Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Насінництво зернових культур





Сортові, насіннєві якості і врожайні властивості насіння в значній мірі залежать від агротехніки на насіннєвих ділянках, від виконання насінницької технології.

Агротехнічні заходи – відбір попередника, внесення добрив, норми висіву і строки посіву, знищення бур’янів, хвороб і шкідників, догляд за рослинами з метою збереження вологи ґрунту будуть сприяти вирощуванню добре розвинених, здорових материнських рослин, на яких формується насіння.

Важливими елементами насінницької технології являються видові і сортові прополювання і послідуюча апробація сортових посівів.

Якість насіння, ступінь його травмованості залежить також від способів і строків збирання врожаю, а також від своєчасного очищення і сортування.

10.1. Особливості агротехніки в насінництві зернових.

Вибір попередника. Основою всього агрономічного комплексу при вирощуванні чистосортного насіннєвого матеріалу є спеціальні насінницькі сівозміни, які повинні виключити фізичне і біологічне засмічення, накопичення хвороб і шкідників. Вимогам насінництва відповідають багатопільні 10-12-польні сівозміни, вони забезпечують необхідну просторову ізоляцію у перехрестнозапилювальних культур, не менше 250м між твердою і м’якою пшеницею, 300-500м між посівами еліти та інших репродукцій. Чергування культур на насіннєвій сівозміні повинне забезпечити не тільки найвищій урожай для кожної культури, але й виключити фізичне і біологічне засмічення, накопичення хвороб і шкідників. Насіння культур в грунті може зберігати схожість 1-2 роки. Тому не можна сіяти озиму пшеницю після озимого ячменю, тверду пшеницю після м’якої. Вирощування високоякісного насіння з високими врожайними властивостями потребує ретельного вибору попередника.

Озима пшениця. Кращими попередниками для озимої пшениці в Степу України є чорний пар і зайнятий пар, в Лісостеповій зоні – багаторічні трави, віко-овсяні і горохово-овсяні суміші на зелений корм, зернобобові, картопля і кукурудза на силос; в зоні Полісся на дерново-підзолистих супіщаних грунтах – люпин, льон, еспарцет, на дерново-карбонатних віко-овсяні і горохово-овсяні суміші на зелений корм.

Відомо, що вплив попередника на урожай і врожайні властивості насіння озимої пшениці в Степу України значно більший, ніж в регіонах Лісостепу і Полісся. В Степу в зв’язку з нестачею вологості грунту по непарових попередниках далеко не кожен рік можна одержати дружні і своєчасні сходи.

За даними СГІ із дев’яти років(1979-1987) нормальні сходи одержані тільки по чорному пару, після гороху – шість років, після кукурудзи – в три роки.

Озиме жито. В основному вирощується на Поліссі, а також на сході Лісостепу. Цінність попередника під озиме жито в всіх грунтово кліматичних зонах визначається в першу чергу строком збирання попередньої культури, бо сіють озиме жито раніше озимої пшениці.

В достатньо вологих областях Полісся і Лісостепу краще розміщувати жито після першого укосу багаторічних трав, віко-овсяних і горохово-овсяних сумішей на зелений корм, кукурудзи на зелений корм.

В посушливих районах стабільні урожаї насіння жита бувають по чистих і ранніх зайнятих парах.

Насіннєві посіви озимого тритикале краще розміщувати по ранніх зайнятих парах, багаторічних травах, кукурудзи на зелений корм.

Озимий ячмінь. Кращими попередниками для насіннєвих ділянок озимого ячменю є чорний пар, кукурудза на зелений корм і силос.

Обробіток грунту. Обробіток грунту різний в залежності від фізичного стану поля, засміченості бур'янами, накопичення вологи. В Степу парові поля обробляють так, щоб знищити бур’яни і зберегти вологу в грунті. Зазвичай, після збирання попередньої культури роблять лущення стерні, оранку на зяб.

Весною важливо своєчасно закрити вологу, для чого боронують, а потім роблять першу культивацію на глибину 12-14 см, послідуючі культивації здійснюють в міру появи бур'янів послойно, кожну на 2-3 см менше, ніж попередню. Бажано обробіток пару робити в першу половину літа, коли грунт не пересихає. В другу половину літа, при настанні посухи, щоб зберегти накопичену вологу, доцільніше внести гербіцид, а культивацію замінити на боронування.

При розміщенні насінницьких ділянок озимих культур після кукурудзи на зелений корм і силос, гороху в умовах Степу більш ефективний поверхневий обробіток грунту на глибину 8-10 см дисковими, або плоскорізними знаряддями.

За даними СГІ в середньому за три роки (1984-1986) при обробітку після кукурудзи на силос дисковою бороною одержали врожай озимої пшениці 40.2 ц/га, а при пахоті – 37.6 ц/га, після гороху при дискуванні – 39.8 ц/га, або 6.4 ц/га більше ніж після пахоти.

 

Добрива.

Добрива вносять в полях таким чином, щоб живлення рослин було збалансовано по всіх елементах.

Азот необхідний для росту, але його лишки приводять до зниження якості насіння та схожості, до розвитку хвороб.

Фосфор знаходиться в зародку насінини і впливає на врожай насіння. Фосфор регулює засвоєння інших елементів живлення. Його лишок не шкідливий. Насіння, вирощене на фосфорному фоні, має високу енергію проростання та високі урожайні властивості, дає урожай на 7-18% більше, ніж на фонах з недостатньою кількістю фосфору.

Калій сприяє кращому засвоєнню інших елементів, знижує розвиток хвороб. В насіннєвій сівозміні необхідно вносити підвищенні дози фосфорнокалійних добрив.

Мікроелементи В (Бор), Mg (Магній), Mo (Молібден), Co (Кобальт), сприяють кращому засвоєнню РК і позитивно впливають на біологічну повноцінність насіння. Один із способів застосування – обпудрювання насіння солями мікроелементів.

В умовах південного Степу України підвищені врожайні властивості насіння формуються на удобрених фонах – фосфорному, калійному, фосфорно-калійному, азотно-фосфорному і при N45 P45 K45. Від насіння, вирощеного на таких фонах, одержана прибавка урожаю в наступному поколінні від 1.8 до 4.1 ц/га. (Насипайко В.М., Білоус Г.А.,1977).

На основі даних науково-дослідних установ в степовій зоні при вирощуванні насіння озимої пшениці по чорному пару рекомендується під оранку вносити органічне добриво, а під передпосівну культивацію фосфорні і калійні добрива азотні в невеликих дозах ( N20-30 кг/га) використовувати тільки в ранньовесняну підкормку. При посіві озимої пшениці по пласту багаторічних трав необхідно вносити повне мінеральне добриво N20P60K60, а після непарових попередників N60P60K60.

На дерново-підзолистих грунтах насіння озимого жита і тритікале доцільно вирощувати по сидеральних парах. Приорювання 280-300 ц/га зеленої маси люпину дає змогу накопичити в грунті 140-150 кг азоту.

Фосфору і калійні добрива необхідно вносити під час приорювання сидерату в дозі Р30, К30-45 кг/га діючих речовин.

Озимий ячмінь краще зимує при внесенні суперфосфату (Р15-20) в рядки при посіві.

При зрошенні за даними Інституту зрошувального землеробства доброякісне насіння озимої пшениці і жита формується при внесенні N60 P60, або органіки (50 т/га) і фосфорного добрива Р60. Прибавка врожаю на слідуючий рік від пересіву такого насіння склала 3-4 ц/га. Слід пам’ятати що при підвищених дозах азотних добрив на зрошених ділянках підсилюється костистість, полягання рослин пшениці, жита, ячменю, тритикале.

 

Строки посіву, норми висіву.

Оптимальні строки посіву для одержання якісного насіння співпадають із строками посіву, які забезпечують вирощування маки пального врожаю.

Строки посіву озимих культур змінюється щорічно в залежності від ходу осінньої температури і опадів.

Висівання озимої пшениці раніше оптимальних строків призводить до переростання рослин восени, на них розвиваються хвороби і шкідники, вони значно пошкоджуються в взимку під дією морозів і інших небезпечних факторів. В результаті знижується врожай і якість насіння.

Рослини на запізнілих посівах, як правило, не встигають розкущитися восени, пошкоджуються морозами, весною поступово гинуть, особливо під дією посухи.

Насінницькі площі треба сіяти в кращі агротехнічні строки, встановлені для товарних площ даної культури, сорту на своєчасно підготовлену, вирівняну площу, добре відрегульованими сівалками, які забезпечують рівномірне розміщення насіння на задану глибину.

Норми висіву насіння – важлива умова одержання біологічного повноцінного з високими врожайними якостями насіння.

Оптимальна норма висіву для одержання високого урожаю являється кращою для вирощування високоякісного насіння.

В степовому регіоні при оптимальних строках посіву озимої пшениці рекомендованих сортів норма висіву по пару – 4.0 – 4.5 після непарових попередників при недостатньому зволоженні грунту – 5 – 6, озимого жита і озимого ячменю – 3.5 - 4.5 млн/га схожих зерен.

Кращими способами посіву являються звичайний, рядовий, вузькорядний і перехресний.

Розріджені посіви в насінництві не рекомендуються. Вони супроводяться сильним кущінням, розвитком стебел другого порядку, в яких формується насіння дрібне, не достатньо виповнене і різноякісне.

Широкорядний спосіб і посів із зниженою нормою доцільні тільки для прискореного розмноження дефіцитних і перспективних сортів.

Сильно загущенні посіви також дають низькоякісне насіння по фізичних і по урожайних показниках.

На загущених посівах зернових рослини недостатньо освітлені, пошкоджуються хворобами і часто полягають. Насіння з полеглого поля дає врожай на 14-16% менший, ніж з полеглого.

Норму висіву слід регулювати так, щоб одержати насіння вирівняне і з високими урожайними якостями. При достатньому зволоженні посівного горизонту грунту глибина заробки насіння озимої пшениці, жита, тритікале 5-6, озимого ячменю - 4-5 см.

 

Догляд за насіннєвими посівами.

Після появи сходів на кожному насінницькому посіві встановлюють польову табличку, в якій записуються номер поля, культура, сорт, репродукція, площа. Ця табличка є паспортом насіннєвого посіву.

Догляд за насінницькими посівами озимої пшениці, тритікале, жита, і озимого ячменю полягає в створенні сприятливих умов для інтенсивного кущіння восени, хорошої перезимівлі, нормального росту і розвитку в період весняно-літньої вегетації.

При посіві і недостатньо вологий грунт необхідно провести коткування кільчасто-шпоровими котками, яке сприяє переміщенню води в верхній горизонт і появі сходів.

В роки з достатньою вологістю на не удобрених площах доцільно провести осінню підкормку, що посилить зимостійкість рослин. За даними Ерастівської дослідної станції при внесенні фосфорно-калійних добрив ( Р30 К30) після кукурудзи на силос перезимувало 95.2% рослин озимої пшениці, а без підкорми – 84.2% [5].

Взимку згідно прийнятої методики проводять обстеження озимих культур і беруть моноліти для визначення перезимівлі рослин.

Ранньовесняне підживлення.

Фосфорно-калійні добрива вносяться при основному обробітку грунту під пшеницю.

Азотні добрива, норми і способи їх внесення весною приймаються в залежності від стану розвитку рослин по різних попередниках, а також раніше внесених добрив.

Ранньовесняне підживлення проводиться до початку весняної вегетації по мерзлоталому грунту. Добрі результати дає прискорене підживлення за допомогою дискових зернових сівалок при значному зменшенню дози добрив. При цьому відбувається рихлення і аерація грунту, добрива загортаються в грунт, знищуються проростки бур'янів.

Значно покращує стан рослин пшениці ранньовесняне боронування, але його треба проводити завчасно на початку зрілості грунту. Боронування запобігає утворенню ґрунтової кірки, зменшує проростки бур'янів, підвищує інтенсивність росту і водночас стійкості рослин проти захворювань і шкідників.

Добре розкущені рослини краще боронувати важкими, а посіви після непарових попередників – середніми боронами. Посіви з слабкими нерозкущеними рослинами можна обробляти легкими боронами, а краще рихлити ротаційними мотигами, шляхом наколювання грунту.

Маються дані про негативний вплив ранньовесняного боронування в зв’язку з травмуванням рослин боронами.

Важливим заходом догляду на насіннєвих ділянках є боротьба з бур'янами.

Зернові обробляють гербіцидами групи 2.4Д по нормі амінної солі 0.6-0.8, натрієвої солі 1.2-1.5, ефірів 0.4-0.5 кг діючої речовини на га.

 

10.2. Видове і сортове прополювання і апробація.

В період від колосіння зернових до початку повної стиглості з метою підвищення чистосортності на насінницьких посівах обов’язково проводяться видові і сортові прополювання в чітко визначені строки(табл.. 16).

Таблиця16

Строки проведення видових і сортових прополювань на насінницьких посівах.

Культура Оптимальний строк проведення прополювання
видового Сортового
М’яка пшениця, Ячмінь, тритікале. Після колосіння Перше – після колосіння (видаляють остисті форми з безостих і навпаки); друге – на початку воскової стиглості (видаляють домішки за ознаками забарвлення колосу й остей, опушення)
Тверда пшениця. Перед колосінням. Те саме.
Жито. Після колосіння Не проводять.
Овес. Після викидання волотей На початку молочної стиглості (видаляють домішки за формою волотей.
Горох, віка. До цвітіння Перше – до цвітіння; друге – під час цвітіння.

 

В науково-дослідних установах в первинному і елітному насінництві для зручності проведення сортопрополювань роблять доріжки виключаючи один сошник сівалки при посіві.

Видове прополювання – видалення інших видів, чи культур: із посіву пшениці видаляють домішки жита, із твердої пшениці – м’яку із посівного гороху видаляють пелюшку, тощо.

Сортопрополювання – видалення рослин іншого сорту : із безостого біловолосого сорту Лузанівська видаляють остисті форми, червоноколосі. Видові і сортові домішки виривають з корінням (щоб видалити і підгони) і виносять з посіву, щоб вони не стали джерелом повторного засмічення при збиранні. Робота проводиться за тихої погоди під керівництвом агронома-насінника. В науково-дослідних установах у ланках первинного насінництва на проведенні сортові прополювання складається акт відповідної форми.

Перед збиранням на насіннєвих ділянках проводиться польова апробація, при якій визначається процент сортової чистоти.

Апробації підлягають сортові посіви сільськогосподарських підприємств незалежно від форм організації і власності, урожай з яких планується використовувати на насіння.

Методика і техніка проведення апробації описана в розділі “ Сортовий і насіннєвий контроль”.

 

10.3. Способи і строки збирання урожаю на насіннєвих площах.

Вибір строку та способу збирання насіннєвих ділянок ґрунтується на особливостях культури, сорту, стану посіву, а також на рівні розвитку і розмноження небезпечних видів шкідників і хвороб. Головне при збиранні не допустити зниження сортових, насіннєвих і врожайних якостей вирощеного насіння.

Збирання насінницьких ділянок необхідно проводити своєчасно і швидко, не допускаючи перестою на кореню.

Найбільший врожай високоякісного насіння одержують при збиранні в перші п’ять днів після настання повної стиглості. При збиранні десять і більше днів урожай знижується на 15-20% і більше.

При цьому збільшується загроза осипання і травмування насіння, пошкодження його клопом черепашкою і іншими шкідниками. При вологій погоді в період збирання можливе ензимомікодне виснаження, яке супроводжується різким зниженням якості насіння в зв’язку з розвитком грибкових захворювань, особливо плісневих. Зерна можуть проростати в колосі, або в скошених валках.

Досвід останніх років показав, що при збиранні насінницьких посівів найкращі результати дає однофазове збирання прямим комбайнуванням як основний спосіб і роздільний як допоміжний, в окремих безвихідних випадках.

Збирання прямим комбайнуванням доцільно проводити на вирівняних по стеблистою, незабур’янених, а також на зріджених і низькорослих площах.

Оптимальний період для скошування зернових в валки – це 4-5діб від початку воскової стиглості в Степу і 5-7 діб – в Лісостепу.

Насіння гречки, проса, рису, гороху, вики, чини, люцерни, конюшини льону олійного і інших нерівномірно достигаючих культур має вищі якості при збиранні насінницьких ділянок роздільним способом. Добрі результати дає од фазне збирання з подвійним обмолотом. Перший раз обмолочують на м’якому режимі роботи молотильного апарата комбайна. При цьому одержують 70-80% високоякісного насіння. Ворох, в якому залишилось вологе і недозріле насіння, обмолочують повторно через 2-3 доби, після підсихання.

Перед двофазним збиранням поле розбивають на загонки так, щоб довга сторона була направлена поперек рядків, а на полеглих посівах – поперек полягання. Співвідношення сторін загонки в залежності від довжини поля 1:6-1:12.

Висота скошування рослин, яка забезпечує добре провітрювання хлібної маси, утримання валків на стерні і уникнення втрат при підбиранні валків дорівнює 15-25см.

При двухфазовому збиранні низькорослих, забур’янених посівів, з підсівом багаторічних трав, можна зменшити висоту скошування до 12-15см. При цьому доцільно скошену хлібну масу укладати у здвоєні валки за допомогою жатки ЖСН-6-12.

Обмолот валків проводять через 3-4 доби, коли вологість рослин в валках понизиться до 16-18%, використовуючи зернозбиральні комбайни “Нива”, ”Колос”, “Дон 1500”, “Лан” і інші., укомплектовані підбірниками барабанними або полотеннотранспортерними.

З метою запобігання видового і сортового засмічення насіннєвого матеріалу під час збирання необхідно забезпечити внутрішньогосподарський контроль. Перевозити зерно від комбайна тільки закріпленим за ним транспортом, полем, де посіяний даний сорт. Комбайн і транспорт після закінчення збирання необхідно ретельно очистити на цьому ж полі, використовувати компресор. Агроном обов’язково перевіряє якість очистки комбайна і транспортного засобу.

Категорично забороняється проїзд комбайна і транспортних засобів на полях для посіву озимих в поточному році.

Обов’язково необхідно організувати вхідний контроль за якістю насіння, яке надходить на тік від комбайнів, вчасно вносити корективи в їх роботу. Визначають вагу і вологість насіння від кожної машини, ступінь травмованності і засміченності.

Урожай обчислюють з приведенням до стандартної вологості 14%(табл.17)

 

Таблиця коефіціентів перерахунку маси зерна при різній вологості до маси зерна при вологості 14% культури: пшениця, жито, ячмінь, овес

Цілі проценти вологості Десяті долі вологості

Правила користування таблицею.

При перерахунку урожаю зерна або маси тисячі зерен до 14% вологості слід фактично одержаний урожай, чи масу 1000 зерен помножити на коефіціент.

Наприклад урожай 30 ц/га при вологості 7,6% слід привести до стандартної 14% вологості. По таблиці на перехресті горизонтальної строки 7 і вертикальної графи 6 знаходимо коефіціент для вологості 7,6%, він дорівнює 1,074, на нього множимо фактичний урожай 30х1,074=32,2.

Насіння, яке одержали в процесі збирання, являє собою суміш насіння і домішків.

В процесі післязбиральної обробки необхідно насіння по чистоті і схожості довести до вимог стандарту на дану категорію.

Насіння зернових, зернобобових, круп’яних культур може надходити на тік для обробки після збирання з вологістю до 40% і засміченням до 30%.

З допомогою зерноочисних і сушильних комплексів(стаціонарних або складених із передвижник машин) ворох насіння розділяється на очищене насіння, фуражні відходи і сміття.

Допускаються втрати насіння, що попадає в відходи, не більше 2%, в тому числі в не зернові відходи – 0,1%.

Подальшу обробку насіння з засміченням до 3%, Зерновими відходами – до 5, вологістю до 20% забезпечують насіннєві приставки.

Насіння зернових, зернобобових і круп’яних культур по чистоті доводять до вимог держстандарту на дану категорію. При цьому вміст повноцінного насіння основної культури в відходах не повинен перевищувати 5% без використання пневматичного сортувального стола і 15% при використанні пневмостола, в тому числі в не зернових відходах – не більше 0,15%. Зниження схожості насіння не допускається, а їх травмування не повинно перевищувати 1,5%.

 

10.4. Травмування насіння.

В процесі механізованої обробки насіння (обмолот, очистка і сортування, протруювання) відбувається пошкодження травмування.

По даним І.Г. Строни (ІРААНУ)в умовах виробництва травмованність досягає: по озимій пшениці – 48-50%, ярій твердій – 100%, озимому житі – 85-90%, кукурудзі – 95%.

Травмоване насіння знижує польову схожість, на ньому розвиваються збудники хвороб. Розрізняють макро і мікротравми насіння. До мікротравм відносяться пошкодження тканини без відокремлення, а також пошкодження від діяльності мікроорганізмів, смокчучих шкідників і механічні мікропошкодження.

Травмоване насіння має понижену енергію проростання і схожість, особливо польову. Максимальне зниження цих показників буває при травмуванні зародка: польова схожість пшениці становила 23%, насіння вівса – 42%. Польова схожість кукурудзи при слабому травмуванні зародка була 71%, при сильному – 17%.

За даними Інституту рослинництва УААН урожай знижується при висіві травмованого насіння озимих культур на 3,5, ярих 6,4, кукурудзи на 6,4-7,3 ц/га.

На сучасних очисних машинах можна відібрати (видалити) тільки подрібнене і сплющене насіння, а з мікротравмами лишається в посівному матеріалі і знижує його якість.

Шляхи зниження травмованості насіння. На початку збирання необхідно визначити правильний режим роботи молотильного агрегату комбайна. Рекомендується максимальна частота обертів барабана за хвилину при обмолоті пшениці 1000-1200, ячменю – 900-1000, проса – 700-850, зернобобових – 400-500. в процесі збирання необхідно контролювати травмованність насіння і регулювати зазор деки барабана.

Травмованість насіння значно знижується при збиранні в оптимальні строки. Встановлено, що насіння зернових найменше пошкоджується при вологості під час збирання 17-18%, бобових – 16-17%, качанів кукурудзи – 11-20%.

При сушінні насіння: високі температури, дуже різка зміна високих і низьких температур приводить до утворення тріщин, що сприяють розвитку хвороб, зниженню схожості і врожайних якостей насіння.

В процесі очистки і транспортування насіння піддається механічним ударам, які трамують його. Необхідно так підбирати насіннєочисні машини, щоб за 1 пропуск виконати і очиску і сортування. Не можна допускати падіння насіння з великої висоти. При роботі навантажувального шнека піднімати його треба поступово, щоб забезпечити падіння насіння з висоти не більше 40-50 см.

Під час сушіння необхідно додержуватись режимів. Допускається нерівномірність нагріву зерна 3-4 С0 , нерівномірність сушіння + - 1 С0, відносна вологість відпрацьованого теплоносія 65-70%. Не можна перевищувати температуру навколишнього повітря більше, ніж на 10-150С, зменшення вологості за один прохід не повинен перевищувати для зернових 6%, для бобових. Крупяних і кукурудзи – 3-4%.

Для визначення травмованості відбирають середню пробу насіння згідно діючого стандарту. Від середньої проби беруть дві наважки для аналізу на чистоту, від кожної з них відбирають по сто насінин і вміщують в скляну посудину (стакан, колба) і заливають 1%-м розчином анілінового барвника (для вовняних або бавовняних тканин); чорний, блакитний, синій, зелений, через одну хвилину розчин зливають у колбу для подальшого використання. Насіння промивають водою, розкладають на папері і оглядають кожну насінину. В непомітні неозброєним оком тріщинки проникає розчин барвника, їх легко виявити.

Середня кількість насінин з травмами за двома пробами становитиме відсоток травмованого насіння.

В польових умовах при обмолоті кількість дробленого насіння визначають відбиранням його із бункера в сірниковий коробок і обліком кількості обрушених, пошкоджених.

Якщо в пробі (сірниковий коробок) буде не більше 2-х пошкоджених зерен, то вважають травмованість незначною, якщо 3-5 – малою, 6-8 – середньою, вище 8 – високою.

10.5. Післязбиральне дозрівання насіння.

Процес складних перетворень не закінчується з настанням фази твердої стиглості насіння, а продовжується і в період післязбирального дозрівання.

Експериментальні дані показують, що в період післязбирального дозрівання завершується синтез білків, вони стають стійкими до гідролітичної дії протеолітичних ферментів.

В насінні є речовини, які тормозять проростання. В процесі дозрівання вони розкладаються, і проростання стає можливим.[6].

Більшість вчених признають, що період післязбирального дозрівання являється пристосування насіння до умов зовнішнього середовища, яке виникло в процесі еволюції.

Це питання вивчалось в Миронівському інституті селекції і насінництва пшениці.

Встановлено, що в залежності від фази стиглості пшениці під час збирання і впродовж періоду післязбирального достигання істотно змінювалась якість насіння (табл.17).

Якщо енергія проростання свіжо зібраного насіння була 3-4%, то через 30 днів після збирання підвищилась до 63-83%.

Швидкість проростання скоротилась з 6.2-7.3 діб до 4.1-.4.4 доби. Дружність проростання також підвищилась при проходженні післязбирального достигання[7].

 

Таблиця 17

Проростання насіння пшениці Миронівська 808 в залежності від фази стиглості і довжини періоду післязбиральної стиглості.

  Етапи дозрівання насіння Енергія проростання, % Швидкість проростання, діб Дружність проростання, %
Насіння зібране при молочно-воскової стиглості.
Свіжозібране 7.3 5.9
Через 10 діб після збирання 5.3 12.1
Через 20 діб після збирання 5.3 13.0
Через 30 діб після збирання 4.4 19.2
Насіння зібране при повній стиглості.
Свіжозібране 6.2 11.9
Через 10 діб після збирання 5.4 15.0
Через 20 діб після збирання 5.3 13.7
Через 30 діб після збирання 4.1 19.2

 

В зволожених районах селекціонери дбають про виведення сортів з глибоким періодом покою насіння, щоб не допустити його проростання на колоссях в період збирання.

Поряд з цим ідуть пошуки скорочення періоду післязбирального дозрівання насіння. Особливо це важливо для озимих культур в зв’язку з коротким періодом від збирання до нового посіву.

Для виведення насіння із стану післязбирального дозрівання велике значення має сонячний обігрів, особливо в зволожені роки. Тому тимчасове збереження і первинне очищення насіння озимих культур як правило, проводиться на відкритих площадках токів.

Прискорюють проходження післязбирального дозрівання сушіння насіння, повітряно-тепловий обігрів методом активного вентилювання на зерносушилках.

 

Сорти зернових, зернобобових і круп’яних культур.

Внесений в “Реєстр сортів рослин України в 2001 році”

Пшениця м’яка озима

 

Леля.

Сортовласник: Селекційно-генетичний Інститут УААН.

Різновидність еритроспермум.

Кущ сланкої форми. Лист зелений з восковою поволокою, середній за розміром. Колос солом’яно жовтий, остистий, веретеноподібний, середньої довжини та щільності. Остюки солом’яно-жовті середньої жорсткості та довжини, розходяться в боки. Колоскова луска яйцеподібна, середньої довжини, Нервація добре визначена. Зубець колоскової луски прямий, тонкий, гострий, середньої ширини, довгий. Плече вузьке, пряме або трохи скошене. Кіль визначений добре, доходить до основи.

Зернівка червона, яйцеподібна, маса 1000 зерен 39,2 г.

Середньоранній, вегетаційний період - 264-271 день, достигає одночасно з сортами Обрій, Ольвія.

Рослини висотою 64-70 см, соломина міцна, стійкість до вилягання 4,7 бала.

Зимостійкість сорту - середня-вищесередня, польова оцінка сорту за роки випробування в середньому склала по зоні Степу 4,6 бала.

Середня врожайність сорту за роки випробування в зоні Степу по кращих попередниках становила 50,3 ц/га, по всіх попередниках сорт мав урожайність 47,2 ц/га. На Саратській сортодільниці Одеської області в 1997 році одержано 79,7 ц/га зерна цього сорту.

Хлібопекарні та борошномельні якості добрі та відмінні. За даними ЦЛ Держкомісії по оцінці якості сортів рослин вміст білка в зерні становить 14,3%, клейковини – 29,3, ІДК – 60 о.п., “сила” борошна 360 о.а., об’єм хліба 1044 мл, загальна оцінка – 4,0 бала. Віднесена до сильних пшениць.

Борошнистою росою та бурою іржею уражується слабко.

Внесений до Реєстру сортів рослин України по зоні Степу.

 

Лада одеська.

Селекційно-генетичний Інститут УААН.

Різновидність еритроспермум.

Кущ проміжної форми. Лист світло-зелений без опушення з слабко вираженим восковим нальотом. Колос білий, остистий, не опушений, веретеноподібний, середньої щільності. Остюки білі, середньої грубості, рівні довжині колоса, розходяться врізнобіч. Колоскова луска овальна, середньої довжини та ширини. Зубець колоскової луски гострий, середньої довжини, плече злегка при підняте, вузьке. Кіль середньо виражений. Зернівка червона, середньої крупнисті. Маса 1000 зерен – 37-41 г.

Середньоранній. Вегетаційний період складає 261-279 днів, достигає в строки, близькі до стандартів.

Зимостійкість сорту вищесередня за даними проморожування. В польових умовах за роки випробування зимостійкість склала 4.6 бала.

Сорт високоврожайний, в конкурсному випробуванні середній урожай складає 48 ц/га, максимальний урожай одержаний в 1997р в зоні Степу на Саратській сортодільниці Одеської області, - 85,3 ц/га, в зоні Лісостепу на Маньківській сортодільниці Черкаської області – 80,1 ц/га, в зоні Полісся на Андрушівській ДСВС – 71,2 ц/га, прибавка складає від 3,7 до 11,8 ц/га.

Сорт формує зерно високої якості. Зерно містить в середньому 14,0% білка, 30,1% клейковини, ІДК – 70 о.п., “сила” борошна – 438 о.а., о.б., об’єм хліба- 1162 мл, загальна хлібопекарська оцінка – 4,3 бала. Відноситься до сильних пшениць

Сорт досить стійкий до бурої, стеблової іржі та борошнистої роси внесений до Реєстру сортів рослин України по всіх зонах: Степ, Лісостеп, Полісся.

 

Любава одеська.

Сортовласник: Селекційно-генетичний Інститут УААН.

Різновидність еритроспермум.

Кущ проміжної форми. Стебло товсте, міцне, порожнисте. Листя темно-зелене з середньо вираженою восковою поволокою. Колос білий, остистий, веретеноподібний, середньої довжини та щільності. Остюки білі, грубі, середньої довжини. Колоскова луска витягнуто-овальна, з середньо вираженою нервацією. Зубець колоскової луски середньої довжини, гострий, прямий. Плече пряме. Кіль добре виражений. Зернівка червона, яйцеподібна, середньої величини, основа опушена, борідка неглибока. Маса 1000 зерен – 39,6г.

Середньоранній, вегетаційний період 266-272 дні.

Висота рослин – 79-89 см, стійкість до вилягання і осипання – 4,7-4,9 бала. Стійкість до засухи – на рівні стандартних сортів.

Зимостійкість при проморожуванні – середня-вищесередня. В польових умовах, за роки випробування, середня зимостійкість сорту склала 4,6 бала.

Врожай за роки випробування (1996-1998рр) в зоні Степу було одержано в середньому по 50,1 ц/га. Максимальний урожай сорту – 83,1 ц/га одержаний на Кіровоградській ДСВС Кіровоградської області в 1998 році.

Хлібопекарські якості добрі. В зерні міститься 14.1% білка, 28,5% клейковини, ІДК – 70 о.п., “сила” борошна (W) – 268 о.а., об’єм хліба з 100г борошна – 1017мл, загальна хлібопекарна оцінка – 3,9 бала. Цінна пшениця.

Сорт внесений до реєстру сортів рослин України по зоні Степу і рекомендований для посіву по гірших попередниках.

 

 

Знахідка одеська.

Сортовласник – Селекційно-генетичний Інститут УААН.

Різновидність еритроспермум.

Кущ проміжної форми. Стебло міцне, середньої товщини. Листки зелені без опушення з слабким восковим нальотом. Колос білий, циліндричний, середньої щільності. Колоскова луска овальна, нервація слабко виражена. Плече скошене, середньої величини. Кіль середньо виражений. Зубець середній за величиною. Остюки білі, середньої довжини, розташовані по всій довжині колоса. Зернівка червона, яйцеподібна, основа зерна слабко опушена, борідка середня.

Ранньостиглий. Сорт достигає на 8-10 днів раніше сорту Альбатрос одеський, вегетаційний період 257-264 дні. Висота рослин 78-88 см, стійкість до полягання 4,9-5,0 балів. Зимостійкість вище середня (4,0 бали). Не осипається. Стійкість до засухи 4,2 бала.

Середня урожайність за роки випробування по парових попередниках становила 4,8т/га. Маса 1000 зерен – 38-39 г.

Основними хворобами урахувався на рівні національних стандартів.

Сорт має високу якість зерна, що відповідає сильним пшеницям. Вміст білка в зерні – 14,6%, клейковини – 30,2%, ІДК становить 60 о.п., W – 457 о.а., об’єм хліба з 100 г борошна 1213 мл, загальна хлібопекарська оцінка 4,6 бала.

Напрямок використання – зерно для харчової промисловості.

Внесений до Реєстру сортів рослин України. Рекомендований для вирощування в зоні Степу по парових попередниках.

 

 

Лузанівка одеська.

Сортовласник – Селекційногенетичний Інститут УААН.

Різновидність лютесценс.

Середньорослий. Висота рослин 90-96см. Стебло середньої товщини, міцне, пусте.

Форма куща проміжна. Колос конусоподібний з слабким восковим нальотом, середньої щільності. Зернівка червона, видовжена, скло видна.

За даними автора сорт має підвищену морозо-зимостійкість. Високостійкий до вилягання, осипання та проростання в колосі. Стійкість проти

посухи – 4,1 балів.

Борошнистою росою, фузаріозом, кореневими гнилями та іржею уражається на рівні стандартів.

Середньоранній, дозріває на 1-2 дні раніше сорту Фантазія одеська.

За три роки випробування одержано середню урожайність по чорному пару 54,7, по непарових попередниках 49,8 ц/га, або на 0,9 і 2,0 ц/га більше від Фантазії одеської відповідно.

Належить до групи сильних пшениць. Вміст білку в зерні 14,1 %, клейковини – 29,5%, сила борошна W – 366 о.а., хліб високого об’єму 1104 мл. Загальна хлібопекарська оцінка 4,4 балів.

Рекомендований для вирощування в зоні Степу по не парових попередниках.

Селянка.

Сортовласник –Селекційно –генетичний інститут УААН.

Різновидність еритроспермум.

Кущ проміжної форми, тип розвитку-озимий. Рослини заввишки 80 см. Стійкість до вилягання 4.8бала.Колос білий , остистий ,веретеноподібний, не щільний, не поникає. Остюки середньої довжини розташовані по всій довжині колосу. Плече середньої ширини, скошене. Зубець малий , прямий . Зернівка червона , яйцеподібна . Маса 1000 зерен – 35.8 г.

Середньоранній, достигає в зоні Степу в середньому за 269 днів. Сорт стійкий до засухи - 4,2 бала. Група зимостійкості при проморожуванні –середня ,вище середня . Польова оцінка зимостійкості 4.7 бала.

За роки випробування сорту (1998 –2000 рр.) середня врожайність по зоні Степу становила 4,5 т/га ,гарантована надбавка 1,64 ц/га або 3,9 %.

Борошномельні властивості сорту добрі та відмінні .Сильна пшениця. Високі показники сили борошна W –374 о.п. дають хліб великого об’єму – 1055 мл, вміст білка складає 14,1%, клейковини – 28,6%, індекс інформації клейковини – 55 о.а.

Сорт стійкий до борошнистої роси та бурої іржі. За даними оригінатора, сорт стійкий до вірозів (пожовтіння).

Внесений до Реєстру сортів рослин України. Рекомендований для вирощування в зоні Степу.

 

 

Доля.

Сортовласник – Дніпропетровський державний аграрний університет.

Різновидність ферругінеум.

Рослина середньої висоти 79-82 см. Листки при підняті з сильним восковим нальотом. Колос червоний, призматичної форми, середньої щільності, остюки червоні довгі. Плече колоскової луски середньої ширини, пряме, зубець середньої довжини, середньо похилий. Зернівка червона, яйцеподібна. Маса 1000 зерен 38-40 г.

Скоростиглий, виколошується та достигає на 8-10 днів раніше сорту Фантазія одеська. Скоростиглі сорти, в тому числі і Доля, мають переваги у порівнянні із середньостиглими і середньоранніми, особливо в посушливі роки. Вони на 8-10 діб раніше використовують вологу грунту, накопичену в осінньо-зимовий період, уникають дії суховіїв, менше вражаються хворобами, які поширюються в кінці вегетації (бура іржа, фузаріоз і бактеріоз колосу), менше пошкоджуються клопом – черепашкою, оскільки достигання скоростиглих сортів відбувається раніше, ніж масове розмноження хвороб і шкідників.

Стійкість до полягання сорту Доля 5 балів. Не осипається. Стійкість до засухи 4,1 балів. Зимостійкість в польових умовах становила 4,7 бала при проморожуванні група зимостійкості середня – вище середня.

Сорт слабо уражується хворобами: борошнистою росою на 2,8%, бурою ржею на 3,5%, сопторіозом на 3,0%, кореневими гнилями на 5,4%.

Урожайність сорту за роки випробовування 68,9 ц/га, або на 6,9 ц/га більше ніж у стандартного сорту Фантазія одеська.

Зерно містить 13,7% білка, 28,5% клейковини, ІДК – 70 о.п., сила борошна W – 309 о.а., об’єм хліба 990 мл, загальна оцінка 3,9 бала. Цінна пшениця.

Внесений до Реєстру сортів рослин України по зоні Степу.

 

Прима одеська.

Сортовласник –Селекційно –генетичний інститут УААН.

Різновидність лютесценс. Висота рослин 88-103 см. Колос циліндричної форми, середньої довжини і щільності. Зернівка червона, овально-яйцеподібної форми., середньої крупності. Маса 1000 зерен – 35-39 г.

Ранньостиглий, стійкий до вилягання, осипання зерна при перестоях. Морозо-зимостійкість вище середнього рівня. Жаро та посухостійкість високі, стійкий до ураження хворобами.

За роки випробування середня урожайність по чорному пару становила 54,9 ц/га, по непаровим попередникам 48,8 ц/га або на 1,1 і 1,5 ц/га вище сорту Фантазія одеська.

Вміст білку 14%,клейковини 29,3%, сила борошна W-321-344 о.а. об’єм хліба 1025 мл. Загальна хлібопекарська оцінка 4 бала.

Рекомендований для вирощування по всіх попередниках.

 








Date: 2015-07-27; view: 240; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.044 sec.) - Пожаловаться на публикацию