Заняття як основна форма організації екологічного виховання в ДНЗ

Систематичне навчання на заняттях - важливий засіб освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.

Протягом ряду десятиліть ХХ в. усі провідні дослідники й практики дошкільного виховання слідом за А.П.Усовой приділяли великої увагу заняттям як провідній формі фронтального навчання дітей.

Сучасна дошкільна педагогіка також надає великого значення заняттям: безсумнівно, вони впливають на дітей, сприяють їхньому інтенсивному інтелектуальному й особистісному розвитку, планомірно готовлять їх до навчання в школі. У цей час триває вдосконалювання занять у різних аспектах: розширюється й ускладнюється зміст навчання, здійснюється пошук форм інтеграції різних видів діяльності, способів привнесення гри в процес навчання, пошук нових (нетрадиційних) форм організації дітей. Усе частіше можна спостерігати перехід від фронтальних занять із усією групою дітей до занять із підгрупами, малими групами. Дана тенденція забезпечує якість навчання: індивідуальний підхід до дітей, облік особливостей їх просування в засвоєнні знань і практичних навичок.

Простежується ще одна важлива тенденція - побудова систем занять у кожній області, з якої знайомлять дошкільників. Ланцюжок занять, що поступово ускладнюються, органічно пов'язаних із заходами повсякденного життя, - це оптимальний шлях, що забезпечує необхідний інтелектуальний і особистісний розвиток дошкільників.

В екологічнім вихованні дітей заняття виконують зовсім певну й дуже важливу функцію: почуттєві вистави дітей, одержувані повсякденно, можуть бути якісно перетворені, - розширені, поглиблені, об'єднані, систематизовані.

Розглянемо основні типи екологічних занять, які принципово відрізняються друг від друга дидактичними завданнями, логікою побудови, ходом організації й проведення, - заняття первинно-ознайомлювального, пізнавальн, що узагальнює й комплексного типів.

Заняття первинно-ознайомлювального типу. Протягом дошкільного періоду значна частка первісних екологічних відомостей про різні сторони життя природи й діяльності людини передається дітям на заняттях первинно-ознайомлювального типу. Найчастіше ці заняття присвячуються ознайомленню дітей з видами тварин, рослин, умовами їх життя й проживання, які не представлені в найближчім природнім оточенні й не можуть бути пізнані через спостереження.

Головним компонентом таких занять стають різні демонстраційні й навчальні посібники, що дозволяють формувати в дітей виразні й правильні вистави. Темами занять можуть бути домашні й дикі тварини, мешканці лісу й півночі, тундри й жарких країн, ставка й моря, а також, діяльність людей на сільськогосподарській фермі, у лісництві, в області природокористування й охорони природи на заняттях цього типу діти знайомляться із зовнішнім виглядом тварин і рослин, вчаться їх розпізнавати, довідаються про середовище їх проживання, пристосованості до неї, про сезонне життя, про різні особливості поведінки.

Навчання дітей на таких заняттях здійснюється через розглядання картин і бесіду. Нерідко їх компонентами стають також читання дитячої літератури, розглядання ілюстрацій, перегляд діафільму або слайдів, розповідь вихователя у всіх варіантах занять цього типу першорядне значення набуває словесний метод екологічного виховання - від слова вихователя (його питань, пояснень, їх системи й послідовності) залежать успішність і якість сприйняття дітьми нових образів, представлених наочністю залежить розуміння зв'язку подій, зв'язки об'єктів продуманий і сплановане слово вихователя організує зміст занять, забезпечує успішний результат навчання,

Заняття первинно-ознайомлювального типу зі старшими дошкільниками значно складніше, чим заняття в іншій віковій групі. З ними можна розглядати картини природи, далекі від їхнього досвіду, виходити за межі зображеного сюжету, розглядати одночасно кілька картин - цьому сприяють і деякий уже сложившийся досвід дітей, і наявних у них коло вистав.

Картини допомагають сформувати вистави про экосистеме лісу, її мешканцях, про пристосованість лісових тварин до життя в цієї экосистеме. Наприклад, дошкільникам можна показати, як білка пересувається в лісі по деревах (тобто як пристосована будова її ніг до пересування в цьому середовищі), чому вона харчується в теплу й холодну пору року, як поїдає корм (тобто як пристосована вона в данім середовищі в сфері харчування), як і де влаштовує своє гніздо, коли і як виводить потомство, як вона захищається від ворогів, як в її відбувається зміна вовни під час линьки, і яку пристосувальну функцію в її житті виконує цей процес. Показуючи одночасно картини про життя білки в осінньо-зимовий і весняно-літній періоди, дошкільникам можна в такий спосіб представити панораму подій у різні сезони, показати пристосованість типово лісової тварини до сезонно мінливих умов життя. За допомогою цих же картин можна продемонструвати ріст і розвиток білченят, турботу матері про них, їх поступове дорослішання, підготовку до дорослого й самостійного життя.

Неоціненну користь картини, слайди, відеофільми можуть виявити в ознайомленні дітей з экосистемами, недоступними для безпосереднього їхнього сприйняття, - морем, пустелею, Арктикою. Наочність у комбінації з емоційними поясненнями вихователя розширюють кругозір дітей, формують нові образи про природу.

На заняттях ознайомчого-первинно-ознайомлювального типу з дітьми можна розглядати живі об'єкти природи, але тільки в тому випадку, якщо вони виявилися в дитячому садку випадково, поселилися ненадовго. Наприклад, хтось із батьків навесні приніс їжака, педагог розв'язав віднести його в ліс (звідки, очевидно, він і був узятий), але спочатку показати його дітям. У цьому випадку всі групи проводять заняття, на яких спостерігають за їжаком, годують, роблять нескладні досвіди, щоб показати, як він пересувається, як звивається, як сичить і підстрибує, демонструють його маскувальне фарбування та ін. А потім старші дошкільники проводять акцію, роблять добра справа, - відносять їжака в ліс. Якщо ж їжак довго живе в дитячому садку, то для знайомства з ним плануються цикли спостережень, які допоможуть дітям поступово нагромадити знання.

У середині заняття вихователь планує физкультминутку або зміну діяльності: розмова з дітьми, бесіда, які є провідним компонентом заняття, стомлюють їх - необхідна розрядка в русі.

Заняття поглиблено-пізнавального типу. Зміст занять, які можна назвати поглиблено-пізнавальними, спрямоване на виявлення й показ дітям зв'язки між рослинами, тваринами й зовнішнім середовищем, у якім вони бідують. Тематика таких занять визначається рядом конкретних залежностей, які, як показали дослідження й практика дитячих садків, доступні розумінню й засвоєнню старшими дошкільниками. Це заняття, присвячені ознайомленню дітей із залежностями життя й росту рослин від факторів зовнішнього середовища, наприклад ростом овочевих культур, садових рослин, їх сезонними змінами та ін. Це заняття по ознайомленню дітей із пристосованістю тварин до середовища проживання, наприклад з маскувальним фарбуванням тварин, зі способами їх пересування, захисту від ворогів.

Пізнавальний^-пізнавальне-поглиблено-пізнавальне заняття - завершальна ланка тієї або іншої локальної системи роботи з дітьми. У старшій групі - бесіда про осінь наприкінці листопада після тритижневих (по одному тижню в кожний осінній місяць) систематичних спостережень і ведення календаря або бесіда про зимуючих птахів у березні, наприкінці зимової підгодівлі птахів після регулярних спостережень за ними.

Дуже результативні різноманітні види дослідницьких робіт, що мають метою формування вистав про маскувальне фарбування тварин.

Заняття поглиблено-пізнавального типу активно сприяють розумовому вихованню дошкільників. Діти навчаються вмінню встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, логічно міркувати, робити висновки. Усе це забезпечує інтенсивний розвиток мислення дошкільника.

Заняття узагальнюючого типу. На занятті узагальнюючого типу вихователь ставить мета виділити ряд значимих ознак (істотних і характерних) для групи знайомих об'єктів і на їхній основі формує узагальнена вистава.

Що ж може бути змістом узагальнених вистав, формованих у дошкільному віці? Практика навчання показує, що узагальнення повинні будується на конкретних різних знаннях, що систематично здобуваються дітьми протягом усього дошкільного віку, а також одержуваних у процесі багаторазових спостережень за об'єктами в природі. Аналіз програм виховання в дитячому садку й методичних допомог з ознайомлення із природою дозволяє зробити висновок, що до них ставляться знання про різноманіття рослинного й тваринного миру, закономірних особливостях росту й розвитку рослин, сезонних явищах у природі.

У старшому дошкільному віці всі конкретні заняття можуть бути підсумовані, узагальнені. З'являється можливість показати дошкільникам єдність форм у живій природі. Змістом узагальнених вистав можуть бути закономірно мінливі явища: ріст і розвиток рослин, сезонні зміни в природі. Протягом ряду років діти спостерігають, як ростуть кімнатні рослини, городин на городі, квіти на клумбах. Накопичується велика кількість яскравих, різноманітних вистав. На їхній основі можна сформувати узагальнену виставу про те, що рослина розвивається з насіння, воно росте, цвіте, утворює нові насіння. Для його росту потрібні певні умови: світло, тепло, волога, гарний ґрунт.

Аналогічним способом формуються узагальнені вистави про пори року (сезонах). Наприклад, у дітей підготовчої групи можна сформувати виставу про осінь на основі трьох груп ознак: змін у неживій природі (день коротшає, стає холодніше, частіше йдуть дощі, дують холодні вітри); змін у рослинному світі (листя на деревах міняє фарбування й обпадає, трави жовтіють і в'януть); змін у живому світі (комахи зникають, перелітні птахи летять на південь, звірі готуються до зими). Протягом ряду років діти накопичували конкретні знання про те, що відбувається із природою восени. У старшому дошкільному віці важливе усвідомлення того, що перетворення відбуваються поступово. Саме тому узагальнене вистава про осінь у дошкільників формувалося не тільки на основі її характерних ознак, але й на їхній мінливості.

Формування узагальнених вистав відбувається при користуванні словесного методу роботи з дітьми. Бесіда з ними здійснюється в строго певній послідовності питань, відповідей, висновків - це алгоритм формування узагальненого знання.

Узагальнюючі заняття дозволяють інтенсивно розбудовувати інтелект дітей - уміння порівнювати, зіставляти, аналізувати, робити висновки.

Заняття комплексного типу. Комплексні заняття в рамках однієї теми вирішують різні завдання розвитку дітей і будуються на різних видах діяльності. Ці заняття можна проводити у всіх вікових групах, але особливо вони полезны зі старшими дошкільниками.

Комплексні заняття широко використовуються практикою дошкільного виховання в різних сферах навчання дітей. В області екологічного виховання комплексні заняття можуть бути використані в різних вікових групах. Наприклад, наприкінці осіни з дітьми старшої групи звичайно проводиться ігрове заняття, на якім формується вистава про осінній сезон. Комплексне заняття на цю тему може складатися з декількох частин і включати різну діяльність.

Перша частина заняття вирішує пізнавальні завдання й розбудовує інтелектуальні здатності дошкільників. Вихователь уточнює й узагальнює вистави дітей про осінь, виділяючи характерні її особливості. Важливу роль у цьому процесі відіграє календар природи, який діти разом з вихователем вели щомісяця по одному тижню.

Друга частина заняття припускає інші програмні завдання й інший вид діяльності для дошкільників. До заняття організує спеціальна невелика виставка на тему осіни: кілька репродукцій знаменитих художників, художня фотографія, на якій можуть бути зображені картини природи, дарунки осіни, 1-2 сучасних пейзажу, натюрморту в живописі й графіку. Огляд виставки, переживання краси - це інший вид діяльності, який несе в собі розв'язок естетичних завдань.

Третя частина заняття - це художня творчість дітей, ручна діяльність, у якій вони самі стають художниками й виконують роботу зі свого розсуду й бажанню. Це може бути й малювання пейзажу, букета осінніх квітів у вазі, і аплікація грибів у траві або кошику або фруктів на блюді. Це можуть бути виробу із природного матеріалу. Педагогічні завдання знову інші - розвиток творчих здібностей дітей, їх художньо-ручних умінь.

Таке комплексне заняття, якщо воно правильно організоване, за часом може виходити за рамки звичайного заняття - зміна діяльності не викличе утоми й нудьги. Тим більше що за своїм розсудом вихователь може в підходящий момент використовувати музику в записі, зробити веселу физкультминутку.

Комплексні заняття можуть бути організовані на самі різні теми. Наприклад, заняття про овочі може включати бесіду по картині "Збирання овочів на городі", розігрування вірша Ю. Тувима в перекладі С. Михалкова "Городин", малювання або аплікацію плодів; заняття "Ми здоровішими ростемо, ми здоров'я бережемо" - це й розмову Айболита з дітьми про здоров'я, про те, як його зберегти, як підтримувати сприятливе навколишнє середовище, і фізичні вправи або процедура, що гартує, і колективне готування зеленої добавки до обіду з вирощеного лука, часнику, петрушки.

Комплексні заняття - це творча справа вихователя, їх можна організувати по-різному, цікаво. Вони ефективно й всебічно розбудовують особистість дитини, а комбінація різних видів діяльності сприяє більш легкому й швидкому формуванню відносини до змісту заняття.

Date: 2015-09-02; view: 1110; Нарушение авторских прав