Пояснювальна записка. Пояснювальна записка

Пояснювальна записка

Розділ 1. Загальні положення про педагогічну практику майбутніх учителів світової літератури

1.1. Зміст, мета і завдання педагогічної практики зі світової літератури.

1.2. Пам’ятка студенту-практиканту.

1.3. Критерії оцінювання залікових уроків зі світової літератури.

Розділ 2. Нормативно-правове забезпечення викладання світової літератури

2.1. Кількість годин на вивчення предметів за Типовими планами для 11-річної школи.

2.2. Перелік програм і підручників, рекомендованих МОНУ для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

2.3. Документи, що нормують навчально-виховний процес.

2.4. Про вивчення художніх творів мовою оригіналу.

2.5. Критерії оцінювання знань, умінь і навичок учнів із світової літератури.

2.6. Методичні рекомендації щодо оформлення у класному журналі результатів навчальних досягнень учнів із світової літератури.

Розділ 3. Організація і проведення уроку світової літератури

3.1. Основні вимоги до уроку світової літератури.

3.2. Календарно-тематичний план.

3.3. План-конспект уроку.

3.4. Аналіз уроку світової літератури.

3.5. Самоаналіз уроку.

Розділ 4. На допомогу студенту-практиканту

4.1. Орфографічний режим.

4.2. Робота з розвитку мовлення учнів на уроках світової літератури.

4.3. Основні види усних і письмових робіт із світової літератури.

4.4. Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт.

4.5. Складові фахових компетентностей студента-практиканта.

4.6. «Учительські секрети» у подоланні професійних труднощів.

Зразки оформлення документації з педагогічної практики

Пояснювальна записка

Професійна підготовка фахівця – це формування розвиненої, компетентної, здатної швидко адаптуватися до динамічних умов діяльності особистості на основі удосконалення змісту й технологій навчання студента. Відтак глобалізація та демократизація сучасної вищої освіти вимагає широкого впровадження та використання новітніх освітніх технологій, які здійснюються в межах Болонського процесу. Нині на наших теренах осмислення Болонського формату – системи, в яку ми хочемо трансформуватися, особливо активізувалося.

Підтримуючи загальні принципи Сорбонської декларації, Україна ставить за мету долучитися до створення єдиного простору Європейської вищої освіти через запровадження системи порівнювальних освітньо-професійних ступенів. Системна сутність переходу ВНЗ на “ступеневу освіту” передбачає врахування рекомендацій Ради Європи (РРЄ) щодо спільної основи для розробки навчальних планів з різних дисциплін, типових програм, іспитів, підручників тощо у Європі.

Необхідність підготовки програми педагогічної практики диктується насамперед тим, що у світлі завдань сьогодення вважаємо за доцільне чітко сформулювати єдині критерії вимог для перевірки фахової готовності студентів-філологів до роботи в школі.

Програму педагогічної практики складено відповідно до вимог закону України “Про вищу освіту”, “Положення про вищий навчальний заклад”, а також у світлі дії такого важливого документа, як “Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір”.

Педагогічна практика є однією з визначальних подій у житті майбутнього вчителя і необхідним компонентом його професійного становлення. Вона займає важливе місце в системі професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів як органічна частина навчального процесу. Під час практики студенти вчаться самостійно й творчо застосовувати теоретичні знання, через особистий досвід оволодівають уміннями й формують навички педагогічно-виховної роботи. Організація аналітико-синтезуючої розумової діяльності студентів під час практики допомагає їм побачити нові грані у знайомих явищах і фактах, конкретизувати й поглибити раніше вивчені поняття, сприяє розвитку педагогічного мислення. Поряд із застосуванням теоретичних знань під час педагогічної практики студенти набувають також знання, джерелом яких є їхня власна діяльність.

Під час педагогічної практики студенти осмислюють свою майбутню професійну діяльність. Вони переходять від ознайомлення з професією до планування засобів впливу на учнів, добору інноваційних методів викладання навчального матеріалу. Робота студентів у період практики характеризується тією ж багатоманітністю функцій (навчальною, виховною, суспільно-політичною) та відносин (з учнями, їх батьками, учителями, студентами), що й робота педагога. Таким чином, педагогічна практика створює умови для оволодіння уміннями та навичками комплексного підходу до навчально-виховної роботи в школі.

Загальним підсумком педагогічної практики повинно стати уявлення студентів-філологів про зв’язки шкільних розділів програми з відповідними вузівськими дисциплінами, методичні аспекти світової літератури в цілому, окремих тем і понять, а також можливості застосування комп’ютерної техніки в навчальному процесі, використання наукових способів пізнання педагогічної матерії, пошуку власних способів розв’язання проблем, що виникають у навчально-виховній роботі, та пристосування отриманих результатів до щоразу нових шкільних ситуацій.

Розділ 1. Загальні положення про педагогічну практику майбутніх учителів світової літератури

1.1. Зміст, мета і завдання педагогічної практики зі світової літератури.

Педагогічна практика майбутніх учителів-словесників є завершальним етапом вивчення курсу «Шкільний курс зарубіжної літератури» і передбачає ознайомлення студентів з практикою сучасної школи, формування у них визначальних рис майбутнього словесника, збудження інтересу до професії та мотивацію наступного навчання на старших курсах.

Відповідно до навчального плану студенти-філологи повного терміну навчання (4 р.н.) освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” проходять педагогічну практику у VII семестрі, а студенти скороченого терміну навчання (2 р.н.) освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” – у ІV семестрі протягом шести тижнів у середніх загальноосвітніх школах та середніх спеціалізованих навчальних закладах міста. Кожен студент прикріплюється до певного класу (академічної групи) середньої школи, де виконує обов’язки помічника вчителя-предметника і класного керівника (наставника академгрупи). Розподіляти студентів на педагогічну практику варто до досвідчених учителів. Разом з тим, груповий розподіл повинен переважати над індивідуальним. Проходячи практику в складі групи, кожен студент має змогу побувати на уроках у своїх однокурсників, порадитись з ними про найбільш ефективні моделі проведення уроків, разом організувати позакласну роботу в межах школи.

Для студентів випускних курсів повного терміну навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» педагогічна практика проводиться у дев'ятому семестрі і триває протягом восьми тижнів, а студентів скороченого терміну навчання - шість тижнів у п'ятому семестрі. Майбутні вчителі практикуються в проведенні уроків із світової літератури переважно в старшій школі, а також виконують обов'язки класного керівника.

Метою педагогічної практики є розвиток у студентів уміння співвідносити із повсякденними шкільними реаліями теоретичні знання, набуті у процесі вивчення дисциплін літературознавчого циклу, методики викладання світової літератури, педагогіки і психології; набуття практичних навичок роботи вчителя світової літератури; формування навичок використання всіх найзначніших надбань методики викладання літератури і пошуку в кожній конкретній ситуації оптимальних форм, методів та прийомів роботи, які дадуть за певних обставин найвищий виховний та навчальний ефект; удосконалення вмінь самостійної практичної діяльності з навчання світової літератури та організаційно-виховної роботи серед шкільної молоді різних вікових груп.

Основні завдання педагогічної практики:

• закріпити, поглибити та синтезувати психолого-педагогічні, методичні та літературознавчі знання студентів у процесі вирішення ними конкретних навчальних, розвивальних і виховних завдань;
• ознайомити практикантів із сучасними досягненнями навчально-виховної роботи в школі, передовим педагогічним досвідом вчителів з метою вироблення творчого підходу до педагогічної діяльності;
• вчити робити висновки, які б розкривали особливості професії вчителя;
• розвивати у майбутніх учителів уміння проводити уроки з використанням сучасних методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності;
• формувати у студентів професійні уміння і навички, психологічну готовність до роботи в школі;
• виховувати стійкий інтерес і любов до професії вчителя.

Зміст навчальної роботи студента-практиканта із світової літератури складається з таких компонентів:

1. Ознайомитися: з системою навчально-виховної, позакласної та позашкільної роботи основної (рівень бакалавра) чи старшої (рівень спеціаліста) школи в цілому, з порядком ведення шкільної документації (бесіда з директором школи чи заступниками директора з навчальної і виховної роботи); із специфікою методики роботи вчителів та класного керівника певного класу; із специфікою позакласної роботи вчителя-словесника; зі змістом роботи методичних об’єднань вчителів за спеціальністю та класних керівників.

2. Вивчити: зміст календарно-тематичного плану вчителя-словесника, плану його позакласної роботи; план організаційної і виховної роботи класного керівника; анатомо-фізіологічні, психологічні й індивідуальні особливості класного колективу; досвід роботи вчителів світової літератури.

3. Формувати вміння й навички майбутньої педагогічної діяльності: планування навчально-виховного процесу та проведення уроків зі світової літератури; відвідування та наступний аналіз уроків і позакласних заходів із світової літератури; підготовка та проведення уроків зі світової літератури у 5-9 класах у присутності вчителя-словесника та методиста-предметника (рівень бакалавра) та у 10-11 класах (рівень спеціаліста); підбір та виготовлення дидактичного матеріалу до залікових уроків; відвідування й аналіз уроків студентів-практикантів; проведення психолого-педагогічних спостережень; проведення індивідуальних бесід з учнями; участь у батьківських зборах; участь у роботі методичних об’єднань, семінарах, у підсумкових конференціях з педпрактики.

Зміст позакласної роботи: вивчення системи роботи вчителя-словесника, спрямованої на формування в учнів стійкого інтересу до виучуваних предметів; оволодіння вміннями виховання учнів на уроці засобами літератури; опанування знаннями та вміннями з питань підготовки та проведення позакласної роботи зі світової літератури: вечорів, бесід, конференцій, диспутів, екскурсій, випуск стіннівок тощо.

Усі ці види діяльності студенти відображають у комплексному звіті. На кафедру української та зарубіжної літератури практикант у триденний термін після завершення терміну проходження педагогічної практики має подати таку звітну документацію зі світової літератури:

• витяг з календарно-тематичного плану вчителя світової літератури на період проходження практики;
• розгорнуті плани-конспекти проведених залікових уроків зі світової літератури з обов’язковим списком використаної літератури, підписані вчителем та методистом (два плани-конспекти – студенти рівня «бакалавр», не менше п’яти – студенти рівня «спеціаліст»);
• міні-наочність, дидактичний матеріал, використані на уроках;
• аналіз відвіданого уроку світової літератури, проведеного вчителем-предметником у будь-якому класі;
• розробку проведеного позакласного заходу зі спеціальності (на вибір);
• опис передового педагогічного досвіду, вивченого під час проходження практики (за бажанням);
• опис роботи кабінету світової літератури (за бажанням).

Завершується педагогічна практика підсумковою конференцією, на якій студенти обмінюються враженнями й презентують свою роботу з використанням фотографій, відеозаписів, комп’ютерних технологій.

Після завершення педагогічної практики студенти повинні вміти:

Ø проектувати, конструювати, організовувати й аналізувати свою педагогічну діяльність;

Ø планувати заняття відповідно до навчального плану й на основі його стратегії;

Ø забезпечувати послідовність викладу матеріалу та міжмистецькі і міжпредметні зв’язки;

Ø розробляти і проводити різноманітні за формою уроки, найбільш ефективні під час вивчення відповідних тем і розділів програми, адаптуючи їх до рівнів підготовки учнів;

Ø доступно викладати зміст нового матеріалу, спираючись на досвід учнів;

Ø відбирати й використовувати відповідні засоби для побудови технології навчання;

Ø аналізувати навчально-методичну літературу, використовувати її для побудови викладу програмового матеріалу;

Ø організовувати навчальну діяльність учнів, керувати нею й оцінювати її результати;

Ø застосовувати основні методи об’єктивної діагностики знань учнів з предмета, вносити корективи в процес навчання з урахуванням даних діагностики;

Ø використовувати комп’ютерні програми та засоби Інтернет у підготовці та проведенні занять;

Ø створювати й підтримувати сприятливе навчальне середовище для оптимального досягнення мети навчання;

Ø розвивати інтерес учнів та мотивацію навчання, формувати й підтримувати зворотний зв'язок «учень-учитель».

1.2. Пам’ятка студенту–практиканту.

Під час проходження педагогічної практики студент-практикант зобов’язаний:

1. Брати участь у настановній та підсумковій конференціях, а також в нарадах з питань педагогічної практики.

2. Сумлінно виконувати завдання педагогічної практики, передбачені програмою. Виявляти високу відповідальність, старанність, творчу ініціативу, наполегливість, організованість, дисциплінованість, педагогічний такт і гуманність.

3. Працювати у школі не менше п'яти днів на тиждень.

4. Користуватися фондами шкільної, університетської, міської бібліотек; звертатися за допомогою до навчально-методичних посібників, довідникової і художньої літератури, фахових періодичних видань тощо.

5. На першому тижні проходження практики ознайомитися з календарно-тематичним планом вчителя світової літератури, визначитися з темами залікових уроків і до кінця першого тижня подати графік їх проведення із зазначенням таких рубрик: ПІП студента-практиканта, школа і клас, де проходить практику, ПІП вчителя-предметника, розклад дзвоників, розклад уроків, дати проведення і теми залікових уроків.

6. Одержувати консультації (не менше двох) вчителя-предметника та методиста з питань підготовки та проведення залікових уроків зі світової літератури.

7. Затвердити план-конспект залікового уроку не пізніше, ніж за два дні до його проведення. З незатвердженим конспектом студента-практиканта на урок не допускають.

8. Перед складанням планів-конспектів уроків детально ознайомитися із змістом відповідного розділу шкільного курсу світової літератури (за програмою та підручником).

9. Розробляючи план-конспект уроку, правильно визначати триєдину мету, типи уроків, їх організаційну структуру, продумувати всі етапи уроку, методи і форми проведення уроків, здійснювати правильне дозування часу, планувати використання наочних посібників, технічних засобів навчання, дидактичного матеріалу.

10. Враховувати вікові, психологічні та індивідуальні особливості учнів й конкретні умови навчання.

11. Стимулювати інтерес та активність учнів до засвоєння знань,
розвивати їхню увагу, мислення, мовлення.

12. Спиратися на принципи системності й послідовності навчання, тобто спиратися на попередні знання учнів, встановлювати зв’язки з раніше вивченим матеріалом.

13. Повідомляти завчасно про всі зміни, які відбуваються у внутрішньому розпорядку загальноосвітнього навчального закладу і мають безпосередній зв'язок із часом та місцем проведення залікових уроків.

14. Виконувати розпорядження адміністрації, вчителів школи, в якій проходить практику, керівників педагогічної практики, а також старости групи.

15. Дотримуватися вимог шкільної гігієни в повсякденній роботі з учнями.

16. Звітувати про виконання програми педагогічної практики, подавши методисту-предметнику необхідну документацію у триденний термін після закінчення практики.

1.3. Критерії оцінювання залікових уроків зі світової літератури

Методист-предметник керується такими критеріям оцінки залікових уроків студентів-практикантів:

Оцінка "відмінно" ставиться, якщо уроки були проведені на високому науковому і організаційно-методичному рівні; якщо студентом обґрунтовано висувалися, ефективно вирішувалися навчально-виховні завдання, раціонально застосовувалися різноманітні методи навчання та прийоми активізації школярів із врахуванням вікових особливостей й індивідуальних відмінностей, підтримувалася дисципліна; якщо студент виявив знання психолого-педагогічної та методичної теорії й творчу самостійність у доборі навчального і дидактичного матеріалу в процесі моделювання й аналізу занять. На високу оцінку заслуговує практикант, який повністю реалізував освітній, розвиваючий та виховний потенціал уроку; дав чіткі й методично грамотні установки на виконання учнями різних видів завдань; правильно розподілив час уроку; практично не зробив помилок, помічав помилки учнів і вчасно, коректно їх виправляв; грамотно використовував наочність та технічні засоби навчання; епізодично користувався конспектом і в ході уроку міг скоригувати свою діяльність.

Оцінка "добре" ставиться, якщо студент провів заліковий урок на високому науковому і методичному рівнях, успішно вирішував навчальні й виховні завдання, однак недостатньо ефективно використовував окремі методичні прийоми активізації учнів; якщо студент виявив знання психолого-педагогічної теорії у доборі навчального і дидактичного матеріалу, але припускався незначних помилок у моделюванні й проведенні уроку: не до кінця реалізував триєдину мету, іноді робив несуттєві фактологічні та мовленнєві помилки, не завжди здійснював індивідуальний підхід до учнів на уроці, не завжди раціонально і методично правильно використовував наочні посібники, епізодично користувався конспектом протягом уроку і в деяких випадках не зміг скоригувати свою заплановану діяльність.

Оцінка "задовільно" ставиться, якщо студент у реалізації навчально-виховних завдань помилявся, недостатньо ефективно застосовував психолого-педагогічну теорію, методи та прийоми навчання, недостатньо активізував пізнавальну діяльність школярів, не завжди був спроможний установити контакт з ними, під час аналізу занять не виявляв чи не розумів сутності й причин своїх помилок та недоліків. При цьому не до кінця реалізовано завдання уроку, методичні прийоми не завжди відповідали меті, мали місце порушення послідовності різних видів завдань, студент часто робив фактологічні й мовленнєві помилки і не помічав помилок учнів, студент мало і не завжди раціонально використовував на уроці наочний матеріал, постійно користувався конспектом і не міг скоригувати свою діяльність у ході уроку.

Оцінка "незадовільно" ставиться, якщо на уроці не було досягнуто навчально-виховної мети; якщо студент допустив серйозні помилки під час викладу навчального матеріалу, не підтримував дисципліну в у класі; якщо практикант показав слабкі знання психолого-педагогічної теорії й некритично поставився до своєї роботи.

Розділ 2. Нормативно-правове забезпечення викладання світової літератури

2.1. Кількість годин на вивчення предметів за Типовими планами для 11-річної школи.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 05.07.2010 р.
№ 666, «Про зміну назви навчального предмета», назву шкільного предмета «Зарубіжна література» змінено на назву «Світова література».

Кількість годин на вивчення світової літератури у ЗНЗ з українсь­кою мовою навчання, у ЗНЗ з вивченням двох іноземних мов (основна школа у структурі 11-річної школи) у 5-9-х класах складає 2 години на тиждень.

У ЗНЗ з українською мовою навчання з вивченням російської чи ін­шої мови національних меншин та ЗНЗ з навчанням російською чи іншими мовами національних меншин (основна школа у структурі 11-річної школи) у 5—9-х класах на вивчення зарубіжної літератури відводиться 2 години на тиждень, проте замість курсу «Світова література» може вивчатися інтегрований курс «Література», а в ЗНЗ з навчанням російською чи іншими мовами національних меншин вивчається курс «Світова література та література національної меншини».

Типовими планами ЗНЗ з українською мовою навчання (старша профільна школа у структурі 11-річної) на вивчення світової літератури за рівнями змісту освіти передбачено:

· у 10-11 класах філологічного напряму (профільний рівень) – 3 години на тиждень

· у 10-11 класах суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямів (академічний рівень) – 2 години на тиждень;

· у 10-11 класах природничо-математичного, технологічного, спортивного напрямів (рівень стандарту) відводиться 1 година на тиждень;

Звертаємо Вашу увагу, що наказом № 182 від 13.03.2006 року Про затвердження Типового навчального плану спеціалізованих шкіл з по­глибленим вивченням іноземних мов (Інформаційний збірник № 13— 14.—2006.—С. 33) відновлено кількість годин на вивчення світової літератури, що складає у 5—11-х класах 2 години на тиждень. Наказ набув чинності з 2006/2007 навчального року.

2.2. Перелік програм і підручників, рекомендованих МОНУ для використання у загальноосвітніх навчальних закладах навчання