Задача 2. Позивач ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах своєї дитини, звернулась до суду з позовом ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої

Позивач ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах своєї дитини, звернулась до суду з позовом ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я, посилаючись на ті обставини, що з вини відповідача його собака спричинила їй матеріальну та моральну шкоду, тому просила суд стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди - 290,65 грн., із яких 90,65 грн. на лікування, 200 грн. пошкодження одягу та взуття, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди спричиненої неповнолітній доньці, 150 грн. витрати на правову допомогу.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26.11.2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 240, 65 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди завданої неповнолітній, витрати на правову допомогу -150 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про зміну рішення у частині відшкодування шкоди завданої пошкодженням одягу ОСОБА_1 150 грн., моральної шкоди 5000 та 1000 грн. дитині, відмовивши в позові в цій частині. Оскільки, рішення суду ухвалено без встановлення обставин по справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно послався на вимоги ст.ст.1187,1167,23 ЦК України, оскільки з вини відповідача спричинено позивачу матеріальну та моральну шкоду.

Однак, на думку колегії суддів, позивач відповідно до вимог ст.10,60 ЦПК України не довела ті обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх позовних вимог. Зокрема, суду не надано доказів на підтвердження, що було пошкоджено її одяг.

Крім того, на думку колегії суддів, при з’ясуванні фактів, з якими закон пов’язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст.23 ЦК України, яка визначає підстави покладення обов’язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Зокрема, суд повинен з» ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями \бездіяльністю\ вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 дійсно спричинено моральну шкоду,однак колегія суддів вважає, що її розмір з огляду на вищевказані обставини завищено, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Щодо вирішення питання спричинення моральної шкоди завданої малолітній ОСОБА_4, позивач на підставі вимог ст.23 ЦК України не надала належних доказів щодо спричинення її дитині моральної шкоди.

Тому, колегія суддів вважає, що висновки суду про задоволення позову в цій частині не відповідають обставинам справи, що є підставою згідно п.3 ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції і ухваленні нового рішення про відмову задоволення позовних вимог.

Проаналізуйте ситуацію.

Тема 3: Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану при виконанні трудових обов’язків.

1. Відповідальність фізичної чи юридичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником чи іншою особою. Відшкодування замовником шкоди, яка завдана іншій особі підрядником.

2. Особливості відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади АРК.

3. Відшкодування шкоди, завданої або органом місцевого самоврядування чи їх посадовими особами.

Питання для самоконтролю.

1.Охарактеризуйте особу підрядника.

2.Субєкт відповідальності за шкоду завдану працівником (підрядником).

3. Цивільно-правові підстави відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади АРК.

4. Цивільно-правові підстави відшкодування шкоди, завданої або органом місцевого самоврядування чи їх посадовими особами.