», що вбирає в себе всю живу сукупність планети. Очевидно, що і людина, як жива речовина, також включається при цьому до БС, яка сприймається як природно-біологічне утворення. У цьому випадку антропогенні фактори стають до одного ряду з природними факторами. Початок ноосфери відлічується В.І. Вернадським з моменту появи розуму, що відрізняє людину від інших організованих істот: «З появою на нашій планеті обдарованої розумом живої істоти, планета переходить у нову стадію своєї історії. Біосфера переходить в ноосферу». Але це вже не «моноліт», а двокомпонентна система, об'єднана еволюцією природи і суспільства. Вислів «біосфера і людина» в такому випадку некоректний, оскільки біосфера і є єдність людини і природи. Проте існує й інше розуміння БС як усього живого, виключаючи людину (наприклад, у соціальній екології). За визначенням М.А. Голубця [22], соціосфера — сфера наукової та виробничої діяльності людини.

Підкреслюючи роль людини як «могутнього геологічного фактора», В.І. Вернадський висунув концепцію, згідно якої БС поступово перетворюється на ноосферу. Але В.І. Вернадський дещо ідеалізував можливості розуму людського суспільства. Наш розум представляє собою «устрій» з низькими кількісними енергетичними характеристиками і з величезними здібностями до управління; проте говорити про ноосферу, як вважає багато учених, іще передчасно. Не можна не визнати, що ми ще не володіємо достатньою прозорливістю, щоб розуміти наслідки нашого втручання в природні середовища. Ми поки не можемо оперувати з біосферною системою життєзабезпечення і підтримувати її в робочому стані або повністю замінити штучною системою. Апробовані природні процеси достатні і не завжди потребують альтернативи. Проте, без таких важливих понять як «ноосфера» і «ноогенез» не можна розглядати розвиток БС в умовах інтенсивних антропогенних впливів нашого часу.

Ноосфері, як і БС, властиві механічні, фізичні, хімічні і біологічні процеси, але вони не визначають її суті і своєрідності. Найважливішу роль тут відіграють антропогенні процеси. Геохімічну діяльність людини академік О.Є. Ферсман назвав техногенезом. Техногенез має велике значення, особливо при формуванні БС, під час розгляду питань забруднення й охорони довкілля. Іще В.І. Вернадський відзначав, що у давнину використовувались 18 хімічних елементів, у XVIII столітті - 25, наприкінці XIX століття - 62, а в 1915 році - 69. Пройшло небагато часу і почали використовуватися вже 89 елементів, відомих в літосфері. Почали одержувати і використовувати елементи, які ніколи не існували в земній корі (нептуній, плутоній, кюрій і інші трансурани). Використання елементів залежить від їх кларків (середніх концентрацій у земній корі), технології вилучення і т.д. У межах БС відбувається грандіозне переміщення елементів, їх розсіювання і концентрація. Так, наприклад, з сільськогосподарською продукцією по різних частинах планети розходяться біогенні елементи. Скупчення вугілля, горючих сланців, нафтидів, металевих руд, накопичені за мільйони років, розсіюються за десятки років. Навпаки, в таких штучних екосистемах як промислові міста, створюються нові (техногенні) концентрації елементів та їх сполук у невластивих природним екосистемам концентраціях і сполученнях. Для техногенеза, без якого вже немислимо існування сучасного індустріалізованого суспільства, людство використовує не лише природні види енергії (сонячна, вітрова, водяна і т.д.), але й енергію, накопичену в геологічному минулому в надрах планети (каустобіоліти, радіоактивні елементи). Все це збільшує дійову енергію БС й призводить до ще більшої нерівноважності. Частина енергії, що використовується, проводить роботу, частина у відповідності з другим законом термодинаміки неминуче утрачається у вигляді тепла і призводить до розігрівання БС. У одних випадках людина використовує природні реакції, змінюючи лише їх швидкість (наприклад, фотосинтез в агроекосистемах), в інших діє всупереч природі, здійснюючи процеси, не властиві БС (отримання речовин, що не існували в природі - деякі метали у вільному стані, пластмаси, пестициди і т.д.). Людина не лише прискорює процеси міграції хімічних елементів *у БС, але й добуває елементи, які давно вийшли з біологічного кругообігу атомів (при добуванні з надр каустобіолітів та їх використанні).

Отже, однією з істотних відмін БС і ноосфери (біотехносфери) є прискорений розвиток процесів міграції хімічних елементів під впливом факторів техногенезу в останній.

Щоб запобігти усім небажаним наслідкам антропогенної діяльності, потрібні засоби, засновані на розумінні законів БС. На даному етапі розвитку продуктивних сил можлива оптимізація БС, коли, з одного боку, виходить найвищий економічний ефект, з іншого - не відбувається забруднення ЕС і вичерпання природних ресурсів вище за визначений рівень, що призводило б до негативних наслідків.

Необхідною умовою створення ноосфери В.І. Вернадський вважав наукове і культурне об'єднання всього людства, удосконалення засобів зв'язку і обміну, відкриття нових джерел енергії, підйом добробуту трудящих мас, рівність всіх людей та виключення воєн: «У геологічній історії БС перед людством відкривається велике майбутнє, якщо воно зрозуміє це і не буде застосовувати свій розум на самовинищення».

Людство ще недостатньо вивчило сучасну стадію еволюції БС Землі. Концепція ноосфери тільки починає розроблятися. Можливо, що «сфера розуму» і проблема її оптимізації тільки починають формуватися. Як слушно зауважував В.І. Вернадський: «Зараз ми переживаємо нове геологічне еволюційне змінення БС. Ми входимо до ноосфери».