Вимоги до водовідливних установок

У разі обводненості родовище необхідно осушувати, а кар'єр обладнувати водовідливними установками. Осушення родовища треба проводити за спеціальним проектом. У разі потреби внесення змін до проекту необхідно отримати на це згоду про-ектної організації. Устя стволів дренажних шахт, штолень, шурфів, свердловин та інших виробок повинні бути надійно захищені від проникнення поверхневих вод. За наявності на бортах кар'єрів зсувних явищ ця зона повинна надійно огороджуватися нагірними канавами, що не дозволить проникненню в цей масив поверхневих вод. На кожному кар'єрі щорічно розробляються і затверджуються керівником підприємства заходи щодо попередження зсувів у весняну пору року після відтавання ґрунту, а також після дощових злив.

Гірничі роботи поблизу затоплених виробок чи інших водоймищ повинні проводитись за проектом, затвердженим вище-стоячою організацією, де були б передбачені охоронні цілики і межі безпечного ведення робіт. Головний маркшейдер не пізніше, ніж за місяць, до наближення гірничих робіт до охоронних ціликів зобов'язаний письмово попередити про це керівника підприємства.

Живлення підстанцій дренажних шахт проводиться по двох незалежних лініях електропередачі, кожна з яких повинна витримувати повне навантаження шахти.

Водовідливні установки мають бути автоматизовані таким чином, щоб після виходу з ладу робочого насоса автоматично вмикався резервний. При цьому повинно забезпечуватись дистанційне керування насосами та контроль за їх роботою.

При будівництві дренажних шахт необхідно передбачити пристрої, які б забезпечували на випадок прориву води, вихід людей із шахти та збереження устаткування. При проведенні підземних дренажних виробок у породах будь-якої міцності під водоносними горизонтами необхідно бурити опереджувальні свердловини, довжина яких передбачається в паспорті кріплення чи в паспорті проведення виробки залежно від структури нашарування та міцності порід, але в будь-яких випадках має бути не коротшою, ніж 5 м. У кожній дренажній виробці повинен бути запас матеріалів для спорудження тимчасової фільтруючої перемички.

Обсадні труби свердловини, в разі їх розкриття, необхідно зрізати та терміново надійно герметизувати. Провали і тріщини, які з'являються при осушенні родовища, а також місця можливих провалів на поверхні треба огороджувати, щоб запобігти падінню в них людей і тварин, а також проникненню поверхневих вод.

Підлога камери головного водовідливу дренажних шахт повинна бути на 0,5 м вище рейок навколоствольних виробок. Допускається розміщення камер головного водовідливу нижче рівня приствольного двору за умови розробки заходів і пристроїв, що забезпечило б повну надійність водовідливу. При головній водовідливній установці повинен бути водозбірник, а в дренажних шахтах – два. Ємкість водозбірника при відкритому водовідливі розраховується не менше, ніж на тригодинний, а в підземних умовах – на чотиригодинний нормальний приплив води.

Сумарна продуктивність робочих насосів головної водовідливної установки повинна забезпечувати відлив за 20 год., який дорівнює максимальному добовому припли­ву води. Установка повинна мати резервні насоси з сумарною продуктивністю, що дорівнює 20-25% продуктивності робочих насосів. Насоси го-ловної водовідливної установки повинні розвивати однаковий тиск.

Воду, що викачується з кар'єру, необхідно спрямовувати так, щоб уникнути її повернення до кар'єру чи дренажних систем. Скид кар'єрних і шахтних вод у річки та інші водойми проводиться тільки після їх освітлення, а при необхідності й очистки. Місця скиду вод повинні погоджуватися з місцевими органами санітарного нагляду, а їх якість постійно контролюватись.

Водовідливні установки на поверхні, а також трубопроводи в районах із мінусовою температурою повітря утеплюються перед зимовим періодом і закриваються від можливих пошкоджень при веденні підривних робіт. Трубопроводи, прокладені по поверхні, повинні мати пристрої, які б забезпечували їх звіль-нення від води.

Забороняється розводити багаття поблизу устя свердловин і дренажних шахт. Не дозволяється також стоянка машин із працюючими двигунами біля дренажних шахт. Устя дренажно-вентиляційних свердловин повинні огороджуватися перфорованими трубами, які виступали б над поверхнею на висоту 1 м. Ці труби фарбуються яскравою фарбою із написом відповідного номера, а саме устя перекривається металевою сіткою.