Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Документи, що нормують навчально-виховний процес

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3




  • Критерії оцінювання навчальних Досягнень учнів з української
    і зарубіжної літератури / Інформаційний збірник МОНУ. — 2001. —№15—16. —С. 8—10.
  • Критерії оцінювання творчих робіт учнів / Дивослово.—2001. — №8.
  • Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх на­вчальних закладів і перевірки зошитів з української мови й літератури та
    зарубіжної літератури у 5—11 класах / Інформаційний збірник МОНУ. —2006. —№ 17—18. — С. 54—57.
  • Положення про Всеукраїнський конкурс «Учитель року».
    14.09.2005 № 900
  • Наказ № 601 від 20.07.04 про затвердження Положення про на­вчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів / Інформаційний збірник МОНУ. — 2004. — № 21—22.
  • Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної
    середньої освіти.
  • Методичний лист МОНУ від 21.08.2010. № 1/9-580. Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році / Всесвітня література в загальноосвітніх навчальних закладах України. – 2010. – № 7-8.
  • Методичний лист МОНУ від 27.08.2011. № 1/9-834. Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011-2012 навчальному році / Всесвітня література в загальноосвітніх навчальних закладах України. – 2011. – № 7-8.

 

2.4. Про вивчення художніх творів мовою оригіналу

Міністерству освіти АРК, управлінням освіти і науки обласних,

Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

№1/9-113 від 11.03.04.

Головною метою реформування освіти в Україні є виховання свідомого громадянина з активною життєвою позицією, готового до трудової діяльності і творчого мислення, самовдосконалення, із сфор­мованими потребами до взаємин з людьми різних національностей і культур світу.

Ураховуючи, що одним з найголовніших засобів самовираження особистості є мова, в якій акумулюються відносини між людьми, їхня духовність та мудрість, значну роль у сучасному процесі загальноос­вітніх навчальних закладів набувають такі гуманітарні дисципліни, як мова і літератури. При вивченні цих дисциплін необхідно створювати сприятливі умови для самореалізації й мовного самовияву кожного учня, формування полікультурної особистості.

У зв'язку з цим Міністерство освіти і науки України вважає за мож­ливе вивчення творів світової класики на уроках «Зарубіжної літера­тури», «Літератури» мовою оригіналу, яку учні вивчають і знають (ні­мецька, англійська, польська, російська, румунська, угорська та ін.).

Такий підхід надасть можливість розвивати комунікативні компетенції школярів і готувати гуманних, освічених людей, які на належному рівні зможуть практично використовувати отримані знання в галузі мов і літератур у найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

Просимо зміст цього листа довести до відома керівників за­гальноосвітніх навчальних закладів та вчителів.

Міністр В.Г.Кремень

2.5. Методичні рекомендації щодо оформлення у класному журналі результатів навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури

Основними видами оцінювання є попереднє, поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне).

Призначенням попереднього оцінювання є встановлення, діагностика навчальних досягнень учнів на певний момент пізнавальної діяльності, що дозволяє дидактично цілеспрямовано враховувати індивідуальні особливості школярів для подальшої з ними роботи.

1. Поточне оцінювання.

Поточне оцінювання здійснюється під час повсякденної навчальної діяльності учнів, що дає можливість учителю виявляти, як здійснюється процес опанування нових знань, умінь, навичок, які зустрічаються труднощі. У відповідності до одержаних результатів учитель або впевнено йде далі, або вносить певні ко­рективи, тобто основною функцією поточного оцінювання є за­безпечення зворотного зв'язку в навчанні.Проте в «Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів...» відзначено, що поточне оцінювання на кожному уроці у тради­ційному розумінні (виставляння оцінок у класному журналі) не є обов'язковим, хоча й може здійснюватися за бажанням учителя, чи з урахуванням особливостей того чи іншого предмета. При цьому поточне оцінювання має виконувати заохочуваль­ну, стимулюючу та діагностично-корегуючу функції.

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснюється оцінювання учня.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів:

· об'єктивність;

· індивідуальний характер оцінювання;

· гласність контролю;

· всебічність;

· диференційованість;

· різноманітність форм, методів контролю (спостереження за навчальною роботою учнів, усне опитування, письмовий контроль, комбіноване опитування, тестовий контроль тощо);

· етичність ставлення до школяра, повага до нього;

· підготовка школярів до здійснення контролю і самоконтролю знань.

2. Тематичне оцінювання.

Тематичне оцінювання пов'язане з виявленням рівня навчальних досягнень учнів у засвоєнні певного літературного розділу, теми (частини теми, сукупності тем). У документі про критерії оцінювання навчальних досягнень відзначено, що результати вивчення теми (розділу) визначаються вчителем на основі вимог навчальної програми і мають бути відомі учням від самого початку її опрацювання, слугуючи орієн­тиром у процесі роботи над темою, тобто учні мають бути озна­йомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять), кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення.

Тематичну оцінку (запис у журналі - Тематична) виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється). Якщо учень був відсутній на уроках протягом вивчення теми у колонку з надписом «Тематична» виставляється н/а (не атестований).

3. Інші види контролю.

Контрольний твір, кількість яких визначається за класами: 5-8 класи – один на семестр (крім першого семестру у 5 класі); 9-11 класи – два контрольних твори на семестр (один класний і один домашній). Оцінку за контрольний твір, який є середнім арифметичним балів за зміст і грамотність, виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться. У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано написання домашнього твору і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір».

Вивчення вірша напам’ять (їх кількість та обсяг передбачено чинними програмами). Бал за читання напам’ять поетичних або прозових творів (запис у журналі – Напам’ять) виставляють у сусідній колонці з датою проведення уроку і враховують як поточну до найближчої тематичної.

Ведення зошита для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Бал за зошит виставляють в окремій колонці (запис у журналі - Зошит) і враховують як поточну до найближчої тематичної. Виставляючи оцінку (від 1 до 12 балів) за ведення зошита із світової літератури, слід враховувати такі критерії:

· наявність різних видів роботи;

· грамотність (якість виконання робіт);

· охайність;

· дотримання вимог орфографічного режиму.

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (не менше двох на місяць).

4. Семестрове оцінювання.

Семестрове оцінювання – це визначення рівня навчальних досягнень учнів за результатами семестру. Воно здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань (запис у журналі – І (ІІ) семестр). При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.

Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише одну тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Підвищення семестрової оцінки у журналі виставляється у сусідній колонці з підписом «Скоригована».

Повторне семестрове оцінювання проводять протягом десяти днів після виставлення семестрового бала. За рішенням директора ЗНЗ у деяких випадках цей термін може бути продовжено. Цей бал не може бути нижчим за семестровий.

5. Річне оцінювання.

Річне оцінювання – це визначення рівня навчальних досягнень учнів за результатами навчального року. Річний бал (запис у журналі – Річна) виставляють на основі семестрових балів.

У випускних класах проводиться державна підсумкова атестація, яка визначає освітній рівень учнів.

 

2.6. Критерії оцінювання знань, умінь і навичок учнів із світової літератури

Рівні навчальних досягнень Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий   Учень відтворює матеріал, називаючи окремий факт.
  Учень розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням.
  Учень розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання.
Середній   Учень має уявлення про зміст твору, здатний переказати незначну його частину та з допомогою вчителя визначити основні сюжетні лінії.
  Учень знає зміст твору, переказує окрему його частину, з допомогою вчителя знаходить приклади у тексті.
  Учень знає зміст твору, здатний переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди.
Достатній   Учень володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту.
  Учень володіє матеріалом, під керівництвом учителя аналізує текст, виправляє допущені помилки й добирає докази на підтвердження висловленої думки.
  Учень володіє матеріалом та навичками аналізу літературного твору, оцінює окремі літературні явища, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань
Високий   Учень володіє матеріалом та навичками аналізу літературного твору, систематизує набуті знання, знаходить і виправляє допущені помилки
  Учень володіє матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює літературні явища.
  Учень вільно володіє матеріалом та навичками аналізу літературного твору, оригінально розв’язує різноманітні навчальні завдання.

 

Розділ 3. Організація і проведення уроку світової літератури

3.1. Основні вимоги до уроку світової літератури

Про урок як основну форму навчального процесу написано немало. Більшість визначень зводиться до того, що урок – це систематично застосована для рішення завдань навчання, виховання і розвитку учнів форма організації діяльності при постійному складі вчителя і учнів у певний відрізок часу. В уроці представлені усі педагогічні елементи навчально-виховного процесу; мета, зміст, засоби. методи, діяльність з організації і управління і усі його дидактичні ланки.

Вимоги до шкільного предмета «Світова література»:

I. УСВІДОМЛЕННЯ змісту прочитаних творів.

II. РОЗВИТОК здібностей учнів розуміти і перейматися прочитаним, вміння адаптувати до сучасного життя, навички аналізу тексту художнього твору.

ІІІ. САМОВИЗНАЧЕННЯ по відношенню до різних проблем, пошук власної усвідомленої позиції після прочитання художнього твору.

Відзначимо особливу важливість ретельної продуманості його типології і структури. Питанню типології уроків присвячено ряд педагогічних досліджень дидактичного і частково методичного характеру. Стосовно уроків світової літератури доцільно дотримуватися класифікації Кудряшова.

УРОК ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ.

Урок сприймання твору.

Урок поглибленої роботи над текстом.

Урок узагальнюючого вивчення художнього твору.

УРОК ОСНОВ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ

Урок формування теоретико-літературних понять.

Урок вивчення наукових, літературно-критичних статей.

Урок на основі історико-літературного матеріалу.

Урок вивчення біографії письменника.

Урок узагальнення, повторення, опитування.

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

Урок навчання творчим роботам на основі життєвих вражень і творів мистецтва;

Урок навчання усним відповідям і доповідям;

Урок навчання твору.

УРОК ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ

Урок - вступна бесіда.

Урок - рекомендація книги для самостійного читання.

Урок поглибленого розуміння прочитаного.

Урок анотування і рецензування.

Підсумковий урок

Типологія уроку допомагає вчителю методично правильно побудувати урок. Кожному типу уроку відповідає певна структура.

УРОК ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

І. Актуалізація опорних знань..

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

ІV. Узагальнення знань і вмінь.

V. Підведення підсумків уроку і осмислення домашнього завдання.

Охарактеризуємо кожен з етапів дидактичної структури.

Актуалізація опорних знань передбачає збудження інтересу до нової теми, повторення попередньо набутих знань з метою системного вивчення світової літератури та напрацювання навичок використання знань, вмінь і навичок у новій ситуації. Цей етап може тривати до 10 хвилин уроку в залежності від складності матеріалу і рівня підготовки учнів.

Етап повідомлення теми, мети і завдань уроку містить в собі слово вчителя, в якому він націлює на основний зміст роботи на уроці. Він триває 2-3 хвилини.

Найважливіший етап уроку – сприймання і усвідомлення нового матеріалу. Даний етап реалізується такими методичними прийомами: слово вчителя, виразне читання, бесіда, робота з підручником, творчі завдання, самостійне спостереження. На нього відводиться до 20-25 хвилин уроку.

Етап узагальнення і систематизації знань і вмінь учнів покликаний перевірити рівень засвоєння та усвідомлення нового навчального матеріалу. На його проведення відводять до 5 хвилин уроку.

Етап підведення підсумків уроку і осмислення домашнього завдання передбачає підведення результатів уроку вчителем, оцінювання знань, вмінь і навичок учнів, пояснення шляхів виконання домашнього завдання.

 

УРОК ВИВЧЕННЯ ОСНОВ ТЕОРІЇ І ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ

Може мати попередню структуру, якщо це стосується уроків вивчення біографії письменника, засвоєння наукових, літературно-критичних статей. Або ж матиме іншу структуру, якщо вивчаються теоретико-літературні поняття.

І. Відтворення і корекція опорних знань і практичного досвіду учнів.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІV. Первинне застосування знань (пробні вправи).

V. Застосування знань у стандартних умовах (тренувальні вправи).

VІ. Творче застосування знань.

VІІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

І. Актуалізація опорних знань.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Осмислення змісту і послідовності застосування

практичних дій.

ІV. Самостійне виконання завдань під контролем учителя.

V. Узагальнення і систематизація результатів роботи учнів.

VІ. Підсумки уроку і осмислення домашнього завдання.

УРОК ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ (має структуру уроку вивчення художнього твору).

Характер уроку, його ефективність та результативність залежать від вдало підібраних методів.

Під методом розуміють спосіб досягнення поставленої мети, який включає систему дій вчителя, організує практичну і пізнавальну діяльність учнів.

Метод реалізується за допомогою методичних прийомів. Прийом – деталь, елемент метода.

Метод навчання безпосередньо обумовлений метою і змістом навчання, але в кожному конкретному випадку вибір метода визначає вчитель.

При викладанні світової літератури у загальноосвітній школі доцільно використовувати класифікацію, запропоновану М.І. Кудряшовим, так як в основі її лежить сприймання художнього твору.

МЕТОД ТВОРЧОГО ЧИТАННЯ

Прийоми

виразне читання (вчителем, учнями);

вивчення напам’ять

виразне читання майстрів сцени;

виразне читання вчителем художнього тексту

виразне читання з коментарем тощо.

ЕВРИСТИЧНИЙ МЕТОД

Прийоми

аналіз тексту, епізоду, образів;

переказ

зіставлення різних творів

постановка системи запитань

диспут

складання плану тощо.

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ МЕТОД

Прийоми

постановка проблеми

визначення теми для семінарських занять

самостійний аналіз творів тощо.

РЕПРОДУКТИВНИЙ МЕТОД

Прийоми

розповідь вчителя

• лекція про творчий і життєвий шлях

• завдання за підручником тощо.

Методи навчання залежать від загальної мети і завдань предмета, змісту матеріалу, вікових особливостей учнів, рівня їхньої підготовки, індивідуальності самого вчителя, його особистих уподобань.

Чистого методу на уроці літератури не існує, він вживається з елементами інших методів.

 

Календарно-тематичний план

Протягом першого (пасивного) тижня педагогічної практики студент має визначити теми залікових уроків і дати їх проведення, виходячи із календарно-тематичного плану вчителя.

Зразок витягу із календарно-тематичного плану

Клас

(70 ГОДИН, 2 ГОДИНИ НА ТИЖДЕНЬ)

І семестр

№ з/п Програмовий матеріал К–ть годин Дата Пров Теорія літератури Наочність, ТЗН Повторення
  Вступ          
1. Зарубіжна література. Світ книги     Поняття про зарубіжну літературу.    
2. Оригінал і переклад. Література та інші види мистецтва     Оригінал і переклад. Кросворди „Оригінал”, „Переклад”  
3. Фольклор – усна народна творчість     Поняття про усну народну творчість, її жанри(казка, легенда, пісня, загадка, прислів’я Виставка книг різних видань загадок, прислів’їв, приказок, пісень, ілюстративний матеріал до народних казок, опорна таблиця ”Ознаки фольклорних творів”, ЛС „Жанри фольклору”  
4. Прислів’я та приказки – перли народної мудрості.     Поняття про прислів’я та приказки.   Таблиця „Прислів’я і приказки”, ЛС „Тематика прислів’їв і приказок”  
  Народна казка          
5. Казка як жанр фольклору. Види казок. Різноманітність тематики.     Народна казка, особливості її побудови та мови    
6. Казки про тварин – один із найдавніших різновидів казки     Казка про тварин    
7. Брати Грімм. – відомі збирачі німецьких народних казок.         Згадати 2-3 найвідоміші казки, записані братами Грімм
8. Грімм „Пані Метелиця” Уславлення любові до праці та інших людських чеснот.     Оригінал і переклад    
9. Урок розвитку зв’язного мовлення.Створення власної казки          
10. Урок додаткового читання Казки народів світу       Малюнки учнів, кольорові фішки, схема „Спільні риси казок народів світу”  
  Літературна казка          
11. О.С.Пушкін – видатний російський поет, шанувальник народної казки. Вступ до поеми „Руслан і Людмила”     Поняття про літературну казку Портрет О.Пушкіна  
12. Вступ до поеми „Руслан і Людмила”. Уславлення народної казки у вступі.       Кросворд „Життя і творчість О.Пушкіна”, схема „Риси казки у вступі до до поеми „ Руслан і і Людмила”  

План-конспект уроку

План-конспект – певний порядок розміщення навчального матеріалу та визначення послідовності дій, спрямованих на досягнення навчально-виховної мети як учителем, так і учнями.

Підготовка студента до уроку

У процесі підготовки до уроку студенти-практиканти мають пам'ятати:

1. Складання конспектів уроків повинно передувати детальному ознайомленню із змістом відповідного розділу курсу світової літератури (за програмою та підручником).

2. Під час поурочного планування слід враховувати, з одного боку, обсяг і структуру навчального матеріалу програми, запропонованого в розділі „зміст навчального матеріалу”, з іншого – конкретні вимоги до видів навчальної діяльності учнів із зарубіжної літератури, зазначені у розділі „Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів”.

3. Відповідно до теми уроку необхідно визначити обсяг знань, умінь і навичок, на формування яких спрямований урок.

4. У процесі підготовки до уроку важливо правильно визначити тип і структуру уроку. Стосовно уроків світової літератури доцільно дотримуватися класифікації М.І.Кудряшова.

5. Характер уроку, його педагогічна результативність залежать від вдало підібраних методів. Метод включає систему дій вчителя, організовує практичну і пізнавальну діяльність учнів. При викладанні світової літератури доцільно дотримуватися класифікації, запропонованої Кудряшовим М.І., так як в основі її лежить сприймання художнього твору.

6. З метою ефективної підготовки до уроку необхідно ретельно продумати всі етапи уроку, здійснити правильне дозування часу, спланувати використання наочних посібників, технічних засобів навчання, дидактичного матеріалу.

7. Розробляючи конспект уроку, студент-практикант повинен спиратися на принципи системності й послідовності навчання.

 

Готуючись до залікового уроку студент-практикант має взяти попередню консультацію в учителя. Далі розпочинає вивчення теми, користуючись чинною програмою, шкільним підручником, методичною літературою, конспектами вузівських лекцій тощо. Вся підготовча робота до проведення уроку здійснюється практикантом за вказівками і під керівництвом методиста-предметника (як мінімум – дві консультації).

Остаточно опрацьований і переписаний начисто конспект уроку практиканта підписують методист-предметник і учитель не пізніше як за 2 дні до проведення уроку. З незатвердженим конспектом студента на урок не допускають.

 

Зразок плану-конспекту уроку в 5 класі

ТЕМА: С.Я.Маршак «Дванадцять місяців». Казкові мотиви

твору. Діалог як засіб розкриття змісту та ідеї п’єси.

Мета дидактична: узагальнити і закріпити знання казки учнями,

розкрити казкові мотиви твору, визначити роль діалогу як

засобу розкриття змісту та головної думки твору.

Мета розвивальна: розвивати навички виразного читання, вміння

творчої роботи з художнім текстом, творчу уяву, логічне

мислення, акторські здібності.

Мета виховна: виховувати почуття відповідальності за свої вчинки,

відвертість і щирість у стосунках з іншими людьми.

Обладнання: кросворд «Діалог», опорна схема «Казкові мотиви

п’єси».

Тип уроку: урок поглибленої роботи над казкою.

Епіграф: Що не казка – то нове чудо.

В.П.Анікін

Зміст уроку.

І. Актуалізація опорних знань.

1.Розгадування кросворду «Діалог».

  Д          
      І        
      А      
          Л        
            О    
  Г            
                         

 

Хто допоміг Бабі викрасти у Пасербиці каблучку? (Дочка)

Хто з братів – місяців подарував дівчині весільну каблучку? (Квітень)

Хто послав Пасербицю до лісу за пролісками для Королеви? (Баба)

Хто захотів дізнатися, де ростуть проліски і вирушив до лісу? (Королева)

Хто весь час дошкуляє Королеві запитаннями? (Професор)

Хто з місяців передав своє господарство Січню – місяцю? (Грудень)

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

1. Слово вчителя.

Як ви помітили ключовим словом казки є слово «діалог», і це не випадково. Сьогодні на уроці ми повторимо особливості драматичного твору, зокрема визначимо роль діалогу як засобу розкриття змісту та ідеї казки, узагальнимо і закріпимо знання тексту п’єси, розкриємо казкові мотиви твору.

ІІІ. Усвідомлення і вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда.

- Який твір називається драматичним?

- Назвіть особливості побудови драматичного твору.

- Яку роль відіграють ремарки? Перечитайте ремарки автора щодо декорацій та зовнішнього вигляду героїв. Як ці «підказки» допомагають вам уявити події, які переповідають ся?

- Що означає слово «діалог»? Яку роль відіграє у п’єсі?

- Чи можна за допомогою діалогів героїв визначити головну думку твору? Яка основна думка казки «Дванадцять місяців»? Що прославляє автор, а що засуджує? (Прославлення працьовитих, добрих, сором’язливих і чуйних людей; засудження злих, егоїстичних, самозакоханих, невдячних.)

2. Творче завдання.

Вчитель: Перетворіть будь-який маленький фрагмент п’єси «Дванадцять місяців» на прозовий текст.

3. Інсценізація уривку «Біля вогнища братів-місяців» (С.102-104).

4. Робота зі схемою «Казкові мотиви п’єси».

- Які два світи поєднуються у творі?

- Чи є ця ознака характерною для казок?

- Чи погоджуєтесь ви зі словами епіграфа до уроку. Свою думку обґрунтуйте.

- Які казкові мотиви та елементи ви помітили у п’єсі? Проілюструйте відповідь прикладами з тексту п’єси-казки.

Казкові мотиви

 
 


Ідея – добро перемагає зло

Невизначеність місця і часу

Персонажі позбавлені індивідуальних рис

Наявність чарівництва

Чарівний помічники - зміна перетворення Баби

перстень 12 місяців пір року і Доньки на собак

 

5. Вибірковий переказ дії 4.

Перекажіть епізоди, в яких розповідається про чарівні дійства і пригоди, що ще раз доводить наявність чарівництва у п’єсі –казці.

ІV. Узагальнення і систематизація знань учнів.

1.Тестування.

1. Казку «Дванадцять місяців» написав…

а) О.С.Пушкін б) С.Я.Маршак

в) Брати Грімм г) Шарль Перро

2. Що лягло в основу сюжету твору?

а) народний словацький переказ б) чеська народна казка

в) російська легенда г) польський народний переказ

3. Де відбуваються основні події п’єси?

а) у будинку мачухи б) у лісі

в) в горах г) в королівському палаці

4. Чому Пасербиця опинилася у лісі у ніч під Новий рік?

а) пішла за ялинкою б) пішла за подарунками

в) пішла за шишками г) пішла за пролісками

5. Кого Січень-місяць перетворив на собак?

а) Королеву і Професора б) Гофмейстери ну і Професора

в) Бабу і Дочку г) Солдата і Пасербицю

6. Хто вдруге відібрав у Пасербиці каблучку?

а) Професор б) Баба

в) Королева г) Квітень-місяць

7. Що попросила Королева у Січня – місяця для себе?

а) повернутися додому б) красиве убрання

в) кошик пролісків г) коней

8. Хто із підданих не залишив Королеву у лісі?

а) Канцлер б) Гофмейстери на

в) Східний посол г) Солдат

9. Що сталося з Пасербицею в кінці твору?

а) вийшла заміж б) поїхала додому

в) залишилася жити у братів-місяців г) потрапила до королівського палацу

2. Творча робота.

Написати листа Пасербиці з привітанням на Новий рік.

V. Підведення підсумків уроку і осмислення домашнього завдання.

Повторити вивчений матеріал з теми: «Літературна казка», підготуватися до тематичної атестації.

 

Вимоги до сучасного уроку світової літератури

  • Зміст творів, які вивчаються, пов'язувати з життям. Сучасний урок світової літератури - це урок, який пронизаний від початку до кінця сучасністю.
  • Створювати проблемні ситуації. Це урок думки і почуття, високої духовної насолоди і праці.
  • Поєднувати слово і наочність, використовувати сучасні ТЗН.
  • Поєднувати навчання з вихованням. Учні мусять відчувати радість, біль, тривогу письменника і прагнути висловити свої думки, переживання у зв'язку з прочитаним.
  • Пробуджувати інтерес до навчального матеріалу, формувати пізнавальну потребу.
  • Враховувати психологічні та індивідуальні особливості учнів.
  • Активізувати попередні знання для реалізації принципу доступності.
  • Формувати вміння і навички учнів шляхом застосування їхніх знань на практиці.
  • Дотримуватися правил шкільної гігієни і режиму дня учнів
    (регулювати обсяг домашнього завдання, виходячи із встановлених нормативів).

Користування планом-конспектом під час уроку

Досвід показує, що студенти, особливо на перших уроках, не вміють користуватися конспектом уроку. Одні, вивчивши фактичний матеріал напам’ять, його забувають, інші тримаються за нього, як за рятівний круг на воді. Конспектом слід користуватися, поклавши його розкритим на столі, у руках його тримати не слід. До конспекту слід записати план викладу нового матеріалу, щоб зручніше було слідкувати за етапами уроку. Коли студент не користується конспектом, він може пропустити щось важливе з того матеріалу, який має подати на уроці. Коли ж студент не відривається від конспекту, він почуває себе скутим і не вміє мобілізувати уваги учнів.

Починати урок потрібно, стоячи біля столу. Ходити в цей час не слід, опитувати теж краще стоячи. Ні в якому разі не можна сидіти, коли викладаєш новий матеріал: тут потрібна відповідна жестикуляція, необхідно демонструвати наочні посібники, спостерігати за учнями (як вони слухають і сприймають матеріал), говорити треба голосно, щоб усі чули, чітко, виразно, не поспішаючи. Треба стежити за правильною вимовою слів.

При використанні наочних посібників слід керуватися такими порадами:

- Брати таку наочність, яка потрібна для унаочнення навчального
матеріалу.

- Розміщувати в класі її слід так, щоб вона не відвертала уваги учнів, але щоб її гарно було видно учням.

- Користуватися слід тільки у разі потреби.

 

3.3. Аналіз уроку світової літератури

Аналіз уроку - важлива ланка підготовки студентів у період педагогічної практики. Він має на меті: поглибити знання з методики; розвивати дослідницькі, конструктивно-планувальні, комунікативно-навчальні, організаційні професійні вміння майбутнього вчителя; сприяти формуванню індивідуального стилю педагогічної діяльності.

М.І. Махмутов у книзі «Сучасний урок» називає три основних види аналізу уроку: повний, стислий, аспектний.

За повного аналізу урок розглядають у єдності та взаємозв'язку його цілей, змісту, методів, форм організації навчання, тобто аналізу підлягають усі аспекти уроку: дидактичний, змістовий, психологічний, виховний, методичний, організаційний.

Такий вид аналізу включає в себе:

1. Аналіз постановки мети та організації дій учня щодо прийняття мети.

2. Аналіз етапів організації навчально-пізнавальної діяльності
учнів з позицій успішного досягнення поставленої мети:

· зміст кожного етапу уроку (відповідність до програми, гли­бина, науковість, зв'язок з сучасністю, життєвим досвідом школярів, використання міжпредметних зв'язків, виділення основного,
головного у змісті);

· методи і прийоми навчання (оптимальність вибору методів,
активізація пізнавальної діяльності школярів, розвиток самостійності, творчого мислення, формування позитивного ставлення до навчання, індивідуальний підхід, здійснення зворотного зв'язку, оцінка діяльності учнів).

3. Аналіз діяльності вчителя:

· знання фактичного матеріалу;

· вміння володіти класом; організовувати його для роботи,

підвищувати активність школярів, формувати пізнавальний

інтерес, увагу;

· ставлення до окремих учнів з урахуванням їх особливостей
і класу;

· стиль, тон, такт;

· спостережливість, винахідливість;

· зовнішній вигляд, культура мовлення, міміка, поза, жести­куляція.

4. Діяльність учнів на уроці:

· дії учнів щодо досягнення мети;

· ставлення до вчителя;

· пізнавальний інтерес, рівень працездатності;

· вміння виділяти провідні Ідеї, аналізувати, оцінювати підсумки своєї діяльності та однокласників, розвиток мовлення;

· культура розумової праці;

· поведінка, дисципліна, чим пояснюється.

5. Аналіз організаційного аспекту: обстановки, обладнання,
виконання санітарно-гігієнічного режиму, культури запису на
дошці, раціональність використання часу.

6. Результати уроку. Висновки і пропозиції: чи досягнута мета
та чи оптимальними шляхами йшов процес її досягнення.

Стислий аналіз проводиться з метою загальної оцінки науково-теоретичного та методичного рівнів заняття. Аналіз відображає основні дидактичні категорії (чи досягнута мета, чи розв'язані поставлені завдання).

Аспектний аналіз проводиться з метою широкого розгляду яко­гось боку уроку (аналізується один з його аспектів: дидактичний, психологічний, виховний, методичний, організаційний, з погляду педагогічного спілку­вання) для виявлення недоліків або встановлення ефек­тивності певних прийомів діяльності вчителя (частіше такий ана­ліз проводиться при вивченні передового досвіду). Інколи здійснюються такі різновиди аспектного аналізу уроку, як фізіолого-гігієнічний, порівняльний. Різновидом аспектного аналізу уроку є й так званий цільовий аналіз, спрямований на з'ясування рівня майстерності вчителя у застосуванні окремих форм, засобів і методів навчання, авторських методик, певних технологій навчання. До аспект­ного аналізу належить і вибірковий аналіз діяльності окремих учнів (груп учнів) на уроці.

У процесі аналізу важливо не просто фіксувати ті чи інші фак­ти, але й виявляти причини, витоки позитивного й негативного (як цього досяг учитель, які причини того чи іншого результату, чому це сталося?).

Схема аналізу уроку світової літератури

І. Загальні відомості про урок, його типи, структуру і зміст.

Назва предмета, клас, школа, прізвище, ім'я і по батькові вчителя, дата проведення.

Тема уроку.

Тип уроку, його місце серед інших уроків цієї ж теми.

Структура уроку, послідовність його етапів і тривалість їх, логічний зв'язок між ними (чи відповідає структура уроку дидактичній меті, логіці навчального процесу, чи випливає наступний етап з попереднього, чи раціонально розподілено час між ними).

Зміст уроку: науковість, оптимальність (чи відповідає тип і структура уроку його змісту, завданням і цілям, а також логіці навчального процесу).

II. Аналіз змісту етапів уроку.

1. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності учнів.

Підготовка до уроку, обстановка у класі (чистота, порядок, готовність до роботи тощо); обладнання уроку, організація класу (чи перевіряються відсутні, як організована робота асистентів та ін.); постановка цілей і завдань уроку.

2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Як відтворювалися знання, чи застосовувалися вони в новій ситуації, які поняття поглибили на уроці, які навички актуалізували, як опитувалися учні, чи активно працювали, чи залучалися до виправлення помилок, неточностей, які методичні прийоми застосовувалися, який дидактичний матеріал використовувався, наскільки об'єктивно виставлялися оцінки, як перший етап пов'язувався з наступним і т. п.

3. Сприймання і усвідомлення нових знань.

Чи були поставлені перед учнями основні завдання вивчення теми, як здійснювалася мотивація навчання, чи викликався інтерес до теми, чи забезпечувалася реалізація принципів науковості, систематичності, наступності, доступності, проблемності; чи всі питання добре висвітлені в поясненні вчителя, які методи і прийоми застосовувалися і як вони поєднувалися, чи створювалася проблемна ситуація, як вона розв'язувалася, чи встановлювалися міжпредметні зв'язки, чи зрозуміли новий матеріал учні, як пов'язаний другий етап уроку з третім і т. д.

4. Узагальнення і систематизація набутих знань учнів.

Чи вдало дібрані завдання, чи логічною була їх послідовність, чи сприяли вони здійсненню освітньої, виховної і розвиваючої мети в єдності, чи забезпечувалася самостійність учнів при їх виконанні, чи проводилася робота над помилками, чи організовувався самоконтроль за якістю виконання вправ, чи підводилися підсумки їх виконання, чи поєднувалася колективна робота з індивідуальною, чи диференціювалися завдання для різних за рівнем підготовки учнів, як встановлювався зв'язок з наступним етапом уроку, як були використані виховні можливості дидактичного матеріалу, які прийоми виховного впливу застосовувалися.

5. Підведення підсумків уроку і мотивація домашнього завдання.

Який обсяг і характер домашнього завдання, чи зможуть школярі його виконати за відведений час, чи передбачив учитель способи підвищення інтересу учнів до виконання домашнього завдання, як провів інструктаж, як повідомив вимоги до оформлення домашньої роботи, чи диференціювалося завдання, чи записане воно на дошці, чи перевірялась уважність учнів під час запису.

ПРИМІТКА. Послідовність етапів може змінюватися залежно від дидактичної мети, характеру навчального матеріалу тощо або ж окремі з них можуть скорочуватися за рахунок інших чи випадати зовсім (наприклад, актуалізація опорних знань і т. п.).

ІІІ. Результативність уроку.

Наскільки успішно розв'язані на уроці освітні, виховні і розвиваючі цілі; якість знань (свідомість, глибина, міцність, дійовість), уміння застосувати їх на практиці; які практичні вміння й навички вироблені на уроці, які елементи уроку мали найбільший виховний вплив на учнів.

Поведінка вчителя на уроці: педагогічний такт і культура мовлення, вміння науково організувати працю на уроці, ставлення до учнів; чи раціонально використовує час, чи володіє класом, чи підвищує активність учнів, чи викликає інтерес до предмета, чи володіє емоційністю викладу, чи користується авторитетом тощо.

Поведінка учнів на уроці: ступінь активності і дисциплінованості, культура мовлення. Ступінь загального розвитку, ставлення до вчителя і один до одного, наявність інтересу до навчального предмета тощо.

ІV. Висновки і пропозиції.

Які конкретно висновки і пропозиції можна зробити до аналізованого уроку? (Яка загальна оцінка уроку, що цінного з цього уроку можна рекомендувати вчителям для впровадження в практику, як позбутися наявних недоліків і закріпити досягнуті успіхи на наступних уроках, як удосконалювати процес навчання на уроці, поліпшувати якість уроку.

Хто з молодих учителів не мріяв здійснити відкриття в методиці, причому таке, яке призвело б до повного перевороту в світовому шкільництві! Та мріяти добре на студентській лаві, доки полігон для омріяних експериментів (школа) бовваніє десь на горизонті... Коли ж студент-практикант чи молодий учитель потрапляє до шкільних стін, на нього виливається така злива несподіваних випробувань, така кількість нежданих тестів на моральну, психологічну і навіть фізичну витривалість, що мрії про методичні відкриття якось непомітно випаровуються... А шкода. Для того, хто зберіг вірність методичним фантазіям, подаємо ті показники, які пильний директор школи приєднає до всіх названих вище критеріїв оцінки ефективності традиційного уроку.

Показниками результативності інноваційного уроку:

  • ступінь оригінальності й новизни методики (технології) уроку;
  • ступінь поєднання традиційних та інноваційних методик (методів,
    форм) навчання;
  • можливість для відтворення інновації іншими вчителями;
  • можливість застосування засобів контролю, що дають змогу ви­
    явити ефективність педагогічної інновації.

3.4. Самоаналіз уроку

Аналізу уроку, звичайно, передує самоаналіз, який проводить учитель, йому необхідно відповісти на питання: яким передбачав заняття, його хід і як здійснені поставлені мета й завдання? Які труднощі виникли і чому? Чи зміг подолати їх? Чи відповідали методи завданням? Які можливості не було використано та ін.?

Самоаналіз уроку — інструмент самовдосконалення вчителя, засіб формування й розвитку професійних якостей педагога, що виявляються передовсім у його вмінні чітко сформулювати мету та завдання уроку, спланувати навчальну роботу і передбачити її результати.

Від уміння проаналізувати ситуації, що виникли під час проведення уроку, багато в чому залежить спроможність учителя організовувати наступну діяльність. Майстерність учителя багато в чому залежить від уміння аналізувати чужі і свої помилки.

Існує декілька алгоритмів самоаналізу уроків. Пропонуємо вашій увазі найелементарніший з них.

Схема самоаналізу уроку

  1. Чи відповідає зміст мого уроку вимогам програми, чи правильно
    визначено тип уроку, як цей урок пов'язаний з попередніми й наступними уроками?
  2. Чи правильно мною було визначено навчальну, виховну й розвивальну мету уроку та його завдання? Чи досягнуто мети? Чи відповідає завданням зміст уроку?
  3. Чи правильно визначено структуру уроку? Чи вдало було організовано на уроці роботу з формування основних умінь, навичок, інтересів учнів?
  4. Які методи навчання були застосовані на уроці? Чи доцільні їхній
    вибір і поєднання?
  5. Чи доречно використано наочність і технічні засоби навчання?
  6. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували
    на уроці? Чи вдалий їх вибір і поєднання?
  7. Чи ефективно було організовано самостійну роботу учнів, чи
    застосовувались елементи самоосвіти та самовиховання?
  8. Чи об'єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?
  9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж щодо домаш­нього завдання, чи визначалися його обсяг і складність? Чи було воно
    диференційованим?
  10. Чи раціонально використано час уроку?
  11. Які елементи, етапи, форми, методи були найвдалішими,
    чому?
  12. Чи здійснювалися внутрішньо предметні і міжпредметні зв'язки?
    Як саме?
  13. Чи було дотримано правила педагогічного такту, етики, норм
    стосунків вчителя й учнів?
  14. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів? Які недоліки
    було виявлено, як їх усувати?

 

Розділ 4. На допомогу студенту-практиканту

4.1. Орфографічний режим

  1. Записи в зошити виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем та ін. використовують простий олівець).
  2. Між класною і домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу домашньої чи класної роботи, рядків не пропускають).
  3. Дату класної і домашньої роботи із світової літератури записують так:

- у 5-9-х класах у першому рядку дату записують словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна);

- у 10-11-х класах на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка фіксують дату цифрами.

  1. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.
  2. Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумою або коректором).

4.2. Робота з розвитку мовлення учнів на уроках світової літератури

Робота над розвитком мовлення учнів послідовно здійснюється на кожному уроці літератури і закріплюється на окремих спеціальних уроках – уроках розвитку мовлення. Розвиток мовлення учнів – це система роботи, що спрямована на розвиток умінь та навичок учнів в усній та писемній формі передавати чужі думки та формувати власні висловлювання.

Усне мовлен ня – мовлення живе, промовлене і чутне, тобто розраховане на слухове сприйняття. Воно характеризується такими показниками, як правильність вимовлення звуків і звукосполучень, ритмо-мелодичний малюнок, тональність, гучність, темп, тембр, пазузи, логічні наголоси, емоційне забарвлення.

Писемне мовлення, на відміну від усного, частіше є підготовленим. Для нього є характерний суворий добір мовних засобів, складні синтуксичні конструкції, повні речення.

Дослідники з даної проблеми відзначають, що робота з розвитку мовлення учнів усіх класів у процесі вивчення літератури здійснюється комплексно за такими напрямами:

· словниково-фразеологічна робота, що націлена на збагачення лексичного запасу учнів та активізацію його використання у мовленнєвій практиці;

· навчання зв’язного монологічного мовлення у різноманітних жанрах усних та письмових висловлювань;

· навчання грамотного діалогічного мовлення;

· підсилення виразності, емоційності, образності мови.

4.3.Основні види робіт із світової літератури

Основними видами класних і домашніх письмових робіт із світової літератури є:

  • відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
  • написання навчальних класних і домашніх творів;
  • виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);
  • тестування;
  • складання планів (простих і складних);
  • складання таблиць, схем римування, написання конспекту (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи.

Основними видами класних і домашніх усних робіт із світової літератури є:

· виразне читання художніх текстів;

· відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

· складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;

· читання напам’ять;

· переказ (докладний і стислий) тощо.

Можливі види контрольних робіт із світової літератури:

· тест;

· відповіді на запитання;

· контрольний літературний диктант;

· анкета головного героя;

· письмові контрольні твори;

· комбінована контрольна робота тощо.

Можливі види контрольних робіт з розвитку мовлення:

· складання оповідання (казки) за прислів’ям;

· добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

· введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж в уже існуючому творі;

· усний переказ оповідання, епізоду твору;

· твір-характеристика персонажа;

· написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

· написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

· твір-опис за картиною;

· складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

· підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

· складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

· написання реферату;

· ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

· написання листа авторові улюбленої книжки;

· інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

4.4. Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт

1. Усі виправлення, записи, помітки в учнівських письмових роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

2. Виявлені помилки позначають так:

- орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою і на березі у цьому ж рядку вказують тип помилки (I – орфографічна, v – пунктуаційна, г - граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, вказують на березі тип помилки, але її не враховують при остаточному визначенні оцінки.

- у 10-11 класах, особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні помилки (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми тощо), стилістичні та змістові (логічні, фактичні та ін.) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі у цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з - змістова).

За наявності у творі більше 5 поправок оцінка знижується на бал.

4.5. Складові фахових компетентностей студента-практиканта

Під час проходження педагогічної практики студент має проявити наступні фахові компетентності:

· уміння вчитися (цінувати книжку як джерело пізнання, за допомогою творів красного письменства прилучати учнів до здобутків світової літератури і культури);

· спілкування державною мовою (формувати любов до слова, розвивати комунікативні здібності учнів);

· соціальну і громадянську (формувати ціннісні орієнтації учнів - світоглядні, національні, моральні, громадянські);

· загальнокультурну (виховувати у підростаючого покоління любов й повагу до культури різних народів світу, формувати здатність інтегруватися в соціокультурне середовище і креативність у реагуванні на виклики сучасності).

4.6. «Учительські секрети» у подоланні професійних труднощів

Щоб допомогти молодим колегам уникнути зайвих труднощів та помилок під час проходження ними педагогічної практики, розкриваємо декілька «учительських секретів»:

  1. Намагайтеся побачити в кожному вихованцеві особистість (уче­ного, поета, митця і т.д.).
  2. Створюйте такий психологічний мікроклімат, коли протягом
    всього уроку забезпечується атмосфера співпраці.
  3. Пояснюючи новий матеріал, намагайтеся тримати в полі зору
    всіх учнів, учіться по їхніх очах визначати, як вони сприймають вашу
    розповідь.
  4. Слідкуйте за мовою. Не вживайте складні наукові терміни і незрозумілі слова.
  5. Не соромтеся виявити почуття гумору. Смійтеся разом з дітьми.
  6. Завдання ставте чітко перед собою й перед учнями.
  7. Вмійте вислухати думку кожного учня. Намагайтеся завжди аналізувати відповіді, підкреслюючи позитивне і вказуючи на помилки.
  8. Привчайте учнів до самостійного виконання завдань.
  9. Поважайте учня. Не ставте у приклад одного учня іншому ні за
    старанністю, ні за поведінкою.
  10. Виявляйте твердість і послідовність, оцінюючи знання учнів.
    Не виявляйте власних симпатій і антипатій. Будьте об'єктивні в оцінюванні знань.
  11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову.
    М.В.Гоголь радив: «Де «кричать» емоції — розум «мовчить».
  12. Регулярно оцінюйте свою роботу, успіхи та невдачі.
  13. Не зупиняйтеся на досягнутому. Пам'ятайте, що працелюбність — умова будь-якого успіху в житті, лінощі — причина усіх негараздів та вад.
  14. Добираючи методи навчання, не забувайте про їхню різноманітність. Запроваджуйте нові методи навчання, пам'ятаючи про
    традиційні.
  15. Пояснюючи матеріал і контролюючи знання, використовуйте і
    поєднуйте різні форми роботи.
  16. Відвідуйте уроки колег. Вивчаючи їхній досвід, будуйте свій.
  17. Будьте послідовні у своїх діях. Створюйте власну систему роботи
    і привчайте до неї учнів.

Зразки оформлення документації з педагогічної практики

Міністерство освіти і науки України

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

кафедра української і зарубіжної літератури

Документація

з навчально-залікової педагогічної практики

студентки 43 У групи, 4 курсу

ННІ гуманітарної освіти

денної форми навчання

Омельченко Олени Петрівни,

яка проходила практику

в 5 Б класі ЗОШ № 2 м. Глухова

з 20.10.13 р. по 15.12.13р.

 

Методист: Петрова Н.І.

2013-2014 н. р.


План-конспект уроку

із світової літератури

студентки 43 У групи, IV курсу

ННІ гуманітарної освіти

денної форми навчання

Коваленко Олени Петрівни

проведений у 6 А класі ЗОШ № 2

м. Глухова

Перша консультація вчителя___________________

підпис

 

Перша консультація методиста_______________

підпис

 

Друга консультація вчителя___________________

підпис

 

 

Друга консультація методиста__________________

підпис

 

До уроку допущено вчителем________________

підпис

 

методистом____________________

підпис

 

Дата проведення уроку: _____________________________

Оцінка за урок: _________________________________


«Затверджую»

Бадуліна О. І.___________

підпис

 

вчитель світової літератури

 

План-конспект уроку

із світової літератури на тему:

«М.Булгаков "Майстер і Маргарита".

Біблійні мотиви в романі»

 

Дата проведення уроку: ______________

 

Оцінка за урок: __________________

⇐ Предыдущая123

Date: 2015-08-24; view: 323; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...


mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию