Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Проблема антропогенного забруднення довкілля





 

Під забрудненням екології розуміють несприятливу зміну довкілля, яке цілком або частково є результатом антропогенної діяльності, прямо або побічно змінює розподілення енергії, що надходить, рівні радіації, фізико-хімічні властивості середовища й умови існування живих організмів [26]. Ці зміни можуть впливати на людину безпосередньо або через воду, продукти харчування. Будь-яка забруднювальна речовина (ЗР) може бути поглинена живими організмами завдяки багатогранним метаболічним процесам. Таким шляхом ЗР включається до трофічних ланцюгів, беручи участь у кругообігу речовин в ЕС, виявляючи шкідливий вплив на тварин та рослини. Живі організми прискорюють розповсюдження токсичних ЗР, збільшуючи площі зараження, а з іншого боку, вони акумулюють ці ЗР у своєму організмі. Наприклад, так розноситься ртуть, ДДТ (інсектицид для боротьби зі шкідливими комахами, заборонений для використання через стійкість та здатність накопичуватись у НПС) та ін.

Акумуляція (біонакопичення) ЗР у живих організмах зростає на кожному наступному трофічному рівні: фітопланктон - зоопланктон - ракоподібні та риби-мікрофаги - риби-хижаки - баклани - (в морських ЕС);

продуценти - рослиноїдні - м'ясоїдні первинні - м'ясоїдні вторинні -(в континентальних ЕС). Б. Небел [ 18] наводить такий приклад збільшення біонакопичення ДДТ: морська вода (0,02) - водорості (5) - риби-мікрофаги (40 - 300) - риби-хижаки (2000 млн-1).

Згідно з законом максимізації енергії (Г. та Ю. Одумів) у суперництві з іншими системами виживає (зберігається) та із них, яка найкращим чином сприяє надходженню енергії й використовує максимальну її кількість найбільш ефективним способом. В усіх випадках хижаки й людина (макрофаги), які знаходяться на вершині трофічної (екологічної) піраміди, виявляються найбільш забрудненими токсичними речовинами. З цього виходить, що забруднюючи оточуюче середовище, людина, яка займає місце суперхижака по відношенню до інших живих організмів, стикається з ефектом бумеранга, тобто головний винуватець забруднення стає і головним відповідачем. Такий суворий закон природи.

За умовами утворення всі ЗР поділяються на домішки природного і антропогенного генезису. Домішки природного походження надходять до біосферних середовищ в результаті вулканічної діяльності, фізико-хімічного вивітрювання грунтів і грунтопідстилаючих порід, згоряння метеоритів, розкладу рослин та тварин і т.д. Антропогенні домішки утворюються в результаті спалення горючих корисних копалин, промислових та побутових відходів, під час ядерних вибухів, різних аваріях і т.д. Деякі ЗР надходять до навколишнього середовища разом із антропогенними викидами. Значна частина вуглеводнів надходить до біосферних середовищ в результаті «вуглеводневого дихання» надр Землі, дегазації скупчень вуглеводневої сировини, біохімічних процесів (виділення вуглеводнів деякими рослинами, «болотяний газ» і т.д.); ця величина складає 1 млрд. т/рік, що на порядок (1 млн. т/рік) вище, ніж антропогенні викиди вуглеводневих компонентів, але ступінь токсичності й негативності екологічних наслідків значно вищий. Фонове забруднення - фактичне забруднення, яке б існувало в даному пункті при відсутності конкретних джерел антропогенного забруднення (наприклад, на значному - віддаленні від населених пунктів).

При порівнянні результатів природних і антропогенних змін навколишнього середовища потрібно використати три критерії: кількісний фактор, фактор часу і токсичність речовин, які виникають внаслідок антропогенної діяльності [26]. Вміст газів антропогенного генезису в атмосфері становить звичайно 10-9 - 10-6 %, тобто складає дуже низькі концентрації; така ж картина характерна для значень концентрацій ЗР у гідросфері та літосфері. Природні зміни більш повільні в порівнянні з антропогенними: збагачення земної атмосфери киснем від 1 % до 21 % продовжувалося приблизно 1-1,5 млрд. років, тобто 0,004 % в 200 - 300 тисяч років, в той час як вміст антропогенного СО2 в повітрі за останні десятиріччя збільшився на 0,004 %. При антропогенному впливі утворюється ряд дуже токсичних речовин, небезпечних і для людини, і для всього живого.

За об'єктом забруднення поділяються на: забруднення атмосфери (атмосферного повітря), забруднення гідросфери (природних вод);

забруднення літобіосфери (гірських порід і Грунтів); забруднення всієї БС.

За тривалістю впливи розрізнюють: тимчасові (в тому числі епізодичні); постійні.

За масштабом впливу забруднення можуть бути: локальні, регіональні, глобальні.

За фізичним етапом ЗР розподіляються на газоподібні, тверді та рідкі. Наприклад, на долю газоподібних, що надходять до атмосфери, припадає 90%, а на долю пилу, важких металів, мінеральних і органічних сполук, радіоактивних речовин, тобто твердих домішок - близько 10%. Кількість рідких домішок (наприклад, різних кислот) дуже мала у порівнянні з газоподібними та твердими домішками. У складі останніх завжди присутня вода, вміст якої тим більше, чим вище відносна вологість повітря. При взаємодії біосферних середовищ відбувається і перерозподіл ЗР.

При характеристиці забруднення навколишнього середовища вживаються такі поняття, як полютанти, ксенобіотики, екотоксиканти та ін. Полютанти - речовини, що забруднюють середовище життя, тобто забруднювачі. Ксенобіотики - сторонні для живих організмів шкідливі сполуки (пестициди, препарати побутової хімії і інш.), які попадають в значних концентраціях в природне середовище і призводять до загибелі організмів, а також порушують нормальний хід природних процесів в ЕС. Близькім по значенню є поняття екотоксиканти - шкідливі речовини, що забруднюють НПС і отруюють живі організми, які знаходяться в середовищі. Вони рідко зустрічаються самостійно, тому два і більше екотоксиканта разом дають ефект, у багато раз перевищуючий суму дії кожного з них окремо (це явище називається сінергізмом і є прикладом вияву принципу емерджентності).

ЗР можуть представляти канцерогенну, мутагенну і тератогенну небезпеку. Канцерогенні ЗР сприяють виникненню і розвитку злоякісних новоутворень, мутагенні ЗР викликають різкі спадкові зміни, тератогенні ЗР призводять до пошкодження зародків і біологічних агентів з виникненням аномалій і вад розвитку.

Існує декілька класифікацій типів забруднень і шкідливих впливів на біосферні середовища. Як приклад можна навести класифікацію Ф. Раліада [2]:

- фізичні забруднення (радіоактивні елементи, випромінювання; нагрів або теплове забруднення; шуми і низькочастотна вібрація, інфразвук);

- хімічні забруднення (газоподібні і рідкі похідні вуглецю; миючі засоби; пластмаси; пестициди та інші синтетичні органічні речовини;

похідні сірки; похідні азоту; важкі метали; фтористі сполуки; тверді домішки; органічні речовини, підвладні бродінню);

- біологічні забруднення (мікробіологічне отруєння дихальних і живильних шляхів - бактерії, віруси; зміни біоценозів у гідросфері та у ґрунтах через невміле впровадження рослинних або тваринних видів);

- естетична шкода (порушення пейзажів і визначних місць грубою урбанізацією або малопривабливими будівлями; будівництво індустріальних центрів у незайманих або мало порушених людиною біотопах).

Г.В. Стадницький і А.І. Родіонов [28] забруднення класифікують таким чином:

- інгредієнтне забруднення як сукупність мінеральних, органічних і органо-мінеральних речовин, кількісно або якісно чужих біоценозам (продукти згоряння органічного палива, відходи виробництва і споживання і ін.);

- параметричне забруднення, пов'язане із зміною якісних параметрів навколишнього середовища (теплове, шумове, світлове, радіаційне, електромагнітне);

- біоценотичне забруднення, що полягає у впливі на склад і структуру популяції живих організмів (порушення балансу популяції, інтродукція і так далі);

- стаціально-деструкційне забруднення (стація - житло популяції або ділянка, яка характеризується сукупністю умов для існування даного виду тварин; деструкція - руйнування), що являє собою зміну ландшафту і ЕС в процесі природокористування (вирубка лісових насаджень, ерозія Грунтів, осушення земель і інше).

Розрізняють матеріальні і енергетичні забруднення. Енергетичні забруднення включають в себе промислові теплові викиди та всі види випромінювання - світлове, акустичне, електромагнітне та іонізуюче. Енергетичні забруднення мають ряд властивостей: із збільшенням відстані від джерела їх дія послаблюється; негативно впливають на стан довкілля тільки в момент їх генерації, тобто вони не накопичуються в НПС (за виключенням теплових викидів), але негативні наслідки можуть проявляться тривалий періоді на організмах.

Звичайно розрізняють фізичне, хімічне та біологічне забруднення довкілля.

Date: 2015-09-02; view: 861; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию