Дипломатичний протокол та етикет - їх складові

Дипломатичний протокол і етикет стали як би синонімом суворого дотримання всіх норм і правил, не тільки міждержавного, але і повсякденного спілкування. Неодмінне дотримання норм етикету підкреслює повагу до іншої країни. За багато років у склалася свого роду «мова» дипломатичного етикету зі своїми термінами і поняттями. Неприпустимо ігнорувати ці правила. «Пропущені» жести ввічливості або компліменти рівнозначні навмисному прояву неповаги.

Багато хто з норм і правил дипломатичних протоколів поступово перейшли в практику ділового етикету.

У основі норм дипломатичного етикету і протоколу лежить принцип, по якому за кожним дипломатом стоїть те, що являє собою його держава. Всі держави суверенні і користуються в практиці міжнародного спілкування рівними правами і привілеями.

Велике значення в дипломатичній практиці має принцип взаємності.

Суворі норми дипломатичного етикету вимагають дотримання правил обов'язковості відповіді (на лист, ноту, прислану візитну картку, на візит ввічливості або поздоровлення), необхідність присутності в офіційному листуванні (ноти, листи) вступного (на початку листа або ноти) і заключного (наприкінці) компліменту.

Велике значення в дипломатичній практиці має дотримання принципу старшинства, що залежить не від значимості країни, що представляється, а від рангу представника і його дати акредитації.

І, нарешті, в основі норм дипломатичного етикету лежить суворе і безумовне дотримання звичаїв і правил країни перебування, її законодавства і встановлених порядків. По суті справи дипломатичний етикет лише доповнює правила загальногромадянського етикету, що повною мірою поширюються і на всіх дипломатів. Фігура Надзвичайного і повноважного посла відповідної країни є повним уособленням відповідної держави. Знаки поваги, що виявляютья послу певної держави, є знаками поваги, насамперед, до країни, яку він представляє.

Прообразом сучасної консульської служби був старогрецький інститут проксенії. При переїзді зі своєї батьківщини грек був чужинцем у сусідній державі. Проксени (представники Афінської держави в інших полісах) захищали їхні інтереси, надаючи їм житло, і гроші, забезпечуючи зручності і створюючи їм звичне середовище. За свою службу проксени одержували ряд привілеїв у тих полісах, громадянам яких вони робили ці послуги. Сучасна консульська служба здійснює такі функції: реєстрація актів цивільного стану, дотримання візового режиму і візової підтримки, захист громадян своєї країни в країні перебування.