Довговічність насіння

Розрізняють довговічність біологічну і господарську.

Біологічна довговічність – це проміжок часу, на протязі якого зберігається життєздатність у деякої частини партії насіння, окремих насінини.

Господарська довговічність – це проміжок часу на протязі якого насіння зберігає свої посівні кондиції, передбачені державним стандартом.

Для культурних рослин важливо знати господарську довговічність насіння, бо з цим пов’язана заготівля страхових фондів для багатьох культур, можливість вирощування насіння на декілька років.

В селекційній і генетичній роботі, при зберіганні колекцій культурних рослин важливі знання біологічної довговічності насіння.

Для правильного вибору системи агротехнічних заходів захисту від бур'янів необхідно знати динаміку проростання їх та довговічність.

Таблиця 14

Схожість насіння польових культур в залежності від строку зберігання.

Здатність насіння проростати після довголітнього зберігання вивчались багатьма вченими.

Встановили, що у основних зернових культур схожість поступово знижувалась.

Насіння пшениці стандартну схожість (не нижче 92%) тримало після двохрічного, а ячменю – після трьохрічного зберігання. Насіння рапсу мало високу схожість – 92% після сьомого року зберігання(табл.13).

Двохрічне зберігання не змінювало силу росту, а трьохрічне і довше значно послаблювало її. Тому насіння польових культур не слід зберігати більше трьох років.