Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок

На кар'єрах можуть бути дренажні підземні виробки, виробки для прокладання конвеєрних ліній, вентиляційні та ін. У таких виробках, як і в шахтах, велику небезпеку являють собою пожежі, обвали, затоплення і т. ін.

У підземному конвеєрному тракті повинно бути не менше двох окремих виходів на поверхню. Якщо в підземному тракті є більше двох виходів, то вони повинні закриватися на запори з середини. Якщо виходами на поверхню слугують похилі стволи з кутом похилу менше 45°, монтуються східці. У вертикальних виробках східці ставляться під кутом не більше 80°. Східці повинні виходити вище полків на відстань не менше 1 м. Відстань між полками повинна бути не більше 8 м. Ширина східців повинна бути не менше 0,4 м, відстань між перетинками теж 0,4 м.

Кріплення гірничих виробок виконується згідно з паспортом. У стійких породах типу граніту, кварциту та ін. кріплення може не бути. При цьому надійно оббираються заколи. Попереч-ний перетин виробок повинен відповідати типовим.

Усі діючі виробки протягом усього терміну експлуатації повинні оглядатись, а кріплення – періодично ремонтуватися. Стан бетонного та торкрет-бетонного кріплення оглядається щомісяця, дерев'яного та штангового – двічі на місяць. Кріплення та армування вертикальних і похилих стволів, які слугують для підйому та спуску людей, оглядаються щоденно. Перевірка стану вентиляційних стволів проводиться щорічно. Для цього обладнується спеціальний підйомний механізм. Роботи з капітального ремонту кріплення проводяться згідно зі спеціальним проектом.

Устя вертикальних чи похилих виробок огороджуються на висоту 2,5 м. Двері чи проходи в цих огородженнях повинні мати блокувальні пристрої на пуск у роботу підйомних механізмів.

Для попередження обмерзання повітроподаючих виробок повітря повинно підігріватися до температури не менше, ніж 2°С.

Перевезення людей у похилих стволах допускається в спеціально обладнаних вагонах із сидіннями. Кожний вагон повинен мати надійні гальма (парашути) на випадок пориву каната чи зчеплення між вагонами. При похилі до 6° допускається використання ручних гальм. Вагони для перевезення людей повинні мати світлову і звукову сиг­налізацію. Випробування галь-мівних пристроїв (парашутів) необхідно проводити не рідше одного разу на 6 місяців.

Щозмінно перед перевезенням людей вагони оглядаються, а парашути перевіряються за допомогою ручних приводів. Виробки та колія оглядаються, на­самперед, на ймовірність сходження з рейок. Результати огляду записуються у спеціальний журнал. Під час перевезення людей кондуктор повинен знаходитись у передній частині вагона біля спеціального пристрою ручних гальм. Зчеплення вагонів повинно мати 13-кратний запас міцності, а канат – 9-кратний.

Не дозволяється ходіння людей по підйомному відділенню похилого ствола під час підйому.

Похилі виробки, обладнані тільки конвеєрами, можуть бути шляхами сполучення для людей, якщо ширина проходу не менше 0,7 м, а конвеєрна стрічка відгороджена з боку проходу бар'єром.

Люди, які знаходяться у підземних виробках, повинні мати індивідуальні ліхтарі й саморятувальники, а також повинен вестися табельний облік людей, які працюють у підземних виробках.

Всі підземні виробки надійно дренуються і мають водостічні канави. Якщо канава знаходиться під конвеєром, то вона не перекривається, а якщо в ходовому від­діленні, то перекривається суцільним трапом.

Прибирання розсипаного матеріалу з-під стрічкових конвеєрів повинно бути механізоване (як правило, гідравлічне). При гідравлічному прибиранні розсипаного ма­теріалу конвеєрний ствол повинен обладнуватися шламозбірником. Камера повинна мати вихід до похилого стволу шириною не менше, ніж 2,5 м і висотою 2,2 м. Місце розташування шламозбірника на кожному етапі експлуатації похилого ствола визначається проектом. Ємкості шламозбірника розраховуються на двогодинний нор­мальний притік і повинні регулярно очищатись від шламу грейферним краном. Розвантаження шламу необхідно проводити тільки на завантажену стрічку, не допускаючи її забруднення.

Пульповодорозбірники і насоси повинні оглядатися щодобово головним механіком або особою, призначеною ним. Результати цих оглядів обов'язково записуються у спеціальний журнал.

Через конвеєри, довжиною понад 50 м, що розташовані на висоті не більше 1,2 м над рівнем підлоги, необхідно встановлювати перехідні містки на відстані не більше 50 м у виробках і галереях і 100 м – в інших випадках. Висота огороджувальних перил повинна бути не менше, ніж 0,8 м. При цьому відстань від низу містка до матеріалу, що транспортується конвеєром, повинна бути не менше, ніж 0,3 м, а частин комунікацій – не менше 2 м.

Якщо частини конвеєрів, що підлягають огляду, знаходяться на висоті понад 1,5 м, то необхідно встановлювати спеціальні настили для обслуговування конвеєрів. У місцях завантаження конвеєрів й можливого скочування шматків породи необхідно встановлювати запобіжні бар’єри.

Вантажні натяжні пристрої конвеєрів необхідно огороджувати.

Для живлення стаціонарних споживачів електроенергією допускається напруга не вище 10 кВ, а пересувних – 1140 В. Напруга освітлювальної мережі підземних конвеєрних трактів не повинна перевищувати 127 В. Електроспоживачі в підземному тракті циклічно-потокових технологій (ЦПТ) повинні мати рудникове виконання.

Електромашинні камери та камери підземних підстанцій повинні мати вогнетривке кріплення. Вентиляційні збійки, проходи, прорізи на відстані до 5 м від камер повинні кріпитися так, як і камера.

Електромашинні камери укомплектовуються захисними засобами відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок. Камери підземного тракту повинні закриватися металевими дверима, які відчиняються назовні, і мати постійно закриті ґратами вентиляційні отвори, мати пристрої для герметичного закривання цих отворів на випадок пожежі. Допускається також встановлення подвійних дверей: ґратчастих і суцільних протипожежних.

У камерах підстанцій довжиною понад 10 м повинно бути два виходи. Камери підземних підстанцій завжди біляться і не мають капежу. Не допускається підвішування кабелів на конструкціях конвеєрів, окрім кабелів блокування, сигналізації та керування, які прокладаються у захисних пристроях. Як виняток, можливе підвішування кабелів на рамі конвеєрів. При стаціонарній прокладці використовуються тільки броньовані кабелі, а для пересувних механізмів – гнучкі. Гнучкі кабелі підвішуються з провисанням. Допускається до 15 м гнучкого кабелю перед рухомим споживачем розміщувати на ґрунті при умові неможливості його руйнування.

Усі підземні конвеєрні тракти повинні провітрюватися з допомогою головних вентиляційних установок (ГВУ), які встановлюються у зоні найбільш чистого повітря. ГВУ повинна обслуговуватися машиністом. Дозволяється автоматична робота ГВУ за наявності самописних приладів, які реєструють продуктивність вентилятора і депресію, що створює вентилятор, температуру підшипників. Дистанційний пуск і реверс вентилятора здійснюється з приміщення диспетчерської.

Відносна швидкість руху повітря і конвеєрної стрічки не повинна перевищувати 6,5 м/с.

На час масових вибухів у кар'єрі всі люди з підземних виробок ЦПТ повинні виводитись. Відпрацьоване повітря з підземних виробок не повинно потрапляти в надшахтні будівлі.

Персонал, зайнятий обслуговуванням устаткування в підземних виробках ЦПТ, ознайомлюється з головними та запасними виходами, про що робиться спеціальний запис у журналі. В усіх виробках встановлюються покажчики напрямку руху людей, які пишуться люмінесцентною фарбою або надійно освітлюються.

Конвеєрні стрічки в підземному тракті повинні бути вогнестійкими. Конструкції галерей виготовляються із вогнетривких матеріалів. На привідних станціях і перевантажувальних пунктах, а також через кожні 100-150 м по довжині конвеєра необхідно встановлювати автоматичні засоби пожежогасіння. Сигнал про спрацювання цих засобів повинен подаватись на диспетчерський пункт. По всій довжині похилого ствола повинні встановлюватись засоби пожежної сигналізації та прокладатися протипожежні трубопроводи діаметром не менше, ніж 100 мм, і через кожні 50 м встановлюватись пожежні крани діаметром не менше, ніж 63 мм.

Біля привідних і натяжних станцій з боку надходження повітря на відстані 3-5 м і через кожні 100 м у спеціальних нішах встановлюються по два ручних во­гнегасники та ящик з піском або інертним пилом.

Приміщення підземних маслостанцій необхідно обладнувати установками автоматичного пожежогасіння та автоматичної сигналізації. Двері цих станцій зачиняються на замки.

Для різання конвеєрних стрічок забороняється використання відкритого вогню. Досвід експлуатації ЦПТ показує, що причинами пожеж конвеєрних трактів найчастіше бувають зварювальні роботи, тому вони повинні виконуватись у суворій відповідності до вимог Інструкції з виконання електрозварювальних і газовогневих робіт у підземних виробках і надшахтних спорудах.

Для об'єктів ЦПТ складається план ліквідації аварій (ПЛА), який узгоджується з ДВГРС, затверджується технічним керівником підприємства. Вивчення ПЛА інженерно-технічними працівниками проводиться перед кожним півріччям. Ознайомлення всього персоналу з ПЛА проводиться начальником дільниць із записом у спеціальному журналі.

Усі зайняті на підземних роботах повинні мати при собі ізолюючі саморятівники й бути навченими правилам користування ними. Перевірка вміння користуватися саморятівниками проводиться кожного півріччя. Кількість саморятівників повинна на 10% перевищувати кількість персоналу, зайнятого на підземних гірничих роботах.

Для оповіщення робітників на підземних гірничих роботах про аварії необхідно мати телефонний зв'язок, звукову та світлову сигналізацію.

Кожна підйомна установка в похилому стволі обладнується високочастотним зв'язком між оператором підйомної машини і транспортною кліттю, що дозволяє здійснювати розмовний зв'язок, кодову сигналізацію, сигнал аварійної зупинки, сигнал датчика напуску каната, сигналів «посадка дозволена» і «посадка заборонена».

Контрольні питання

1. Яких заходів безпеки необхідно дотримуватися при роботі дробарок?

2. Заходи безпеки при монтажі та пересуванні конвеєрів.

3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок.

3.8. Безпека при використанні гідромоніторів,